Постанова № 13685500, 03.02.2011, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2011 року м.ПолтаваСправа № 2а-6528/10/1670 ППолтавський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Клочка К.І.,

при секретарі Міщенка Р.В.,

за участю:

прокурора Савченка В.А.,

представника позивача Бондаренко Н.І.,

відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом прокурора Котелевського району Полтавської області в інтересах держави в особі Котелевського районного центру зайнятостідо ОСОБА_2про стягнення допомоги по безробіттю, -

В С Т А Н О В И В:

14 грудня 2010 року прокурор Котелевського району Полтавської області (надалі - прокурор) в інтересах держави в особі Котелевського районного центру зайнятості (надалі - відповідач)звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_2 (надалі - відповідач)про визнання недійсним правочину встановлення з 24.04.2007 статусу безробітного ОСОБА_2, у звязку з помилкою особи, яка його вчинила, щодо обставин, які мають істотне значення та стягнення коштів, що були виплачені їй в якості забезпечення по безробіттю в сумі 992,69 грн

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що у період перебування на обліку у Котелевському районному центрі зайнятості, відповідач був зареєстрований як субєкт господарювання, чим порушив вимоги Закону України "Про зайнятість населення" та Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття". За час перебування на обліку в центрі зайнятості відповідачем незаконно отримано допомогу по безробіттю в сумі 992,69 грн.

В ході судового розгляду справи прокурор уточнив позовні вимоги, просив стягнути з ОСОБА_2 на користь Котелевського району Полтавської області незаконно отриману допомогу по безробіттю у сумі 992,69 грн, про що надав письмову заяву.

У судовому засіданні прокурор та представник позивача підтримали змінені позовні вимоги, просили їх задовольнити.

Відповідач у судовому засіданні вимоги позовної заяви не визнав, просив суд у задоволенні позову відмовити. Відповідач надав суду письмові заперечення (вх. №506/11 від 05.01.2011), у яких не заперечував факт перебування на обліку у Котелевському районному центрі зайнятості з 24.04.2007 та отримання допомоги по безробіттю у період з квітня по серпень 2007 року. Відповідач вказав, що 07.12.2004 він був зареєстрований в якості субєкта господарювання, але 15.04.2005 звернувся до державного реєстратора із заявою про припинення підприємницької діяльності. Відповідач зазначив, що після звернення до пенсійного фонду вважав, що всі необхідні дії для припинення підприємницької діяльності він виконав.

Заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

На підставі заяви відповідача від 24.04.2007 та згідно статті 2 Закону України “Про зайнятість населення” від 01.03.1991 № 803-XII (із змінами та доповненнями) (далі - Закон № 803-XII) ОСОБА_2 зареєстрований в Котелевському районному центрі зайнятості як шукаючий роботу.

В поданій заяві відповідач зазначив, що не зареєстрований як субєкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, не є найманим працівником, не укладав договору цивільно-правового характеру, не є членом особистого селянського господарства та пенсії не отримує.

Наказом директора Котелевського районного центру зайнятості №НТ070424 від 24.04.2007 відповідачу надано статус безробітного та в порядку підпункту 1,3,4 статті 22, пункту 1 статті 23 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та пункту 2.1. Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, призначено допомогу по безробіттю з 24.04.2007.

Відповідно до розрахунку, наданого позивачем, за період з квітня по серпень 2007 року відповідачем отримано допомогу по безробіттю у розмірі 992,69 грн.

Статтею 2 Закону № 803-XII встановлено, що безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

За змістом частини 3 статті 1 цього ж Закону до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах, і працюють по найму на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) на підприємствах, в установах і організаціях, незалежно від форм власності, у міжнародних та іноземних організаціях в Україні і за кордоном, у фізичних осіб, громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві, а також члени особистих селянських господарств, діяльність яких здійснюється відповідно доЗакону України "Про особисте селянське господарство".

Згідно з пунктом 12 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.02.2007 № 219 (надалі - Порядок №219), для одержання статусу безробітного громадянин особисто подає до центру зайнятості в день, що настає після закінчення встановленого строку для пошуку підходящої роботи, заяву із зазначенням у ній інформації про те, що він не займається видами діяльності, визначеними частиною третьою статті 1 України «Про зайнятість населення»(тобто не належить до зайнятого населення), і не отримує пенсії на пільгових умовах, а також копію довідки про його ідентифікаційний номер.

Відповідно до підпункту 1 пункту 20 Порядку №219 громадяни, зареєстровані, як безробітні знімаються з обліку з дня державної реєстрації фізичної особи-підприємця.

Частиною 2 статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 02.03.2000 року № 1533-ІІІ (із змінами та доповненнями) (далі - Закон №1533-ІІІ) передбачено, що застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Як встановлено у судовому засіданні, всупереч вищезазначеним нормам Закону, відповідач не повідомив Котелевський районний центр зайнятості про те, що на момент звернення до служби зайнятості він був зареєстрований як фізична особа-підприємець.

17.08.2007 Котелевським районним центром зайнятості видано наказ №НТ0708 про припинення виплати допомоги по безробіттю, 31.08.2010 - видано наказ №НТ100831 про повернення допомоги по безробіттю у розмірі 992,69 грн, копію якого надіслано відповідачу.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на нездійснення ним господарської діяльності з 12.04.2005 та зняття його з обліку платника податку 01.04.2005 на підставі наступного.

Стаття 18 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців” визначає, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Згідно з частиною першою статті 46 цього Закону державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця проводиться у разі прийняття нею рішення про припинення підприємницької діяльності.

При цьому, у відповідності до пункту 15 статті 47 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців”, датою державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем є дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем.

Відповідно до статті 68 Конституції України, кожен зобовязаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

На момент звернення відповідачем до центру зайнятості та надання йому статусу безробітного, ОСОБА_2 мав статус фізичної особипідприємця, що підтверджується Довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та не заперечується самим відповідачем, що виключає можливість вважати таку особу - безробітною.

Відповідно до частини першої статті 8 Закону №1533-ІІІ, Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття створюється для управління страхуванням на випадок безробіття, провадження збору та акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення інших функцій згідно із цим Законом і статутом Фонду.

Згідно з частиною другою статті 12 Закону №1533-ІІІ функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду покладаються на центр зайнятості Автономної Республіки Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські, районні, міськрайонні, міські та районні у містах центри зайнятості.

Статтею 39 цього ж Закону встановлено, що спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку.

Відповідно до статті 121 Конституції України, на прокуратуру покладено представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Відповідно до положень статті 60 Кодексу адміністративного судочинства України, у випадках встановлених законом, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, прокурор, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатись до адміністративного суду із адміністративними позовами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб і брати участь у цих справах. Прокурор здійснює в суді представництво інтересів громадян або держави в порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законами, і може здійснювати представництво на будь-якій стадії адміністративного процесу.

Відповідно до частини пятої статті 361 Закону України «Про прокуратуру»від 05.11.1991 №1789-ХІІ, прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах, форму його здійснення і може здійснювати представництво в будь-якій стадії судочинства в порядку, передбаченому процесуальним законодавством.

Статтею 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

На підставі вищевикладеного суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Зважаючи на вищевикладене, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов прокурора Котелевського району Полтавської області в інтересах держави в особі Котелевського районного центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Котелевського районного зайнятості (вул. Жовтнева, 208, c. Котельва, Полтавська область, 38600, поточний рахунок в УДК Полтавської області №37178161003202 МФО 831019 код ЗКПО 23549527, код ЄДРПОУ 23549527) кошти у розмірі 992 (девятсот девяносто два) гривні 69 (шістдесят девять) копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 08 лютого 2011 року.

СуддяК.І. Клочко