Постанова № 13685817, 25.01.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 січня 2011 р. № 2-а- 15739/10/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бабаєва А.І.

при секретарі судового засідання Свіргун О.О.

за участі

представника позивача Ковтун М.І. (довіреність № 12/2010 від 08.12.2010 року)

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за позовом Харківської виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Харківській області (№ 43) до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Харкова про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Підприємство Харківської виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Харківській області (№ 43) звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Харкова, в якому з врахуванням уточнень до позову просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Харкова № 0002991520/0 від 29.11.2010 року на суму штрафних санкцій у розмірі 50 854,30 грн.

В обґрунтування позову зазначило, що 12.11.2010 року ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Харкова було винесено податкове повідомлення рішення № 0002991520/0 року на суму штрафних санкцій у розмірі 50854,30 грн. Позивач вважає що воно винесене незаконно і підлягає скасуванню з підстав того, що підприємство Харківської виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Харківській області (№ 43) своєчасно сплачувало поточні обовязкові платежі в повному обсязі, але відповідач ці грошові кошти зараховував на погашення заборгованості за минулі роки та самостійно змінював призначення платежу платника податків.

В судове засідання представник позивача прибула, позов підтримала та просила задовольнити позов.

Відповідач, Державна податкова інспекція в Орджонікідзевському районі м. Харкова письмових заперечень на позов не надала.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, надав суду клопотання про перенесення розгляду справи на іншу дату у звязку з хворобою представника відповідача, не надавши доказів у підтвердження клопотання та не надавши доказів неможливості прибуття в судове засідання представників відповідача.

Протокольною ухвалою суду було вирішено відмовити у задоволенні клопотання та вирішено продовжити розгляд справи.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, підприємство Харківської виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Харківській області (№ 43) пройшло державну реєстрацію 30.09.1996 року (а.с. 10).

Підприємство Харківської виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Харківській області (№ 43) перебуває на податковому обліку в ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Харкова та є платником податку на додану вартість, що підтверджується Свідоцтвом № 29580213 про реєстрацію платника податку на додану вартість (а.с. 11).

Державною податковою інспекцією в Орджонікідзевському районі м. Харкова була проведена невиїзна документальна перевірка підприємства Харківської виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Харківській області (№ 43) з питання своєчасної сплати узгодженої суми податкового зобовязання по податку на додану вартість згідно податкових декларацій з податку на додану вартість за лютий 2008 року та березень 2008 року.

За результатами перевірки було складено акт №2767/152-08680885 від 12.11.2010 року (далі акт перевірки), яким встановлено порушення п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 року (діяв на момент виникнення спірних правовідносин) та п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-ІІІ від 21.12.2000 року, а саме підприємством було затримано своєчасну сплату узгоджених сум податкових зобовязань по податку на додану вартість у сумі 101708,58 грн. на 939 днів (а.с. 29-30). Акт уповноваженою особою позивача було отримано поштою 01.12.2010 року (а.с. 29).

Згідно розрахунку штрафних санкцій по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (додаток до акту): за лютий 2008 року за декларацією № 5188 від 20.03.2008 року, строк сплати 30.03.2008 року, позивачем фактично було сплачено 28.09.2010 року у сумі 16 368,77 грн. з затримкою 911 днів та фактично було сплачено 26.10.2010 року у сумі 65 870,23 грн. з затримкою 939 днів; за березень 2008 року за декларацією №14604 від 18.04.2008 року, строк сплати 30.04.2008 року, позивачем фактично було сплачено 26.10.2010 року у сумі 19 469,58 грн. (3807,36 грн.+15662,22 грн.) з затримкою 909 днів. Всього було погашено з 28.09.2010 року по 26.10.2010 року у сумі 101 708,58 грн. (а.с. 28).

На підставі акту перевірки ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Харкова було винесено податкове повідомлення - рішення № 0002991520/0 від 29.11.2010 року, яким позивачу було визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у вигляді штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 50 % у сумі 50854,30 грн. за затримку на 972 календарних дні граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання в розмірі 101708,58 грн. (а.с. 7). Корінець повідомлення рішення було надіслано підприємству поштою (а.с. 29).

Згідно п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 року (діяв на момент виникнення спірних правовідносин), сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-ІІІ від 21.12.2000 року (діяв на момент виникнення спірних правовідносин), платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Згідно наданих суду платіжних доручень, підприємством Харківської виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Харківській області (№ 43) було сплачено поточні зобовязання з вказанням періоду сплати та призначення платежу за лютий-березень-квітень 2008 року та серпень 2010 року (а.с. 8-9, 33-40, 43-54).

Як зазначено в ст. 4 Закону України „Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" № 2346-III від 05.04.2001 року, для проведення переказу можуть використовуватися кошти як у готівковій, так і в безготівковій формі. Види безготівкових розрахунків визначаються законами та прийнятими на їх основі нормативно-правовими актами Національного банку України.

Пунктом 6 статті 7 Закону України „Про Національний банк України" № 2346-ІІІ від 20.05.1999 року, Національний банк України визначає систему, порядок і форми платежів. Виконуючи власні повноваження, Національний Банк України постановою Правління від 21 січня 2004 року № 22 затвердив „Інструкцію про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті", зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 за № 377/89/76. Згідно п. 3.8 цієї Інструкції, реквізит „Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність вимогам, викладеним у цій главі, лише за зовнішніми ознаками.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 7.7 статті 7 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-ІІІ від 21.12.2000 року (діяв на момент виникнення спірних правовідносин), податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Статтею 7 цього ж Закону передбачено джерела погашення податкових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків. Податковий борг платник податків може погашати добровільно та самостійно, або за рішенням органу стягнення. При добровільному та самостійному погашенні податкового боргу платник податків вказує у платіжному документі період, за який сплачує борг.

Аналізуючи зазначений закон, суд зазначає, що він регулює питання оподаткування і установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, ним визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків. Тому, у разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань, податковий орган не наділений правом чи обов'язком змінювати призначення платежу, визначене платником податків.

Відповідно до пункту 3 статті 9 Закону України „Про систему оподаткування" № 1251-ХІІ від 25.06.1991 року, обов'язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється із сплатою податку, збору (обов'язкового платежу) або його скасуванням або списанням податкової заборгованості відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Тому, при сплаті податкових зобов'язань за конкретний період обов'язок підприємства щодо сплати податку припиняється зі сплатою цих податків за конкретний період. Згідно з пунктом 2 статті 12 вказаного Закону, фінансові установи виконують доручення платників податків і зборів (обов'язкових платежів) на перерахування податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів в установлений законом термін.

Таким чином, сплачені грошові кошти відповідач зараховував на погашення заборгованості за минулі роки, самостійно змінивши призначення платежу платника податків, що не відповідає нормам законодавства.

Враховуючи вище зазначене суд вважає, що позов підприємства Харківської виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Харківській області (№ 43) підлягає задоволенню.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 158, ст. 159, ст. 160, ст. 163, ст.185, ст. 186 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов Харківської виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Харківській області (№ 43) до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Харкова про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Харкова № 0002991520/0 від 29.11.2010 року - скасувати.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Бабаєв А.І.

Повний текст постанови виготовлений 28.01.2011 року.