Рішення № 136869318, 26.05.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 травня 2026 р. № 520/10044/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ольги Горшкової, розглянувши в порядку статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Харківського відділу державної виконавчої служби у Харківському районі Харківської області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Харківського відділу державної виконавчої служби у Харківському районі Харківської області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України щодо виключення з Єдиного реєстру боржників відомостей стосовно ОСОБА_1 , як боржника у виконавчому провадженні 53653984;

- зобов`язати Харківський відділ державної виконавчої служби у Харківському районі Харківської області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України виключити з Єдиного реєстру боржників відомості, стосовно ОСОБА_1 як боржника у виконавчому провадженні 53653984.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем не виключено з Єдиного реєстру боржників відомості про ОСОБА_1 як боржника у виконавчому провадженні 53653984, що порушує її майнові права, а також особисті немайнові права, оскільки відповідно до мети цього реєстру (ст. 9 Закону України Про виконавче провадження) такі не актуальні на даний час відкриті дані щодо невиконаних майнових зобов`язань (що не відповідає дійсності) досі використовуються Державними органами, органами місцевого самоврядування, нотаріусами, іншими суб`єктами при здійсненні ними владних управлінських функцій відповідно до законодавства, що позбавляє позивача можливості реалізації своїх прав.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 01.05.2026 відкрито провадження в порядку статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України. Розгляд справи призначено на 05.08.2025 у судовому засіданні.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 07.05.2026 відкладено судове засідання у справі № 520/10044/26 на 26.05.2026.

Представником відповідача надано відзив на позовну заяву, в якому він зазначив, що згідно до відомостей Автоматизованої системи виконавчих проваджень y Міськрайонному відділі державної виконавчої служби по Харківському району та місту Люботину Головного територіального управління юстиції у Харківській області перебувало виконавче провадження №53653984 по виконавчий лист № 635/2509/14-ц виданий 03.08.2016 документ видав: Харківський районний суд. 12.01.2018 вказане виконавче провадження було завершено на підставі п.9 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження». Представник відповідача зазначає, що довідка про відсутність заборгованості від 23.09.2020 №б/н видана АТ «Альфа-Банк» код 23494714, тобто не є належним підтвердженням відсутності заборгованості, оскільки згідно до відомостей Автоматизованої системи виконавчих проваджень, стороною виконавчого провадження ВП№53653984 є ПАТ Укрсоцбанк.

У судове засідання 26.05.2026 сторони не прибули, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином, поряд з тим представник позивача заявив клопотання про розгляд справи без його участі за наявними матеріалами справи.

Згідно з частиною 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідно до частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч.4 ст. 287 КАС України, адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом двадцяти днів після відкриття провадження у справі.

З огляду на вищезазначені приписи Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін в порядку письмового провадження за наявними в матеріалах справи доказами.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

Рішенням Харкіського районного суду Харківської області від 10.07.2015 №635/2509/14-ц було задоволено позов Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» та звернуто стягнення за іпотечним договором №833/34-27/33/7-128 від 06.06.2007р., посвідченим Гаражою Н.П., приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу, зареєстровано в реєстрі за №328 на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1 , та належить ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 18.12.2003 року. Визначено спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом застосування процедури продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження. Надано право ПАТ „Укрсоцбанк за рахунок продажу предмету іпотеки задовольнити свої вимоги за кредитом у розмірі 531015,89 грн.

Як зазначено позивачем в позовній заяві, 03.08.2016 Харківським районним судом Харківської області було видано виконавчий лист у вказаній справі, який був направлений на виконання до Харківського відділу ДВС у Харківському районі Харківської області, де відкрито виконавче провадження № 53653984.

12.01.2018 вказане виконавче провадження завершено на підставі п. 9 ч. 1 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження, а саме у зв`язку з поверненням виконавчого документа стягувачу.

Виконавче провадження було передано до архіву та по сплину трьох років було знищено, відповідно до Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями затверджених Наказом Міністерства юстиції України №1829/5 від 07.06.2017.

Між тим, позивач вважає, що відомості про ОСОБА_1 як боржника у виконавчому провадженні №53653984 повинні бути виключені, оскільки на даний час ОСОБА_1 немає невиконаних майнових зобов`язань за вказаним провадженням. Вказує, що заборгованість за кредитним договором №833/34-27/33/7-128 від 06.06.2007 погашена за рахунок предмета іпотеки.

Позивач зазначає, що АТ Альфа-Банк, який є правонаступником усього майна, майнових прав та обов`язків АТ Укрсоцбанк, на підставі передавального Акту на 11 жовтня 2019 року, затвердженого рішенням загальних зборів акціонерів 15.10.2019 за № 4/2019, та рішенням єдиного акціонера АТ Укрсоцбанк 15.10.2019 за № 5/2019 (що підтверджується посвідченим нотаріусом договором, яким попередньо здійснено перевірку сторін) скористався своїм правом та задовольнив вимоги шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, а саме квартиру за адресою: АДРЕСА_2 .

Згідно розписки б/н від 23.09.2020, у АТ Альфа-Банк, який є правонаступником усього майна, майнових прав та обов`язків АТ Укрсоцбанк, відсутні претензії до ОСОБА_1 за кредитним договором №833/34-27/33/7-128 від 06.06.2007.

21.04.2026 ОСОБА_1 через представника звернулася до відповідача з заявою про виключення відомостей про неї з реєстру боржників, в якій зазначила вищевказані обставини відсутності майнових зобов`язань та додала розписку банку від 23.09.2020 про відсутність претензій за кредитним договором, який став підставою виконавчого провадження, Договір купівлі-продажу квартири від 23.09.2020, згідно до якого АТ Альфа-Банк продав вказану квартиру ОСОБА_1 та Акт приймання-передачі квартири від 23.09.2020.

Відповідачем надано відповідь від 22.04.2026 №31629 про знищення матеріалів виконавчого провадження та відсутність законодавчих підстав для виключення відомостей про ОСОБА_1 з Єдиного реєстру боржників, оскільки у знищеному виконавчому провадженні не було замінено стягувача правонаступником АТ Альфа Банк.

Не погодившись з відмовою відповідача у виключенні з Єдиного реєстру боржників відомостей стосовно позивача, останній звернувся до суду з цим позовом з метою захисту своїх прав та законних інтересів.

Суд, надаючи оцінку спірним правовідносинам, зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, який визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року №1404-VIII, з наступними змінами та доповненнями у діючій редакції на час виникнення спірних правовідносин.

Згідно з частиною першою статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" №1404-VІІІ від 02 червня 2016 року (далі - Закон №1404-VІІІ), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 3 Закону №1404-VІІІ підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Згідно з частиною першою статті 9 Закону №1404-VІІІ, Єдиний реєстр боржників - систематизована база даних про боржників, що є складовою автоматизованої системи виконавчого провадження та ведеться з метою оприлюднення в режимі реального часу інформації невиконані майнові зобов`язання боржників та запобігання відчуженню боржниками майна. Відповідно до вимог статті 10 цього Закону заходами примусового виконання рішень є:

1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;

2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;

4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;

5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Відповідно до частини першої статті 18 Закону №1404-VІІІ виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов`язаний, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Згідно із частиною третьою статті 18 Закону №1404-VІІІ виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема:

а) накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку;

б) накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, коштів на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на електронних рахунках платників акцизного податку, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей;

в) здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв`язку з виконавчим провадженням.

Відомості про боржників, включені до Єдиного реєстру боржників, є відкритими та розміщуються на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України.

Реєстрація боржника в Єдиному реєстрі боржників не звільняє його від виконання рішення.

Відповідно до пункту 6 розділу ХІ Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 05.08.2016 №2432/5, система виключає відомості про боржника з Єдиного реєстру боржників одночасно з винесенням постанови:

про закінчення виконавчого провадження згідно зі статтею 39 Закону України "Про виконавче провадження";

про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пунктів 1, 3, 11 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження";

про скасування заходів примусового виконання за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів;

про скасування заходів примусового виконання згідно з частиною четвертою статті 40 Закону України "Про виконавче провадження";

про виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників.

В день встановлення факту відсутності заборгованості за виконавчим документом про стягнення періодичних платежів виконавець зобов`язаний винести постанову про скасування заходів примусового виконання.

Відтак, частиною 7 статті 9 Закону України "Про виконавче провадження", а також пунктом 6 Розділу Х Положення № 2432/5 визначено вичерпний перелік підстав вилучення відомостей про боржників з Єдиного реєстру боржників.

З аналізу зазначених норм права слідує, що відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, зокрема, у разі повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пунктів 1, 3, 11 частини 1 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження". У інших випадках повернення виконавчого документа нормативно мотивованих підстав для безумовного виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників законодавством не передбачені.

В обґрунтування своєї позиції, представник позивача вказує, що постанова про виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників виноситься державним виконавцем органу державної виконавчої служби або приватним виконавцем, яким виконавчий документ повернуто стягувачу, за заявою боржника у разі, зокрема, після повернення виконавчого документа стягувачу наявні обставини, визначені частиною першою статті 39 Закону, серед яких фактичне виконання рішення.

Суд звертає увагу, що згідно до пункту 2 Розділу XI Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями, строк зберігання виконавчих проваджень, переданих до архіву органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, становить три роки, крім виконавчих проваджень за постановами про накладення адміністративного стягнення, строк зберігання яких становить один рік

Як вбачається з матеріалів справи, та не заперечується сторонами, виконавче провадження №53653984 було передано до архіву та по сплину трьох років було знищено, відповідно до Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями затверджених Наказом Міністерства юстиції України №1829/5 від 07.06.2017.

Так, пунктом 24 розділу № "Загальні умови та порядок здійснення виконавчого провадження" Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 №512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 29.09.2016 № 2832/5), за виконавчим провадженням, виконавчий документ за яким повернуто стягувачу, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників без винесення постанови про відновлення виконавчого провадження на підставі постанови про виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників.

Постанова про виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників виноситься державним виконавцем органу державної виконавчої служби або приватним виконавцем, яким виконавчий документ повернуто стягувачу, за заявою боржника у разі, якщо:

- при повторному пред`явленні такого виконавчого документа до примусового виконання виконавче провадження за таким виконавчим документом закінчено на підставі частини першої статті 39 Закону, а також за умови сплати боржником витрат виконавчого провадження, здійснених під час виконавчого провадження, у якому виконавчий документ повернуто стягувачу (крім випадків, коли виконавчий документ повернуто приватним виконавцем, діяльність якого припинена);

- після повернення виконавчого документа стягувачу на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця надійшла сума коштів для задоволення вимог стягувача, виконання постанов про стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та за умови, що такий виконавчий документ повторно на виконання не пред`явлено;

- після повернення виконавчого документа стягувачу наявні обставини, визначені частиною першою статті 39 Закону (крім випадків, коли виконавчий документ перебуває на примусовому виконанні), а також за умови сплати боржником витрат виконавчого провадження, здійснених під час виконавчого провадження, у якому виконавчий документ повернуто стягувачу (крім випадків, коли виконавчий документ повернуто приватним виконавцем, діяльність якого припинена), та виконавчого збору, який підлягав стягненню у цьому виконавчому провадженні (крім випадків, коли відповідно до статті 27 Закону виконавчий збір стягненню не підлягає);

- відомості про боржника підлягають виключенню з Єдиного реєстру боржників на підставі судового рішення.

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що постановою державного виконавця від 12.01.2018 у виконавчому провадженні №53653984 виконавчий лист повернуто стягувачу на підставі пункту 9 частини 1 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження".

Суд зазначає, що закінчення виконавчого провадження, передбачене ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження", так і повернення виконавчого документа стягувачу ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" є формами завершення виконавчого провадження, проте вони мають різні правові підстави та, відповідно, різні правові наслідки.

Закінчення виконавчого провадження є стадією виконавчого провадження і передбачає завершення вчинення виконавчих дій щодо примусового виконання рішення в межах відповідного виконавчого провадження.

Водночас повернення виконавчого документа стягувачу є процесуальною дією державного (приватного) виконавця, яка вчиняється останнім у випадку, коли внаслідок існування певних обставин або дій чи бездіяльності учасників виконавчого провадження неможливо у примусовому порядку виконати відповідне рішення. Разом з цим повернення виконавчого документа стягувачу не свідчить про неможливість примусового виконання рішення взагалі, а лише про таку неможливість у певний момент. Тобто якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення виконавчого документа стягувачу, то останній може повторно звернутися із заявою про примусове виконання рішення.

Законодавством не передбачено обов`язку державного (приватного) виконавця виключити відомості про боржника з Єдиного реєстру боржників, у разі повернення виконавчого документа стягувачу, оскільки таке повернення не свідчить про закінчення виконавчого провадження й у такому випадку стягувач має право повторно звернутися із заявою про примусове виконання рішення суду, яке не виконано, протягом установлених законом строків.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що оскільки виконавчий лист у наведеному виконавчому провадженні повернутий стягувачу на підставі пункту 9 частини 1 статті 37 Закону №1404-VІІІ, то встановлених Законом підстав для виключення боржника з Єдиного реєстру боржників немає.

Доводи позивача щодо виконання в повному обсязі рішення Харківського районного суду Харківської області від 10.07.2015 № 635/2509/14-ц по виконавчому провадженню № 53653984, та як наслідок наявні обставини, для винесення державним виконавцем постанови про виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників, оскільки наявні обставини визначені ч. 1 ст. 39 ЗУ "Про виконавче провадження", суд вважає передчасними, оскільки згідно із Законом України «Про виконавче провадження», сплата лише суми основного боргу не є підставою для закінчення виконавчого провадження.

Крім того, суд позбавлений можливості встановити факт повного виконання судового рішення, оскільки, як вже було раніше зазначено судом, постанова про виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників виноситься державним виконавцем у разі повернення виконавчого документа стягувачу за наявності обставин, що визначені частиною першою статті 39 Закону, а також за умови сплати боржником витрат виконавчого провадження, здійснених під час виконавчого провадження, у якому виконавчий документ повернуто стягувачу та виконавчого збору, який підлягав стягненню у цьому виконавчому провадженні.

Разом з тим, на підтвердження вищевказаного, позивачем жодних доказів сплати боржником витрат виконавчого провадження не надано.

Також суд зазначає, що дії суб`єкта владних повноважень - це активна поведінка, яка може мати вплив на права, свободи та інтереси фізичних та юридичних осіб, в той час коли бездіяльність - пасивна поведінка суб`єкта владних повноважень, яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод та інтересів фізичної та юридичної особи.

Проаналізувавши доводи, якими представник позивача обґрунтовує свою правову позицію, а також враховуючи положення чинного законодавства, яке поширюються на спірні правовідносини, судом не встановлено протиправної бездіяльності Харківського відділу державної виконавчої служби у Харківському районі Харківської області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України за результатом розгляду заяви ОСОБА_1 від 21.04.2026 про виключення відомостей про неї з реєстру боржників.

Підстав зобов`язального характеру судом також не встановлено.

Згідно із частинами 1, 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене, враховуючи встановлені у справі обставини та положення законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позов є необґрунтованим та таким, що задоволенню не підлягає.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 14, 194, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Харківського відділу державної виконавчої служби у Харківському районі Харківської області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Ольга ГОРШКОВА