Рішення № 136911630, 28.05.2026, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

28 травня 2026 рокум. ДніпроСправа № 360/795/26

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Петросян К.Є., розглянувши в порядку спрощеного провадження без виклику (повідомлення) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

20 квітня 2026 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (далі відповідач, ГУ ПФУ в Луганській області), відповідно до якого позивач просить:

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії з 01.02.2023 з врахуванням при її обчисленні у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХП «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року № 704, згідно даних довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 № 1308 від 24.02.2026;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області перерахувати та виплачувати з 01.02.2023 пенсію ОСОБА_1 на підставі довідки № 1308 від 24.02.2026 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023, виданої ІНФОРМАЦІЯ_2 , без обмеження максимальним розміром та з урахуванням раніше виплачених сум.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 21.11.2025 у справі № 360/1869/25, виготовлено довідку № 1308 від 24.02.2026 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 для здійснення перерахунку пенсії позивача з 01.02.2023.

Вказана довідка листом за вих. № 1308/1 від 24.02.2026 надіслана ІНФОРМАЦІЯ_3 до Управління пенсійного фонду, для проведення перерахунку пенсії позивача.

03.03.2026 позивач звернувся до Управління пенсійного фонду із заявою, в якій просив повідомити, чи здійснено перерахунок його пенсії на підставі оновленої довідки № 1308 від 24.02.2026.

Однак, Управління пенсійного фонду листом за вих. № 5866-4728/К-02/8-1200/26 від 26.03.2026 повідомило позивача про відмову в перерахунку пенсії на підставі вищевказаної довідки з підстав того, що нормативно-правових актів щодо визначення умов, порядку та розмірів, за якими має проводитися перерахунок пенсії у зв`язку із зміною розмірів грошового забезпечення, призначених згідно з Законом № 2262-ХІІ, не приймалося.

Позивач вважає дії відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії на підставі вищезазначеної довідки протиправними, у зв`язку із чим звернувся до суду.

Ухвалою суду від 27.04.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу визначено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

07.05.2025 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого останній просить відмовити у задоволенні позовних вимог, з огляду на таке.

За даними електронної пенсійної справи ОСОБА_1 перебуває на обліку, як отримувач пенсії за вислугу років відповідно до Закону № 2262-ХІІ по лінії Міністерства оборони з 29.07.2017.

На виконання постанови Кабінету Міністрів України № 103 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області (далі - Головне управління) проведено ОСОБА_1 перерахунок пенсії з урахуванням норм Закону № 2262-ХІІ.

На підставі наданих відділом оформлення допомог, військових пенсій та пільг сектору соціальних виплат ІНФОРМАЦІЯ_1 пакету документів в листопаді 2021 року Головним управлінням з 09.04.2021 проведено перерахунок пенсії відповідно до статті 2 Закону 2262-ХІІ.

ГУ ПФУ в Луганській області розглянуто довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 ОСОБА_1 від 24.02.2026 № 1308, видану ІНФОРМАЦІЯ_2 , про результати розгляду зазначеної довідки надіслано лист від 03.03.2026 № 1200-0306-5/5313.

Лист ГУ ПФУ в Луганській області від 03.03.2026 № 1200-0306-5/5313 не є актом (рішенням) суб`єкта владних повноважень, виданим (прийнятим) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг.

Відповідач не приймав жодного рішення за результатами надходження до нього від ІНФОРМАЦІЯ_1 № 1308 від 24.02.2026.

Форма заяви про призначення/перерахунок пенсії, а також обсяг необхідної інформації, яка в ній має бути обов`язково зазначена, затверджена Додатком 1 до Порядку № 3-1.

05.03.2026 за вх. номером 4728/К-1200-26 надійшло звернення на веб портал Пенсійного фонду України ВЕБ-12001-Ф-С-26-145500 позивача від 03.03.2026 до відповідача, у якому ОСОБА_1 просив: надати інформацію щодо того, чи здійснено ГУ ПФУ в Луганській області з 01.02.2023 перерахунок призначеної пенсії на підставі представленої ІНФОРМАЦІЯ_3 довідки № 1308 від 24.02.2026. В разі не проведення перерахунку пенсії, просив такий перерахунок здійснити виходячи з розмірів грошового забезпечення, відображених в довідці № 1308 від 24.02.2026.

Розглянувши звернення від 03.03.2026, зареєстроване 05.03.2026 за вхідним № 4728/К-1200-26, за нормами Закону України «Про звернення громадян», Головне управління надало листом від 26.03.2026 вих. № 5866-4728/К-02/8- 1200/26 відповідь позивачу.

Зазначено, що підстав для проведення перерахунку пенсії відповідно до оновленої довідки з 01.02.2023 немає.

Лист відповідача від 26.03.2026 вих. № 5866-4728/К-02/8-1200/26 має суто роз`яснювальний характер та не тягне для позивача правових наслідків, оскільки не є актом індивідуальної дії - рішенням суб`єкта владних повноважень.

На підставі вищенаведеного, відповідач просить відмовити у задоволенні позову.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.72-79 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд дійшов такого.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» по лінії Міністерства оборони України.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 21.11.2025 у справі № 360/1869/25 позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задоволено та, зокрема, зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 підготувати і надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01 січня 2023 року, у відповідності до вимог статей 43, 63 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», в якій на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» вказати розміри посадового окладу та окладу за військове звання, визначені шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2023 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», а також процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення перерахунку основного розміру пенсії з 01 лютого 2023 року.

Позивач в лютому 2026 року звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою про виконання рішення суду від 21.11.2025 у справі № 360/1869/25.

Листом від 24.02.2026 за вихідним номером 1308/1 ІНФОРМАЦІЯ_2 надіслано відповідачу довідку про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023.

Згідно із довідкою про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії, виданою ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 за № 1308 від 24.02.2026, станом на 01.01.2023 за посадою начальник стройової частини відділення персоналу штабу військової частини НОМЕР_2 становить: посадовий оклад (20 т.р) - 6870,00 грн, оклад за військове звання (майор) - 2040,00 грн, надбавка за вислугу років (50%) - 4455,00 грн, НОПС 65% - 8687,25 грн, премія 153% - 10511,10 грн, всього - 32563,35 грн.

03.03.2026 позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив повідомити, чи здійснено перерахунок його пенсії на підставі довідки № 1308 від 24.02.2026.

Листом за вих. № 5866-4728/К-02/8-1200/26 від 26.03.2026 відповідач повідомив позивача про відмову в перерахунку пенсії на підставі вищевказаної довідки з підстав того, що нормативно-правових актів щодо визначення умов, порядку та розмірів, за якими має проводитися перерахунок пенсії у зв`язку із зміною розмірів грошового забезпечення, призначених згідно з Законом № 2262-ХІІ, не приймалося.

Вирішуючи адміністративний позов по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ).

Статтею 43 Закону № 2262-ХІІ передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Питання перерахунку раніше призначених пенсій регламентовано статтею 63 Закону № 2262-XII, згідно з якою перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.

Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Кабінет Міністрів України Постановою від 13.02.2008 № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393» затвердив Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Порядок № 45).

Пунктом 1 Порядку № 45 передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон), у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 4 Порядку № 45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

Верховний Суд у постанові від 27 лютого 2019 року у справі №753/23503/16 зазначив, що підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком № 45, повідомляють орган Пенсійного фонду України.

Подібний правовий висновок міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду України від 22.04.2014 у справі № 21-484а13, у постанові Верховного Суду від 20.12.2018 у справі № 686/15836/16-а.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова № 704), яка набрала чинності 01.03.2018, установлено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.

Пунктом 4 Постанови № 704 (у редакції, чинній до 24.02.2018) установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

При цьому Додатки 1 та 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704, в яких у вигляді таблиці зазначені відповідні тарифні коефіцієнти, мають примітки пояснюючого характеру. У зазначених примітках наведена, зокрема, інформація щодо арифметичної дії (множення), яка застосовується при обчисленні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням, в залежності від відповідних тарифних коефіцієнтів, та наведені правила округлення розрахунків. У цих примітках норми права не містяться.

У подальшому, постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 (яка набрала чинності 24.02.2018) до Постанови № 704 внесені зміни, внаслідок яких пункт 4 викладено у новій редакції: «Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14».

За змістом Постанови № 704, у редакції Постанови № 103, розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, є стала величина - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 01.01.2018, а мінімальна заробітна плата (чи її частина) для розрахунків розмірів цих окладів не застосовується.

Разом з тим, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», яким, зокрема, у пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» були внесені зміни.

Отже, зміни до пункту 4 постанови № 704, внесені пунктом 6 постанови № 103, з 29.01.2020 не підлягають застосуванню.

Відповідно до редакції пункту 4 Постанови № 704, яка діяла до внесення змін, та вимог пункту 1 Приміток Додатку 1 та пункту Примітки Додатку 14 до Постанови № 704 розміри посадового окладу та окладу за військовими (спеціальними) званнями з 29.01.2020 мають визначатися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12,13,14.

У наступному пунктами 1 і 2 Постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2023 року № 481 «Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704» (далі Постанова № 481) вирішено:

Скасувати підпункт 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (Офіційний вісник України, 2018 р., № 20, ст. 662).

Внести зміну до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб (Офіційний вісник України, 2017 р., № 77, ст. 2374), виклавши абзац перший в такій редакції:

4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.

Постанова № 481 набула чинності 20 травня 2023 року.

На момент розгляду цієї справи Постанова № 481 нечинною не визнавалася.

Вказані зміни відбулися після виникнення спірних правовідносин.

При цьому, жодним із положень Постанови № 481 не надано зворотної дії в часі застосування її приписів, зокрема й у період з 29.01.2020 дня ухвалення Шостим апеляційним адміністративним судом постанови у справі № 826/6453/18, якою залишено в силі рішення суду першої інстанції про визнання протиправним та скасування пункту 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 за № 103, яким внесено зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України № 704.

За загальними правилами застосування норм права в часі, відповідний нормативно-правовий акт врегульовує правовідносини із дати набрання ним чинності (в залежності від обставин опублікування тощо), із дати значно пізніше від дати прийняття і набрання чинності, вказівку про що містить такий акт, або із дати, яка в календарному застосуванні передує даті прийняття акту, відомості у зв`язку із чим повинні зазначатися в останньому.

Так, згідно з частиною першою статті 52 Закону України «Про Кабінет Міністрів України», постанови Кабінету Міністрів України набирають чинності з дня їх офіційного опублікування, якщо інше не передбачено самими постановами, але не раніше дня їх опублікування.

З наведеного випливає, що 29.01.2020 настала подія підвищення розміру грошового забезпечення військовослужбовця за складовими: оклад за посадою та оклад за військовим званням за рахунок виникнення у суб`єкта владних повноважень - органу фінансового забезпечення обов`язку обраховувати ці показники із використанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року, тобто в цьому випадку станом на 01.01.2023 (у межах спірних правовідносин), а не прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018.

Статтею 7 Закону України від 7 грудня 2017 року № 2246-VIII «Про Державний бюджет України на 2018 рік» передбачено, що станом на 01.01.2018 прожитковий мінімум на одну працездатну особу дорівнює 1762 гривні.

Статтею 7 Закону України від 03.11.2022 № 2710-ІХ «Про Державний бюджет України на 2023 рік» встановлено, що станом на 01.01.2023 прожитковий мінімум на одну працездатну особу дорівнює 2684,00 грн.

Суд зазначає, що довідка за вихідним номером 1308 від 24.02.2026 видана з урахуванням наведених змін у Постанові № 704 у зв`язку з підвищенням з 01.01.2023 посадового окладу та окладу за військовим званням, що входить до складу грошового забезпечення відповідних осіб, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ.

Як слідує з матеріалів справи, довідка видана ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 за № 1308 від 24.02.2026, надіслана відповідачу ІНФОРМАЦІЯ_2 для здійснення перерахунку пенсії позивачу.

Отже, відповідачем надано оцінку вказаній довідці.

Водночас, відповідачем не здійснено перерахунку пенсії позивача із урахуванням нової довідки про розмір грошового забезпечення.

За наведеного правового регулювання та встановлених у справі обставин, суд дійшов висновку, що відповідач безпідставно не здійснив перерахунок пенсії позивача на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії, виданої ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 за № 1308 від 24.02.2026.

Твердження відповідача про недотримання позивачем порядку звернення із заявою, суд відхиляє як безпідставні та необґрунтовані, оскільки обов`язок щодо перерахунку пенсії у відповідача виник вже після отримання зазначеної довідки, яка направлена ІНФОРМАЦІЯ_2 на адресу відповідача.

Стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною першою статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: […] визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; […].

Згідно із частиною другою статті 5 КАС України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У пункті 145 рішення від 15.11.1996 у справі Чахал проти Об`єднаного Королівства (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відтак, порушене право позивача підлягає судовому захисту шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо нездійснення перерахунку пенсії на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 за вихідним номером 1308 від 24.02.2026 та відновленню шляхом зобов`язання відповідача здійснити позивачу перерахунок та виплату пенсії з 01.02.2023 на підставі зазначеної довідки, з урахуванням проведених раніше виплат.

В той же час, суд зауважує, що заявлення позовної вимоги шляхом її формулювання «виплачувати» не підлягає задоволенню, оскільки має на меті вчинення дій на майбутнє, а суд вирішує спір щодо правовідносин, яке вже виникли. Суд захищає порушене право, а не те, яке можливо може бути порушене у майбутньому.

Щодо позовних вимог про здійснення виплати пенсії на підставі оновлених довідок без обмеження розміру суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні з огляду на те, що перерахунок пенсійної виплати наразі не виконано. При цьому, суд виходить з того, що судовому захисту підлягають лише порушені, не визнані або оспорювані права; відповідне порушення має мати місце на момент розгляду справи судом, адже судовими актами не можуть регулюватись відносини на майбутнє.

Отже, суд вважає, вищевказаний спосіб захисту є достатнім, враховуючи обставини по справі.

Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09.12.1994, серія A, 303-A, п. 29).

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Питання про розподіл судових витрат, судом не вирішується, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору.

Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (ідентифікаційний код: 21782461, місцезнаходження: вул. Шевченка, буд. 9 м. Сєвєродонецьк, Луганська область, 93404) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії, задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо нездійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 № 1308 від 24.02.2026 про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з 01.02.2023 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 № 1308 від 24.02.2026 про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії, з урахуванням проведених раніше виплат.

У задоволенні решти позовних вимог, відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя К.Є. Петросян