Рішення № 136810840, 25.05.2026, Полонський районний суд Хмельницької області

Справа № 681/391/26

Провадження 2/681/585/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2026 року м. Полонне

Полонський районний суд Хмельницької області в складі головуючого судді Іллюка С.В., розглянувши в м. Полонному за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

1.Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

В березні 2026 року позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (далі - ТОВ «Юніт капітал») звернулось до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у сумі 18064,70 грн, а також судові витрати по справі.

В обґрунтування вимог вказано, що 25.04.2025 між ТОВ «Фінансова компанія «Кредіплюс» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи укладено кредитний договір № 180680, за умовами якого позичальник отримав кредит на суму 17722,00 грн зі сплатою відсотків за користування кредитом.

Надалі право вимоги до боржника від ТОВ «ФК «Кредіплюс» перейшло до ТОВ «Юніт Капітал» на підставі договору факторингу № 10102025 від 10.10.2025.

Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу № 10102025 від 10.10.2025 до ТОВ «Юніт Капітал» перейшло право грошової вимоги до відповідача в сумі 20064,70 грн.

Всупереч умовам зазначеного кредитного договору, відповідач не виконав свої зобов`язання з повернення коштів, після відступлення права вимоги не здійснив жодного платежу для погашення кредитної заборгованості.

Відповідачу копія ухвали про відкриття провадження, пам`ятка про права та обов`язки надсилалась судом 07.04.2026 за його зареєстрованим місцем проживання. Поштовий конверт повернувся на адресу суду з відміткою відділення АТ «Укрпошта», що адресат відсутній за вказаною адресою, при цьому відправлення, надіслане за зареєстрованим місцем проживання відповідача згідно з п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, вважається врученим.

У встановлений судом строк відповідач відзив на позов не подав.

2.Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі

30.03.2026 позивач звернувся до Полонського районного суду Хмельницької області.

Ухвалою суду від 06.04.2026 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (а.с. 73-74).

Копію позовної заяви з додатками відповідачу направлено позивачем 17.03.2026 (а.с. 25, зворот).

Представник позивача просить, у разі відсутності відзиву відповідача, розгляд справи проводити за його відсутності.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами та, згідно зі ст. 280 ЦПК України, за згодою позивача проводить заочний розгляд справи.

3.Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

Дослідивши письмові докази, суд зазначає таке.

Правила надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту опубліковані на сайті за посиланням https://finx.com.ua/docs та перебувають в загальному доступі для ознайомлення всіх зацікавлених осіб та визначають порядок і умови кредитування, права й обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.

Одночасно з переходом на сторінку ознайомлення з офертою, товариством генерується і відправляється на номер телефону, вказаний позичальником у заявці, персональний одноразовий ідентифікатор, який використовується позичальником для підписання електронного договору.

В такий спосіб 25.04.2025 між ТОВ «ФК «Кредіплюс» та ОСОБА_1 укладено електронний договір про споживчий кредит № 180680, за умовами якого позичальник отримав кредит в сумі 17722,00 грн (а.с. 26-29).

Укладення електронного договору, відбулося шляхом введення відповідачем одноразового ідентифікатора.

Основні умови договору: проценти нараховуються за ставкою 350% річних, тип процентної ставки фіксована; комісія за надання кредиту складає 3721,62 грн; комісія за управління та обслуговування кредиту 100,00 грн; строк кредитування 126 днів з 25.04.2025 по 29.08.2025.

Кредитодавець перерахував кошти в сумі 14000,38 грн на вказаний відповідачем рахунок № 44411110ХХХХ5755, що підтверджено даними довідки про перерахування коштів (а.с. 51-52).

Окрім того, факт перерахування коштів в указаній вище сумі на банківську карту № НОМЕР_1 , яка емітована на ім`я відповідача, підтверджено інформацією АТ "Універсал Банк" від 16.04.2026 (а.с. 79-81).

Право вимоги до відповідача від ТОВ «ФК «Кредіплюс» перейшло до ТОВ «Юніт Капітал» на підставі договору факторингу № 10102025 від 10.10.2025 (а.с. 58-62).

За даними розрахунку заборгованості, виписки з особового рахунку за кредитним договором № 180680 від 25.04.2025 заборгованість ОСОБА_1 станом на 20.02.2026 складає 20064,70 грн, з яких заявлено до сятгення простроченої заборгованості: за тілом кредиту - 12217,92 грн, за процентами - 5346,78 грн, комісією 500,00 грн (а.с. 10-11). Окрім того, в розрахунку відображено нарахування пені в сумі 2000,00 грн, які до стягнення позивачем не заявлено. У розрахунку зафіксовано погашення позивачем 5504,08 грн тіла кредиту, 8547,68 грн відсотків, 3,00 грн комісії та 400,00 грн пені.

4.Мотивована оцінка аргументів, наведених учасниками та норми права, які застосував суд.

За змістом ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (ч. 4 ст. 203 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 627 ЦК України та ст. 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умови договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

За змістом ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України).

Абзац 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

З огляду на викладене, суд доходить висновку,що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України). Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 732/670/19, від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 07.10.2020 № 127/33824/19.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За змістом ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі - Закон). Згідно із п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону, електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону).

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону).

Згідно із ч. 6 ст. 11 Закону, відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом ч. 8 ст. 11 Закону, у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону визначає яким чином підписуються угоди у сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Із системного аналізу положень вищевказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей договору щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою цифрового підпису лише за умови використання цього засобу усіма сторонами правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму.

Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Згідно зі ст. 8 цього Закону, юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін.

Відповідно до 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності; суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості (ч. 1 ст. 12 ЦПК України).

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Так, 10.10.2025 ТОВ «Юніт Капітал» набуло права вимоги до відповідача відповідно до укладеного з ТОВ «ФК «Кредіплюс» договору факторингу №10102025.

Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу №10102025 від 10.10.2025 до ТОВ «Юніт Капітал» перейшло право грошової вимоги до відповідача.

З урахування конкретних обставин даної справи, суд вважає, що позивач довів розмір наявної заборгованості за кредитом. Як встановлено з деталізованої картки обліку виконання договору № 180680, нарахування відсотків за користування кредитними коштами здійснювалося позивачем щоденно виключно в межах погодженого сторонами строку кредитування - з 26.04.2025 по 29.08.2025. Поза межами строку дії договору нарахування процентів не проводилось, що цілком узгоджується з приписами ст. 1048 ЦК України, а тому розмір заборгованості за відсотками є арифметично правильним та доведеним.

Водночас відповідно до пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Судом встановлено, що позичальником в рахунок погашення пені сплачено 400,00 грн. Оскільки вказана пеня була нарахована у період дії воєнного стану, вона не підлягала нарахуванню та сплаті згідно з вищенаведеними нормами закону. Таким чином, сплачена відповідачем сума пені у розмірі 400,00 грн підлягає зарахуванню в рахунок погашення заборгованості за процентами за користування кредитом.

Враховуючи зазначене зарахування, заборгованість за відсотками становить 4946,78 грн (5346,78 - 400,00).

Загальний розмір заборгованості, що підлягає стягненню, становить 17664,70 грн (тіло кредиту - 12217,92 грн, проценти - 4946,78 грн, комісія - 500,00 грн).

5.Розподіл судових витрат.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких належать витрати на професійну правничу допомогу.

У зв`язку із частковим задоволенням позову (стягнення заборгованості у розмірі 17664,70 грн при заявлених 18064,70 грн, що становить 97,78%), в силу ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. З відповідача на користь позивача слід стягнути сплачений ним судовий збір пропорційно задоволеній частині вимог у розмірі 2603,29 грн.

Як встановлено з матеріалів справи позивач разом з позовною заявою надав договір про надання правової допомоги № 20/01/26-02 від 20.01.2026, укладений між Адвокатським бюро «Тимошенко та партнери» в особі керуючого адвоката Тимошенка О.О. та ТОВ «Юніт капітал» (а.с. 13-14), додаткову угоду до вказаного договору № 25771506179 від 21.01.2026 (а.с. 15), свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю адвоката Тимошенка О.О. (а.с. 17), довіреність (а.с. 18), акт прийому-передачі наданих послуг на суму 7000 грн від 20.02.2026 (а.с. 16).

Що стосується вимоги позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, то з урахуванням пропорційності задоволення позову, з відповідача на користь позивача належить стягнути 6845,30 грн (97,78% від заявленої суми 7000,00 грн).

Керуючись наведеним, ст.ст. 13, 81, 137, 141, 259, 263-265, 268, 273-275, 279-284, 352, 354, 355 ЦПК України суд,

у х в а л и в:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за договором про споживчий кредит № 180680 від 25.04.2025 в сумі 17664 (сімнадцять тисяч шістсот шістдесят чотири) грн 70 коп., з яких: прострочена заборгованість за тілом кредиту - 12217,92 грн, прострочена заборгованість за процентами - 4946,78 грн, прострочена комісія 500,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» понесені судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 2603 (дві тисячі шістсот три) грн 29 коп. та витрат на професійну правничу допомогу в сумі 6845 (шість тисяч вісімсот сорок п`ять) грн 30 коп.

В решті позовних вимог відмовити.

Відповідачем може бути подано заяву про перегляд заочного рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

На рішення суду позивачем може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків відповідачем не подана заява про його перегляд, а позивачем апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 43541163, місцезнаходження: бульвар Лесі Українки, будинок 34, офіс 333, Київ, поштовий індекс 01133;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Повне рішення складено 25.05.2026.

Суддя Сергій ІЛЛЮК