Постанова № 13688417, 04.10.2010, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

4 жовтня 2010 р. №2а-7199/10/1070 приміщення суду за адресою: м. Київ, бул. Лесі Українки, 26, зал судових засідань №1022

час прийняття постанови : 12 год. 10 хв.

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Леонтович А.М.

при секретарі - Воронюк М.М.

за участю представників сторін

від позивача: Каракашьян К.С. (за довіреністю)

від відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом

до

про Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнаск»

Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області

визнання протиправним та скасування акту

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Юнаск» (далі позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області (далі відповідач) про визнання протиправним та скасування акту № 96/195-229 від 30.04.2010 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач вказує, що законодавством стосовно реєстрації субєктів господарювання не визначено такої підстави анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість, як направлення повідомлення про відсутність за місцезнаходженням.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, про розгляд справи повідомлявся належним чином, явку своїх представників в судове засідання не забезпечив.

Судом визнано за можливе розглянути справу у відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Юнаск» пройшов передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу юридичної особи, включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців з ідентифікаційним кодом 19419658, знаходиться на обліку як платник податків, зборів (обовязкових платежів) в ДПІ у Вишгородському районі Київської області.

Актом ДПІ у Вишгородському районі Київської області №96/15-229 від 30.04.2010р. була анульована реєстрація платника податку на додану вартість позивача, ТОВ «Юнаск».

Як зясовано судом, правовою підставою для складання названого акту відповідач указав п.п. “ґ” п.9.8 ст.9 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (Далі Закон «Про ПДВ»)

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаного висновку відповідача, ДПІ у Вишгородському районі Київської області і винесеного на підставі цього висновку спірного правового акту індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд виходить з такого.

Правовідносини з приводу анулювання реєстрації особи як платника ПДВ унормовані п.9.8 ст.9 Закону України “Про ПДВ”, відповідно до п.п. «ґ» якого реєстрація діє до дати її анулювання, що відбувається у випадках, якщо особа, зареєстрована як платник податку, не подає податковому органу декларації з цього податку протягом дванадцяти послідовних податкових місяців або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність оподатковуваних поставок протягом такого періоду, а також у випадках, визначених законодавством стосовно порядку реєстрації субєктів господарювання.

Правила здійснення процедури анулювання реєстрації особи як платника ПДВ деталізовані Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість (затверджено наказом ДПА України від 01.03.2000р. №79, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 03.04.2000р. за №208/4429; далі за текстом Положення).

Підпунктом 25.2.1 Положення передбачено, що органи державної податкової служби здійснюють постійний моніторинг платників податку на додану вартість, які включені до Реєстру, та приймають рішення про анулювання реєстрації відповідних платників податку на додану вартість у разі існування підстав, визначених у підпунктах "б" - "ґ" пункту 25 цього Положення. Такі рішення можуть бути прийняті за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей).

Стосовно підстав, визначених у п.п. «ґ» пункту 25 Положення (який за змістом є тотожнім п.п. «ґ» п.9.8 ст.9 Закону України “Про ПДВ”), такими підтвердними документами в силу приписів Положення є:

- свідоцтво або корінець Свідоцтва про право сплати єдиного податку суб'єктом малого підприємництва - юридичною особою за ставкою єдиного податку 10 відсотків чи документа про застосування інших спрощених систем оподаткування, які визначають особливий порядок нарахування чи сплати податку на додану вартість, відмінний від тих, що встановлені Законом;

- судове рішення про анулювання податкової реєстрації чи Свідоцтва, про звільнення від сплати податку на додану вартість;

- документ, який свідчить, що згідно з відповідним законодавчим актом особа, яка зареєстрована як платник податку на додану вартість, звільняється від сплати цього податку, не є платником податку або не має права на збереження статусу платника податку;

- інформація органів реєстрації актів цивільного стану, повідомлення державного реєстратора або відомостей з Єдиного державного реєстру щодо смерті фізичної особи - підприємця;

- судове рішення про оголошення фізичної особи - підприємця померлою, про визнання фізичної особи - підприємця безвісно відсутньою, про визнання фізичної особи - підприємця недієздатною або обмеження її цивільної дієздатності, або інформації щодо такого рішення органів реєстрації актів цивільного стану, повідомлення державного реєстратора або відомостей з Єдиного державного реєстру;

- свідоцтво або корінець Свідоцтва, яким підтверджується закінчення терміну дії Свідоцтва;

- документ, який підтверджує закінчення строку, на який було створено платника податку, укладено договір про спільну діяльність, угоду про розподіл продукції.

Аналізуючи приписи п.п. «ґ» п.9.8 ст.9 Закону України “Про ПДВ” та приписи п.п.25.2.1 Положення в їх системному поєднанні, суд доходить висновку, що визначений Положенням перелік підстав для прийняття рішення про анулювання реєстрації особи як платника ПДВ згідно з п.п. «ґ» п.9.8 ст.9 Закону України «Про ПДВ» є вичерпним.

При вирішенні спору, суд бере до уваги те, що ТОВ «Юнаск» має обсяги оподатковуваних операцій за листопад 2009 року в сумі 454953 грн 00 коп, що саме по собі виключає можливість відповідно до п.п. «ґ» п.9.8 ст.9 Закону України «Про ПДВ» анулювати реєстрацію платника податку на додану вартість.

При розвязанні спору суд також звертає увагу на положення п.п. «а» п.10.1 ст.10 Закону України «Про ПДВ», де указано, що особами, відповідальними за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету, є платники податку, визначені у статті 2 цього Закону.

Суд відзначає, що міра юридичної відповідальності, яка встановлена законодавцем за вчинення субєктом права діяння у вигляді заниження належного до оплати в бюджет податку на додану вартість, тобто порушення вимог п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», полягає у самостійному визначенні податковим органом суми податкового зобовязання такого платника податку згідно з п.п. «б» п.п.4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та застосуванні штрафу згідно з п.17.1 ст.17 згаданого закону.

Відповідно до п.п. «б» п.п.4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

Дослідивши зібрані по справі докази, суд зауважує, що у спірних правовідносинах відповідач, встановивши не належне декларування платником податкових зобовязань з ПДВ, замість реалізації наявної владної управлінської функції по контролю за достовірністю та повнотою обчислення податків, зборів (обовязкових платежів) згідно з ст.20 Закону України «Про систему оподаткування» та п.1 ч.1 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» у спосіб проведення перевірки діяльності такого платника податків вдався до непередбаченого законом способу дій, а саме прийняв рішення про анулювання реєстрації платником податку на додану вартість.

Отже, відповідач припустився порушень ч.2 ст.19 Конституції України, бо у спірних правовідносинах за відсутності визначеної Законом України «Про ПДВ» і Положенням підстави прийняв рішення про анулювання реєстрації платником податку на додану вартість, хоча повинен був реалізовувати владну управлінську функцію у спосіб проведення перевірки.

Стосовно доводу відповідача про відсутність ТОВ «Юнаск» за місцезнаходженням суд наголошує на такому.

Згідно з ч. 2 ст.17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців містяться відомості про місцезнаходження юридичної особи.

В силу ч.1 ст.18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Позивачем було надано Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців стосовно ТОВ «Юнаск», в якій не міститься записів про відсутність ТОВ «Юнаск» за місцезнаходженням.

Вирішуючи справу, суд вважає за потрібне взяти до уваги приписи Порядку обліку платників податків, зборів (обов'язкових платежів) (затверджено наказом ДПА України від 19.02.1998р. №80 із змінами та доповненнями, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14.12.1998р. за №791/3231; далі за текстом Порядок). Відповідно до п.11.5 Порядку якщо за результатами заходів щодо встановлення фактичного місцезнаходження юридичної особи підрозділами податкової міліції буде підтверджено відсутність такої особи за місцезнаходженням або встановлено, що фактичне місцезнаходження юридичної особи не відповідає зареєстрованому місцезнаходженню, керівник (заступник керівника) органу державної податкової служби приймає рішення про направлення до відповідного державного реєстратора повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за формою N 18-ОПП (додаток 17) для вжиття заходів, передбачених частиною восьмою статті 19 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців".

До матеріалів справи відповідачем доказів направлення до державного реєстратора повідомлення форми №18-ОПП не надано, доказів внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців запису про відсутність позивача, ТОВ «Юнаск» за місцезнаходженням не виявлено.

Окрім того, з приписів п.9.8 ст.9 Закону України “Про ПДВ” та приписів п.п.25.2.1 Положення вбачається, що відсутність субєкта господарювання за місцезнаходженням не є підставою для прийняття податковим органом рішення про анулювання реєстрації такого субєкта як платника податку на додану вартість, позаяк згідно з Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осібпідприємців» факт відсутності субєкта господарювання за місцезнаходженням не має відношення саме до порядку реєстрації субєктів господарювання, а є окремо визначеною підставою для постановлення судового рішення про припинення юридичної особи, що в свою чергу і є підставою для прийняття податковим органом рішення про анулювання реєстрації особи як платника ПДВ.

Частиною 2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В ході розгляду справи відповідач не подав до суду жодних доказів правомірності прийняття рішення про анулювання реєстрації ТОВ «Юнаск» як платника податку на додану вартість та не навів належних доводів на підтвердження правильності і обґрунтованості такого рішення.

Судом при виконанні вимог ст.11 КАС України щодо офіційного зясування всіх обставин по справі виявлено, що спірне рішення відповідача у формі акту від 30.04.2010р. №96/15-229 не узгоджується з вимогами п.п.1 ч.3 ст.2 КАС України, позаяк винесено не на підставі, яка передбачена законом, а також з вимогами п.п.3 ч.3 ст.2 КАС України, бо винесено без урахування всіх обставин.

Таким чином, вимоги позивача про скасування акту ДПІ у Вишгородському районі Київської області про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «Юнаск» є обґрунтованими і підлягають до задоволенню.

Вирішуючи спір про поновлення реєстрації позивача як платника податку на додану вартість, суд відзначає, що нормами Закону України «Про ПДВ» правовідносини, які складаються з приводу даного питання, не унормовані.

Разом з тим, згідно з п.25.4 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість (затверджено наказом ДПА України від 01.03.2000р. №79, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 03.04.2000р. за №208/4429; далі за текстом Положення) рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість за ініціативою органу державної податкової служби може бути оскаржене відповідно до чинного законодавства.

У разі надходження скарги від особи, реєстрацію якої анульовано за ініціативою органу державної податкової служби, така скарга розглядається у строки та порядку, визначені Законом України "Про звернення громадян".

Підставою для внесення до Реєстру запису про відміну анулювання реєстрації, що відбулась за ініціативою органу державної податкової служби, є рішення суду, яке набрало законної сили, або рішення органу державної податкової служби про відміну анулювання реєстрації та скасування акта про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість. Рішення із копіями відповідних документів направляються до Державної податкової адміністрації України для розгляду та внесення відповідних змін до Реєстру.

Рішення органу державної податкової служби про відміну анулювання реєстрації та скасування акта про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість викладається з описом ситуації, посиланням на Закон, зазначенням мотивів та обґрунтувань прийняття такого рішення, оформляється на бланку та підписується керівником такого органу чи особою, яка виконує його обов'язки.

З приписів наведеної норми Положення слідує, що поновлення реєстрації субєкта права як платника податку на додану вартість здійснюється органом державної податкової служби України, де така особа знаходилась на обліку в якості платника податку на додану вартість шляхом виконання обовязку по направленню рішення суду, яке набрало законної сили до ДПА України.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

В ході судового розгляду справи відповідачем, який є субєктом владних повноважень, не доведено правомірності мотивів винесення спірних актів і за правилами ч.2 ст.71 КАС України не подано доказів необґрунтованості вимог позивача.

Керуючись статтями 11-14, 69-71, 79, 86, 94, 122, 159-163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнаск» до Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області про визнання протиправним та скасування акту № 96/195-229 від 30.04.2010 року задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати акт № 96/195-229 від 30.04.2010 року про анулювання реєстрації свідоцтва платника податку на додану вартість Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області.

Зобовязати ДПІ у Вишгородському районі Київської області вчинити передбачені законодавством дії щодо поновлення реєстрації ТОВ «Юнаск» платником податку на додану вартість та направити повідомлення про поновлення дії свідоцтва платника податку на додану вартість № 1361320, індивідуальний податковий номер 194196510089 до Державної податкової адміністрації України для внесення вказаної інформації до Реєстру плавників податку на додану вартість.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Суддя: (підпис) А.М. Леонтович

З оригіналом згідно. Суддя

Повний текст постанови виготовлено 07.10.2010 року