Рішення № 136848998, 26.05.2026, Миронівський районний суд Київської області

Єдиний унікальний № 371/1787/24

Номер провадження № 2/371/88/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" травня 2026 р. м. Миронівка

Миронівський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Геліч Т.В.,

за участю секретаря судового засідання Синявської О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Миронівка Київської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог.

Представник позивача Акціонерного Товариства «Перший український міжнародний банк» (далі - АТ «ПУМБ») Киричук Г.М. звернувся до суду через підсистему "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами в загальному розмірі 182627,38 грн та судового збору.

Позовна заява вмотивована тим, що між АТ «Перший Український Міжнародний Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитні договіри: №1001246083001 від 19.02.2019 за яким Позичальнику видано кредит у сумі 50000 грн.; кредитний договір №1001360023301 від 18.07.2019, за яким Позичальнику видано кредит у сумі 50000 грн.; №1001439091601 від 29.10.2019, за яким Позичальнику видано кредит у сумі 35293 грн.

У порушення умов вказаних кредитних договорів, відповідач свої зобов`язання за кредитними договорами належним чином не виконує, не сплачує щомісячні платежі, в результаті чого станом на 06.10.2024 року має заборгованість у розмірі 182627,38 грн.

Позивач направляв письмові вимоги відповідачу про повернення заборгованості, однак у наданий строк відповідач заборгованість не сплатила. Представник позивача просила стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «Перший Український Міжнародний Банк» вказану заборгованість та судовий збір в розмірі 2422,40 грн.

Процесуальні дії у справі. Заяви та клопотання, позиції учасників справи.

Відповідно до ухвали суду від 09.12.2024 справу прийнято до провадження та вирішено проводити її розгляд в порядку загального позовного провадження з викликом сторін; запропоновано відповідачу протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення їй даної ухвали подати відзив на позовну заяву.

Ухвалою суду від 07.05.2025 року закрито підготовче провадження у справі, призначено судовий розгляд справи по суті.

У судове засідання представник позивача не з`явився. У позовній заяві зазначив, що просить розглядати справу без участі представника позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та не заперечує проти винесення заочного рішення.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, правом надання відзиву на позовну заяву не скористався, заяв про відкладення розгляду справи не надходило. У матеріалах справи наявні докази належного повідомлення відповідача, зокрема, поштові конверти з відміткою про повернення "адресат відсутній за вказаною адресою", що згідно з усталеною практикою Верховного Суду вважається належним повідомленням.

Відповідно до п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Згідно з положеннями ч.3 ст.131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Відповідно до ч.4 ст.223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Встановлені судом фактичні обставини та відповідні їм правовідносини, норми права, які застосовував суд, мотиви суду.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані позивачем докази, суд дійшов таких висновків.

Встановлено, що 19.02.2019 року ОСОБА_1 підписала Заяву №1001246083001 про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, відповідно до умов якої відповідачу надано кредит в сумі 50000 грн., шляхом переказу на відкритий в АТ «Перший український міжнародний банк» рахунок відповідача.

На підтвердження факту надання кредиту банком до позовної заяви долучено платіжну інструкцію №TR.33799932.52368.8810 від 19.02.2019 року про переказ коштів (а.с.26).

Відповідно до розрахунку заборгованості станом на 06.10.2024 року відповідач має заборгованість за кредитним договором №1001246083001 від 19.02.2019 року в сумі 55734,05 грн. з яких: 25788,11 грн. заборгованість по сумі кредиту, 12,15 грн. заборгованість по процентам, 29933,79 грн. заборгованість по комісії (а.с.28-29).

Разом з цим, 18.07.2019 року ОСОБА_1 підписала Заяву №1001360023301 про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, відповідно до умов якої відповідачу надано кредит в сумі 50000 грн., шляхом переказу на відкритий в АТ «Перший український міжнародний банк» рахунок відповідача.

На підтвердження факту надання кредиту банком до позовної заяви долучено платіжну інструкцію №TR.36429450.37977.8810 від 18.07.2019 року про переказ коштів (а.с.27).

Відповідно до розрахунку заборгованості станом на 06.10.2024 року відповідач має заборгованість за кредитним договором №1001360023301 від 18.07.2019 року в сумі 72525,19 грн. з яких: 44381,57 грн. заборгованість по сумі кредиту, 20,57 грн. заборгованість по процентам, 28123,05 грн. заборгованість по комісії (а.с.30-31).

Також 29.10.2019 року ОСОБА_1 підписала Заяву №1001439091601 про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, відповідно до умов якої відповідачу надано кредит в сумі 35293,00 грн., шляхом переказу на відкритий в АТ «Перший український міжнародний банк» рахунок відповідача.

На підтвердження факту надання кредиту банком до позовної заяви долучено платіжну інструкцію №TR.385255030.54186.8810 від 29.10.2019 року про переказ коштів (а.с.27).

Відповідно до розрахунку заборгованості станом на 06.10.2024 року відповідач має заборгованість за кредитним договором №1001439091601 від 29.10.2019 року в сумі 54368,14 грн., з яких: 33822,60 грн. заборгованість по сумі кредиту, 15,53 грн. заборгованість по процентам, 20530,01 грн. заборгованість по комісії (а.с.32-33).

07.10.2024 року позивач звернувся з досудовою вимогою до відповідача, в якій вимагав виконати зобов`язання перед банком щодо погашення заборгованості в загальному розмірі 182627,38 грн., однак відповідач залишила звернення без відповіді (а.с.24).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Одним із видів договорів, є договір приєднання, яким відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Ч. 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Як передбачено ст. 641 ЦК України, пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Реклама або інші пропозиції, адресовані невизначеному колу осіб, є запрошенням робити пропозиції укласти договір, якщо інше не вказано у рекламі або інших пропозиціях.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Ч. 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору.

Ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У ст. 611 ЦК України передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач був ознайомлений умовами кредитних договорів, підписав заяви на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних №1001246083001 від 19.02.2019, №1001360023301 від 18.07.2019 та №1001439091601 від 29.10.2019, тобто, сторони погодили конкретні умови кредитування, сплату відсотків та інших платежів пов`язаних з користуванням кредитними коштами. Отже, відповідач був ознайомлений з вказаними умовами кредитування під підпис.

Відповідач не надав даних, що свідчать про погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитними зобов`язаннями у добровільному порядку.

Крім того, суду не надано беззаперечних, належних та допустимих доказів, які свідчать про наявність підстав звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов`язання відповідно до ст. 617 ЦК України.

Отже, суд вважає доведеними вимоги позивача в частині стягнення заборгованості з відповідача за кредитним договором №1001246083001 від 19.02.2019 у сумі 25788,11 грн. заборгованість за кредитом та у сумі 12,15 грн заборгованість за процентами; за кредитним договором №1001360023301 від 18.07.2019 у сумі 44381,57 грн заборгованість за кредитом та у сумі 20,57 грн заборгованість за процентами та за кредитним договором №1001439091601 від 29.10.2019 у сумі 33822,60 грн. заборгованість за кредитом та у сумі 15,53 грн заборгованість за процентами.

Щодо стягнення заборгованості за комісією у сумі 29933,79 грн за договором №1001246083001 від 19.02.2019, у сумі 28123,05 грн за договором №1001246083001 від 19.02.2019 та у сумі 20530,01 грн за договором №1001439091601 від 29.10.2019.

Згідно з ч. 1 та 2 ст. 11 ЗУ «Про споживче кредитування», після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Правилами ч. 5 ст. 12 ЗУ «Про споживче кредитування» визначено, що умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Таким чином, ЗУ «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

На виконання вимог, у тому числі, п. 4 ч. 1 ст. 1 та ч. 2 ст. 8 ЗУ «Про споживче кредитування», Правління НБУ постановою № 49 від 08.06.2017 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління НБУ «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту» № 168 від 10.05.2007.

Відповідно до п. 5 Правил про споживчий кредит, банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки, що передбачено п.8 Правил про споживчий кредит.

Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит, загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, уключаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості або надання кредиту може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 ЗУ «Про споживче кредитування».

Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у п.31.29 постанови від 13.07.2022 у справі № 496/3134/19.

За обставинами цієї справи, сплата позичальником комісії за послуги банку передбачена умовами договорів. Однак, у договорах не зазначено які саме послуги, пов`язані з обслуговуванням чи наданням кредиту, виконує позивач за сплачену позичальником комісію.

Так, у даному випадку сторонами встановлено комісію за обслуговування кредитної заборгованості, тобто фактично встановлено плату позичальника за надання інформації щодо його кредиту, безоплатність надання якої прямо передбачена ч. 1 ст. 11 ЗУ «Про споживче кредитування». При цьому інших дій окрім надання безоплатної, за вимогами законодавства, інформації по кредиту на користь позичальника кредитор за сплачену комісію вчиняти не повинен.

Відтак, заборгованість за комісією у сумі 29933,79 грн. за договором №1001246083001 від 19.02.2019, у сумі 28123,05 грн. за договором №1001360023301 від 18.07.2019 та у сумі 20530,01 грн за договором №1001439091601 від 29.10.2019, стягненню з відповідача не підлягає.

Засадничими принципами цивільного судочинства є змагальність та диспозитивність, що покладає на позивача обов`язок доведення обґрунтованості та підставності усіх заявлених вимог, саме на позивача покладається обов`язок надати належні та допустимі докази на доведення власної правової позиції.

За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).

За змістом статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суду встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ст. 76 ЦПК України).

Згідно зі статтею 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

З урахуванням встановленого та положень вказаних норм, суд приходить до висновку, що відповідач не виконав взяті на себе зобов`язання за кредитним договором та має непогашену заборгованість.

Відповідно до ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Суд постановляє рішення в межах заявлених ними вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

Суд, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів відповідно до ст. 89 ЦПК України, дійшов висновку про часткову доведеність позивачем заявлених вимог, а тому з відповідача підлягає стягненню за кредитним договором №1001246083001 від 19.02.2019 у сумі 25788,11 грн. заборгованість за кредитом та у сумі 12,15 грн заборгованість за процентами; за кредитним договором №1001360023301 18.07.2019 у сумі 44381,57 грн заборгованість за кредитом та у сумі 20,57 грн заборгованість за процентами та за кредитним договором №1001439091601 від 29.10.2019 у сумі 33822,60 грн заборгованість за кредитом та у сумі 15,53 грн заборгованість за процентами, тобто позовні вимоги Акціонерного Товариства «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості підлягають частковому задоволенню.

Щодо сплати судового збору

Оскільки позов підлягає задоволенню частково, відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають до стягнення понесені ним судові витрати на сплату судового збору пропорційно до задоволеної частини позовних вимог у розмірі 1380 грн. 01 коп. (104040,53 грн. х 2422,40 грн./182627,38 грн.).

Керуючись ст. ст. 12, 13, 48, 51, 76, 81, 141, 247, 258, 259, 263, 265, 268, 280-284, 289, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного Товариства «Перший український міжнародний банк» заборгованість за кредитним договором №1001246083001 від 19.02.2019 у сумі 25800,26 грн. (двадцять п`ять тисяч вісімсот грн. 26 коп.) з яких 25788,11 грн. - заборгованість за кредитом та 12,15 грн. заборгованість за процентам.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного Товариства «Перший український міжнародний банк» заборгованість за кредитним договором №1001360023301 від 18.07.2019 у сумі 44402,14 грн. (сорок чотири тисячі чотириста дві грн. 14 коп.) з яких 44381,57 грн. - заборгованість за кредитом та 20,57 грн. - заборгованість за процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного Товариства «Перший український міжнародний банк» заборгованість за кредитним договором №1001439091601 від 29.10.2019 у сумі 33838,13 грн. (тридцять три тисячі вісімсот тридцять вісім грн. 13 коп.) з яких 33822,60 грн заборгованість за кредитом та 15,53 грн. заборгованість за процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного Товариства «Перший український міжнародний банк» витрати по сплаті судового збору у розмірі 1380,01 (одна тисяча триста вісімдесят грн. 01 коп.) грн.

У задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через Миронівський районний суд Київської області.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне найменування учасників справи:

Позивач: Акціонерне товариство «Перший український міжнародний банк», код ЄДРПОУ 14282829, адреса: 04070, м. Київ, вул. Андріївська, буд. 4.;

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Повне судове рішення складене 26.05.2026.

Суддя Тетяна ГЕЛІЧ