Ухвала суду № 136909026, 28.05.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

28 травня 2026 рокуСправа № 160/11855/26

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Коренев Андрій Олексійович, перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

05.05.2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області, в якій просить суд:

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не здійснення запитів на підтвердження стажу та заробітної плати для обчислення пенсії, протиправною бездіяльність щодо не призначення пенсії за віком ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити пенсію за віком ОСОБА_1 , як не працюючому пенсіонеру, з врахуванням всього стажу та заробітної плати для обчислення пенсії, починаючи з дати звернення 10.05.2018р. та виплачувати на визначений пенсіонером банківський рахунок за заявою поданою представником відповідно зазначеним банком реквізитам.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд ухвалою від 11 травня 2026 року позовну заяву ОСОБА_1 залишив без руху та запропонував позивачу протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом копотанян про поновлення строку та оригінал квитанції про сплату судового збору.

До суду 21 травня 2026 року на усунення недоліків надійшла заява представника ОСОБА_1 Акерман Н.І., у якій представник просив звільнити від сплати судового збору та поновити строк звернення до адміністративного суду. На обґрунтування заяви про поновлення строку звернення до суду, представник позивача посилався на те, що у разі порушення органом Пенсійного фонду України законодавства про пенсійне забезпечення застосування до адміністративного позову шестимісячного строку звернення до суду, встановленого частиною другою статті 122 КАС України, має наслідком неможливість реалізувати передбачене частини другої статті 46 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" право пенсіонера на виплату сум пенсії за минулий час та компенсації втрати частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати без обмеження будь-яким строком.

Однак, такі доводи представника позивача суд, уважає безпідставними, оскільки суперечить висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19 щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України: "…для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів."

Крім того, Касаційний суд звернув увагу на те, що за умови відсутності часових обмежень для звернення до суду за минулі періоди Пенсійний фонд України як центральний орган виконавчої влади був би позбавлений можливості реалізовувати покладені на нього завдання, зокрема здійснювати ефективний розподіл фінансових ресурсів для пенсійного забезпечення; така ситуація не відповідала б принципу юридичної визначеності у правовідносинах щодо пенсійного забезпечення у солідарній системі.

Судом встановлено, що позивачка із аналогічними вимогами неодноразово (12 позовів) зверталася до суду у 2019 році, та протягом 2023-2026 року, що підтверджується даними КП «ДСС»,а саме № 160/4410/19, №160/6230/23, №160/6504/24, №160/28886/25, №160/30409/25, №160/32708/25, №160/562/26, №160/1841/26, 160/5893/26, 160/8274/26, 160/10259/26, через своїх представників Акерман О.М. та Акерман Н.І., Богач В.І.

Представниками неодноразово подавались заяви про відкликання позовної заяви.

Суд зазначає, що причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Поважною може бути визнано причину, яка носить об`єктивний характер, та з обставин незалежних від сторони унеможливила звернення до суду з адміністративним позовом.

Суд вважає, що представник позивача у заяві про поновлення строку не зазначив, які об`єктивно непереборні, істотні перешкоди заважали йому звернутися до суду із позовними вимогами до Пенсійного фонду у встановлений шести місячний строк, враховуючи, що позов поданий у 2019 році в строк, проте, був повернутий через не виконання вимог ухвали суду представником позивача. Оскільки, позивач отримав ухвалу суду від 20.05.2019р. - 20.05.2019р. та 27.05.2019р. однак, станом на 13.06.2019р. позивач вимоги ухвали суду від 20.05.2019р. не виконав, недоліки позовної заяви не усунув у встановлений строк.

Враховуючи вищезазначене, суд не знаходить підстав для його поновлення, оскільки наведенні обставини не є поважними.

Таким чином, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Зазначене кореспондується із приписами п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України, відповідно до якого позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

На підставі викладеного, позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії підлягає поверненню.

У зв`язку з перебуванням судді Коренева Н.О. на навчанні питання вирішено 28.05.2026 року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 122, 123, 169, 248, 256 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

У заяві представника позивача про поновлення строку звернення до суду відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - повернути позивачеві.

Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати позивачу.

У відповідності до ч.8 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 КАС України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 КАС України.

Суддя А.О. Коренев