КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
20 грудня 2010 року 10:55 № 2а-7934/10/1070
Київський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Журавля В.О.,
при секретарі Горбуновій К.С.,
за участю:
представників позивача - Сосько Л.М., Щербакової М.М.,
представник відповідача - не прибув,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом
до
про Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Український кольоровий прокат»
Броварської обєднаної державної податкової інспекції Київської області
визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Український кольоровий прокат» 05.10.2010 звернулось до суду з позовом до Броварської обєднаної державної податкової інспекції Київської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 23.02.2010 №0000182301/0, від 06.05.2010 №0000182301/1 та від 01.10.2010 №0000182301/3.
Зазначає, що податковим органом неправомірно зроблено висновок про те, що позивач безпідставно включив до складу валових витрат вартість посередницьких послуг від субєктів підприємницької діяльності, тому включив до складу валових такі витрати, що не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами.
У обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що правомірно сформував валові витрати, а податковим органом невірно встановлено факти і застосовано закон, тому, на його думку, податкові повідомлення-рішення є безпідставними і підлягають скасуванню. Дії, які виконав в якості надання посередницьких послуг Приватний підприємець ОСОБА_3 не могли бути виконані працівниками позивача.
У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали, просили суд позов задовольнити.
Відповідач проти позову заперечував, обґрунтовуючи заперечення тим, що вважає податкові повідомлення-рішення правомірними. У задоволенні позову просив суд відмовити.
Відповідач, заперечуючи проти позову, свої вимоги мотивує тим, що в ході перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Український кольоровий прокат» виявлено порушення Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", а саме товариство включило до складу валових витрат вартість посередницьких послуг на загальну суму 645000 грн 00 коп, наданих контрагентом Приватним підприємцем ОСОБА_3, хоча доказів звязку посередницьких послуг, отриманих від Приватного підприємця ОСОБА_3, з господарською діяльністю підприємства позивачем надано не було.
Таким чином, на думку відповідача, в порушення п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2 статті 5 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» позивачем безпідставно віднесено до складу валових витрат витрати, повязані з наданням посередницьких послуг від Приватного підприємця ОСОБА_3 на загальну суму 645000 грн 00 коп.
Крім того, на думку відповідача, ті дії, які виконав та в якості оплатних послуг надав Приватний підприємець ОСОБА_3, могли бути здійснені працівниками позивача, оскільки вони передбачені їх посадовими обовязками, а тому укладення договорів про надання цих послуг з ОСОБА_3 є безпідставним.
Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Як убачається з матеріалів справи, з 19.01.2010 по 05.02.2010 на підставі направлень від 19.01.2010 № 43/232 та від 01.02.2010 № 111/232 посадовими особами відповідача проводилася планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2007 по 30.09.2009, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007 по 30.09.2009, за результатами якої складено акт від 10.02.2010 № 65/232/32669001.
Перевіркою встановлено порушення вимог підпункту п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2 статті 5 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження податку на прибуток у сумі 161250 грн 00 коп, у тому числі: за 2007 рік у розмірі 136250 грн 00 коп, за 1 квартал 2008 року у розмірі 10000 грн 00 коп, за півріччя 2008 року у розмірі 16750 грн 00 коп, за 3 квартали 2008 року у розмірі 25000 грн 00 коп.
На підставі акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 23.02.2010 №0000182301/0 про сплату 241875 грн 00 коп податкових зобов'язань з податку на прибуток (161250 грн 00 коп основний платіж, 80625 грн 00 коп штрафних (фінансових) санкцій).
Не погодившись з винесеним податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його до Броварської обєднаної державної податкової інспекції Київської області та до Державної податкової адміністрації України . За результатами розгляду первинна та повторна скарги позивача була залишена без задоволення, а спірні податкові повідомлення-рішення без змін, та винесено податкове повідомлення-рішення від 06.05.2010 №0000182301/1 про визначення позивачеві податкового зобов`язання з податку на прибуток на таку ж суму.
Не погодившись з винесеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх до Державної податкової адміністрації України . За результатами розгляду повторна скарга позивача була залишена без задоволення, а спірні податкові повідомлення-рішення без змін, та винесено податкове повідомлення-рішення від 01.10.2010 №0000182301/3 про визначення позивачеві податкового зобов`язання з податку на прибуток на таку ж суму.
З акту перевірки вбачається, що між позивачем та приватним підприємцем ОСОБА_3 укладалися договори про надання посередницьких послуг: від 9 січня 2007 року № 14/07, від 9 січня 2008 року № 15/08.
Згідно з умовами договорів виконавець (приватний підприємець ОСОБА_3А.) за дорученням замовника (позивача) зобов'язується виступати у якості посередника та надавати послуги по сприянню:
- укладення договорів та інших угод між замовником та необхідними партнерами;
- підписанню додаткових договорів, додатків, збільшуючих обєми поставок, до вже укладених між замовником та його покупцями договорам;
Крім того, замовник зобовязується проводити наступну роботу:
- вивчення ринку збуту продукції та товарів, які реалізуються замовником (надалі товар);
- пошук оптимального продавця товару;
- пошук оптимального споживача товару;
- представлення рекомендацій по вибору партнерів, практиці укладання угод;
- проведення переддоговірної роботи;
- проведення роботи для підтримання та розширення взаємовідносин із вже укладеними з контрагентами договорами;
- сприяння в належному виконанні вже укладених договорів.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.
Відповідно до ст.295 Господарського кодексу України комерційне посередництво (агентська діяльність) є підприємницькою діяльністю, що полягає в наданні комерційним агентом послуг суб'єктам господарювання при здійсненні ними господарської діяльності шляхом посередництва від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок суб'єкта, якого він представляє. Комерційним агентом може бути суб'єкт господарювання (громадянин або юридична особа), який за повноваженням, основаним на агентському договорі, здійснює комерційне посередництво.
Згідно з ст.297 Господарського кодексу України за агентським договором одна сторона (комерційний агент) зобов'язується надати послуги другій стороні (суб'єкту, якого представляє агент) в укладенні угод чи сприяти їх укладенню (надання фактичних послуг) від імені цього суб'єкта і за його рахунок. Агентський договір повинен визначати сферу, характер і порядок виконання комерційним агентом посередницьких послуг, права та обов'язки сторін, умови і розмір винагороди комерційному агентові, строк дії договору, санкції у разі порушення сторонами умов договору, інші необхідні умови, визначені сторонами.
Згідно з ч.1 ст.301 Господарського кодексу України відповідно до агентського договору комерційний агент одержує агентську винагороду за посередницькі операції, що здійснені ним в інтересах суб'єкта, якого він представляє, у розмірі, передбаченому договором.
Отже, умови договорів, укладених між позивачем з одної сторони та Приватним підприємцем ОСОБА_3 з іншої сторони про надання послуг, повністю відповідають агентській діяльності.
Відповідно до ч.3 п.п.1.31 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» продаж результатів робіт (послуг) - це будь-які операції цивільно-правового характеру з надання результатів робіт (послуг), з надання права на користування або на розпоряджання товарами, у тому числі нематеріальними активами та іншими ніж товари, об'єктами власності за компенсацію, а також операції з безоплатного надання результатів робіт (послуг).
Аналіз вказаних норм свідчать про те, що надання посередницьких послуг за агентським договором є продажем результатів робіт (послуг) в розумінні Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
Тому виплата винагороди комерційному агенту оподатковується за загальними правилами визначеними податковим законодавством.
Згідно з пунктом 5.1 статі 5 Закону України від 28.12.1994 №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Визначення господарської діяльності міститься у п.1.32 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», згідно з яким господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.
Відповідно до підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України від 28.12.1994 №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.
В силу підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України від 28.12.1994 №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Зазначені норми Закону свідчить про те, що підставою для включення витрат, в тому числі витрат на сплату посередницьких послуг, до складу валових, є безпосередній зв'язок їх з господарською діяльністю та належне документальне оформлення відповідно до правил ведення податкового обліку.
Правила податкового обліку визначені статтею 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», згідно з якою (п.п.11.2.1) датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку;
або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).
Також відповідно до вимог п.п. 11.2.3 вказаного Закону датою збільшення валових витрат платника податку при здійсненні ним операцій з особами, які звільненими від сплати цього податку, - є дата оприбуткування платником податку товарів (а при їх імпорті - також робіт (послуг), супутніх чи допоміжних такому імпорту товарів), а для робіт (послуг) - дата їх фактичного отримання від таких осіб, незалежно від наявності їх оплати (у тому числі часткової або авансової).
Тобто, перелік необхідних документів для включення витрат за посередницькі послуги до складу валових, обмежується документами, що підтверджує факт їх отримання.
Таким чином, у разі, якщо платник податку здійснив певні витрати на придбання товарів (робіт, послуг) для їх подальшого використання у власній господарській діяльності і ці витрати підтверджуються відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, він має право віднести такі витрати до складу валових витрат для зменшення свого валового доходу в цілях оподаткування податком на прибуток.
Тому суд погоджується з твердженнями позивача, що такими документами є: договори, акти виконаних робіт, рахунки, банківські виписки, що підтверджують факт надання посередницьких послуг виконавцями.
У судовому засіданні було підтверджено зв'язок наданих ОСОБА_3 посередницьких послуг із господарською діяльністю товариства.
Так, з приватним підприємцем ОСОБА_3 позивачем укладено відповідні письмові договори (від 09.01.2007 № 14/07 та від 09.01.2008 № 15/08), наявні акти виконаних робіт до зазначених договорів (від 30.11.2007, 28.12.2008 до договору від 09.01.2007 № 14/07, від 29.02.2008, 30.05.2008, 30.06.2008, 31.07.2008, 29.08.2008, 30.09.2008 до договору від 09.01.2008 № 15/08). За цими договорами виконавці зобов'язувались, зокрема, знайти потенційних покупців продукції, яку реалізує товариство. Договорами визначалась залежність виплати винагороди посередникам від факту підписання покупцями із товариством договорів. За результатами надання посередницьких послуг між сторонами підписувались акти виконаних робіт з чітким переліком покупців, підібраних для товариства. При цьому з усіма покупцями, знайденими посередниками, фактично було укладено угоди, та здійснено поставку товарів на їх користь.
В результаті укладання посередницьких договорів позивач отримав позитивний економічний ефект.
Вказані обставини підтверджують безпосередній зв'язок отримання послуг за посередницькими договорами із господарською діяльністю позивача.
Крім того, матеріали справи містять листи (MEDVED LTD, ПП «Студія БВІ» від 03.10.2010 № 40, ПП «ЦМТ-Сервіс» від 06.12.2010 № 061210/01, ПП «Макс-Сена», від 03.12.2010 № 43, ПП «Дончер» від 03.12.2010 № 007, ТОВ «Торговий дім Ступинський» від 03.12.2010 № 2313), що підтверджують факти продажу позивачем товару саме завдяки посередницьким послугам приватного підприємця ОСОБА_3 на підставі договору про надання посередницьких послуг від 09.01.2007 № 14/07.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Під час судового розгляду податковий орган не доказав правомірність прийняття податкових повідомлень-рішень від 23.02.2010 №0000182301/0, від 06.05.2010 №0000182301/1 та від 01.10.2010 №0000182301/3, а висновки відповідача про порушення позивачем вимог п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2 статті 5 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» , покладені в основу вказаних податкових повідомлень-рішень, є помилковими.
Отже, податковим органом не доведено належними та достатніми доказами фактів безпідставного чи неправомірного формування позивачем валових витрат у звязку з укладенням господарських договорів з приватним підприємцем ОСОБА_3, оформленням результатів виконаних робіт (наданих послуг), проведенням розрахунків.
З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає, що вимоги позивача правомірні, обґрунтовані і підлягають задоволенню в повному обсязі, а заперечення відповідача суд відхиляє як безпідставні і такі, що суперечать чинному законодавству та фактичним обставинам справи.
Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір, доказів понесення ним інших судових витрат суду не надано. У судовому засіданні представник позивача зробив усну заяву проте, що позивач не заявляє вимог про відшкодування судових витрат. Таким чином, судові витрати стягненню з державного бюджету на користь позивача не підлягають.
Керуючись статтями 11-14, 69-71, 79, 86, 94, 122, 159-163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Броварської обєднаної державної податкової інспекції Київської області від 23.02.2010 №0000182301/0, від 06.05.2010 №0000182301/1 та від 01.10.2010 №0000182301/3.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд.
Згідно з частиною другою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Журавель В.О.
Постанову складено у повному обсязі та підписано 24 грудня 2010 року
Судове рішення № 13689472, Київський окружний адміністративний суд було прийнято 20.12.2010. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а-7934/10/1070. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: