Ухвала суду № 1369074, 03.10.2007, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

                                                                                                                             К/скарга №К-19280/06

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

01010, м.Київ, вул.Московська, 8

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.10.2007 р. Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого                Ланченко Л.В.  

суддів                            Конюшка К.В.

                                       Нечитайла О.М.

                                       Пилипчук Н.Г.

                                       Степашка О.І.                                                    

при секретарі:             Ільченко О.М.

за участю представників:

позивача: не з’явився

відповідача: Лаврухіної І.О., Трегуба В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Державної податкової інспекції у Совєтському районі АР Крим (правонаступник Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції в АР Крим )

на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 03.10.2005 р. та рішення Господарського суду АР Крим від 19-28.04.2005 р.

у справі№ 2-23/3541-2005

запозовомВідкритого акціонерного товариства «Симиренко»

до Державної податкової інспекції у Совєтському районі АР Крим (правонаступникФеодосійської міжрайонної державної податкової інспекції в АР Крим)

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень , -

                                                                   ВСТАНОВИВ:

             Позивачем заявлено позов визнання недійсними податкових повідомлень-рішень №0001312310/0  №583/23-1/1/0 від 15.12.2004 р. в частині визначення податкового зобов’язання з акцизного збору в сумі 1280000,00 грн., №0001302310/0 №584/23-1/1/0 від 15.12.2004 р., яким визначено податкове зобов’язання з фіксованого сільськогосподарського податку в сумі 30712,93 грн., № 0001292310/0 №586/23-1/1/0 від 15.12.2004 р., яким визначено податкове зобов’язання  з податку на додану вартість в сумі 2152603,75 грн.

Рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим  від 19-28.04.2005 р., залишеним без змін постановою Севастопольського  апеляційного господарського суду від 03.10.2005 р., позов задоволено повністю.

Відповідачем подана касаційна скарга, у якій ставиться питання про скасування судових рішень, з підстав неправильного застосування норм матеріального права, та прийняття нового про відмову в позові.

Вимоги касаційної скарги обґрунтовуються порушенням ст.3, пп.11.29 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість», ст.7, 20 Закону України «Про акцизний збір на алкогольні напої і тютюнові вироби, ст.3, 5 Закону України «Про фіксований сільськогосподарський податок»

Позивач   у запереченнях    на касаційну скаргу просив касаційну скаргу залишити без задоволення, судові рішення – без змін. Представників у судове засідання касаційної інстанції не направив, про час та місце  розгляду справи повідомлений належним чином. Справу розглянуто відповідно до приписів ч.4 ст.221 КАС України.

Перевіривши у відкритому судовому засіданні повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга  підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.

Відповідачем  проведено комплексну документальну перевірку дотримання позивачем вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.04.2003 р. по 30.06.2004 р. за наслідками якої складено акт від 14.12.2004 р. №449/23-0/00413104.

На підставі акту перевірки прийняті оспорювані податкові повідомлення-рішення:№0001312310/0  №583/23-1/1/0 від 15.12.2004 р. яким визначено податкове зобов’язання по акцизному збору в сумі 1280019,18 грн.; №0001302310/0 №584/23-1/1/0 від 15.12.2004 р., яким визначено податкове зобов’язання з фіксованого сільськогосподарського податку в сумі 30712,93 грн.; № 0001292310/0 №586/23-1/1/0 від 15.12.2004 р., яким визначено податкове зобов’язання  з податку на додану вартість в сумі 2152603,75 грн.

Як встановлено судами попередніх інстанцій,  позивач станом на 01.01.2003 р. і на 01.01.2004 р. є платником фіксованого сільськогосподарського податку.

Відповідно до ст.3 Закону України  «Про фіксований сільськогосподарський податок» об’єктом оподаткування для  платників фіксованого сільськогосподарського податку є площа сільськогосподарських угідь, переданих сільськогосподарському товаровиробнику у власність, або наданих йому в користування, у тому числі на умовах оренди, а також землі водного фонду, які використовуються рибницькими, рибальськими і риболовецькими господарствами для розведення, вирощування та вилову риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках і водосховищах).

Платники податку, відповідно до ст.5 Закону України  «Про фіксований сільськогосподарський податок», визначають суму фіксованого сільськогосподарського податку на поточний рік в  порядку і розмірах, передбачених даним законом, і подають розрахунок органу державної податкової служби  по місцю знаходження платника податку до 01 лютого поточного року.

Ставка фіксованого сільськогосподарського податку з одного гектара  сільськогосподарських угідь встановлюється у відсотках до їх грошової оцінки, проведеної  за станом на 01 липня 1995 р. відповідно до Методики розрахунку, затвердженої Кабінетом міністрів України.

Згідно довідки Прудовської сільської ради від 26.01.2004 р. №66 об’єкт оподаткування  фіксованого сільськогосподарського податку позивача складає 40,8 га.

Оскільки  фіксований сільськогосподарський податок сплачується з одиниці площі сільськогосподарських угідь, розрахунок  суми фіксованого сільськогосподарського податку на 2004 р. поданий  30.01.2004 р. за вх. №163, тобто вчасно, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про недопущення позивачем порушень при розрахунку та сплаті фіксованого сільськогосподарського податку, а тому здійснене відповідачем донарахування в розмірі 30712,00 грн. є неправомірним.

Однак, такий висновок судами попередніх інстанцій  зроблено без встановлення всіх обставин справи.

Судами не взяті до уваги доводи відповідача, що позивачем у 2004 р.  використовувалась земля в кількості 2235,7 га., надана в користування на підставі зареєстрованих договорів оренди землі (паїв) з фізичними особами, що підтверджується довідкою Прудовської сільської Ради №192/08-4 від 18.11.2004 р.  та випискою із Книги реєстрації Прудовської сільської ради.

Таким чином, в матеріалах справи містяться різні дані щодо фактичного об’єму об’єкту оподаткування, що є визначальним для розрахунку суми фіксованого сільськогосподарського податку на поточний рік, які залишились  поза межами дослідження і  встановлення в судовому процесі.

Оскільки передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, рішення та постанова у цій частині підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Щодо донарахування позивачу  акцизного збору у сумі 1280000,00 грн. у зв’язку з використанням спирту етилового не за цільовим призначенням, судова колегія погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що зазначене порушення не заходить свого підтвердження.

Як встановлено у справі, позивачем при отриманні етилового  неденатурованого спирту, відповідно до приписів ст.3 Закону України «Про  ставки акцизного збору на спирт етиловий і алкоголі напої», був виписаний податковий вексель, авальований банком, на суму акцизного збору – 1280000,00 грн. При його погашенні, підприємством-векселедавцем були представлені органу державної податкової служби довідка про цільове використання спирту та купажні листи. Кіровською МДПІ була здійснена позапланова виїзна  перевірка з питань цільового використання спирту позивачем, за результатами якої 21.02.2004 р. на авальованому  податковому векселі №613240216058 від 28.11.2003 р. на суму 1280000,00 грн. проставлено штамп «погашено» у відповідності з вимогами  п.п.9, 10 Постанови Кабінету міністрів України №247 від 24.02.2003 р. «Про  затвердження порядку  випуску, обігу та погашення податкових векселів, що видаються до отримання  спирту етилового, який використовується на виготовлення окремих видів товарів». 

Таким чином векселедержателем було підтверджено цільове використання позивачем  спирту етилового.

Крім того, згідно ч.4  ст.7 Закону України «Про державне регулювання виробництва  і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» переробка на давальницьких умовах винограду, плодів, ягід на виноматеріали дозволяється і здійснюється відповідно до діючого законодавства.

Постановою Кабінету міністрів України №1236 від 06.11.1997 р. затверджено Порядок переробки винограду, плодів і ягід на виноматеріали на давальницьких умовах, згідно якого договори на переробку давальницької сировини на виноматеріали можуть бути укладені з виробниками сільськогосподарської продукції всіх форм власності, які є  платниками акцизного збору.

Суди попередніх інстанцій, встановивши використання позивачем спирту етилового, який був придбаний на умовах представлення податкового векселя, авальованого банком на суму акцизного збору, на виробництво виноробним підприємством виноматеріалів на давальницьких умовах з винограду, плодів, ягід, дійшли вірного висновку про його цільове використання, а, отже, про неправомірне донарахування позивачу акцизного збору у розмірі 1280000,00 грн.

Згідно акту перевірки позивач, в періоді що перевірявся, включив до складу спеціальних податкових декларацій з податку на додану вартість  (скорочена) з реалізації сільськогосподарської  продукції власного виробництва податок на додану вартість  з надання послуг по переробці винограду Сільськогосподарським закритим акціонерним товариством агрофірмою «Крим», який необхідно було  включати до загальних податкових декларацій з податку на додану вартість з розрахунками з бюджетом за грудень 2003 р., січень 2004 р. в загальній сумі послуг 152261,00 грн., у т.ч. податок на додану вартість в сумі 25369,33 грн.

Постановою Кабінету міністрів України №271 від 26.02.1999 р. затверджено Порядок акумуляції та використання  грошових коштів, нарахованих сільськогосподарськими товаровиробниками – платниками податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини.

Згідно п.4 даного Порядку сільськогосподарський товаровиробник на підставі даних бухгалтерського та податкового обліку складає декларацію з податку на додану вартість з реалізованої продукції, товарів (робіт, послуг) власного виробництва включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах  із власної сільськогосподарської сировини, крім операцій з  продажу переробним підприємствам молока та м’яса живою вагою, і в терміни, передбачені  законодавством для звітності, подають її до органів державної податкової служби.

Суди попередніх інстанцій встановивши, що предметом  договору укладеного між позивачем та СЗАТ  агрофірма «Крим» є надання послуг з переробки винограду, а послуги з переробки сільськогосподарської продукції, зокрема винограду на вино, відносяться до послуг власного виробництва сільськогосподарського підприємства, дійшли вірного висновку  про правомірне включення позивачем податку на додану вартість від реалізації послуга по переробці винограду на давальницьких умовах до спеціальної декларації з податку на додану вартість.

Як встановлено у справі, згідно п.4.2 «с» установчого договору про створення та діяльність сільськогосподарського закритого акціонерного товариства «Симиренко» від 12.09.2003 р. позивач зобов’язався зробити майновий внесок загальною вартістю 5078884,00 грн. в обмін на корпоративні права.

26.10.2003 р. між сторонами підписаний  акт прийому-передачі основних фондів, власником автотранспорту ВАТ «Симиренко» з 06.10.2003 р. стало СЗАТ «Симиренко».

Згідно висновку Кіровської МДПІ від 28.10.2003 р. у позивача  відсутній борг з податків та зборів перед бюджетом станом на 06.10.2003 р.

Відповідно до пп.3.2.8 ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість»  не є об’єктом оподаткування операції з передачі основних фондів як внеску до статутного фонду юридичної особи для формування її цілісного майнового комплексу  в обмін на  емітовані  нею корпоративні права, у тому числі при ввезенні основних фондів на  митну територію України (крім підакцизних товарів) або їх вивезенні за межі митної території України.  

Рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від 27.01.2004 р. у справі №2-10/3663-2004, яке набрало законної сили у встановленому законом порядку, в задоволенні подання начальника Кіровської МДПІ про продовження строку умовного адміністративного арешту активів платника податків  ВАТ «Симиренко» відмовлено.

Таким чином, судами правомірно здійснено висновок, що нарахування або донарахування податку на додану вартість з операцій, які не є об’єктом оподаткування, є неправомірним.

Доводи, викладені у касаційні скарзі щодо скасування судових рішень в частині визнання недійсними податкових повідомлень-рішень якими позивачу  визначено податкове зобов’язання по акцизному збору та  з податку на додану вартість, відхиляються судом касаційної інстанції, оскільки вони суперечать вищевикладеній позиції. 

З огляду на викладене, суд касаційної інстанції приходить до висновку про часткове скасування судових рішень, з направленням справи в частині визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0001302310/0 №584/23-1/1/0 від 15.12.2004 р., яким визначено податкове зобов’язання з фіксованого сільськогосподарського податку в сумі 30712,93 грн. на новий розгляд до суду першої інстанції.

 Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 227, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

 УХВАЛИВ:

            Касаційну скаргу Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції в АР Крим задовольнити частково.

Рішення Господарського суду АР Крим від 19-28.04.2005 р. та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 03.10.2005 р. скасувати частково в частині визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0001302310/0 №584/23-1/1/0 від 15.12.2004 р., яким ВАТ «Симиренко» визначено податкове зобов’язання з фіксованого сільськогосподарського податку в сумі 30712,93 грн., та в цій частині справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

В решті судові рішення залишити без змін.

            Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.

                               Головуючий                                                      Л.В.Ланченко 

                                 Судді                                                                К.В.Конюшко                                                                                                                                                                                                 

                                                                                                           О.М.Нечитайло

                                                                                                           Н.Г.Пилипчук

                                                                                               О.І.Степашко

Повний текст складено 10.10.2007 р.