Постанова № 13689084, 17.01.2011, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

17 січня 2011 року №2-а-944/10/1070

приміщення суду за адресою: м. Київ, бул. Лесі Українки, 26, каб. 1003

час прийняття постанови : 13 год. 25 хв.

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лиска І.Г.

при секретарі - Пономаренко Б.В.

за участю представників позивача - Граніш В.Я., Дерученко С.В.

представника відповідача - Молодий І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська молочна компанія» до Яготинської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області

(Згурівське відділення),

за участю Прокуратури Київської області про скасування податкового повідомлення рішення від 26 травня 2009року №0000172300/0

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська Молочна Компанія» (далі - позивач) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Яготинської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області Згурівське відділення (далі - відповідач) та просить суд (з урахуванням уточнень позовних вимог) скасувати податкове повідомлення-рішення від 26 травня 2009року №0000172300/0.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач неправомірно відмовив ТОВ «Українська Молочна Компанія» у бюджетному відшкодуванні з податку на додану вартість у розмірі 3025801 грн. за грудень 2008 року, яка заявлена позивачем у лютому 2009 року, оскільки Позивач має право на отримання бюджетного відшкодування, яке виникло до 01.01.2009 року на підставі п.п. «а» п.п.7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Тому податковим органом невірно встановлено порушення позивачем вимог пункту 81.3 ст. 81 Закону України «Про податок на додану вартість» та завищення позивачем суми бюджетного відшкодування за грудень місяць 2008 року у розмірі 3025801 грн., яка заявлена позивачем у лютому 2009 року.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі з урахуванням уточнених позовних вимог та просили суд позов задовольнити, від відшкодування витрат на проведення судової економічної експертизи відмовились.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав, просив відмовити у задоволені позову, з підстав зазначених у письмових запереченнях на позовну заяву і письмових поясненнях відповідача та оскільки позовні вимоги є безпідставними і доводи, наведені у позові та висновку експерта не можуть бути підставою для скасування спірного податкового повідомлення рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши сторони, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини та вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Товариство з обмеженою відповідальністю зареєстроване Згурівською районною державною адміністрацією Київської області, Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи від 13 квітня 2006 року №13361020000000253.

Як встановлено судом, Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська Молочна Компанія» до 01.01.2009 року перебувало на загальній системі оподаткування та мало статус платника податку на додану вартість.

З 01.01.2009 року позивач перейшов на спеціальний режим оподаткування податком на додану вартість, у звязку з чим отримав свідоцтво № 100165202 про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як субєкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість з переліком видів діяльності сільськогосподарського підприємства відповідно КВЕД :01.11.0 вирощування зернових та технічних культур; 01.21.0 розведення великої рогатої худоби.

20.03.2009 року позивачем було подано до Згурівського відділення Яготинської МДПІ Київської області податкову декларацію з ПДВ за лютий 2009 року вх.. № 1443 в якій позивач зазначив суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню 3025801 грн. 00 коп., яка виникла в грудні 2008 року.

Як встановлено судом, з 30.04.2009 року по 08.05.2009 року працівником сектору контролю за відшкодуванням ПДВ Яготинської МДПІ Вишнівською С.В. було проведено позапланову виїзна перевірку ТОВ «Українська Молочна Компанія» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобовязань з ПДВ на рахунок платника у банку за лютий місяць 2009 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.01.2009 року по 31.01.2009 року, за результатами якої складено Акт від 18.05.2009 року № 311/2301/34099131 про результати позапланової виїзної перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

За даними Акта перевірки податковим органом встановлено, що на порушення п. 81.3 ст. 81 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР ТОВ «Українська Молочна Компанія» завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за лютий місяць 2009 року на суму 3025801 грн.

На підставі висновків Акту перевірки Яготинською МДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 26 травня 2009року №0000172300/0, згідно з яким сума завищення бюджетного відшкодування складає 3025801 грн.

Відповідно до п. 1.8 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (далі Закон України № 168/97-ВР) , бюджетне відшкодування сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у звязку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Згідно з п.п.7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України № 168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг) не підтвердженні податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків встановлені у п. 7.7 ст. 7 Закону України № 168/97-ВР.

Згідно з п.п.7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобовязання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При цьому, при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з п.п.7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При відємному значенні суми, розрахованої згідно з п.п.7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового кредиту.

Відповідно до п.п.7.7.4 п. 7.7 ст. 7 Закону України № 168/97-ВР , платник податків, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Граничні строки для подання заяв на повернення надміру сплачених або невідшкодованих податків і зборів (обовязкових платежів) встановлені п.п.15.3.1 п. 15.3 ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ, відповідно до якого заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обовязкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Отже, право платника податку на отримання бюджетного відшкодування виникає у разі наявності відємного значення між сумою податкового зобовязання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду, якщо податковий кредит сформовано на підставі належним чином оформлених податкових накладних. Тобто, у разі фактичної наявності надміру сплаченого податку, він підлягає відшкодуванню платнику податку з бюджету. При цьому, платник податків має право протягом 1095 днів заявити до податкового органу про намір отримати таке відшкодування з бюджету.

У свою чергу, статтею 81 Закону України № 168/97-ВР передбачено спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського і лісового господарства та рибальства.

Згідно зі ст. 81.2 Закону України № 168/97-ВР сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів (послуг), не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається у розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, а за наявності залишку такої суми податку для інших виробничих цілей.

Відповідно до ст. 81.3 Закону України № 168/97-ВР, якщо сума податку на додану вартість, сплачена (нарахована) сільськогосподарським підприємством постачальнику на вартість виробничих факторів, перевищує суму податку, нараховану по операціях з поставки сільськогосподарських товарів (послуг), то різниця між такими сумами не підлягає бюджетному відшкодуванню.

Проте, зі змісту вказаної норми вбачається, що вона не містить положень, які б передбачали втрату платником податку права на отримання бюджетного відшкодування за попередні податкові періоди у звязку із переходом з загальної системи оподаткування на спеціальний режим оподаткування.

Отже, оскільки позивачем фактично було надмірно сплачено до Державного бюджету України певні суми податку на додану вартість, вони підлягають відшкодуванню позивачу у встановленому законом порядку.

Таким чином, висновок податкового органу, що позивачем завищено суму бюджетного відшкодування лише з огляду на те, що позивач перейшов на спеціальну систему оподаткування, і втратив право на отримання бюджетного відшкодування є необґрунтованим, і таким, що не відповідає змісту закону.

Висновком судово-економічної експертизи № 2326/3769/10-19 від 26 травня 2010 року встановлено, що платник податків має право включати суми по податковим накладним, які були виписані до 01.01.2009 року (з урахуванням дії ст. 15 Закону України № 2181-ІІІ), за операціями виготовлення та/або придбання сільськогосподарським підприємством товарів (послуг), основних фондів, які були здійсненні до 01.01.2009 року, до загальної декларації по яких здійснюються розрахунки з бюджетом в 2009 році.

Суд приходить до висновку, що податковий орган не мав право зменшити суму бюджетного відшкодування, виходячи лише з тієї підстави, що позивач змінив систему оподаткування і звернувся до податкового органу про отримання такого відшкодування на момент знаходження на спеціальному режимі оподаткування.

Таким чином, ТОВ «Українська Молочна Компанія» має право на отримання бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 3025801 грн. за 12-й місяць 2008 року, яка заявлена Позивачем у лютому 2009 року, оскільки перехід з січня 2009 року на спеціальний режим оподаткування не позбавляє його права на отримання бюджетного відшкодування.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що всупереч наведеним вимогам Відповідач як субєкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення від 26 травня 2009року №0000172300/0, а висновки Відповідача про порушення Позивачем вимог пункту 81.3 ст. 81 Закону України «Про податок на додану вартість» є помилковими.

Суд також бере до уваги, що згідно з ч. 3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони зокрема:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);4) безсторонньо (неупереджено);5) добросовісно;6) розсудливо;7)з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;8)пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючі викладені норми чинного законодавства, всебічно розглянувши матеріали адміністративної справи, суд дійшов висновку про правомірність заявлених позовних вимог і, відповідно, позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська молочна компанія» до Яготинської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області (Згурівське відділення), за участю Прокуратури Київської області про скасування податкового повідомлення рішення від 26 травня 2009року №0000172300/0 задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Яготинської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області (Згурівське відділення) від 26 травня 2009року №0000172300/0.

Постанова набирає законної сили в порядку встановленому ст. 254 КАС України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядку, встановленому статтями 185-187 КАС України, шляхом подання апеляційної скарги через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя: (підпис) Лиска І.Г.

З оригіналом згідно. Суддя:

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови 21 січня 2011 року.