Рішення № 136810843, 25.05.2026, Полонський районний суд Хмельницької області

Справа № 681/389/26

Провадження 2/681/583/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2026 року м. Полонне

Полонський районний суд Хмельницької області в складі головуючого судді Іллюка С.В., розглянувши в м. Полонному за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

1.Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

В березні 2026 позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (далі - ТОВ «Юніт капітал») звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у розмірі 35707,36 грн, а також судові витрати по справі.

В обґрунтування вимог вказано, що 14.06.2025 між ТОВ «Фінансова компанія «Кредіплюс» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи було укладено кредитний договір № 187857, за умовами якого позичальник отримав кредит на суму 42353,00 грн зі сплатою відсотків за користування кредитом.

Надалі право вимоги до боржника від ТОВ «ФК «Кредіплюс» перейшло до ТОВ «Юніт Капітал» на підставі договору факторингу № 10102025 від 10.10.2025.

Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу № 10102025 від 10.10.2025 до ТОВ «Юніт Капітал» перейшло право грошової вимоги до відповідача в сумі 37507,36 грн.

Всупереч умовам зазначеного кредитного договору, відповідач не виконав свої зобов`язання з повернення коштів, після відступлення права вимоги не здійснив жодного платежу для погашення кредитної заборгованості.

Позивач просить стягнути 35707,36 грн, з яких прострочена заборгованість: за тілом кредиту - 35297,11 грн, за процентами - 9,25 грн, комісії - 401,00 грн. Водночас не заявляє до стягнення штрафні санкції за договором в сумі 1800,00 грн.

Відповідачу копія ухвали про відкриття провадження, пам`ятка про права та обов`язки надсилалась судом 15.04.2026 за її зареєстрованим місцем проживання. Поштовий конверт повернувся на адресу суду 24.04.2026 з відміткою відділення АТ «Укрпошта», що адресат відсутній за вказаною адресою, при цьому відправлення, надіслане за зареєстрованим місцем проживання відповідача згідно з п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, вважається врученим.

У встановлений судом строк відповідач відзив на позов не подав.

2.Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі

27.03.2026 позивач звернувся до Полонського районного суду Хмельницької області.

Ухвалою суду від 13.04.2026 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (а.с. 83-84).

Копію позовної заяви з додатками відповідачу направлено позивачем 17.03.2026 (а.с. 27, зворот).

Представник позивача просить, у разі відсутності відзиву відповідача, розгляд справи проводити за його відсутності.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами та, згідно зі ст. 280 ЦПК України, за згодою позивача проводить заочний розгляд справи.

3.Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

Дослідивши письмові докази, суд зазначає про таке.

Правила надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту опубліковані на сайті за посиланням https://finx.com.ua/docs та перебувають в загальному доступі для ознайомлення всіх зацікавлених осіб та визначають порядок і умови кредитування, права й обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.

Одночасно з переходом на сторінку ознайомлення з офертою, товариством генерується і відправляється на номер телефону, вказаний позичальником у заявці, персональний одноразовий ідентифікатор, який використовується позичальником для підписання електронного договору.

В такий спосіб 14.06.2025 між ТОВ «ФК «Кредіплюс» та ОСОБА_1 укладено електронний договір про споживчий кредит № 187857, за умовами якого позичальник отримав кредит в сумі 42353,00 грн, з якого 35992,30 грн для погашення заборгованості за договором про споживчий кредит №175699 від 20.03.2025 укладеного з позивачем; у розмірі 7,75 грн на рахунок/картку відповідача № НОМЕР_1 ; у розмірі 6352,95 грн шляхом погашення заборгованості за комісією (а.с. 32-35).

Укладення електронного договору, відбулося шляхом введення відповідачем одноразового ідентифікатора 6888bfc7f.

Основні умови договору: проценти нараховуються за ставкою 0,10 % річних; тип процентної ставки фіксована; строк кредитування 365 днів з 14.06.2025 по 14.06.2026; комісія за надання кредиту 6352,95 грн та за управління та обслуговування 200,00 грн (знижена 1,00 грн).

Кредитодавець перерахував кошти в сумі 7,75 грн на вказаний відповідачем рахунок №414943ХХХХХХ0440 (а.с. 57-58).

Інформацією АТ КБ «ПриватБанк» від 22.04.2026 підтверджено перерахування коштів у цій сумі на картку відповідача № НОМЕР_2 (а.с. 89-90).

Право вимоги до відповідача від ТОВ «ФК «Кредіплюс» перейшло до ТОВ «Юніт Капітал» на підставі договору факторингу № 10102025 від 10.10.2025 (а.с. 65-67).

За даними розрахунку заборгованості, виписки з особового рахунку за кредитним договором № 187857 від 14.06.2025 заборгованість ОСОБА_1 складає 37507,36 грн, з яких: прострочена заборгованість за тілом кредиту - 35297,11 грн, прострочена заборгованість за процентами - 9,25 грн, заборгованість за штрафними санкціями - 1800,00 грн, заборгованість по комісії - 401,00 грн, розмір яких позивач довів з огляду на погоджені сторонами умови кредитування (а.с. 14-15). Однак, позивач не заявляє до стягнення заборгованість за штрафними санкціями в сумі 1800,00 грн. Також в розрахунку зазначено, що відповідачем сплачено 7055,89 грн тіла кредиту та 6,77 грн відсотків та 2,00 грн комісії.

4.Мотивована оцінка аргументів, наведених учасниками та норми права, які застосував суд.

За змістом ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (ч. 4 ст. 203 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 627 ЦК України та ст. 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умови договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

За змістом ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України).

Абзац 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Аналізуючи викладене, необхідно дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За змістом ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі - Закон).

Згідно із п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону, електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону).

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону).

Згідно із ч. 6 ст. 11 Закону, відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом ч. 8 ст. 11 Закону, у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону визначає яким чином підписуються угоди у сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Аналізом положень вище вказаного законодавства установлено, що з урахуванням особливостей договору щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання цього засобу усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством.

Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму.

Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Згідно зі ст. 8 Закону України цього Закону, юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Згідно зі ст. 64 ЦПК України, докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами.

Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін.

Також відповідно до статті 1077 Цивільного кодексу України, за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом такого договору, згідно зі статтею 1078 ЦК України, може бути право грошової вимоги, що існує на даний час.

Сторонами є клієнт та фактор, яким, відповідно до статті 1079 ЦК України, може бути банк або інша фінансова установа, що має право здійснювати факторингові операції.

При цьому, згідно зі статтею 1082 ЦК України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові (новому кредитору) за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги.

Згідно з правовою позицією яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі № 6-979цс15 боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. Неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.

Відповідно до 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності; суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості (ч. 1 ст. 12 ЦПК України).

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

10.10.2025 ТОВ «Юніт Капітал» набуло права вимоги до відповідача відповідно до укладеного з ТОВ «ФК «Кредіплюс» договору факторингу №10102025.

Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу №10102025 від 10.10.2025 до ТОВ «Юніт Капітал» перейшло право грошової вимоги до відповідача в сумі 37507,36 грн, з яких: прострочена заборгованість за тілом кредиту - 35297,11 грн, прострочена заборгованість за процентами - 9,25 грн, заборгованість по комісії - 401,00 грн.

З урахування конкретних обставин цієї справи, суд вважає, що позивач довів розмір наявної заборгованості за кредитом. Як вбачається з матеріалів справи, нарахування здійснювалося позивачем в межах погодженого сторонами строку кредитування. Розмір заборгованості є арифметично правильним та доведеним.

Таким чином з відповідача підлягає стягненню 35707,36 грн, з яких прострочена заборгованість: за тілом кредиту - 35297,11 грн, за процентами - 9,25 грн, комісії - 401,00 грн, розмір яких позивач довів з огляду на погоджені сторонами умови кредитування

5.Розподіл судових витрат.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких належать витрати на професійну правничу допомогу.

У зв`язку із задоволенням позову, в силу ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з ОСОБА_1 на користь позивача слід стягнути сплачений ним судовий збір в розмірі 2662,40 грн.

Що стосується вимоги позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 7000 грн суд зазначає таке.

Як вбачається з матеріалів справи позивач разом з позовною заявою надав договір про надання правової допомоги №20/01/26-02 від 20.01.2026, укладений між Адвокатським бюро «Тимошенко та партнери» в особі керуючого адвоката Тимошенка О.О. та ТОВ «Юніт капітал» (а.с. 18-19), додаткову угоду до вказаного договору № 25771506228 від 21.01.2026 (а.с. 20), свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю адвоката Тимошенка О.О. (а.с. 22), акт прийому-передачі наданих послуг на суму 7000 грн від 20.02.2026 (а.с. 21).

При розв`язанні питання про розподіл цих витрат суд враховує правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 13.03.2025 у справі № 275/150/22, згідно з яким зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони. Суд, керуючись принципами диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат з власної ініціативи.

Оскільки відповідач не подала клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу, з відповідача належить стягнути на користь позивача 7000 грн таких витрат.

Керуючись наведеним, ст.ст. 13, 81, 137, 141, 259, 263-265, 268, 273-275, 279-284, 352, 354, 355 ЦПК України суд,

у х в а л и в:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за кредитним договором № 187857 від 14.06.2025 в сумі 35707 (тридцять п`ять тисяч сімсот сім) грн 36 коп., з яких: прострочена заборгованість за тілом кредиту - 35297,11 грн, прострочена заборгованість за процентами - 9,25 грн, заборгованість по комісії - 401,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп. та витрат на професійну правничу допомогу в сумі 7000 (сім тисяч) грн 00 коп.

Відповідачем може бути подано заяву про перегляд заочного рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

На рішення суду позивачем може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків відповідачем не подана заява про його перегляд, а позивачем апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 43541163, місцезнаходження: бульвар Лесі Українки, будинок 34, офіс 333, Київ, поштовий індекс 01133;

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 .

Повне рішення складено 25.05.2026.

Суддя Сергій ІЛЛЮК