Постанова № 13688418, 03.12.2010, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

3 грудня 2010 р. №2а-7080/10/1070 приміщення суду за адресою:м. Київ, бул. Лесі Українки, 26, зал судових засідань №1018

час прийняття постанови : 12 год. 47 хв.

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Леонтович А.М.

при секретарі - Воронюк М.М.

за участю представників сторін:

від позивача Вірченко В.В. (за довіреністю)

від відповідача : Виноград В.М., Семчук Т.М. (за довіреностями)

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом

до

про

Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи»

Броварської обєднаної державної податкової інспекції Київської області

скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» (далі Позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Броварської обєднаної державної податкової інспекції Київської області (далі Відповідач) про скасування податкових повідомлень-рішень № 0000032200/0 від 22.01.201 року, № 0000032200/1 від 19.02.2010 року, № 0000032200/2 від 13.05.2010 року.

01.09.2010 року представник Позивача у судовому засіданні подав заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення № 0000032200/0 від 22.01.201 року, № 0000032200/1 від 19.02.2010 року, № 0000032200/2 від 13.05.2010 року, № 0000032200/3 від 30.07.2010 року

Позовні вимоги мотивовані тим, що рішення відповідача є необґрунтованим та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства і тому підлягає скасуванню. Окрім того Позивач зазначає що в Акті перевірки Відповідач не навів жодних підстав та причин на підтвердження того, що виплата на користь нерезидента, здійснена товариством за договором уступки прав вимоги в сумі 478745, 81 дол. США є виплатою процентів, в розумінні цього терміну.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив адміністративний позов задовольнити.

Представники Відповідача у судовому засіданні проти позову заперечували, просили у задоволенні позову відмовити.

У відповідності до поданого заперечення представник Відповідача вказує на те, що оскаржуване повідомлення рішення винесене без порушень, та повністю відповідає чинному законодавству.

Заслухавши представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

11.01.2010 р. працівниками Броварської обєднаної державної податкової інспекції на підставі направлення № 1425/22-00 від 06.11.2009 року було проведено планову виїзну перевірку ТОВ “Кредитні ініціативи” з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 24.09.2007 р. по 30.06.2009 р.

Перевіркою зроблені висновки про наступні порушення:

1) пункту 5.1 та підпункту 5.2.1, пункту 5.2 статті 5 Закону України від 28.12.1994 року №334/94-ВР “Про оподаткування прибутку підприємств” в результаті чого знижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 257665 грн 51 коп, у тому числі в ІІІ кварталі 2008 року;

2) статті 13 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.1994 року № 334/94-ВР (із змінами і доповненнями). При виплаті ВАТ “Альфа Банк” (Російська Федерація) доходу (проценти) в сумі 478745,81 дол. США (по курсу НБУ 3686342 грн 74 коп) ТОВ “Кредитні ініціативи” не утримано податок в розмірі 47874,58 дол США (по курсу НБУ 368634 грн 27 коп) та не перераховано його до бюджету;

3) підпункт 4.1.4 пункт 4.1 статті 4 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами” від 21.12.200 року №2181-ІІІ (із змінами та доповненнями), статті 15 Декрету Кабінету Міністрів України від 20.05.1993 року за №56-93 “Про місцеві податки і збори” зі змінами та доповненнями та рішень Броварської міської Ради від 15.04.2004 року №435-21-24 та від 26.03.2009 року №168-39-05 “Про затвердження Положення про комунальний податок” щодо несвоєчасної подачі звітності по комунальному податку за ІІ та ІІІ квартали 2008 року.

За результатами перевірки складений акт від 11.01.2010 р. № 1/22-00/35326253 про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ “Кредитні ініціативи” з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 24.09.2007 року по 30.06.2009 року (надалі - Акт перевірки).

Як зазначено в Акті перевірки в перевіреному періоді Позивачем придбано право грошових вимог до третіх осіб (фізичні та юридичні особи). Для обслуговування даних вимог (забезпечення погашення заборгованності) товариством укладено договір з ТОВ”Еколл” від 27.09.2007 року №270907 U/E-07. Відповідно до умов вказаного договору ТОВ “Еколл” отримувало винагороду у вигляді відсотків від суми, яка надійшла на банківські рахунки Позивача від боржника за рахунок проведених ТОВ “Еколл” заходів. Обсяги погашення заборгованості третіх осіб відображались ТОВ “Еколл” в актах наданих послуг. Відповідно до актів наданих послуг ТОВ “Еколл” за 3-й квартал 2008 р. забезпечено погашення заборгованості третіми особами в сумі 3920595,3 грн. В бухгалтерському обліку Позивач надходження від боржника відображається на рахунку 37710 “Розрахунки з іншими дебіторами”. За 3-й квартал 2008 року на рахунку відображені надходження в сумі 3920595,3 грн., в звязку з чим перевіркою зроблено висновок, що всі надходження від боржників забезпечено за рахунок здійсненних заходів ТОВ “Еколл”.

В акті перевірки зазначено, що крім того, для обслуговування грошових вимог третіх осіб (фізичні та юридичні особи) Позивачем укладено ряд договорів з фізичними особами-підприємцями (ФОП). Відповідно до умов таких договорів Повіреним (ФОП) надається право на вчинення наступних дій: представництво інтересів Позивача (Довіритель) перед особами-боржниками з питань, повязаних зі стягненням заборгованості, що вникла перед третіми особами, з якими у Довірителя укладено відповідні договори зі стягнення заборгованості. Повірений має право на плату за виконання доручення, яка включає в себе винагороду та компенсацію всіх понесених ним витрат. Винагорода Повіреного сплачується один раз на місяць в сумі вказаній у відповідному Акті прийому-передачі послуг, підписаному сторонами. В Актах прийому-передачі послуг визначено, Що Повіреним вчинено комплекс юридичних та фактичних дій з метою представництва законних інтересів Довірителя перед юридичними та фізичними особами, які мають заборгованість перед Довірителем, з питань стягнення з них заборгованості за кредитними договорами. За надані послуги в 3-му кварталі 2008 року ТОВ “Кредитні ініціативи” сплачено ФОПами 621078 грн.

На підставі висновків Акта перевірки, відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення за №0000032200/0 від 22.01.2010 р., №0000032200/1 від 19.02.2010 року, №0000032200/2 від 13.05.2010 року, позивачеві визначено суму податкового зобов'язання за платежем "податок на прибуток" у сумі 368 634 грн 27 коп. та штрафні (фінансові) санкції 737268 грн 54 коп. застосованих за порушення підпункту 13.1 та 13.2 статті 13 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.1994 року № 334/94-ВР, підпункт 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України “Про порядок погашення зобовязань” платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 року №2181-ІІІ.

Відповідно до пункту 5.1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 статті 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, реалізацією продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.8 цієї статті.

Згідно з положеннями статті 13 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” валові доходи нерезидентів, що не проводять підприємницької діяльності в Україні через постійне представництво, отримані з джерел на території України (включаючи постійні представництва таких нерезидентів), крім доходів, зазначених у пунктах 13.2-13.5 цієї статті, оподатковуються за ставкою 15 відсотків під час виплати таких доходів за рахунок таких виплат. Валові доходи нерезидентів, що не проводять підприємницької діяльності в Україні через постійне представництво, отримані з джерел на території України (включаючи постійні представництва таких нерезидентів) у вигляді процентів (доходу) від операцій з цінними паперами, емітованими (випущеними) в обіг особами, що не є платниками цього податку, оподатковуються за ставкою 30 відсотків під час виплати таких доходів за рахунок таких виплат. При цьому податок, передбачений абзацом першим цього пункту, не нараховується.

Відповідно до підпункту 4.1.4 статті 4 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює:

а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);

в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року;

г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.

Якщо податкова декларація за квартал, півріччя, три квартали або рік розраховується наростаючим підсумком на підставі показників базових податкових періодів, з яких складаються такі квартал, півріччя, три квартали або рік (без урахування авансових внесків) згідно з відповідним законом з питань оподаткування, така декларація подається у строки, визначені цим пунктом для такого базового податкового періоду.

Надаючи правової оцінки відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до договору про відступлення права вимоги №1 від 25.12.2008 року, TOB «Кредитні ініціативи» отримало право грошової вимоги за Кредитним договором №98160 від 14.03.2006 року та додаткових угод до нього, та відповідно до умов Договору про відступлення права вимоги прийняло на себе обов'язок сплатити на користь ВАТ «Альфа-Банк» (Російська Федерація) компенсацію вартості відступлених прав вимоги.

Згідно з пунктом 1.10 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року №334/94-BP, в редакції Закону України № 283/97-ВР від 22.05.1997 року, проценти - доход, який сплачується (нараховується) позичальником на користь кредитора у вигляді плати за використання залучених на визначений строк коштів або майна.

У відповідності до ст.1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

З чого і слідує що, суть кредитних відносин передбачає платність використання грошових коштів. Ця плата виражена у тому числі і у вигляді процентів, які позичальник зобов'язується сплатити на користь кредитора.

Право вимоги за кредитним договором, що відступається в повному обсязі, в цій операції виступає як самостійний обєкт цивільного обігу таке майно (товар), за отримання якого контрагент має сплатити компенсацію на умовах, визначених відповідним договором.

Таким чином, сума грошових коштів, що сплачена відповідно до умов договору про відступлення права вимоги №1 від 25.12.2008 року за своєю правовою природою не є платою за отримані в тимчасове користування кошти.

Для цілей оподаткування така операція є факторингом. Відповідно до пункту 1.10 статті 1 Закону України від 03.04.1997 р. №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» факторинг - операція з переуступки першим кредитором прав вимоги боргу третьої особи другому кредитору з попередньою або наступною компенсацією вартості такого боргу першому кредитору.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» факторинг є однією з фінансових послуг.

Відповідно до ст. 1077 Цивільного кодексу України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.

Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Предметом договору факторингу (стаття 1078 ЦК України) може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події.

У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Нормами статті 1079 ЦК України передбачено, що фактором може бути банк або фінансова установа, а також фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

Отже виходячи із вищезазначеного фактор сплачує клієнту не проценти чи інший дохід, а передає грошові кошти в розпорядження клієнта за те, що клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до статті 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Тобто, якщо б Позивач сплатив нерезиденту - ВАТ «Альфа-Банк» за боржника саме проценти за кредитним договором, то зобов'язання боржника в цій частині було б виконане належним чином і припинено та не отримав би права вимоги за виконаним кредитним зобов'язанням, що суперечить суті проведеної операції факторингу.

Згідно з пунктом 5.1. статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Як встановлює підпункт 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України № 283/97-ВР, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, реалізацією продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.8 цієї статті.

Згідно підпункту 5.5.1 пункту 5.5 ст. 5 цього Закону, до складу валових витрат відносяться будь які витрати, пов'язані з виплатою або нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (утому числі за будь-якими кредитами, депозитами) протягом звітного періоду, якщо такі виплати або нарахування здійснюються у зв'язку з веденням господарської діяльності платника податку.

Тобто, в переліку встановлених пунктами 5.3 5.7 обмеження щодо витрат, які не включаються до складу валових витрат, виплати, які повязані з оплатою факторингових операцій не вказуються.

Також, відсутні такі обмеження і в пункті 7.9 статті 7 Закону України № 283/97-ВР щодо оподаткування операцій з борговими вимогами та зобовязаннями. Суд вважає, що хоча за рядом ознак договір факторингу має ознаки фінансового кредиту та операцій з борговими вимогами та зобовязаннями, однак вказані операції в розумінні Закону України № 283/97-ВР, не є операцією з надання фінансового кредиту та/або операцією з борговими вимогами та зобовязаннями.

Пункт 5.11 статті 5 Закону України № 283/97-ВР встановлює, що установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Отже, сплачені TOB «Кредитні ініціативи» кошти за Договором про відступлення права вимоги на користь ВАТ «Альфа-Банк» є компенсацією вартості боргу першому кредитору, та не є виплатою доходу нерезиденту у розумінні ст.13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Окрім того, суд звертає увагу на те, що у відповідно до листа ВАТ «Альфа-Банк» від 23.11.2010 року вих. № 5.15.351/82829, операції по відступі ВАТ «Альфа-Банк» в користь резидента України ТОВ «Кредитні ініціативи» права вимоги по Кредитному договору № 98160 від 14.03.2006 року, оформлена Договором про відступлення права вимоги №1 від 25.12.2008 року між ВАТ «Альфа-Банк» і ТОВ «Кредитні ініціативи» та сума отриманих ВАТ «Альфа-Банк» по умовам даного Договору грошових коштів в якості компенсації за передане право вимоги, була належним чином відображена в бухгалтерському і податковому обліку ВАТ «Альфа-Банк» по відношенню з законодавством Російської Федерації.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до вимог частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Цей критерій вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації.

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В ході розгляду справи відповідач, який є субєктом владних повноважень не подав до суду доказів правомірності прийняття оскаржуваних податкових повідомлень та не навів належних доводів на підтвердження того, що виплата на користь нерезидента, здійснена Товариством за договором уступки прав вимоги в сумі 478 745,81 дол. США є виплатою процентів, в розумінні цього терміну, відповідно до діючого законодавства України.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Таким чином, вимоги позивача про скасування податкових повідомлень-рішень Броварської обєднаної державної податкової інспекції Київської області є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 9, 69-71, 97, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Броварської обєднаної державної податкової інспекції Київської області № 0000032200/0 від 22.01.201 року, № 0000032200/1 від 19.02.2010 року, № 0000032200/2 від 13.05.2010 року, № 0000032200/3від 30.07.2010 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Суддя: (підпис) А.М. Леонтович

З оригіналом згідно. Суддя

Повний текст постанови виготовлено 08.12.2010 року