Рішення № 136879094, 27.05.2026, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" травня 2026 р. м. Рівне Справа № 918/528/26

Господарський суд Рівненської області у складі судді Бережнюк В.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Орбіс агро"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркетсервіс"

про стягнення заборгованості 366 414,87 грн

Секретар судового засідання Мамчур А.Ю.

Представники сторін:

від позивача Кривошей Ю.І.

від відповідача не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Суть спору:

На розгляді Господарського суду Рівненської області перебуває позов ТОВ "Орбіс агро" до ТОВ "Маркетсервіс" про стягнення 366 414,87 грн, у т.ч.: 333 783,99 грн - основної заборгованості, 8 998,75 грн - інфляційних втрат, 23 632,13 грн - 12% річних.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між сторонами було укладено Договір купівлі-продажу №FT.14.10-100П від 14.10.2025, за умовами якого покупцю було передано товару на 433 783,99 грн. В свою чергу, відповідач за поставлений товар розрахувався лише частково на 100 000,00 грн, допустив прострочення заборгованості у розмірі 333 783,99 грн.

Позивач, за несвоєчасне виконання зобов`язань з оплати поставленого товару, відповідно до ст. 625 ЦК України, а також враховуючи п.8.2 Договору, нарахував 8 998,75 грн - інфляційних втрат, 23 632,13 грн - 12% річних.

У відзиві на позовну заяву ТОВ "Маркетсервіс" просить відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення інфляційних втрат, а 12% річних зменшити до значень, допустимих ст. 625 ЦК України (3%) і стягнути з відповідача лише 5 908,03 грн.

Як аргумент відповідачем зазначено, що:

- інфляційні втрати не підлягають відшкодування у зв`язку із тим, що зобов`язання покупця за Договором визначено у доларах США з перерахунком у гривню за поточним курсом;

- прив`язка розрахунків по Договору до курсу долара США дає суду можливість зменшити річні з 12% до 3%.

У відповіді на відзив ТОВ "Орбіс агро" зазначає, що обраховуючи стягнення боргу по Договору Позивач ніяким чином не прив`язувався до курсу долара США.

Стягнення відсотків річних у розмірі 12%, а також нарахування інфляційних втрат у разі прострочення платежів передбачені не лише законом, а й умовами Договору (п.8.2), підписуючи який ТОВ "Маркетсервіс" свідомо допускало та було обізнане про можливі ризики та погоджені санкції.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 24.04.2026 відкрито провадження у справі. Вирішено здійснювати розгляд за правилами спрощеного позовного провадження. Розгляд справи по суті призначено на 19 травня 2026 р. на 10:30 год.

08 травня 2026 року від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Орбіс агро" адвоката Кривошей Юрія Івановича надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

13 травня 2026 року від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркетсервіс" адвоката Фльорківа Олександра Володимировича надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалами від 11.05.2026 і 14.05.2026 представникам сторін було забезпечено можливість приймати участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

У судовому засіданні 19.05.2026 оголошувалася перерва до 27 травня 2026 року на 11:00 год. для надання учасникам можливості врегулювати спір шляхом укладення мирової угоди.

Після перерви 27.05.2026 представник відповідача не з`явився. Подав клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, оскільки тривають перемовини між сторонами щодо врегулювання спору.

Представник позивача у засіданні 27.05.2026 заперечив щодо відкладення розгляду справи та пояснив, що сторони не досягли домовленостей щодо мирової угоди, спір врегульовано не було, подальші перемовини не відбуваються.

Суд розглянув клопотання відповідача щодо відкладення судового засідання, заслухав думку представника позивача, та дійшов висновку, що у задоволенні клопотання відповідача слід відмовити (про що оголошено протокольну ухвалу). Суд зазначає, що перерва оголошувалася з метою можливого укладення мирової угоди між сторонами. Оскільки сторони спір не врегулювали, та представник позивача повідомив, що подальші перемовини не відбуваються, тому відсутні підстави для відкладення розгляду справи.

Зібраних у справі доказів достатньо для вирішення спору по суті без участі представника відповідача. Крім того, явка учасників до суду не визнавалася обов`язковою.

Суд звертає увагу учасників справи, що відповідно до ч.2 ст.192 ГПК України сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу.

У судовому засіданні 27.05.2026 представник позивача позов підтримав, просив задоволити.

Суд дослідив докази у справі.

27.05.2026 суд проголосив скорочене рішення.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

14.10.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Орбіс агро" (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Маркетсервіс" (Покупець) був укладений Договір купівлі-продажу №FT.14.10-100П (арк.с. 16-20).

Відповідно до п.1.2. Договору Продавець зобов`язується передати у власність Покупця товар комплект концентратора моніторингу врожайності FarmTRX Yield Monitor Pro Kit - 2 шт., (далі по тексту - Товар), на умовах DDP ("Інкотермс-2010") в строк обумовлений цим Договором та здійснити його монтаж, а Покупець зобов`язується прийняти Товар згідно Акту приймання-передачі та видаткової накладної і сплатити за нього ціну (вартість) у відповідності з цим Договором.

Згідно п.1.3. Договору Кількість, номенклатура та ціна Товару, його монтаж узгоджуються між Продавцем і Покупцем і визначаються в Специфікації до даного Договору (Додаток №1), яка є невід`ємною частиною Договору.

За п.2.2 Договору загальна вартість товару становить 433 783,99 грн, в т.ч. ПДВ 72 297,33 грн, що за курсом продажу Долар США/гривня на момент закриття торгів Міжбанківського Валютного Ринку (ASK), оприлюднених на сайті за адресою: http://minfin.com.ua//, станом на дату, що передує даті підписання цього договору становить 10 400,00 USD та включає вартість Товару, маркування, тару, пакування та транспортування до місця поставки, визначеного Договором.

Відповідно до п.3.1. Договору Продавець поставляє Товар Покупцю на умовах DDP франкосклад Покупця: Рівненська обл., Зарічненський район, смт. Зарічне, вул. Аерофлотська, буд. 2-Б, офіс №1 (згідно правил "Інкотермс-2010"), якщо інше не буде узгоджено Сторонами окремо.

Пунктом 3.2. Договору Приймання Товару за кількістю проводиться на підставі і згідно Товарних документів: Специфікації, видаткової накладної, та підписання представниками сторін Акту приймання передачі товару за умови повної оплати за товар. Продавець може поставити товар достроково до моменту його повної оплати.

Згідно п.3.3. Договору Право власності на Товар переходить від Продавця до Покупця з моменту підписання Товарних документів, вказаних у п.3.2.

Відповідно п.4.1. Договору розрахунки за товар проводяться в національній валюті України - гривні за курсом до долара США на дату платежу.

Згідно п.4.2. Договору сторони домовились, що для перерахунку вартості (ціни) товару в національну валюту України та визначення валютного еквіваленту кожного платежу використовується курс продажу доллар США гривня на момент закриття торгів Міжбанківського Валютного Ринку (ASK), оприлюднених на сайті за адресою: https://minfin.com.ua/ станом на останню дату, що передує даті здійснення Покупцем відповідного платежу.

Згідно п.4.4.1. Договору платіж у розмірі 100% від вартості товару, відповідно п.2.2. цього Договору, яка на дату підписання цього Договору складає 433 783,99 грн, в т.ч. ПДВ 72 297,33 грн, що за курсом продажу Долар США/гривня на момент закриття торгів Міжбанківського Валютного Ринку (ASK), оприлюднених на сайті за адресою: http://minfin.com.ua//, станом на дату, що передує даті підписання цього договору становить 10 400,00 USD шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Продавця протягом 3 (трьох) робочих днів з дати підписання Договору.

За п.4.5 Договору, розмір кожного платежу, передбаченого в п.4.4. Договору та узгодженій сторонами Специфікації, визначається як сума в гривнях, розрахована за формулою:

ПК=Пд*Індекс К,

де Пк сума в гривнях, що підлягає сплаті згідно п. 4.4. Договору та узгодженій сторонами Специфікації, з урахуванням співвідношення курсу продажу Долар США/гривня;

Пд сума в гривнях, що підлягає сплаті згідно п.4.4. Договору та узгодженій сторонами Специфікації у відсотках від вартості Товару, зафіксована у цьому Договорі;

Індекс К співвідношення курсу продажу Долар США/гривня на момент закриття торгів Міжбанківського Валютного Ринку (ASK), оприлюднених на сайті за адресою: http://minfin.com.ua//, станом на останню дату перед датою здійснення Покупцем відповідного платежу, за умови, що значення вказаного співвідношення є більшим ніж одиниця. (Індекс К не застосовується, якщо його значення менше одиниці).

Курс гривні до валюти долар США на останню дату перед датою укладення цього Договору становить 41,71 грн за один долар США, що дорівнює Індексу К в розмірі одиниці.

Підпунктом а) п.5.2. Договору Продавець має право на отримання оплати за Товар в строки згідно умов Договору.

Згідно п.п.6 п.5.3. Договору Покупець зобов`язаний провести оплату Товару відповідності до вимог даного Договору.

Відповідно до п.8.2. Договору Покупець несе відповідальність за порушення строків платежів за Товар, у розмірі, що передбачений п. 4.5 цього Договору, з урахуванням встановленого індексу інфляції від суми основного боргу.

17.10.2025, на виконання умов Договору, Продавцем Товар було відвантажено Покупцю згідно видаткової накладної №1614 та Акту приймання-передачі (арк.см. 21-22).

Прийняті на себе зобов`язання Продавець виконав у повному обсязі. Будь-яких претензій, щодо строку, якості та кількості товару по Договору Продавець від Покупця не отримував.

12.02.2026, на виконання умов Договору, Покупцем було перераховано Продавцю частково оплату за Товар в сумі 100 000,00 грн (арк.с. 26).

Позивач у порядку досудового врегулювання шляхом подання письмової претензії, звертався до Відповідача з вимогою сплати вартості отриманого Товару, про що свідчить претензія від 18.03.2026 року, яка направлена цінним листом і отримана Покупцем 02.04.2026 року. Однак претензія щодо оплати 333 783,99 грн Покупцем виконана не була (арк.с. 29-36).

Спірна заборгованість стала підставою для звернення до суду.

Позивач, за несвоєчасне виконання зобов`язань з оплати поставленого товару, відповідно до ст. 625 ЦК України і п.8.2 Договору нарахував відповідачу 8 998,75 грн - інфляційних втрат, 23 632,13 грн - 12% річних.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів сторін.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 509 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Згідно з ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що укладений Позивачем та Відповідачем правочин за своїм змістом та правовою природою є договором купівлі-продажу.

Відповідно до ч.1 ст. 691 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до ст. 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно з ч.ч.1,2 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною першою ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як встановлено з матеріалів справи, господарські правовідносини між сторонами ґрунтуються на умовах Договору купівлі-продажу №FT.14.10-100П від 14.10.2025, на підставі якого ТОВ "Орбіс агро", як постачальник, у жовтні 2025 року поставило на користь ТОВ "Маркетсервіс", як покупця, комплект концентратора моніторингу врожайності FarmTRX Yield Monitor Pro Kit - 2 шт. вартістю 433 783,99 грн, що підтверджується видатковою накладною №1614 та Актом приймання-передачі від 17.10.2025.

Згідно п.4.2. Договору сторони домовились, що для перерахунку вартості (ціни) товару в національну валюту України та визначення валютного еквіваленту кожного платежу використовується курс продажу доллар США гривня на момент закриття торгів Міжбанківського Валютного Ринку (ASK), оприлюднених на сайті за адресою: https://minfin.com.ua/ станом на останню дату, що передує даті здійснення Покупцем відповідного платежу.

У свою чергу поставлений товар ТОВ "Орбіс агро" у повному обсязі не оплатило, перерахувавши 12.02.2026 на користь Продавця 100 000,00 грн.

Таким чином основний борг ТОВ "Маркетсервіс" перед ТОВ "Орбіс агро" становить 333 783,99 грн (433783,99-100000,00).

В даному випадку суд звертає увагу на той факт, що при розрахунку заборгованості позивачем не застосовано формули, згідно якої борг у доларах США перераховувася у гривню за поточним курсом ASK, що сторонами було погоджено у п.4.2. Договору.

Натомість, позивачем обраховано борг шляхом віднімання від фіксованої у національній валюті вартості товару при укладенні Договору (433 783,99 грн) суми, яку відповідач сплатив також у національній валюті.

Отож загальна вартість Товару на момент його відвантаження склала 433 783,99 грн, а заборгованість 333 783,99 грн. При цьому, дана сума не є еквівалентом боргу по вартості товару у доларах США, який описано у Договорі (10 400 дол. США 100 000 грн). Тобто перерахунок боргу у відповідності до зміни курсу позивачем не проведено.

Виходячи із п.4.1.1 Договору, згідно якого перерахунок грошових коштів на рахунок Продавця здійснюється протягом 3 (трьох) робочих днів з дати підписання Договору, строк оплати Товару закінчився 17.10.2025.

Таким чином, ТОВ "Маркетсервіс" допустило заборгованість у розмірі 333 783,99 грн, яка підлягає до стягнення з відповідача, а позов в цій частині задоволенню.

Крім основної суми заборгованості позивачем заявлено до стягнення 8 998,75 грн - інфляційних втрат, 23 632,13 грн - 12% річних за період з 18.10.2025 по 15.04.2026.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п.8.2. Договору Покупець несе відповідальність за порушення строків платежів за Товар, у розмірі, що передбачений п.4.5 цього Договору, з урахуванням встановленого індексу інфляції від суми основного боргу та сплачує 12% річних від простроченої суми оплати.

Тож, сторони узгодили встановити інший розмір процентів, аніж передбачено у ст. 625 ЦК України та визначили його на рівні 12% річних.

Оскільки строк оплати Товару закінчився 17.10.2025, то з 18.10.2025 відбулось прострочення заборгованості, а тому у позивача зявилось право нараховувати інфляційні втрати і 12% річних на суму заборгованості.

За змістом ч.2 ст. 625 ЦК України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних, як складова грошового зобов`язання та особлива міра відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов`язання, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду: від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц (провадження № 14-241цс19) та № 646/14523/15-ц (провадження № 14-591цс18), від 13 листопада 2019 року у справі № 922/3095/18 (провадження № 12-105гс19), від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18 (провадження № 12-79гс19).

Розрахунок 3% річних та інфляційних втрат судом перевірено за допомогою Системи комплексного інформаційного забезпечення ЛІГА:ЗАКОН ENTERPRISE за заявлений позивачем період: з 18.10.2025 по 15.04.2026 включно.

За розрахунками суду, інфляційні втрати за заявлений період (з урахуванням часткової сплати 100 000,00 грн 12.02.2026) складають 14 729,82 грн, а 12% річних 23 632,15 грн.

Таким чином, позов в цій частині підлягає задоволенню в обсязі заявленому позивачем і з відповідача належить до стягнення 8 998,75 грн - інфляційних втрат, 23 632,13 грн - 12% річних.

Суд відхиляє, як такі, що не відповідають обставинам справи посилання відповідача на неможливість у даному випадку нараховувати інфляційні втрати через те, що зобов`язання Покупця за Договором визначено у доларах США з перерахунком у гривню за поточним курсом.

Так, як встановлено судом та описано вище, при розрахунку заборгованості позивачем не застосовано формули, згідно якої борг у доларах США перераховувася у гривню за поточним курсом ASK, що сторонами було погоджено у п.4.2. Договору.

Вбачається, що при розрахунку заборгованості позивач не застосовував курс долара США за умовами пункту 4.2.

Обґрунтовуючи свою правову позицію відповідач посилається на висновки Великої Палати Верховного Суду, зроблені у постанові від 07.07.2020 у справі №296/10217/15-ц про те, що у разі порушення грошового зобов`язання, вираженого у гривнях із визначенням еквіваленту в іноземній валюті, інфляційні втрати, передбачені ч.2 ст. 625 ЦК України, не підлягають стягненню, оскільки знецінення національної валюти компенсується валютною прив`язкою зобов`язання.

При цьому, суд повторно наголошує на тому, що позивачем для розрахунку заборгованості використано вартість товару у розмірі 433 783,99 грн, зафіксовану сторонами у національній валюті при підписанні Договору, яка не змінилась, вираження заборгованості із визначенням еквіваленту в іноземній валюті при зверненні до суду не застосовано.

Крім того, зазначаючи, що грошове зобов`язання визначене в еквіваленті до іноземної валюти (10 400,00 доларів США), а оплата здійснюється у гривні за поточним курсом ASK на дату платежу, відповідач просить зменшити нараховані 12% річних до 3% річних на підставі ст. 233 ГК України, ч.3 ст. 551 ЦК України, посилаючись при цьому на висновки Верховного Суду про застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №902/417/18: з огляду на компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до ст. 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані па відновлення майнової сфери боржника.

З даного приводу суд враховує, що Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Подібні висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц.

Оцінивши твердження відповідача, суд не вбачає підстав для зменшення розміру 12% річних.

Суд погоджується з правовою позицією позивача, що 12% річних прямо передбачені договором. А саме, відповідно до п.8.2. Договору Покупець несе відповідальність за порушення строків платежів за Товар, у розмірі, що передбачений п. 4.5 цього Договору, з урахуванням встановленого індексу інфляції від суми основного боргу та сплачує 12% річних від простроченої до сплати суми. Підписуючи Договір, Відповідач свідомо допускав та був обізнаний, що в разі невиконання ним умов Договору щодо оплати за товар з нього можуть бути стягнені саме такий розмір відсотків річних.

В той же час, заявником не вказано у чому полягає винятковість обставин, які останній пов`язує з можливістю зменшення 12% річних, крім як те, що суд має таке право.

Останнім не доведено, що він своїми діями мав намір якнайшвидше погасити наявну заборгованість, не представлено доказів складного фінансового стану або будь-яких інших причин, які б заважали йому вчасно виконати взяті на себе обов`язки.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 ГПК України).

Таким чином суд зобов`язаній надати оцінку кожному належному, допустимому та достовірному доказу, який міститься в матеріалах справи, а також визначити певну сукупність доказів, з урахуванням їх вірогідності та взаємного зв`язку, що дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

При цьому згідно ч.2 ст. 80 ГПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Згідно ч.4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

З огляду на викладене вище, всі інші доводи та міркування учасників справи не мають вирішального впливу на результат вирішення спору, тому з урахуванням принципу процесуальної економії не потребують детальної відповіді суду.

Висновки суду.

За результатами з`ясування обставин, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, підтверджених тими доказами, які були досліджені судом під час розгляду справи, і з наданням оцінки всім аргументам у їх сукупності та взаємозв`язку, як це передбачено вимогами ст. ст. 75-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку про задоволення позову - стягнення з ТОВ "Маркетсервіс" 366 414,87 грн, у т.ч.: 333 783,99 грн - основної заборгованості за Договором купівлі-продажу №FT.14.10-100П від 14.10.2025, 8 998,75 грн - інфляційних втрат, 23 632,13 грн - 12% річних.

Розподіл судових витрат.

Згідно з ч.1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судом встановлено, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 5 496,22 грн, що підтверджується квитанцією №1147 від 15.04.2026, який підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 129, 237-240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркетсервіс" (вул. Аерофлотська, 2Б, офіс 1, с-ще Зарічне, Вараський р-н, Рівненська обл., 34000, код ЄДРПОУ 44117680) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Орбіс агро" (просп. Курбаса Леся, 17, кв.24, м. Київ, 03194, код ЄДРПОУ 42113841):

- 333 783 (триста тридцять три тисячі сімсот вісімдесят три) грн 99 коп. - основного боргу;

- 8 998 (вісім тисяч дев`ятсот девяносто вісім) грн 75 коп. - інфляційних втрат;

- 23 632 (двадцять три тисячі шістсот тридцять дві) грн 13 коп. - 12% річних;

- 5 496 (п`ять тисяч чотириста дев`яносто шість) грн 22 коп. - витрат по сплаті судового збору;

3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду Рівненської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку встановленому ст.ст. 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.

Повний текст рішення складено та підписано 27 травня 2026 року.

Суддя Бережнюк В.В.