Постанова № 13685493, 01.02.2011, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2011 року м.ПолтаваСправа № 2a-1670/478/11 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Головка А.Б.,

при секретарі Вовченко Т.П.,

за участю:

представника позивача - Крата А.В.,

представників відповідача - Гриценка Ю.В., Васильченко Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства "Полтаваобленерго"до Державної податкової інспекції у м. Полтавіпро скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

14 січня 2011 року Відкрите акціонерне товариство "Полтаваобленерго"звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві (далі - ДПІ у м. Полтаві)про скасування податкового повідомлення-рішення від 31.12.2010 року № 0004371702/0.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на помилковість та безпідставність висновків акту перевірки про неутримання позивачем податку з доходів фізичних осіб із суми доходу працівників у вигляді страхових внесків за договором довгострокового страхування життя та із суми коштів врахованих до авансових звітів працівників підприємства, витрати яких не підтверджені документально. Наполягав на тому, що ним сплачено суму страхової премії за рік, яка не перевищує допустиму суму страхових внесків, що не включаються у склад загального оподатковуваного доходу платника податку, та зазначив, що витрати на паркування автомобілів, включені до авансових звітів, підтверджуються паркувальними талонами, які є платіжними документами, а тому просив визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення - рішення, згідно якого йому безпідставно визначено податкове зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб у загальному розмірі 10341 грн. 45 коп.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представники відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечували. У письмових запереченнях посилалися на те, що в ході проведення перевірки Відкритого акціонерного товариства "Полтаваобленерго" встановлено порушення вимог підпунктів 4.2.4, 4.2.15 пункту 4.2 статті 4, пункту 9.10 статті 9, пункту 19.2 статті 19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", пункту 3.1, пункту 2.3, пункту 7.41, пункту 7.43 «Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні», в результаті чого позивачем не утримано податок з доходів фізичних осіб із суми доходу працівників у вигляді страхових внесків за договорами довгострокового страхування життя та із суми коштів безпідставно врахованих до авансових звітів працівників підприємства, витрати яких не підтверджені документально. тому позивачу правомірно донараховано податкове зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб та штрафних (фінансових) санкцій.

Суд, заслухавши пояснення сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що у період з 25.08.2010 року по 07.12.2010 року державними податковими ревізорами - інспекторами ДПІ у м. Полтаві проведено планову виїзну перевірку Відкритого акціонерного товариства "Полтаваобленерго" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2009 року по 30.06.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 року по 30.06.2010 року.

За результатами перевірки складено акт від 21.12.2010 року № 12592/23-4/00131819, у якому зафіксовано порушення підпунктів 4.2.4, 4.2.15 пункту 4.2 статті 4, пункту 9.10 статті 9, пункту 19.2 статті 19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", пункту 3.1, пункту 2.3, пункту 7.41, пункту 7.43 «Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні», в результаті чого позивачем не утримано податок з доходів фізичних осіб у загальному розмірі 3447 грн. 15 коп.

Як свідчить зміст акта перевірки, фактичною підставою для визначення позивачу податкового зобовязання слугував висновок щодо неутримання позивачем податку з доходів фізичних осіб із суми доходу працівників у вигляді страхових внесків за договором довгострокового страхування життя, сплачених підприємством за працівників при перевищенні законодавчо встановленої норми, та із суми коштів безпідставно врахованих до авансових звітів працівників підприємства, витрати яких не підтверджені документально.

На підставі зазначеного акту перевірки ДПІ у м. Полтаві винесено податкове повідомлення-рішення від 31.12.2010 року № 0004371702/0, яким Відкритому акціонерному товариству "Полтаваобленерго" визначено податкове зобовязання по податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 10341 грн. 45 коп., в тому числі: 3447 грн. 15 коп. основний платіж, 6894 грн. 30 коп. штрафна санкція.

Позивач не погодився із зазначенимподатковим повідомленням-рішенням та оскаржив його до суду.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку оскаржуваному податковому повідомленнюрішенню від 31.12.2010 року № 0004371702/0, суд виходить із наступного.

З матеріалів справи вбачається, що між Закритим акціонерним товариством “Страхове акціонерне товариство “Граве Україна”(“Страховик”) та Відкритим акціонерним товариством "Полтаваобленерго" (“Страхувальник”) 29.09.2006 року укладений договір № 780/2070 про порядок здійснення платежів за договорами страхування життя групи осіб.

Предметом вказаного договору є порядок здійснення платежів Страхувальником на користь Страховика за умовами відповідних договорів страхування, укладених щодо страхування життя однієї застрахованої особи, які розглядаються як окремі договори Індивідуальні договори страхування.

Згідно переліку застрахованих осіб платежі здійснюються по 10 індивідуальних договорах страхування (полісах).

Умовами Договору передбачено, що страхова премія сплачується щорічно до початку дії страхового періоду, за який сплачується відповідна страхова премія.

Згідно пункту 3.1 Договору для кожного випадку чергової сплати щорічної премії Страховик виставляє Страхувальнику загальний рахунок-фактуру на всі річні премії за індивідуальними договорами страхування, які мають бути сплачені на вказану дату.

Закритим акціонерним товариством “Страхове акціонерне товариство “Граве Україна”виставлено Відкритому акціонерному товариству "Полтаваобленерго" рахунок фактуру від 27.11.2009 року № 275, згідно якого загальна сума страхових платежів за договором довгострокового страхування життя склала 31924 грн.

Чергова річна премія перерахована Відкритим акціонерним товариством "Полтаваобленерго" згідно платіжного доручення від 30.11.2009 року № 1000000254 в сумі 31924 грн. за ОСОБА_4 - поліс № 11,047.413 від 27.10.2006 року, ОСОБА_5 - поліс № 11,050.479 від 07.12.2006 року, ОСОБА_6 - поліс № 11,047.404 від 27.10.2006 року, ОСОБА_7 - поліс № 11,047.403 від 27.10.2006 року, ОСОБА_8 - поліс № 11,047.405 від 27.10.2006 року . ОСОБА_9 - поліс № 11,047.409 від 27.10.2006 року, ОСОБА_10 - поліс № 11,047.414 від 27.10.2006 року, ОСОБА_11 - поліс № 11,047.406 від 27.10.2006 року, ОСОБА_12 - поліс № 11,047.411 від 27.10.2006 року, ОСОБА_13. - - поліс № 11,050.480 від 07.12.2006 року за страховий період з 01.11.2009 року по 01.11.2010 року.

В акті перевірки ДПІ у м. Полтаві зазначено, що ВАТ "Полтаваобленерго" не утримано податок з доходів фізичних осіб в сумі 3378 грн. 60 коп. із суми доходу працівників у вигляді страхових внесків (страхових премій) за договором довгострокового страхування життя від 29.09.2006 року № 780/2070, сплачених підприємством за 10-ти працівників при перевищенні законодавчо встановленої норми 940 грн. у розрахунку на місяць, чим порушено підпункт 4.2.4 в) пункту 4.2 статті 4, пункту 19.2 статті 19 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб”.

Згідно підпункту "в" підпункту 4.2.4 пункту 4.2 статті 4 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” до складу загального місячного оподатковуваного доходу включаються сума пенсійних внесків у межах недержавного пенсійного забезпечення відповідно до закону, страхових внесків (премій), пенсійних вкладів, сплачена будь-якою особою-резидентом, іншою ніж платник податку, за такого платника податку чи на його користь, крім сум, що сплачуються працедавцем-резидентом за свій рахунок за договорами довгострокового страхування життя або недержавного пенсійного забезпечення платника податку, якщо така сума у розрахунку на такого платника податку не перевищує 15 відсотків нарахованої таким працедавцем суми заробітної плати платнику податку протягом кожного звітного податкового місяця, за який сплачується такий страховий внесок (премія), але при цьому не вище суми місячного прожиткового мінімуму для працездатної особи, діючого на 1 січня звітного податкового року, помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 гривень у розрахунку за такий місяць за сукупністю всіх таких внесків.

Таким чином, обовязковою умовою для визначення суми місячного оподатковуваного доходу із суми, що сплачена працедавцем-резидентом за свій рахунок за договорами довгострокового страхування життя або недержавного пенсійного забезпечення платника податку, є встановлення розміру нарахованої такому платнику податку заробітної плати у звітному податковому місяці, оскільки оподаткуванню підлягає сума, що перевищує 15 відсотків суми нарахованої заробітної плати.

У випадку неперевищення сплаченої суми за вказаним договором над 15 відсотками нарахованої заробітної плати платника податку у звітному податковому місяці від оподаткування звільняється сума, що не перевищує суми місячного прожиткового мінімуму для працездатної особи, діючого на 1 січня звітного податкового року, помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 гривень.

Проте відповідачем під час проведення перевірки в порушення вимог підпункту "в" підпункту 4.2.4 пункту 4.2 статті 4 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” не встановлено суми нарахованої заробітної плати працівників Відкритого акціонерного товариства "Полтаваобленерго" ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 у звітному податковому місяці та безпідставно взято до розрахунку одразу другий показник граничної суми неоподатковуваного доходу, що визначена Законом.

Щодо перевищення позивачем суми місячного прожиткового мінімуму для працездатної особи, діючого на 1 січня звітного податкового року, помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 гривень під час сплати річної страхової премії суд зазначає наступне.

Законом України “Про Державний бюджет України на 2009 рік” прожитковий мінімум для працездатних осіб на 1 січня 2009 року встановлено у розмірі 669 грн.

Законом України "Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати" з 1 січня 2010 року прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлено у розмірі 869 грн.

Таким чином, сума місячного прожиткового мінімуму для працездатної особи, діючого на 1 січня звітного податкового року, помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 гривень у 2009 році становила 940 грн. (669 грн. х 1,4), у 2010 році становила 1220,00 грн. (869 грн. х 1,4).

Виходячи з положень підпункту "в" підпункту 4.2.4 пункту 4.2 статті 4 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” вказана сума береться у розрахунок за один звітний податковий місяць за сукупністю всіх внесків, що сплачуються працедавцем-резидентом за свій рахунок за договорами довгострокового страхування життя або недержавного пенсійного забезпечення платника податку.

Вирішуючи питання, яка кількість звітних податкових місяців повинна брати участь у розрахунку граничної суми неоподатковуваного доходу, що визначена підпунктом "в" підпункту 4.2.4 пункту 4.2 статті 4 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” суд виходить з наступного.

Як слідує із матеріалів справи, ВАТ "Полтаваобленерго" 30.11.2009 року перераховано ЗАТ “Страхове акціонерне товариство “Граве Україна” кошти в сумі 31924 грн. за десятьох працівників за страховий період з 01.11.2009 року по 01.11.2010 року.

Перевірка позивача була проведена відповідачем за період з 01.07.2009 року по 30.06.2010 року, тобто ревізору були відомі та він повинен був досліджувати показники нарахованої заробітної плати та розмір суми місячного прожиткового мінімуму для працездатної особи, діючого на 1 січня звітного податкового року, помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 гривень за період з 01.11.2009 року по 30.06.2010 року, за який проводилось перерахування страхових внесків.

Таким чином, до розрахунку повинні братись показники листопада, грудня 2009 року 1880 грн.=940*2, та показники з січня по червень 2010 року - 7320 грн.=1220,00 *6, а всього сума місячного прожиткового мінімуму для працездатної особи, діючого на 1 січня звітного податкового року, помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 гривень на одного платника податку за 8 місяців, починаючи з 01.11.2009 року по 30.06.2010 року, складає 9200 грн.

В розрахунку на одного працівника позивача сума страхової премії за період з 01.11.2009 року по 01.11.2010 року складає 3192 грн. 40 коп., та не перевищує суму, визначену підпунктом "в" підпункту 4.2.4 пункту 4.2 статті 4 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб”.

Інших доказів, які впливають на розмір суми, яка визначається згідно підпункту "в" підпункту 4.2.4 пункту 4.2 статті 4 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” представником відповідача суду не надані.

Враховуючи викладене суд приходить до висновку про те, що податкове зобовязання та штрафні санкції визначені позивачу необґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття спірного рішення, а тому податкове повідомлення-рішення від 31.12.2010 року № 0004371702/0 в частині визначення податкового зобовязання по податку з доходу фізичних осіб на суму 10135 грн. 80 коп., в тому числі 3378 грн. 60 коп. основний платіж, 6757 грн. 20 коп. штрафна санкція, є протиправним та підлягає скасуванню.

В акті перевірки також зафіксовано порушення ВАТ "Полтаваобленерго" підпункту 4.2.15 пункту 4.2 статті 4, пункту 9.10 статті 9, пункту 19.2 статті 19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", пункту 3.1, пункту 2.3, пункту 7.41, пункту 7.43 “Положення про ведення касових операцій в національній валюті в України», в результаті чого позивачем не утримано податок з доходів фізичних осіб із суми коштів врахованих до авансових звітів працівників підприємства, витрати яких не підтверджені документально.

Аналізуючи правомірність вказаних висновків ДПІ у м. Полтаві, суд приходить до наступного.

Згідно статті 2 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.

Відповідно до пункту 1 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Статтею 9 вказаного Закону визначений перелік випадків, коли реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються.

Вказаний перелік не містить операцій з надання послуг з паркування автотранспорту.

Згідно пункту 1 статті 9 вказаного Закону реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва та наданні послуг підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку.

Таким чином, оплата за послуги паркування автотранспорту може здійснюватися з оформленням прибуткових касових ордерів з видачею квитанції або із застосуванням реєстратора розрахункових операцій з видачею касового чеку.

Як слідує із матеріалів справи, за період з 06.08.2009 року по 11.06.2010 року до авансових звітів працівників ВАТ "Полтаваобленерго" враховані витрати на паркування автотранспорту у розмірі 457 грн., на підтвердження понесених витрат до авансових звітів додані паркувальні талони.

Оскільки, паркувальні талони не являються розрахунковими документами, суд приходить до висновку, що понесені у відрядженнях витрати на паркування автотранспорту у розмірі 457 грн., враховані до авансових звітів працівників підприємства, не підтверджені документально, у звязку із чим, отримані під звіт кошти є оподатковуваним доходом підзвітних осіб.

Відповідно до підпункту “а” пункту 19.2 статті 19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" особи, які відповідно до цього Закону мають статус податкових агентів, зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок.

Отже, ДПІ у м. Полтаві правомірно донараховано ВАТ "Полтаваобленерго" податкове зобовязання по податку з доходів фізичних осіб на суму 205 грн. 65 коп., в тому числі 68 грн. 55 коп. основного платежу, 137 грн. 10 коп. штрафної санкції, за неутримання податку з доходів фізичних осіб із суми коштів врахованих до авансових звітів працівників підприємства, витрати яких не підтверджені документально.

Враховуючи викладене, позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства "Полтаваобленерго" про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 31.12.2010 року № 0004371702/0 в цій частині не підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 3 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

На підставі наведеного, керуючисьстаттями 2, 94, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства "Полтаваобленерго" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві про скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві від 31.12.2010 року № 0004371702/0 в частині визначення податкового зобовязання по податку з доходів фізичних осіб на суму 10135 грн. 80 коп., в тому числі 3378 грн. 60 коп. основний платіж, 6757 грн. 20 коп. штрафна санкція.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства "Полтаваобленерго" витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 грн. 70 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 07 лютого 2011 року.

СуддяА.Б. Головко