Рішення № 136909020, 26.05.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2026 рокуСправа №160/23541/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Захарчук-Борисенко Н. В.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ТОВ «СІНЕМА ЛТД» до Енергетична митниця Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення,-

УСТАНОВИВ:

15 серпня 2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла вказана позовна заява, в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Енергетичної митниці про коригування митної вартості товару № UA903000/2025/000269/3 від 10.07.2025 р.;

- визнати протиправним та скасувати рішення Енергетичної митниці про коригування митної вартості товару № UA903000/2025/000270/3 від 10.07.2025 р.

Разом з позовною заявою, позивач просить стягнути судові витрати на пов`язані із залученням перекладача в розмірі 3 500,00 грн.

Позовна заява обґрунтована тим, що оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів прийняті з порушенням вимог законодавства України та порушують права позивача у сфері публічно-правових відносин через безпідставне коригування митної вартості товарів у бік її збільшення, внаслідок чого позивачу збільшено платіж з податку на додану вартість. Пояснює, що митну вартість товарів, що вказана у митних деклараціях, визначено позивачем за основним методом та до митного органу подано всі необхідні документи для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товару за ціною договору, що не містять розбіжностей.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.08.2025 р. прийнято до розгляду та відкрито провадження в цій адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у письмовому провадженні в порядку статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

04 вересня 2025 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що при визначенні джерела враховувались наступні чинники: час експорту в Україну оцінюваного товару максимально наближений до часу експорту в Україну подібного товару; оцінюваний та подібний товар мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції та вважаються комерційно взаємозамінними (схожі фізико-хімічні характеристики; схожий фракційний склад; однакова назва та призначення (Розчинник на основі метанолу: Реагент комплексний універсальний, марка RYK-85)); оцінюваний товар ввезено приблизно в тій же кількості, що й подібний товар (24 920,0 кг) на одних й тих самих умовах поставки FCA-Malaszewicze. За результатами опрацювання поданих до митного оформлення документів та враховуючи ненадання декларантом додаткових документів, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару та наявності недоліків в наданих до митного оформлення документах, посадовою особою митного органу згідно з вимогами наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року №598 «Про затвердження Форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору», прийняті рішення 58, рішення 59, рішення 481, рішення 483.

04 вересня 2025 року від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.09.2025 р. клопотання представника відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження задоволено частково та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи. Призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 16.09.2025 р. об 12:00 год.

11 вересня 2025 року від відповідача надійшло клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

15 вересня 2025 року від позивача надійшла заява про розгля справи без його участі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.09.2025 р. клопотання представника відповідача про проведення судового засідання в режимі відеоконференції по справі №160/23541/25 задоволено.

16 вересня 2025 року від відповідача надійшла заява, в якій він просив приєднати до матеріалів справи службове посвідчення з метою прийняття участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

В судове засідання 16.09.2025 р. з`явився представник відповідача.

У судовому засіданні вирішено здійснювати розгляд справи у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Згідно з частиною п`ятою статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення у порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною. Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до пункту 8 частини третьої статті 2 КАС України.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним уважається строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального і процесуального права.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд зазначає таке.

Судом встановлено, що ТОВ «СІНЕМА ЛТД» (Покупець) відповідно до укладеного з контрагентом «LEKI TRAIDE COMPANY s.r.o.» Чехія (Продавець), контракту №26/04/2024 від 26.04.2024 р., уклали цей контракт, відповідно до якого Продавець зобов`язується поставити, а Покупець забезпечити приймання, в тому числі із залученням третьої особи, і оплатити продукцію нафтохімічної та хімічної промисловості в асортименті, кількості, в строк і за цінами, в порядку, визначеному додатковими угодами і специфікаціями, які є невід`ємною частиною контракту.

Ціна продукції, що поставляється за цим Контрактом, встановлюється в євро. (п.2.1. Контракту).

За кожну погоджену партію Товару, Покупець вносить передоплату у розмірі 100% відповідно до проформи за ціною, що відповідає спеціфікації. Допскається часткова оплата Валюта договору євро. ( п.3.1. Контракту).

Терміни поставки продукції зазначаються в додаткових угодах і спеціфікаціях. (п.4.1. Контракту).

Вид транспорту, базис поставки і деталі, за якими здійснюється поставка, вказані Покупцем в додаткових угодах і специфікаціях. (п.4.3. Контракту).

Датою поставки є дата передачі продукції перевізнику. (п. 4.5. Контракту).

Додатковою угодою №1 від 07.01.2024 р., Додатковою угодою №2 від 30.07.2024 р., Додатковою угодою №3 від 18.12.2024 р. до Договору №26/04/24 внесені зміни та доповнення до Договору №26/04/2024 від 26.04.2024 р.

12 травня 2025 року між «LEKI TRAIDE COMPANY» s.r.o. та ТОВ «СІНЕМА ЛТД» було укладено Специфікацію № 16-1 до Контракту.

За умовами Специфікації № 16-1 від 12.05.2025 р. «LEKI TRAIDE COMPANY» s.r.o. зобов`язувалось поставити, а ТОВ «СІНЕМА ЛТД» оплатити Реагент комплексний універсальний RYK-85 в кількості 24 тони, за ціною 415 Євро за одну тонну. Ціна вказана на умовах поставки FCA Польща (Малашевичі).

Вiдвантаження товару здійснюється пiсля надходження грошових коштів на рахунок Продавця не пiзнiше нiж через 15 днiв з моменту отримання передоплати (п.5 Специфікації).

12 травня 2025 року, відповідно до Специфікації №16-1 «LEKI TRAIDE COMPANY» s.r.o. було сформовано Invoice-Proforma №42L на суму 9 644,60 Євро: 23,240 (тонн)*415 (Євро/тонна) = 9 644,60 Євро.

12 травня 2025 року між «LEKI TRAIDE COMPANY» s.r.o. та ТОВ «СІНЕМА ЛТД» було укладено Специфікацію № 17 до Контракту.

За умовами Специфікації № 17 від 12.05.2025 р. «LEKI TRAIDE COMPANY» s.r.o. зобов`язувалось поставити, а ТОВ «СІНЕМА ЛТД» оплатити Товар в кількості 24 тони, за ціною 408 Євро за одну тонну. Ціна вказана на умовах поставки FCA Польща (Малашевичі).

Вiдвантаження товару здійснюється пiсля надходження грошових коштів на рахунок Продавця не пiзнiше нiж через 15 днiв з моменту отримання передоплати. (п.5 Специфікації).

12 травня 2025 року, відповідно до Специфікації № 17 «LEKI TRAIDE COMPANY» s.r.o. було сформовано Invoice-Proforma №41L на суму 9 792 Євро: 24 (тонн)*408 (Євро/тонна) = 9 792 Євро.

Разом з цим, в матеріалах справи міститься Акт звірки взаємних розрахунків за період з 25.03.2025 р. по 13.05.2025 р. між «LEKI TRAIDE COMPANY» s.r.o. та ТОВ «СІНЕМА ЛТД».

За результатом складеного та підписаного Акту звірки у ТОВ «СІНЕМА ЛТД» була виявлена переплата за Контрактом у розмірі 7 619,40 Євро.

15 травня 2025 року ТОВ «СІНЕМА ЛТД» оплатило за Invoice-Proforma 42L до Специфікації № 16-1 та Invoice-Proforma 41L до Специфікації №17, кошти в розмірі 12 132,60 Євро, шляхом здійснення міжнародного банківського переказу (SWIFT).

Відповідно до умов Специфікації № 16-1 від 12.05.2025 р. та Специфікації № 17 від 12.05.2025 р. поставка товару здійснювалась за правилами Інкотермс на умовах поставки FCA Малашевиче-Дуже, Польща.

Завантаження Товару за Специфікацією №16-1 було здійснено 20.05.2025 р. в кількості 23,24 тонни, в автомобільну цистерну в складі автопоїзду AI9587МА/ AI4668XІ, перевізник - ТОВ «КАРГОТРАНС ГРУП» (42360324) на загальну суму 9 644,60 Євро, що підтверджується відповідними транспортними документами, зокрема, транзитною декларацією MRN 25PL301020NSH415K8, CMR № 12/05, commercial invoice 42L-1 та паспортом якості Товару № 2025/012 від 15.05.2025 р.

Завантаження Товару за Специфікацією 17 було здійснено 20.05.2025 р. в кількості 23,32 тонни, в автомобільну цистерну в складі автопоїзду RZ254GL/RZ 094EP, перевізник LEMBERG PL Sp. z.o.o (Республіка Польща) на загальну суму 9 514,56 Євро, що підтверджується відповідними транспортними документами, зокрема, транзитною декларацією MRN 25PL301020NSH41KK3, CMR № 11/05, commercial invoice 41L-1 та паспортом якості Товару № 2025/012 від 15.05.2025 р.

ТОВ «СІНЕМА ЛТД» уклало договір № МП29/07/24_1 від 29.07.2024 р. на транспортно-експедиційне обслуговування з ТОВ «ТАЙМІС», який зобов`язувався надати транспортно-експедиційні послуги підприємству та забезпечити перевезення товару, зокрема і за даними специфікаціями.

За умовами договору № МП29/07/24_1 від 29.07.2024 р. Експедитор здійснює організацію перевезення Товару із залученням третіх осіб перевізників.

Відповідно до п. 1.5 Договору № МП29/07/24_1 від 29.07.2024 р., конкретні умови перевезення сторони обумовлюють у заявці на організацію транспортно-експедиційних послуг та/або додатковій угоді до договору, в якій вказується: вид послуг, вид, найменування вантажу, відправник, отримувач, пункт відправлення та призначення, розмір плати та інші погоджені сторонами умови.

14 травня 2025 року ТОВ «ТАЙМІС» та ТОВ «СІНЕМА ЛТД» підписали Заявку на перевезення вантажу № МП14/05/25_02, відповідно до якої перевезення товару за Специфікацією № 16-1 здійснюватиметься на митному переході Дорогуськ (Польща) - Ягодин (Україна) за 108 419,00 грн. (сто вісім тисяч чотириста дев`ятнадцять) грн., безготівковий розрахунок по курсу НБУ на день підготовки транспортної довідки, оплата 100% по сканкопіях документів в день вивантаження авто. Вартість фрахту є приблизною. Остаточна вартість визначається після фактичного вивантаження авто з розрахунку 100 Євро за тонну вантажу.

14 травня 2025 року ТОВ «ТАЙМІС» та ТОВ «СІНЕМА ЛТД» підписали Заявку на перевезення вантажу № МП14/05/25_01, відповідно до якої перевезення товару за Специфікацією № 17 здійснюватиметься на митному переході Дорогуськ (Польща) - Ягодин (Україна) за 108 793,00 грн. (сто вісім тисяч сімсот дев`яносто три) грн., безготівковий розрахунок по курсу НБУ на день підготовки транспортної довідки, оплата 100% по сканкопіях документів в день вивантаження авто. Вартість фрахту є приблизною. Остаточна вартість визначається після фактичного вивантаження авто з розрахунку 100 Євро за тонну вантажу.

21 травня 2025 року Експедитор надав довідки про вартість міжнародних транспортно-експедиційних послуг по доставці вантажу для ТОВ «СІНЕМА ЛТД», згідно договору на транспортне експедирування № МП29/07/24_1 від 29.07.2024 р. на відрізку дороги Malaszewicze Duze(Польща) - м/п Дорогуськ (Польща) - Ягодин (Україна) :

№ МП14/05/25_02, автомобілем Renault держ. № НОМЕР_1 причіп AA 4668 ХІ вартість перевезення склала 20 500 грн.;

№ МП14/05/25_01, автомобілем Scania держ.№ RZ 254GL причіп RZ 094EP - вартість перевезення склала 20 500 грн.

У вказаних довідках зазначено, що страхування вантажу не відбувалось.

Вартість перевезення зазначена в довідках про вартість міжнародних транспортно- експедиційних послуг (№№ МП14/05/25_02, № МП14/05/25_01) підтверджується рахунками на оплату № МП 14/05/25_02 від 24.05.2025 р. та № МП 14/05/25_01 від 24.05.2025 р.

Рахунки на оплату міжнародних транспортно-експедиційних послуг були оплачені ТОВ «СІНЕМА ЛТД» 27.05.2025 року платіжними інструкціями №696 та №695.

23 травня 2025 року ТОВ «СІНЕМА ЛТД» надало до Енергетичної митниці наступні електронні митні декларації: №25UA903020004132U7 від 23.05.2025 р. та №25UA903020004133U6 від 23.05.2025 р., якими було задекларовано для митного оформлення товар, який ввезений на територію України, а саме, розчинник на основі метанолу, реагент комплексний універсальний, марка RYK-85.

В зазначених митних деклараціях декларант самостійно визначив митну вартість Товарів за основним методом, тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються.

Для підтвердження митної вартості товару по декларації №25UA903020004132U7 від 23.05.2025 р. ТОВ «СІНЕМА ЛТД» надало митному органу наступні документи: Сертифікат якості № 2025/012 від 15.05.2025; Рахунок-проформа № 42L від 12.05.2025; Рахунок-фактура (iнвойс) № 42L-1 від 20.05.2025; Автотранспортна накладна CMR № 12/05 від 20.05.2025; Супровідний документ T1 № MRN 25РЕ301020К8Н415К8 від 21.05.2025; Платіжний документ, що підтверджує здійснення оплати за товар, SWIFT № PI25051502213639 від 15.05.2025; Акт звірки взаємних розрахунків за період з 25.03.2025 року по 13.05.2025 року; Документ, що підтверджує вартість перевезення товару (транспортна довідка) № МП14/05/25_02 від 21.05.2025; Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі- продажу товару № 26/04/24 від 26.04.2024; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) Додаткова угода № 1 від 07.05.2024; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) Додаткова угода № 2 від 30.07.2024; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) Додаткова угода № 3 від 18.12.2024; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) Специфікація № 16-1 від 12.05.2025; Договір про надання послуг митного брокера № 160 від 06.03.2025; Договір (контракт) про перевезення № ST10/01/25.1 від 10.01.2025; Договір (контракт) про перевезення № ЛВ18/10/24.1 від 18.10.2024; Договір (контракт) про перевезення № МП29/07/24_1 від 29.07.2024; Ліцензія на право оптової торгівлі пальним № 990614202400115 від 04.03.2024.

Для підтвердження митної вартості товару по декларації №25UA903020004133U6 від 23.05.2025 р. ТОВ «СІНЕМА ЛТД» надало митному органу наступні документи: Сертифікат якості № 2025/012 від 15.05.2025; Рахунок-проформа № 41L від 12.05.2025; Рахунок-фактура (iнвойс) № 41L-1 від 20.05.2025; Автотранспортна накладна CMR № 11/05 від 20.05.2025; Супровідний документ T1 № MRN 25PL301020NSH41KK3 від 21.05.2025; Платіжний документ, що підтверджує сплату за товар, SWIFT № PI25051502213639 від 15.05.2025; Документ, що підтверджує вартість перевезення товару (транспортна довідка) МП14/05/25_01 від 21.05.2025; Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі- продажу товару № 26/04/24 від 26.04.2024; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) Додаткова угода № 1 від 07.05.2024; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) Додаткова угода № 2 від 30.07.2024; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) Додаткова угода № 3 від 18.12.2024; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) Специфікація № 17 від 12.05.2025; Договір про надання послуг митного брокера № 160 від 06.03.2025; Договір (контракт) про перевезення № ST10/01/25.1 від 10.01.2025; Договір (контракт) про перевезення № КК18/12/24_1 від 18.12.2024; Договір (контракт) про перевезення № МП29/07/24_1 від 29.07.2024; Ліцензія на право оптової торгівлі пальним № 990614202400115 від 04.03.2024 р.

Митним органом прийняті наступні рішення про коригування митної вартості товарів, а саме: № UA903020/2025/000011/2від 23.05.2025 р. та №UA903020/2025/000010/2 від 23.05.2025 р. та надав картку відмови в прийнятті митної декларації митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA903020/2025/000121 та № UA903020/2025/000120.

Товари випущено у вільний обіг за митними деклараціями: від 23.05.2025 року №25UA903020004147U7 та від 23.05.2025 р. № 25UA903020004145U9.

02 червня 2025 року ТОВ «СІНЕМА ЛТД» подало до Державної митної служби України скаргу на рішення Енергетичної митниці про коригування митної вартості товару № UA903020/2025/000011/2 від 23.05.2025 р. та скаргу на рішення Енергетичної митниці про коригування митної вартості товару № UA903020/2025/000010/2 від 23.05.2025 р.

За результатами розгляду поданих скарг Державною митною службою України 02.07.2025 р. прийнято рішення № 15/15-02-02/13/3855 про результати розгляду скарги від 02.06.2025 р. № 206 та 03.07.2025 р. прийнято рішення № 15/15-02-02/13/3877 про результати розгляду скарги від 02.06.2025 р. № 208.

Відповідно до прийнятих рішень, скарги ТОВ «СІНЕМА ЛТД» було задоволено частково, Держмитслужба скасувала рішення Енергетичної митниці №UA903020/2025/000010/2 та № UA903020/2025/000011/2 від 23.05.2025 р. та зобов`язала Енергетичну митницю прийняти нові рішення відповідно до законодавства.

10 липня 2025 року Енергетичною митницею були прийняті нові Рішення про коригування митної вартості товару №UA903000/2025/000270/3 та №903000/2025/000269/3 відповідно до яких Енергетична митниця дійшла висновку про те, що документи подані декларантом до митного оформлення недостатні для застосування методів визначення митної вартості товару відповідно до вимог пункту 1 частини 1 статті 57 та підпунктів а) г) пункту 2 частини 1 статті 57 Митного Кодексу України, у зв`язку з чим митну вартість товару скориговано за резервним методом відповідно до підпункту ґ) пункту 2 частини 1 статті 57 та статті 64 Митного Кодексу України. При коригуванні за основу взято митну вартість 0,5842 Євро/кг схожого за характеристиками товару, оформленого у митному відношенні за МД від 08.04.2025 р. № 25UA903050006590U0.

Позивач не погодився з рішеннями про коригування митної вартості та звернувся до суду з позовом у цій справі.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає таке.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 1 Митного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів. Відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування. Відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування. Якщо міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом та іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору України.

Згідно з частинами 1, 2 статті 257 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, на які накладено електронний підпис декларанта. Особливості подання загальної декларації прибуття та декларації тимчасового зберігання визначені у главах 28 і 37 цього Кодексу.

Електронне декларування здійснюється з використанням електронної митної декларації, на яку накладено електронний підпис, та інших електронних документів або їх реквізитів у встановлених законом випадках, а також електронних (сканованих) копій паперових документів, на які накладено електронний підпис декларанта.

Частиною 1 статті 266 Митного кодексу України передбачено, що декларант зобов`язаний: 1) здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом; 2) на вимогу митного органу забезпечити пред`явлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення для митного контролю і митного оформлення; 3) надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей; 4) у випадках, визначених цим Кодексом та Податковим кодексом України, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу X цього Кодексу; 5) у випадках, визначених цим Кодексом та іншими законами України, сплатити інші платежі, контроль за справлянням яких покладено на митні органи.

Відповідно до пункту 5 частини 8 статті 257 Митного кодексу України митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться такі відомості, у тому числі у вигляді кодів: відомості про товари: а) найменування; б) звичайний торговельний опис, що дає змогу ідентифікувати та класифікувати товар; в) торговельна марка та виробник товарів (за наявності у товаросупровідних та комерційних документах); г) код товару згідно з УКТ ЗЕД; ґ) назва країни походження товарів (за наявності); д) опис упаковки (кількість, вид); е) кількість у кілограмах (вага брутто та вага нетто) та інших одиницях виміру; є) фактурна вартість товарів; ж) митна вартість товарів та метод її визначення; з) відомості про уповноважені банки декларанта; и) статистична вартість товарів.

Статтями 49, 50 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відомості про митну вартість товарів використовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Згідно з частинами 1, 2 статті 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Частинами 4 та 5 статті 58 Митного кодексу України передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Перелік документів, які мають подаватися декларантом в підтвердження заявленої митної вартості визначені частиною 2 статті 53 Митного кодексу України, зокрема, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Аналізом частин 1 та 2 статті 53 Митного кодексу України встановлено, що Митним кодексом України передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

За приписами частини 5 статті 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до частин 2, 3, 6, 7 статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом митна вартість вважається визнаною автоматично.

Відповідно до частини 5 статті 55 Митного кодексу України декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі.

Частиною 3 статті 53 Митного кодексу України передбачено у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант на письмову вимогу митного органу зобов`язаний протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частиною 2 статті 57 Митного кодексу України встановлено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Згідно частини 2 статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу (частина 3 статті 58 Митного кодексу України).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (частина 3 статті 57 Митного кодексу України).

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу (частина 8 статті 57 Митного кодексу України).

За частиною 1 статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Таким чином, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) і підставою його незастосування є, обставини, визначені частиною 1 статті 58 Митного кодексу України, та якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірно та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

За приписами частин 4, 5 статті 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Пунктом 5 частини 10 статті 58 Митного кодексу України встановлено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Відповідно до частини 9 статті 58 Митного кодексу України розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

Право митного органу упевнюватися в достовірності, точності будь-якого документа, поданого до митного оформлення, передбачено також і статтею 17 Угоди про застосування статті VІІ Генеральної угоди по тарифам та торгівлі 1994 року - ніщо в цій Угоді не тлумачиться як таке, що обмежує або ставить під сумнів право митних адміністрацій упевнитися в істинності або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданих для цілей митного оцінювання.

Наказом Державної митної служби України від 30 грудня 2024 року №1390, з метою забезпечення єдиного підходу митних органів до організації роботи з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів під час здійснення їх митного контролю та митного оформлення, затверджено Методичні рекомендації щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України (далі - Методичні рекомендації).

Пунктом 1.4 розділу 1 Методичних рекомендацій встановлено, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості посадові особи, що провадять такий контроль, застосовують положення Методичних рекомендацій з метою аналізу, виявлення та оцінки ризиків щодо заявлення декларантом або уповноваженою ним особою неповних та/ або недостовірних відомостей про митну вартість товарів, у тому числі неправильного визначення митної вартості товарів. Робота з аналізу, виявлення та оцінки ризиків може включати інші заходи, передбачені законодавством України з питань державної митної справи.

Відповідно до пункту 2.1 розділу 2 Методичних рекомендацій, робота з аналізу, виявлення та оцінки ризиків здійснюється посадовою особою органу доходів та зборів, що здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється, в тому числі шляхом: перевірки повноти інформації, що міститься у документах, які подаються до митного оформлення; перевірки товаросупровідних документів щодо наявності достатнього опису товарів, що декларуються, їх кількості, ціни за одиницю товару та загальної вартості; ідентифікації цих даних з товарами, що подаються до митного оформлення; перевірки пов`язаності продавця і покупця та чи вплинули їх взаємовідносини на ціну товарів, які подаються до митного оформлення; порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено; перевірки інформації, наданої декларантом або уповноваженою особою, при продажу товарів між пов`язаними особами щодо наближеності митної вартості товарів, визначеної основним методом до однієї з операцій, які наведені у частині вісімнадцятій статті 58 Кодексу; перевірки наявності ознак підробки документів, які підтверджують митну вартість товарів; перевірки наявності розбіжностей у документах, які підтверджують митну вартість товарів; перевірки наявності прийнятих іншими митницями рішень про коригування митної вартості товарів, що ввозились на виконання того ж зовнішньоекономічного договору (контракту) або документа, який його замінює, що й оцінювані товари за результатами спрацювання критерію автоматизованої системи аналізу та управління ризиками; перевірки та аналізу документів, додатково поданих митному органу декларантом або уповноваженою ним особою відповідно до статті 53 Кодексу.

Згідно з пунктом 3 розділу 3 Методичних рекомендацій, посадова особа органу доходів і зборів, яка здійснює аналіз, виявлення та оцінку ризиків, повинна враховувати особливості формування вартості товарів, які реалізуються в порядку біржової торгівлі.

У випадках, передбачених частиною шостою статті 54 Кодексу та частиною першою статті 55 Кодексу, посадова особа, що здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, приймає рішення про коригування митної вартості товарів. Наказом Державної митної служби України від 30.12.2024 №1390, затверджено методичні рекомендації щодо алгоритму дій посадових осіб митних органів під час контролю правильності визначення митної вартості товарів на етапі митного оформлення та після його завершення (далі порядок 1390).

Пунктом 1.2 розділу 1 порядку 1390, метою контролю правильності визначення митної вартості товарів є врахування:

1.2.1. умови застосування основного методу за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) повністю виконані;

1.2.2. задекларована митна вартість товарів включає в себе загальний платіж, сплачений (або такий, що підлягає сплаті) покупцем за імпортований товар;

1.2.3. задекларована митна вартість товарів включає в себе усі додавання, необхідні згідно з положеннями статті 58 Кодексу (статті 8 Угоди ГАТТ);

1.2.4. альтернативний другорядний метод оцінки, коли він потрібен, був застосований правильно;

1.2.5. відомості, внесені до відповідних граф митної декларації та декларації митної вартості, достовірні та підтверджені документально.

Частинами 1, 2 статті 55 МК України передбачено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/ або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Застосування системи управління ризиками передбачено главою 52 МК України.

Зокрема, згідно з статтею 361 МК України, управління ризиками - це робота митниць з аналізу ризиків, виявлення та оцінки ризиків, розроблення та практичної реалізації заходів, спрямованих на мінімізацію ризиків, оцінки ефективності та контролю застосування цих заходів. Під ризиком розуміється ймовірність недотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи. Митниці застосовують систему управління ризиками для визначення товарів, транспортних засобів, документів і осіб, які підлягають митному контролю, форм митного контролю, що застосовуються до таких товарів, транспортних засобів, документів і осіб, а також обсягу митного контролю.

Предметом позову є саме законність внесення митним органом рішень та подальшого їх скасування, оскільки вони винесені безпідставно.

Щодо фактичних обставин виникнення спірних правовідносин суд зазначає наступне.

Як встановлено судом, ТОВ «СІНЕМА ЛТД» (Покупець) відповідно до укладеного з контрагентом «LEKI TRAIDE COMPANY s.r.o.» Чехія (Продавець), контракту №26/04/2024 від 26.04.2024 р., уклали цей контракт, відповідно до якого Продавець зобов`язується поставити, а Покупець забезпечити приймання, в тому числі із залученням третьої особи, і оплатити продукцію нафтохімічної та хімічної промисловості в асортименті, кількості, в строк і за цінами, в порядку, визначеному додатковими угодами і специфікаціями, які є невід`ємною частиною контракту.

Ціна продукції, що поставляється за цим Контрактом, встановлюється в євро. (п.2.1. Контракту).

За кожну погоджену партію Товару, Покупець вносить передоплату у розмірі 100% відповідно до проформи за ціною, що відповідає спеціфікації. Допскається часткова оплата Валюта договору євро. ( п.3.1. Контракту).

Терміни поставки продукції зазначаються в додаткових угодах і спеціфікаціях. (п.4.1. Контракту).

Вид транспорту, базис поставки і деталі, за якими здійснюється поставка, вказані Покупцем в додаткових угодах і специфікаціях. (п.4.3. Контракту).

Датою поставки є дата передачі продукції перевізнику. (п. 4.5. Контракту).

Додатковою угодою №1 від 07.01.2024 р. до Договору №26/04/2024 від 26.04.2024 р. в Договір додано реквізити Покупця. 2. В іншому, що не передбачено цією додатковою угодою, застосовуються умови Договору №26/04/2024 від 26.04.2024 р. з усіма застосовними змінами та доповненнями та Специфікаціями. 3. Дана додаткова угода складена у 2-х примірниках та є невід`ємною частиною Договору №26/04/2024 від 26.04.2024 р.

Додатковою угодою №2 від 30.07.2024 р. до контракту №26/04/2024 від 26.04.2024 р. змінено п. 2. та викладено у такій редакції: 1. Загальна сума цього контракту становить 1 000 000,00 Євро. 2. Пункт 4.8. викладено в такій редакції: У разі потреби, на вимогу Покупця, після відвантаження Товару, Продавець надає Сертифікат походження товару на відповідну партію товару у встановлені нормативні терміни. 3. В іншому, що не передбачено цією додатковою угодою, застосовуються умови контракту №26/04/2024 від 26.04.2024 р. з усіма застосовними змінами та доповненнями та Специфікаціями. 4. Дана додаткова угода складена у 2-х примірниках та є невід`ємною частиною контракту №26/04/2024 від 26.04.2024 р.

Додатковою угодою №3 від 18.12.2024 р. до Контракту №26/04/24 внесені зміни та доповнення до контракту №26/04/2024 від 26.04.2024 р. у п.9.3. змінити термін дії Контракту до 31.12.2026. 2. В іншому, що не передбачено цією додатковою угодою, застосовуються умови Контракту №19/01-SL/23 від 30.01.2023 з усіма застосовними змінами та доповненнями та Специфікаціями. 3. Дана додаткова угода складена у 2-х примірниках та є невід`ємною частиною Контракту №26/04/2024 від 26.04.2024 р.

12 травня 2025 року між «LEKI TRAIDE COMPANY» s.r.o. та ТОВ «СІНЕМА ЛТД» було укладено Специфікацію № 16-1 до Контракту.

За умовами Специфікації № 16-1 від 12.05.2025 р. «LEKI TRAIDE COMPANY» s.r.o. зобов`язувалось поставити, а ТОВ «СІНЕМА ЛТД» оплатити Реагент комплексний універсальний RYK-85 в кількості 24 тони, за ціною 415 Євро за одну тонну. Ціна вказана на умовах поставки FCA Польща (Малашевичі).

Вiдвантаження товару здійснюється пiсля надходження грошових коштів на рахунок Продавця не пiзнiше нiж через 15 днiв з моменту отримання передоплати (п.5 Специфікації).

12 травня 2025 року між «LEKI TRAIDE COMPANY» s.r.o. та ТОВ «СІНЕМА ЛТД» було укладено Специфікацію № 17 до Контракту.

За умовами Специфікації № 17 від 12.05.2025 р. «LEKI TRAIDE COMPANY» s.r.o. зобов`язувалось поставити, а ТОВ «СІНЕМА ЛТД» оплатити Товар в кількості 24 тони, за ціною 408 Євро за одну тонну. Ціна вказана на умовах поставки FCA Польща (Малашевичі).

Вiдвантаження товару здійснюється пiсля надходження грошових коштів на рахунок Продавця не пiзнiше нiж через 15 днiв з моменту отримання передоплати. (п.5 Специфікації).

Описані вище зовнішньоекономічний Договор №26/04/2024 від 26.04.2024 р. та додатки до нього, зокрема, додаткову угоду №1 від 07.05.2024 р., додаткову угоду №2 від 30.07.2024 р., додаткову угоду №3 від 18.12.2024 р., а також Специфікацію №16-1 від 12.05.2025 р. та Специфікацію №17 від 12.05.2025 р. декларант подав до митного органу разом з описаними вище митними деклараціями.

До митних декларацій позивачем також додано рахунок проформу №41L від 12.05.2025 р., згідно якої країною експорту вказана Польща, товар реагент комплексний універсальний «RYК-85», код ТNVED: 3814009000, кількість 24 тон, ціна за 1 тонну, включаючи ПДВ 408 Євро, вартість без ПДВ 9792,00 Євро.; та рахунок проформу №42L згідно якої країною експорту вказана Польща, товар реагент комплексний універсальний «RYК-85», код ТNVED: 3814009000, кількість 23,240 тон, ціна за 1 тонну, включаючи ПДВ 415 Євро, вартість без ПДВ - 9 644,60 Євро.

Отже, відомості про товар, зазначені у рахунку проформі №41L та №42L від 12.05.2025 р., відповідають умовам Договору №26/04/2024 від 26.04.2024 р. з урахуванням додатків, у тому числі, Специфікації №16-1 та Спеціфікації №17 від 12.05.2025 р.

Разом з цим, в матеріалах справи міститься Акт звірки взаємних розрахунків за період з 25.03.2025 р. по 13.05.2025 р. між «LEKI TRAIDE COMPANY» s.r.o. та ТОВ «СІНЕМА ЛТД».

За результатом складеного та підписаного Акту звірки у ТОВ «СІНЕМА ЛТД» була виявлена переплата за Контрактом у розмірі 7 619,40 Євро.

Для підтвердження ціни, що фактично сплачена за оцінюваний товар, декларантом до митного оформлення подано платіжні документи в іноземній валюті від 15.05.2025 №PI25051502213639 на суму 12 132,00 євро, та акт взаєморозрахунків в період з 25.03.2025 р. по 13.05.2025 р.

Відповідач зазначає, що в платіжному документі в іноземній валюті від 15.05.2025 № PI25051502213639 на суму 12 132,00 євро, та акті взаєморозрахунків в період з 25.03.2025 по 13.05.2025 наявне посилання на контракт. Наданий платіжний документи від 15.05.2025 № PI25051502213639, оформлені без дотримання вимог, визначених в Постанові № 216, оскільки не надають повну інформацію про платіжну операцію та документи, на підставі яких вона здійснюється не мають посилання на рахунок проформу чи додаткову угоду до контракту від 12.05.2025 № Специфікація №17, тому дані платіжні інструкції в іноземній валюті не можуть бути взяті до уваги, як документи, що підтверджують факт оплати за оцінюваний товар.

Посилання відповідача на те, що платіжний документ не підтверджує оплату через відсутність прямого зазначення договору, є безпідставним.

Наданий SWIFT-платіж містить усі істотні реквізити міжнародного банківського переказу, а саме: платника; отримувача; суму платежу; дату здійснення платежу; призначення платежу; банківські реквізити сторін; унікальний номер транзакції (UETR).

У графі «Details of Payment» прямо зазначено: «CONCORDANTLY CONTRACT 26/04/24 FROM 26 APRIL 2024», що свідчить про здійснення платежу саме на виконання договірних зобов`язань між сторонами.

Разом з цим, відповідач вказує, що числове значення фактично сплаченої ціни у 12 132,60 Євро відповідно до відомостей банківського платіжного документу SWIFT від 15.05.2025 р. № PI25051502213639 не відповідає числовому значенню ціни, яка підлягає сплаті відповідно до відомостей Специфікації від 12.05.2025 р. №16-1 та №17 до Контракту та рахунка-проформи від 12.05.2025 № 42L (9 960,00 Євро), та 12.05.2025 № 41L (9 792,00 Євро), на підставі якого повинна бути здійснена передоплата відповідно до п.3.1. Контакту. Сплачена сума (12 132,60 євро) є більшою від вартості партії оцінюваного товару (9 960,00 Євро) відповідно до рахунка-проформи від 12.05.2025 № 42L та (9 792,00 Євро) відповідно до рахунка-проформи від 12.05.2025 № 41L.

Суд зазначає, що за Специфікацією № 16-1 ТОВ «СІНЕМА ЛТД» мало сплатити : 2 340,60 Євро, з них 9 960 Євро (за Специфікацією 16-1) - 7 619,40 Євро (переплата відповідно до Акту звіряння).

За Специфікацією № 17 ТОВ «СІНЕМА ЛТД» мало сплатити - 9 792 Євро (відповідно до Invoice-Proforma 41L).

Всього разом з Специфікацією №16-1 та Специфікацією №17 - 2 340,60 Євро (за Специфікацією №16-1) + 9 792 Євро (за Специфікацією №17) = 12 132,60 Євро.

Відповідач зазначає, що наданий акт взаєморозрахунків між ТОВ «СІНЕМА ЛТД» та Leki TRAIDE COMPANY s.r.o. за період з 25.03.2025 р. по 13.05.2025 р. не може бути взятий до уваги як такий, що підтверджує факт оплати за оцінюваний товар, оскільки містить відомості про звірку фінансової звітності з посиланням на контракт від 26.04.2021 №26/04/21, який відмінний від наданого до митного оформлення.

Суд вважає помилковим таке твердження, оскільки в Акті звірки взаєморозрахунків між ТОВ «СІНЕМА ЛТД» та Leki TRAIDE COMPANY s.r.o. за період з 25.03.2025 р. по 13.05.2025 р. посилання саме на Контракт 26/04/24 від 26.04.2024 р., а не на Контракт від 26.04.2021 р. №26/04/21, як зазначає відповідач.

Таким чином, сукупність наданих доказів SWIFT-повідомлення, рахунки-проформи, Специфікації №16-1 та №17, а також Акт звіряння підтверджує прямий зв`язок спірного платежу з поставкою оцінюваного товару та спростовує твердження відповідача щодо неналежності вказаного платіжного документа.

Відповідач посилається, що графа 70 містить посилання лише на Контракт, що не дає змоги ідентифікувати зазначену оплату з оцінюваним товаром, враховуючи, що на підставі такого Контракту здійснено митне оформлення за 38 митними деклараціями.

Суд зазначає, що сам факт використання в призначенні платежу слова «contract» замість слова «договір» не змінює правової природи документа та не спростовує факту оплати, оскільки терміни «contract» та «договір» є тотожними за змістом.

Крім того, чинне законодавство не встановлює обов`язку дослівного зазначення повної назви договору або його повних реквізитів у SWIFT-повідомленні для підтвердження факту виконання грошового зобов`язання.

Відповідно, наданий платіжний документ є належним та допустимим доказом здійснення оплати і підлягає врахуванню судом при вирішенні спору.

Заперечення відповідача фактично зводяться до формального тлумачення призначення платежу та не спростовують самого факту перерахування коштів на користь відповідача.

Відповідач у своєму відзиві вказує, що поставка товару здійснюється згідно до специфікації № 17 від 12.05.2025 р. до Контракту № 26/04/24 від 26.04.2024 р., укладеного з «LEKI TRAIDE COMPANY s.r.o» (Чехія). При цьому, виробником товару у графі 31 МД (ел. інвойс) заявлено компанію Aurelia Trade Company OU, країна виробництва ЕЕ (Естонія), країною відправлення є Польща (PL).

Відповідно до графи 15 та графи 34 митних декларацій країною відправлення є Польща, а країною виробництва Естонія.

Отже, на думку відповідача, у даній зовнішньоекономічній операції вбачається наявність посередницьких договорів, що має вплив на числові значення складових митної вартості та ціни, яка сплачена або підлягає сплаті, та до митного оформлення таких документів не надано.

Відповідно до частини 2 статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

На спростування доводів відповідача необхідно зазначити, що не слід ототожнювати країна виробництва, країною відправлення та продавця товару.

Відповідач вказує, що до митного контролю та митного оформлення не надано сертифікату про походження товару, як це передбачено додатковою угодою №2 від 30.07.2024 р.

Суд зазначає, що посилання відповідача на ненадання позивачем сертифіката походження товару є безпідставним та не може бути підставою для невизнання заявленої митної вартості.

Відповідно до умов Додаткової угоди №2 від 30.07.2024 р., сертифікат походження товару надається продавцем лише у разі потреби та за окремою вимогою покупця. Отже, положення договору не встановлюють безумовного обов`язку продавця надавати такий документ при кожній поставці товару.

При цьому відповідачем не надано доказів звернення покупця до продавця з вимогою про надання сертифіката походження товару, як і доказів того, що відсутність такого документа унеможливлювала митне оформлення товару чи впливала на визначення його митної вартості.

Згідно з частиною 2 статті 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є, зокрема, зовнішньоекономічний договір, рахунок-фактура, банківські платіжні документи, транспортні та інші комерційні документи. Сертифікат походження товару не належить до обов`язкових документів, що підтверджують митну вартість товару.

Відповідно до статті 43 Митного кодексу України документи про походження товару подаються у випадках, передбачених законом або міжнародними договорами України, зокрема для застосування преференційного режиму, спеціальних заходів чи інших митно-тарифних преференцій.

Таким чином, відсутність сертифіката походження товару сама по собі не свідчить про недостовірність заявленої митної вартості та не може бути самостійною підставою для коригування митної вартості товару чи відмови у митному оформленні.

Відповідач зазначає, що відповідно до специфікації від 12.05.2025 р. № 16-1 та № 17 до Контракту ціна товару вказана на умовах FCA -Малашевичі, Польща (в українській версії тексту Контракту), водночас в англійській та польській версіях зазначено умови поставки FCA Malaszewicze Duse. Зазначена невідповідність унеможливлює встановити на яких умовах поставляється оцінюваний товар.

З цього приводу суд зазначає, що у всіх редакціях документів сторонами погоджено однакову базисну умову поставки FCA відповідно до правил Incoterms, а відмінність полягає виключно у транслітерації та мовному написанні географічної назви місця поставки «Малашевичі», «Malaszewicze» та «Malaszewicze Duze».

Такі розбіжності мають виключно технічний (лінгвістичний) характер та не змінюють змісту погоджених сторонами комерційних умов поставки товару.

При цьому відповідач не навів жодних доказів того, що сторони фактично погодили різні місця поставки або що зазначені розбіжності вплинули на визначення митної вартості товару.

Відповідно до правил Інкотермс FCA визначає чіткий розподіл витрат та ризиків між сторонами договору, а зазначення конкретного пункту передачі товару слугує виключно для ідентифікації місця поставки. У даному випадку таке місце є ідентифікованим та зрозумілим.

Крім того, з поданих до митного оформлення документів у їх сукупності можливо однозначно встановити маршрут поставки, місце передачі товару, сторони перевезення та складові митної вартості, що виключає будь-яку невизначеність щодо умов поставки оцінюваного товару.

Таким чином, наведені відповідачем доводи ґрунтуються виключно на формальному тлумаченні окремих мовних формулювань та не спростовують достовірності поданих позивачем документів.

Відповідач зазначає, що Товар поставляється на умовах поставки FCA Mataszewicze Duze, що може свідчити про наявність страхування Покупцем вантажу (так, як товар є хімічно-активною речовиною) за кордоном.

Відповідно до частини 2 статті 53 МК України для підтвердження заявленої митної вартості декларант зобов`язаний надати до митного оформлення страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Також Віповідач вказує, що витрати на страхування є складовою митної вартості згідно з пунктом 7 частини 10 статті 58 МК України.

У спростування аргументів відповідача слід зазначити, що умова поставки FCA Mataszewicze Duze, лише може свідчити про наявність страхування Покупцем вантажу за кордоном, але страхування вантажу не є обов`язковою умовою.

Відповідно до положень п.7 ч.10 ст.58 МК України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема, витрати на страхування цих товарів.

За умовами FCA (Free Carrier Франко перевізник) відповідальність знімається з вантажовідправника у той момент, коли він передає товар перевізнику, найнятому покупцем. Подальші ризики за транспортування вантажу покупець несе самостійно.

До того ж слід зазначити, що у довідках про транспортні витрати вказано, що страхування вантажу не відбувалось.

Тож твердження митного органу про можливе страхування не ґрунтується на положеннях законодавства, а ґрунтується на припущеннях та є безпідставним.

Відповідно до правил Інкотермс 2010 термін FCA означає, що продавець здійснює поставку товару покупцю одним з двох способів:

1. коли названим місцем поставки товарів є приміщення продавця;

2. коли назване місце є іншим, куди товари поставляються.

Відповідач вказує, що поставка вважається здійсненою також: коли товар завантажений на транспортний засіб, наданий покупцем, якщо названим місце є приміщення продавця; у будь-якому іншому разі, коли товар надано у розпорядження перевізника чи іншої особи, які призначені покупцем, на транспортному засобі продавця і готовим до розвантаження.

З огляду на те, що відправником оцінюваного товару є чеська компанія LEKI TRAIDE COMPANY s.r.o., а місце завантаження згідно з CMR від 20.05.2025 №12/05 FCA Malaszewicze Duze (Польща), навантаження товару, на думку відповідача, повинно було здійснюватися за рахунок покупця.

Проте, в графі 21 декларації митної вартості, відсутні відомості про витрати, понесені на навантаження оцінюваного товару.

Таким чином, декларантом, на думку Відповідача, не підтверджено повноту включення до ціни, що фактично сплачена за оцінюваний товар, складових митної вартості, зокрема, визначених пунктом 6 частини десятої статті 58 МК України.

На спростування аргументів відповідача слід зазначити наступне, відповідно до умов FCA правил Інкотермс 2010, обов`язки щодо завантаження товару покладаються на Продавця.

У разі, коли завантаження відбувається у місці, яке не належить продавцю (наприклад, ж/д термінал, морський порт, аеропорт), у такому випадку вважається, що відвантаження відбулося після того, як товари були передані перевізнику з транспортного засобу продавця, що доставляє товар на місце відвантаження.

Слід наголосити, що навантаження товарів на транспорт покупця входить в обов`язки продавця та вартість навантаження вже входить до вартості товару.

Відповідач вказує, що при визначенні джерела враховувались наступні чинники: час експорту в Україну оцінюваного товару максимально наближений до часу експорту в Україну подібного товару; оцінюваний та подібний товар мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції та вважаються комерційно взаємозамінними (схожі фізико-хімічні характеристики; схожий фракційний склад; однакова назва та призначення (Розчинник на основі метанолу); оцінюваний товар ввезено приблизно в тій же кількості, що й подібний товар (23,240) на одних й тих самих умовах поставки FCA Malaszewicze.

Відповідно до частини 1, 2 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Відповідно до пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товару, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195), посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товару, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товару, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товару із застосуванням резервного методу.

Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 08.02.2019 у справі №825/648/17.

При прийнятті спірних рішень відповідач використав наявну в нього інформацію та навів у оспорюваних рішеннях номер і дату митної декларації, митну вартість з якої взято за основу.

Однак, відповідачем не доведено, що умови поставки, комерційні умови за ЕМД від 08.04.2025 №25UA903050006590U0 були подібними до тих, що визначені документами, поданими позивачем митному органу разом із митними деклараціями 23.05.2025 р.

У спірному випадку позивач імпортував за митними деклараціями такий товар: «Розчинник на основі метанолу: Реагент комплексний універсальний, марка RYK-85/Reagent complex universal RYK-85 - 23240 кг. Щільність при температурі 15 град. С - 794,6 кг/м. куб. Об`єм при температурі 15 град. С - 29,248 тис.л. Вміст метанолу - 86 мас.%. Вміст ізобутанолу - 12 мас. %. Води - 0,03 мас.%. Речовини з переліку наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів відсутні. Не містить у своєму складі озоноруйнівних речовин та фторованих парникових газів. Використовується у лакофарбовій промисловості для виготовлення розчинників при виробництві лаків. Торгівельна марка - Aurelia. Виробник - Aurelia Trade Company OU. Країна виробництва - EE.. та Розчинник на основі метанолу: Реагент комплексний універсальний, марка RYK-85/Reagent complex universal RYK-85 - 23320 кг. Щільність при температурі 15 град. С - 794,6 кг/м. куб. Об`єм при температурі 15 град. С - 29.348 тис.л. Вміст метанолу - 86 мас.%. Вміст ізобутанолу - 12 мас. %. Води - 0,03 мас.%. Речовини з переліку наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів відсутні. Не містить у своєму складі озоноруйнівних речовин та фторованих парникових газів. Використовується у лакофарбовій промисловості для виготовлення розчинників при виробництві лаків. Торгівельна марка - Aurelia. Виробник - Aurelia Trade Company OU. Країна виробництва - EE.».

Суд зазначає, що товар - хімічна сполука, що був імпортований за використаною відповідачем митною декларацією може відрізнятися від імпортованого позивачем товару за відсотковим розміром вмісту метанолу, так і за складом хімічної речовини - розчинника.

Сама по собі різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю схожих товарів, що розмитнювались іншою особою у попередніх періодах, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товару до показників бази даних Держмитслужби.

Слід зауважити, що також, не є зрозумілим який товар, його характеристики та умови поставки. У спірних правовідносинах митним органом не враховано, що у рішеннях про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, необхідно навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідачем не доведено правомірності оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів № UA903000/2025/000269/3 від 10.07.2025 р. та №UA903000/2025/000270/3 від 10.07.2025 р.

Підсумовуючи викладене вище, зважаючи на встановлені обставини справи та наведені вище норми законодавства, якими врегульовано спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що рішення про коригування митної вартості товарів № UA903000/2025/000269/3 від 10.07.2025 р. та №UA903000/2025/000270/3 від 10.07.2025 р. прийняті відповідачем не на підставі, що визначені Конституцією та Митним кодексом України, без урахування всіх обставин, що мають значення для їх прийняття, а тому є протиправними та підлягають скасуванню.

При вирішенні справи судом враховано позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

З урахуванням викладеного, враховуючи підтвердження обґрунтованості позовних вимог відповідними доказами, суд вважає, що позов належить задовольнити.

Щодо витрат на залучення перекладача, суд зазначає наступне.

За змістом приписів частини 1 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 3 частини 3 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до витрат, пов?язаних з розглядом справи, належать витрати пов?язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз.

Відповідно до положень частини 5 статті 137 Кодексу адміністративного судочинства України регламентовано, що розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача чи експерта встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Зміст наведених вище положень законодавства України дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на залучення перекладача підлягають компенсації стороні, яка не є суб?єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб?єкта владних повноважень.

Відповідач у відзиві зазначив про те, що судом перекладач не призначався, а отже вбачає підстави для зменшення судових витрат понесених на залучення перекладача.

На підтвердженя понесених витрат, позивач надав рахунок-фактуру від 21.07.2025 р. №51-21/07 на суму 2750,00 грн. та рахунок-фактуру від 13.08.2025 р. №55-13/08 на суму 750 грн.

У постанові від 31.03.2020 року у справі №160/7049/19 Верховний Суд, досліджуючи питання розподілу судових витрат пов`язаних із залученням перекладача у аналогічних правовідносинах (здійснення офіційного перекладу документів, що подавались до митного оформлення для суду) погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для задоволення заяви позивача про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат, пов`язаних із залученням перекладача в розмірі 324 грн, зазначивши про те, що переклад документів замовлений позивачем вже під час розгляду справи в суді першої інстанції та наданий суду з метою доведення своєї позиції, а понесені позивачем витрати безпосередньо пов`язані з розглядом цієї справи.

Також у цій постанові Верховний Суд зауважив, що склад та розмір витрат, пов`язаних із залученням перекладача, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані документи, що свідчать про оплату витрат, пов`язаних із залученням перекладача, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на залучення перекладача, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Повертаючись до цієї справи, суд зазначає, що рахунок-фактура не є належним та достатнім доказом понесення відповідних витрат, оскільки не підтверджує факту оплати послуг перекладача та фактичного їх надання.

Позивачем не надано доказів сплати вартості послуг перекладача, зокрема платіжних документів, квитанцій, платіжних доручень, а також документів, які б підтверджували обсяг та факт виконання перекладацьких послуг.

За таких обставин суд дійшов висновку, що заявлені до стягнення витрати на залучення перекладача документально не підтверджені, а тому підстави для їх стягнення відсутні.

Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Частиною першою статті 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на викладені норми, а також задоволення позовної заяви, суд зазначає про стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних відповідача судового збору у розмірі 4 844,80 грн.

Керуючись ст. 2, 5, 14, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СІНЕМА ЛТД» (код ЄДРПОУ: 43740091; місцезнаходження юридичної особи: Україна, 51200, Дніпропетровська область, місто Самар, вул. Українська, будинок 09, офіс 67) до Енергетичної митниці (код ЄДРПОУ ВП: 44029610; місцезнаходження юридичної особи: 04215, Україна, місто Київ, вулиця Світлицького, будинок 28А) про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Енергетичної митниці про коригування митної вартості товару № UA903000/2025/000269/3 від 10.07.2025 р.

Визнати протиправним та скасувати рішення Енергетичної митниці про коригування митної вартості товару № UA903000/2025/000270/3 від 10.07.2025 р.

Стягнути з Енергетичної митниці (код ЄДРПОУ ВП: 44029610; місцезнаходження юридичної особи: 04215, Україна, місто Київ, вулиця Світлицького, будинок 28А) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СІНЕМА ЛТД» (код ЄДРПОУ: 43740091; місцезнаходження юридичної особи: Україна, 51200, Дніпропетровська область, місто Самар, вул. Українська, будинок 09, офіс 67) витрати по сплаті судового збору у розмірі 4 844,80 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Захарчук-Борисенко