Рішення № 136887255, 14.05.2026, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/15348/25

Категорія 38

2/295/1460/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.05.2026 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира в складі: головуючої судді Біднини О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовомАкціонерного товариства «Кредобанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Акціонерне товариство «Кредобанк» звернулося до суду з указаним позовом, в якому просить стягнути із відповідача заборгованість за кредитним договором №CL-329615 від 13.08.2021 у розмірі 111 957,22 грн., а також судовий збір. В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що 13.08.2021 між АТ «Кредобанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №CL-329615, відповідно до умов якого банк зобов`язувався надати позичальнику кредит, а позичальник зобов`язувався в порядку та на умовах, визначених кредитним договором повернути кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісію та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені графіком погашення кредиту. За умовами вказаного договору позивач надав відповідачу кредит у розмірі 53 272 грн., з терміном виконання до 12.08.2026 року, процентна ставка становить 55 % річних. Позивач свої зобов`язання за вказаним кредитним договором виконав повністю, надавши кредитні кошти, а відповідач взяті на себе зобов`язання згідно умов кредитного договору не виконала належним чином, у зв`язку з чим за нею рахується заборгованість в загальному розмірі 111 957,22 грн., з яких: 48 964, 79 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 62 992,43 грн. - заборгованість за відсотками.

Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 27.11.2025 року відкрито провадженняу справі, розгляд якої вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

08.12.2025 від відповідача Випорхонюк З.В. надійшов відзив на позовну заяву, у якому остання просила відмовити в задоволенні позовних вимог за безпідставністю та необґрунтованістю. В обґрунтування своїх заперечень зазначила, що матеріали справи не містять жодного належного, достатнього та допустимого доказу перерахування їй сум позики (платіжне доручення, квитанція, чек тощо), позивачем не надано суду копії меморіальних ордерів, заяв на видачу готівки, платіжних доручень, виписки по картковому рахунку, тощо. Відповідач також вказує на те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, а тому не підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення процентів, нарахованих після 12.05.2025. Крім того, на переконання відповідача з наданих позивачем документів не можливо встановити розмір заборгованості та наявність у позивача права вимоги до відповідача за кредитним договором від 13.08.2021 № СL-329615 (а.с. 53-56).

Від представника позивача 08.12.2025 року надійшла відповідь на відзив, в якій позовні вимоги просить задовольнити в повному обсязі. В обґрунтування своїх заперечень представник позивача у відповіді вказує, що проценти за користування кредитом є зобов`язанням за кредитним договором та є складовим елементом плати за наданий кредит, що разом із тілом кредиту становлять загальну суму боргу і охоплюються поняттям "основна сума заборгованості із зобов`язань за кредитом". Крім того, відповідно до п. 4.2 кредитного договору вказано що проценти за користування кредиту нараховуються щомісячно на суму заборгованості по кредиту за методом «факт/360» за ставкою, визначеною п.4.1, а саме 55%, отже проценти нараховані у відповідності до вимог договору і вимог чинного законодавства України. Також представник зазначає, що виписка, меморіальний ордер та розрахунок може бути належним доказом заборгованості відповідача за кредитом, яка повинна досліджуватися судами у сукупності з іншими доказами. При цьому представник звертає увагу, що доказів щодо погашення боргу відповідач не надає, сума заборгованості відповідає підписаним відповідачем умовам договору, доказів які б підтверджували іншу суму боргу, ніж та що зазначена в позовній заяві відповідач не надає, контр розрахунок відсутній (а.с. 59-61).

Згідно з ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

З урахуванням викладеного, відсутності правових підстав для призначення розгляду справи в судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами.

Судом встановлено, що 12.08.2021 року ОСОБА_1 звернулася до АТ «Кредобанк» з анкетою-заявою № CL-329615 фізичної особи на отримання готівкового кредиту, в якій зазначено відомості про клієнта та його персональні дані (пункт 2), зазначено обраний клієнтом кредитний продукт та бажані умови кредитування (пункт 1) (а.с. 16)

12.08.2021 між АТ «КРЕДОБАНК» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № CL-329615 (а.с. 6-11).

11.07.2022 між АТ «КРЕДОБАНК» та ОСОБА_1 укладено додатковий договір №1 до кредитного договору № CL-329615 від 13.08.2021, згідно якого сторони погодили змінити порядок погашення позичальником заборгованості за кредитним договором та погодили, що встановлюється термін повернення кредиту за кредитним договором до 12.08.2026 (а.с. 17).

Відповідно до пункту 1 кредитного договору банк зобов`язується надати у власність позичальникові грошові кошти на умовах поворотності, строковості, платності та цільового характеру використання, а позичальник зобов`язується використати кредит на цілі, вказані в цьому кредитному договорі, повернути кредит, сплатити проценти інші платежі в строк та на умовах, визначених цим кредитним договором.

Пунктами 2.1-2.4 кредитного договору передбачено, що банк видає позичальнику кредит в сумі 53 272 грн. на строк 60 місяців терміном до 12 серпня 2026 року. Кредит видається на поточні потреби шляхом переказу кредитних коштів на поточний рахунок позичальника.

Пунктом 4.1 кредитного договору встановлено, що за користування кредитом позичальник сплачує банку відсотки за процентною ставкою 55% річних.

Проценти за користування кредитом нараховуються щомісячно на суму заборгованості по кредиту за методом «факт/360», за ставкою, визначеною п. 4.1 договору, з дня видачі кредиту до дня повернення кредиту у повному обсязі (п. 4.2 договору).

Відповідно до пункту 6.1 кредитного договору позичальник зобов`язаний повернути банку кредит у повному обсязі в порядку і строки, передбачені цим договором та/або додатками до нього. Позичальник здійснює погашення заборгованості за цим кредитним договором відповідно до графіку платежів (додаток № 1 до цього кредитного договору) (п. 6.2 Договору).

Відповідно до пункту 6.9. договору банк у випадках, передбачених п. 3.3 кредитного договору, вправі вимагати дострокового повернення кредиту, процентів, комісій, та інших належних до сплати платежів за кредитним договором, про що письмово повідомляє позичальника.

Позичальник зобов`язаний після отримання повідомлення банку, передбаченого пунктом 6.9 кредитного договору, усунути порушення умов кредитного договору, вказаних у повідомленні (згідно пп. 3.3.2, 3.3.3 кредитного договору) протягом 30 календарних днів із дня отримання такого повідомлення. Якщо позичальник не усунув вказані порушення, то він зобов`язаний достроково повернути кредит, проценти, комісії та інші належні до сплати платежі за кредитним договором не пізніше 31-го календарного дня після отримання письмового повідомлення банку (п. 6.10 кредитного договору).

ОСОБА_1 підписала графік платежів за кредитним договором № CL-329615 та розрахунок загальної вартості кредиту, який є додатком № 1 до кредитного договору від 13 серпня 2021 року № CL-329615 (а.с. 12-13).

13 серпня 2021 року ОСОБА_1 також підписала паспорт споживчого кредиту (інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит) (а.с. 14-15).

Отже, судом встановлено, що між АТ «Кредобанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір від 13.08.2021 року № CL-329615, сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору, який оформлений сторонами в письмовій формі, який відповідає вимогам Закону та є обов`язковим до виконання.

Відповідач була ознайомлена, прийняв всі умови договору, зобов`язалася їх виконувати.

АТ «Кредобанк» свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, надав відповідачу ОСОБА_1 кредит на поточні потреби, що підтверджується меморіальними ордерами № 46122863, 46122886, 46122907 від 13 серпня 2021 року на суму 53 272, 00 грн., що відповідає умовам кредитного договору від 13.08.2021 року № CL-329615 (а.с. 22-24), а відповідач свої зобов`язання за кредитним договором не виконувала належним чином, та внаслідок непогашення заборгованості за кредитом в неї утворилась заборгованість, яка згідно наданого позивачем розрахунку станом на 29.07.2025 року становить 111 957,22 грн. та складається із заборгованості за тілом кредиту у розмірі 48 964,79 грн. та заборгованості за відсотками у розмірі 62 992,43 грн.

На підтвердження розміру заборгованості ОСОБА_1 перед банком до матеріалів справи позивачем додана виписка по її особовому рахунку за період з 13.08.2021 по 29.07.2025 року, а також розрахунок заборгованості (а.с. 25-7, 21).

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори.

За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).

Згідно зі статтями 526, 530, 610, частиною першою статті 612 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У частині першій статті 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом частин першої, другої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За змістом частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до частини першої статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною другою статті 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України.

У статті 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

У пункті 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75 зазначено, що виписки з клієнтських рахунків є підтвердженням виконаних за операційний день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Згідно із пункту 3 вказаного Положення, клієнтські рахунки це особові рахунки, за якими обліковуються кошти клієнтів банку. До клієнтських рахунків належать кореспондентські, поточні, вкладні (депозитні) рахунки, рахунки умовного зберігання.

У постанові Верховного Суду від 16 вересня 2020 року у справі № 200/5647/18 вказано про те, що виписка по картковому рахунку може бути належним доказом щодо заборгованості відповідача за тілом кредиту.

Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Належними доказами в розумінні статті 77 ЦПК України є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи на підставі поданих доказів, які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, свідчать про те, що відповідач ОСОБА_1 не виконала належним чином своїх зобов`язань, передбачених умовами договору, по поверненню одержаних в якості кредиту грошових коштів та сплати процентів за користування кредитом, а тому з неї на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № CL-329615 від 13.08.2021 року в розмірі 111 957,22 грн., що складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 48 964,79 грн. та заборгованості за відсотками у розмірі 62 992,43 грн., оскільки заявлені вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3 028,00 грн. судового збору, сплаченого позивачем при зверненні до суду, що підтверджено документально.

З огляду на викладене та керуючись ст.ст. 2-5, 76-81, 89, 137, 141, 259, 263-265, 273, 352, 354 ЦПК України суд,-

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Кредобанк» заборгованість за кредитним договором № CL-329615 від 13.08.2021 року в розмірі 111 957,22 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Кредобанк» судовий збір в сумі 3 028,00 грн.

Рішення може бути оскаржене позивачем до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач: Акціонерне товариство «Кредобанк», місцезнаходження: 79026, м. Львів, вул. Сахарова, буд. 78, код ЄДРПОУ 09807862.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Суддя: О.В. Біднина