Постанова № 13685804, 27.01.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

27 січня 2011 р. № 2-а- 15385/10/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Біленського О.О.

при секретарі судового засідання Лишняк І.В.

за участю:

представника позивача Семенченко В.В.,

представника відповідача не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом

Державної податкової інспекції у Краснокутському районі Харківської області

до ОСОБА_2

простягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

Державна податкова інспекція у Краснокутському районі Харківської області звернулося до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_2, з урахуванням уточнених позовних вимог, про стягнення з відповідача на користь державного бюджету заборогованості з земельного податку в сумі 25,40 грн.

Позивач в обґрунтування позовних вимог послався на те, що відповідач має у власності земельну ділянку частку (пай) в розмірі 5,12 га, відповідно до довідки виданої Мурафською сільською радою. У відповідності зі ст.91 Земельного Кодексу України, власники земельних ділянок зобовязані своєчасно сплачувати земельний податок. Однак, відповідачем заборгованість з земельного податку, на час звернення до суду, не сплачена. Податковим органом проведені усі передбачені законодавством дії, які не призвели до погашення заборгованості.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав на підставі викладених у позові фактів та просив суд задовольнити в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання повторно не прибув, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, що підтверджується зворотніми повідомленнями про поштове вручення від 25.12.2010 року та 18.01.2011 року. До початку судового засіднання заперечень та клопотань не надав. За таких умов, відповідно до ст.128 КАС України, враховуючи повторну неявку представника відповідача в судове засідання без поважних причин та без повідомлення про причини неявки, виходячи з рівності сторін в адміністративному судочинстві, суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних у ній доказів без участі представника відповідача.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, встановив наступне.

Відповідно до довідки Виконавчого комітету Мурафської сільської ради №2545 від 14.10.2009 року, гр. ОСОБА_2 має у власності земельний пай у розмірі 5,12 га.

Відповідно до п.п.1, 2 ст.10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990 року за №509-XІІ, який діяв на час виникнення правовідносин (надалі Закон України №509-XІІ) Державна податкова інспекція у Краснокутському районі Харківської області здійснює контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обовязкових платежів) та забезпечує правильність обчислення і своєчасність надходження цих податків.

Відповідно до п.1 ст.81 Земельного кодексу України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

Згідно зі ст.91 Земельного кодексу України власники земельних ділянок зобов'язані своєчасно сплачувати земельний податок.

Відповідно до ст.2 Закону України "Про плату за землю" від 3 липня 1992 року№2535-XII, який діяв на час виникнення правовідносин (надалі Закон України №2535-XII) використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом.

Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів - учасників угоди про розподіл продукції, сплачують земельний податок.

Згідно зі ст.4 Закону України №2535-XII розмір земельного податку не залежить від результатів господарської діяльності власників землі та землекористувачів.

У відповідності зі ст.5 Закону України №2535-XII об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди.

Суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар. Так, згідно з ч.5 ст.7 Закону України №2535-XII ставки земельного податку за земельні ділянки (за винятком сільськогосподарських угідь) диференціюють та затверджують відповідні сільські, селищні, міські ради виходячи із середніх ставок податку, функціонального використання та місцезнаходження земельної ділянки, але не вище ніж у два рази від середніх ставок податку з урахуванням коефіцієнтів, встановлених частинами другою і третьою цієї статті.

Судом встановлено, що згідно другого пункту Рішення ХХХУП сесії V скликання Мурафської сільської ради Краснокутського району Харківської області від 20 травня 2010 року затверджені ставки земельного податку за земельні ділянки, отримані в рахунок земельних частик (паїв) в розмірі за 1 га сіножаті - 4,96 грн.

Відповідно до ч.3 ст.14 Закону України №2535-XII нарахування громадянам сум земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності проводиться органами державної податкової служби, які видають платнику до 15 липня поточного року платіжне повідомлення про внесення платежу.

Згідно з вимогами ст.15 зазначеного закону власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також оренду плату за земельні ділянки державної та комунальної власності або права користування земельною ділянкою.

Відповідно до ст.17 Закону України №2535-XII земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності громадянами сплачуються рівними частками до 15 серпня і 15 листопада.

Згідно зі ст.6 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 року за №2181-ІІІ, який діяв на час виникнення правовідносин (далі за текстом Закон України №2181-ІІІ), в зв'язку з несплатою відповідачем податкових зобов'язань ДПІ в Краснокутському районі Харківської області було нараховане податкове зобовязання зі сплати за землю в розмірі 25,40 грн. про що 28.07.2010 року винесене рішення №0105291700, Відповідно до п.6.2 ст.6 Закону України №2181-ІІІ податковим органом 25.06.2008 року вручена перша податкова вимога №1/487, 12.01.2009 року вручена друга податкова вимога №2/135.

У відповідності до ст.67 Конституції України кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до ст.ст. 10, 11 Закону України №509-XІІ до функцій державних податкових інспекцій в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонних та об'єднаних державних податкових інспекцій відноситься здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів). Органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право, зокрема, застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.

Відповідно до ст.20 Закону України “Про систему оподаткування” від 25.06.1991 року №1251-XII, який діяв на час виникнення правовідносин (далі за текстом Закон України №1251-XII), контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов'язкових платежів) здійснюється державними податковими органами та іншими державними органами в межах повноважень, визначених законами.

Відповідно до абз.1 преамбули Закону України №2181-ІІІ, цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення. Відповідно до п. 1.3 ст. 1 Закону України №2181-ІІІ, податковий борг (недоїмка) визначено як податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання. Відповідно до абз.1 п.1 ст.5 вказаного Закону, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Відповідно до абз.1 п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 зазначеного Закону, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Статтею 17 Закону України №2535-XII передбачено, що податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до п.п.8 п.1 ст.14 Закону України №1251-XII плата за землю (земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності) відноситься до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів).

Відповідно до ст. 27 Закону України №2535-XII, контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності здійснюється органами державної податкової служби.

Вивчивши матеріали справи, враховуючи те, що доказів погашення відповідачем зазначеної суми станом на день розгляду цього спору не надав, суд встановив, що заборгованість відповідача на користь державного бюджету з земельного податку складає 25,40 грн.

Таким чином, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 17, 50, 160-163, 167, 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Краснокутському районі Харківської області до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задовольнити.

Cтягнути з ОСОБА_2 (62020, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь державного бюджету заборгованість з земельного податку в сумі 25.40 грн. (двадцять пять гривень) 40 коп. на р/р 33214813700326, МФО 851011, код 24134395, банк: ГУДК в Харківської області, одержувач: УДК у Краснокутському районі.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова у повному обсязі виготовлена 01.02.2011 року.

Суддя Біленський О.О.