Ухвала суду № 136908362, 27.05.2026, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Справа № 523/7486/26

Провадження №6/523/320/26

У Х В А Л А

"27" травня 2026 р. м. Одеса

Пересипський районний суд м. Одеси у складі

головуючої судді Середи І.В.

за участю секретаря Ячменьової Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 9 в місті Одесі заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» про заміну сторони виконавчого провадження,

УСТАНОВИВ:

03 квітня 2026 року ТОВ «ФК «Позика» звернулося до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» із заявою про заміну стягувача ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» на правонаступника - ТОВ «ФК «Позика» у виконавчому провадженні № 65732776 з примусового виконання виконавчого напису № 24850, вчиненого 19 травня 2021 року приватним нотаріусом Грисюк О.В. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» заборгованості за кредитним договором № 439272991.

Заява обґрунтована тим, що 16 жовтня 2025 року стягувач та ТОВ «ФК «Позика» уклали договір факторингу № 161025-01-ОФ, за яким право грошової вимоги за кредитним зобов`язанням ОСОБА_1 набув заявник.

Після надходження матеріалів справи суддю визначено автоматизованою системою документообігу суду відповідно до ст.ст. 14, 33 ЦПК України.

28 квітня 2026 року суд отримав інформацію про зареєстроване місце проживання боржника.

В судове засідання сторони не з`явилися, про розгляд заяви повідомлялися належним чином, в матеріалах справи є клопотання заявника про розгляд справи у відсутності їхнього представника.

Неявка учасників процесу в силу ч. 3 ст. 442 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи, копія заяви з додатками направлялася заявником учасникам справи одночасно із подачею її до суду.

Перевіривши матеріали справи, суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви слід відмовити з наступних підстав.

08 червня 2021 року приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Шуляченко М.Б. за заявою стягувача ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» на підставі виконавчого напису № 24850, вчиненого 19 травня 2021 року приватним нотаріусом Грисюк О.В. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» заборгованості у розмірі 34487,87 грн за кредитним договором відкрив виконавче провадження № 65732776.

16 жовтня 2025 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «Позика» уклали договір факторингу № 161025-01-ОФ, відповідно до якого ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» відступило ТОВ «ФК «Позика», а ТОВ «ФК «Позика» набуло право вимоги, зокрема до ОСОБА_1 за кредитним договором № 439272991 на загальну суму 26162,67 грн відповідно до Реєстру боржників № 2 від 16 жовтня 2025 року та акту прийому-передачі Реєстру.

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, правонаступництва, а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами ч.1 ст.442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Відповідно до положень ч.5 ст.15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

За змістом статті 512 ЦК України, статті 442 ЦПК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.

Виходячи із цих норм, зокрема, пунктів 1 і 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

У зв`язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п`ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», статті 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

Виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України, статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», з урахуванням положень статті 442 ЦПК України, заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 20 листопада 2013 року у справі № 6-122цс13 та постанові Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 2-230/11 (провадження № 61-46230св18).

Таким чином, підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, внаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах. Аналогічний правовий висновок викладено у Постанові ВС від 19.02.2020 у справі №2-3897/10.

Дослідженими доказами встановлено, що матеріали справи не містять копії виконавчого напису і також не містять копію кредитного договору .

Згідно із ст.87 Закону України "Про нотаріат" №3425-XII для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів.

Статтею 90 Закону №3425-XII встановлено, що стягнення за виконавчим написом провадиться в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження". Згідно з ч.1 ст.3 Закону України "Про виконавче провадження" відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі, зокрема, виконавчих написів нотаріусів.

Частиною 3 статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч.1 статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно з вимогами ст.78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Частиною 6 статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За нормами ч.1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи відсутність належного доказу на підтвердження правонаступництва у правовідносинах про стягнення заборгованості за кредитним договором № 439272991, укладеним між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 , а саме виконавчого напису, виданого за заявою ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», який є виконавчим документом і може підтвердити обставини, які дають можливість встановити стягнення заборгованості саме за кредитним договором, право вимоги за яким перейшло до ТОВ «ФК «Позика», суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви слід відмовити.

Доводи заявника про неможливість отримання відповідних доказів, так як не є стороною виконавчого провадження , суд розглядає критично, оскільки за вказаних обставин він є стороною договірних відносин по відступленню прав вимоги і має можливість отримати у попереднього кредитора відповідні докази.

При цьому, також не було заявлено і клопотань з повідомленням про наявність перешкод в отриманні доказів в тому числі і від виконавця.

Керуючись ст.ст. 260, 261, 353, 354, 442 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» про заміну сторони виконавчого провадження відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 15 днів з дня її складення.

Ухвала складена та підписана 27 травня 2026 року.

Суддя