Постанова № 13688600, 15.12.2010, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 грудня 2010 року справа № 2а-7570/10/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лисенко В.І., при секретарі судового засідання Мазуренко О.В., за участю представників

позивача - не зявися, відповідача: - не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області до товариства з обмеженою відповідальністю «БК «Славутич 2005» про застосування умовного адміністративного арешту активів у вигляді зупинення операцій на рахунках строком 720 годин ,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась Державна податкова інспекція у Вишгородському районі Київської області (надалі позивач) з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «БК «Славутич 2005» (надалі відповідач) про застосування умовного адміністративного арешту активів у вигляді зупинення операцій на рахунках строком 720 годин.

Позивач обґрунтував позовні вимоги неможливістю проведення планової виїзної документальної перевірки дотримання відповідачем вимог податкового, валютного та іншого законодавства у звязку з відсутністю відповідача за місцезнаходженням.

Представник позивача в судове засідання не зявився. Водночас, матеріали справи містять клопотання про розгляд справи без участі його представника.

Відповідач відзиву на позовну заяву, заперечень проти позову, будь-яких пояснень, заяв чи клопотань суду не надав, в судові засідання не зявлявся.

Судові повідомлення направлялися відповідачу за адресою його місцезнаходження, що зазначена у Свідоцтві про державну реєстрацію юридичної особи, Довідці з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, а також Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, а саме: 07300, Київська область, Вишгородський район, м. Вишгород, вулиця Набережна, будинок 7.

Однак, до суду повернулись конверти з довідками поштового відділення «організація не існує» та «за не розшуком».

Частиною одинадцятою статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Неприбуття в судове засідання представників сторін без поважних причин або неповідомлення ними про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи (частина друга статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України).

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «БК «Славутич 2005» зареєстроване Вишгородською районною державною адміністрацією Київської області 23.05.2005, про що зроблено запис за №10691050001003380. Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру адресою місцезнаходження ТОВ «БК «Славутич 2005» є - Київська область, Вишгородський район, місто Вишгород, вулиця Набережна, будинок 7.

9 червня 2010 року за № 33/23-2 ДПІ у Вишгородському районі було надіслано відповідачу повідомлення про проведення планової виїзної перевірки з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007 по 31.03.2010.

У звязку з незнаходженням відповідача за адресою його державної реєстрації податковим органом складено акт від 01.09.2010 № 495/23-2/33544248 про не знайдення ТОВ «БК «Славутич 2005».

3 вересня 2010 року за поданням начальника відділу податкової міліції ДПІ у Вишгородському районі Сафонова О.О. начальником ДПІ у Вишгородському районі Письменним О.М. прийнято рішення про звернення до суду для застосування адміністративного арешту рахунків відповідача з мотивів ухилення відповідача від проведення виїзної планової перевірки.

Надаючи правову оцінку відносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.

Згідно з підпунктом 9.1.1 пункту 9.1 статті 9 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 №2181-ІІІ (далі Закон України №2181-ІІІ) адміністративний арешт активів платника податків є виключним способом забезпечення можливості погашення його податкового боргу.

Відповідно до підпункту 9.1.2 пункту 9.2 статті 9 Закону України №2181-ІІІ арешт активів може бути застосовано, якщо зясовується одна з таких обставин, зокрема, платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб податкового органу до обстеження приміщень, що використовуються для одержання доходів або повязані з отриманням інших обєктів оподаткування, електронних контрольно-касових апаратів, компютерних систем, що застосовуються для розрахунків за готівку або з використанням карток платіжних систем, вагокасових комплексів, систем та засобів штрихового кодування.

Рішення про застосування арешту активів платника податків керівник податкового органу (його заступник) може прийняти, зокрема, за поданням відповідного підрозділу податкової міліції (підпункт 9.3.1 пункту 9.3 статті 9 Закону України №2181-ІІІ).

Згідно з пунктом 5.4. Порядку застосування адміністративного арешту активів платників податків, затвердженого наказом ДПА України від 25.09.2001 №386, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.10.2001 за №865/6056, арешт активів може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення. У разі виникнення такої обставини слід установити факт відмови платника податку від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення, зафіксувати його Актом відмови, який складається оперативним працівником податкової міліції за місцезнаходженням такого платника податку, підписується працівником податкової інспекції, який повинен проводити перевірку, та понятими особами, а в разі незнайдення платника податку обов'язково скласти акт про факт його незнайдення.

Відповідно до підпункту 9.3.9 пункту 9.3 статті 9 Закону України №2181-ІІІ адміністративний арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється за заявою податкового органу виключно на підставі рішення суду в порядку, передбаченому законодавством.

Факт відсутності відповідача за адресою місцезнаходження підтверджується письмовими доказами: судовими повідомленнями, які повернулись до суду з довідками відділення поштового звязку про відсутність адресата за адресою відправлення від 22.10.2010 та 07.12.2010, також актом податкового органу про незнайдення ТОВ «БК «Славутич 2005» за адресою місцезнаходження. Згідно з вказаним актом, відповідач господарську діяльність не здійснює, його посадові особи відсутні.

Як убачається з матеріалів справи, всі дії з приводу здійснення планової перевірки, вчинялися податковим органом за адресою місцезнаходження відповідача згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.

Таким чином, суд вважає, що відсутність відповідача за місцезнаходженням, зазначеним у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців у контексті підпункту г) підпункту 9.1.2. пункту 9.2. статті 9 Закону України №2181-ІІІ, мають ототожнюватись з відмовою від проведення перевірки, оскільки така відмова може проявлятися не тільки в активних діях відповідача, але й в ухиленні від виконання законних вимог податкового органу.

Відповідно до статті 16 Закону України від 15.05.2003 №755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення органів державної влади, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб підприємців. В Єдиному державному реєстрі містяться відомості про юридичну особу, зокрема, про місцезнаходження юридичної особи - адресу органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Згідно зі статтею 18 Закону №755-IV, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні.

Зважаючи на мету Єдиного державного реєстру, а саме забезпечення органів державної влади, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, а також те, що відомості про юридичну особу вносяться до реєстру на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються державному реєстратору самими юридичними особами (стаття 17 Закону №755-IV), надання державному реєстратору інформації, що не відповідає дійсності, або ненадання інформації про зміни, зокрема, щодо місцезнаходження юридичної особи, певним чином свідчить про ухилення такої особи від юридичних відносин з органами державної влади та учасниками цивільного обороту, у тому числі й в сфері виконання законних вимог органів державної влади та несення передбаченої законом відповідальності.

Хоча позивач і не зазначив суму податкового боргу, погашення якого має забезпечуватися умовним арештом коштів на рахунках відповідача, однак, необхідність проведення перевірки відповідача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007 по 31.03.2010, а також неможливістю її проведення у звязку з відсутністю відповідача за місцезнаходженням, свідчать про наявність підстав для застосування адміністративного арешту його активів.

Оскільки спір вирішено на користь субєкта владних повноважень, який в силу пункту 15 статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» звільнений від сплати судового збору, а доказів понесення ним інших витрат, повязаних з розглядом справи, суду не надав, судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Застосувати умовний адміністративний арешт активів товариства з обмеженою відповідальністю «БК «Славутич 2005» (ідентифікаційний код 33544248, місцезнаходження 07300, Київська область, Вишгородський район, місто Вишгород, вулиця Набережна, будинок 7 ) у вигляді зупинення операцій по рахунках:

26000301054786 в КРД «Райфайзенбанк Аваль» МФО 322904;

26009033077001 в ПАТ «КБ «Інтербанк», МФО 300216.

Умовний арешт коштів на вказаних рахунках запроваджується на строк 720 (сімсот двадцять) годин з дня набрання законної сили цією постановою.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки.

У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини, - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Дата виготовлення та підписання повного тексту постанови 20 грудня 2010 року.

Суддя (підпис) Лисенко В.І.

З оригіналом згідно

суддя