Єдиний державний реєстр судових рішень
Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/6958/25
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 травня 2025 року місто Київ
Подільський районний суд міста Києва у складі слідчого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у судовому засіданні в залі суду в місті Києві клопотання слідчого СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , подане в рамках кримінального провадження № 12025100070001188 від 12.05.2025, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді застави стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1
У С Т А Н О В И В :
До Подільського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , подане в рамках кримінального провадження № 12025100070001188 від 12.05.2025, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді застави стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Клопотання обґрунтовується тим, що 12.05.2025 близько 13:00 екіпажем управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України «Рубін 751» у складі поліцейського УПП у м. Києві ОСОБА_7 , командира роти УПП у м. Києві ОСОБА_8 , які наділені повноваженнями, визначеними ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», в тому числі здійснення превентивної та профілактичної діяльності, спрямованої на запобігання вчиненню правопорушень, під час відпрацювання території обслуговування УПП у м. Києві, поблизу адреси м. Київ, вул. Кирилівська, 86, було виявлено ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Діючи на підставі і в спосіб, передбачений ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейськими було перевірено документи ОСОБА_4 та за допомогою Інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» було встановлено, що ОСОБА_4 перебуває у розшуку ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В подальшому, на місце події прибув додатковий екіпаж УПП у м. Києві ДПП України «Рубін 704» у складі поліцейських ОСОБА_9 , ОСОБА_10 . В ході спілкування з ОСОБА_4 поліцейськими було повідомлено останньому, що він перебуває в активному розшуку ІНФОРМАЦІЯ_2 в зв`язку з неуточненням даних на виконання вимог Постанови Кабінету міністрів України №565 від 17.05.2025. Таким чином, в межах покладених на Національну поліцію завдань, в зв`язку з запровадженням та продовженням дії в України правового режиму воєнного стану та загальної мобілізації, ОСОБА_4 було повідомлено, що його буде доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_3 для уточнення даних та підстав перебування у розшуку.
В ході розмови з поліцейськими УПП у м. Києві ДПП НПУ, у ОСОБА_4 раптово виник злочинний умисел на надання неправомірної вигоди патрульним поліцейським, з метою уникнення доставлення до ІНФОРМАЦІЯ_3 близько 13 годині 00 хвилин, перебуваючи на вул. Кирилівській, поблизу будинку №86, у м. Київ, останній усно запропонував командиру роти УПП у м. Києві ОСОБА_8 надати неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів за не доставлення до ІНФОРМАЦІЯ_3 . Від прийняття вказаної неправомірної вигоди поліцейський ОСОБА_8 відмовилися, роз`яснивши ОСОБА_4 те, що його дії є неправомірними і за їх вчинення передбачена кримінальна відповідальність за ст. 369 Кримінального кодексу України.
В подальшому, ОСОБА_4 було запропоновано сісти у службовий автомобіль Національної поліції Шкода Рапід 6768, на що він погодився, сівши на заднє сидіння вказаного автомобіля. Поліцейський УПП у м. Києві ДПП НПУ ОСОБА_9 також сів у вказаний автомобіль на заднє сидіння разом з ОСОБА_4 , реалізуючи свій злочинний умисел, у подальшому, з метою уникнення доставлення до ІНФОРМАЦІЯ_3 , пропонуючи поліцейському ОСОБА_9 не помітити те, що він піде у невідому напрямку, знаходячись на задньому сидінні службового автомобіля працівників поліції діючи умисно, будучі попередженим про кримінальну відповідальність за надання неправомірної вигоди службовій особі, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, поклав гроші в сумі 24320 гривень у чохол від службового принтера, що перебував між передніми сидіннями вищевказаного автомобіля, для поліцейського УПП ОСОБА_9 , таким чином, надавши службовій особі неправомірну вигоду за невчинення нею дій в межах повноважень у власних інтересах.
Враховуючи викладене, ОСОБА_4 виконав усі дії направлені на реалізацію свого злочинного умислу щодо надання службовій особі неправомірну вигоду за вчинення службовою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду дії, з використанням службового становища.
У подальшому, поліцейський ОСОБА_9 , негайно, у межах своїх повноважень, відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» та Закону України «Про запобігання корупції» вжив невідкладних заходів щодо попередження, своєчасного виявлення і припинення злочину, шляхом повідомлення по телефону про даний факт на спецлінію 102.
Таким чином, ОСОБА_4 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, а саме, у пропозиції службовій особі надати їй неправомірну вигоду та наданні такої вигоди за невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує, та надає таку вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища.
Відповідно до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 369 КК України віднесено до категорії нетяжких злочинів.
Повідомлена ОСОБА_4 підозра підтверджується наявними в матеріалах кримінального провадження доказами, такими як: рапортом про виявлене кримінальне правопорушення від 12.05.2025; показами свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ; протоколом огляду від 12.05.2025 та іншими матеріалами в сукупності зібраними в ході досудового розслідування.
З урахуванням викладеного, а також наявністю обґрунтованої підозри у вчиненні відповідно до ст. 12 КК України нетяжкого кримінального правопорушення санкція за вчинення якого передбачає покарання від однієї тисячі до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк від двох до чотирьох років, або позбавленням волі на той самий строк, а тому на думку слідчого стосовно підозрюваного ОСОБА_4 , необхідно обрати запобіжний захід у вигляді застави, оскільки, обґрунтовано існують ризики передбачені ст. 177 КПК України, та які вказують на те, що останній буде: переховуватись від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, просив його задовольнити.
Захисник та підозрюваний заперечували щодо задоволення клопотання в частині обрання запобіжного заходу у вигляді застави, вважаючи розмір застави необґрунтовано завищений, однак, не заперечує щодо покладення обов`язків.
Заслухавши думки учасників судового процесу, дослідивши матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Слідчим суддею встановлено, що СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування в рамках кримінального провадження №12025100070001188 від 12.05.2025 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України.
13.05.2025 ОСОБА_4 повідомлено про те, що він обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, а саме у пропозиції службовій особі надати їй неправомірну вигоду та наданні такої вигоди за невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує, та надає таку вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища.
Відповідно до вимог ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Стаття 176 КПК України визначає, що запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.
Згідно ст. 182 ч.1 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.
У відповідності до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1)наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2)наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3)недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Розглянувши клопотання в межах питань, які були винесені на його розгляд сторонами кримінального провадження, та перевіривши надані в обґрунтування цих питань докази, враховуючи тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , з урахуванням вищенаведеного слідчий суддя вважає, що обставини, викладені у ч. 1 ст. 194 КПК України, на даний час є доведені, існують достатні підстави вважати, що існують вказані у клопотанні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме, переховуватися від органів досудового розслідування та незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, доказів зворотного в судовому засіданні сторонами не надано. Беззаперечних даних, які б виключали відсутність вказаних ризиків, слідчим суддею на даний час не встановлено.
Судом враховано, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні нетяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді від однієї тисячі до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк від двох до чотирьох років, або позбавленням волі на той самий строк.
Зазначена обставина сама по собі не може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією ЄСПЛ у справі Ilijkov v. Bulgaria від 26.06.2001 (§ 80, заява № 33977/96), за якою суворість можливого вироку є відповідним елементом в оцінці ризику ухилення, а погляд на серйозність обвинувачення проти заявника давав уповноваженим органам можливість обґрунтовано вважати, що такий початковий ризик був встановлений.
При вирішенні питання обґрунтованості підозри суд приймає до уваги практику Європейського Суду з прав людини, зокрема на п.175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», за яким обґрунтована підозра означає, що існують факти та інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
При цьому, на стадії досудового розслідування кримінального провадження слідчий суддя вважає, що він не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування відносно неї запобіжного заходу.
Достатніх підстав вважати, що підозра щодо ОСОБА_4 є необгрунтованою, слідчий суддя не вбачає і стороною захисту такої необґрунтованості не доведено.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
У п. 62 у справі «Боротюк проти України» (Borotyuk v. Ukraine) Європейський Суд з прав людини вказав, що «У всіх випадках, коли ризику ухилення обвинуваченого від слідства можна запобігти за допомогою застави чи інших запобіжних заходів, обвинуваченого має бути звільнено і в таких випадках національні органи завжди мають належним чином досліджувати можливість застосування таких альтернативних запобіжних заходів».
На переконання слідчого судді застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК буде недостатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, з огляду на ризик переховування від органу досудового розслідування та суду.
Слідчий суддя вважає, що, з урахуванням наведених вище обставин, на даному етапі кримінального провадження найбільш ефективним запобіжних заходів є застава, яка в свою чегру забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_4 та виконання останнім процесуальних обов`язків.
При визначені розміру застави, суд враховує наступне.
Згідно ч. 4, 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Розмір застави визначається у таких межах: 1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Визначення розміру застави є оціночним критерієм щодо здатності або нездатності забезпечити виконання обов`язків підозрюваним. Сума застави повинна бути такою, щоб, з одного боку, загроза втрати внесеної суми утримувала підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого - не була завідомо непомірною для підозрюваного, що призведе до неможливості виконання застави.
Отже, так як законодавцем не визначено чітких критеріїв обрання розміру застави у виключних випадках, визначення її грошового еквіваленту відбувається відповідно до внутрішнього переконання суду.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити в особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини в кримінальному провадженні. Розмір застави повинен визначатися виходячи з особи обвинуваченого, його майнового стану і його відносин з особами, які надають забезпечення, іншими словами, враховувати той факт, чи буде втрата забезпечення чи дії проти поручителів у випадку неявки обвинуваченого в суд достатнім стримуючим фактором для обвинуваченого, щоб не здійснити втечу.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні "Istomina v. Ukraine" від 13.01.2022 (заява № 23312/15), «гарантія, передбачена пунктом 3 статті 5 Конвенції, покликана забезпечити не відшкодування будь-якої шкоди, завданої внаслідок підозрюваного злочину, а лише присутність обвинуваченого на судовому засіданні. Таким чином, розмір застави має встановлюватися головним чином з огляду на обвинуваченого, його майно та його чи її відносини з особами, які мають надати особисту поруку, іншими словами, на ступінь впевненості щодо можливої перспективи того, що втрата застави або позов проти гарантів у разі неявки підсудного в судове засідання буде діяти як достатній стримуючий фактор, щоб запобігти бажанню втекти з його або її боку… Оскільки йдеться про основне право на свободу, гарантоване статтею 5, органи влади повинні надзвичайно обережно встановити відповідний розмір застави, і вирішити, чи є необхідним продовження тримання під вартою. Серйозність звинувачень проти обвинуваченого не може бути вирішальним фактором, що виправдовує суму застави» (§25 рішення).
З урахуванням характеру та обставин кримінального правопорушення, майнового стану та зв`язків підозрюваного, слідчий суддя вважає, що достатнім для гарантування виконання підозрюваним, покладених на нього обов`язків буде розмір застави в розмірі - 10 (десяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі - 30 280 (тридцять тисяч двісті вісімдесят ) та одночасно покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов`язки визначені ч. 5 ст. 194 КПК України: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду; повідомляти слідчого, прокурора або суд (залежно від стадії кримінального провадження) про зміну свого місця проживання та місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;
Враховуючи викладене слідчий суддя приходить до висновку щодо часткового задоволення клопотання слідчого.
керуючись ст.ст. 132, 154-156, 182, 194, 309 КПК України, слідчий суддя
У Х В А Л И В :
Клопотання слідчого СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , подане в рамках кримінального провадження № 12025100070001188 від 12.05.2025, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді застави стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 задовольнити частково;
Застосувати стосовно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави в сумі 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що дорівнюється 30 280 (тридцять тисяч двісті вісімдесят ) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем);
Підозрюваний ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на депозитний рахунок для зарахування коштів, внесених у вигляді застави, на такі реквізити: «Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26268059, Банк отримувача ДКСУ, м.Київ, Код банку отримувача (МФО) 820172, Рахунок отримувача UA128201720355259002001012089», або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що підтверджує внесення застави, слідчому або прокурору у даному кримінальному провадженні;
Одночасно покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов`язки визначені ч. 5 ст. 194 КПК України: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду; повідомляти слідчого, прокурора або суд (залежно від стадії кримінального провадження) про зміну свого місця проживання та місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;
Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити в межах строку досудового розслідування;
У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються;
Роз`яснити заставодавцю обов`язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом;
З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваний, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави;
Попередити підозрюваного ОСОБА_4 , що в разі невиконання покладених на нього зобов`язань, внесена застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України;
У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу;
Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою;
Контроль за виконанням ухвали покласти на уповноваженого слідчого та/або прокурора у даному кримінальному провадженні;
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення;
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя Подільського
районного суду м. Києва ОСОБА_1
Судове рішення № 136919985, Подільський районний суд міста Києва було прийнято 14.05.2025. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 758/6958/25. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: