Ухвала суду № 136797757, 25.05.2026, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про прийняття справи до провадження

та

закриття провадження у справі

25 травня 2026 року м. ДніпроСправа № 640/27720/20

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Чернявська Т.І., розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича фірма «Астейс» до Фонду державного майна України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, - Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву, Приватне підприємство «Томас & Сімонова», про визнання протиправними (нікчемними) рецензій,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва перебувала справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича фірма «Астейс» (далі позивач) до Фонду державного майна України (далі відповідач), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, - Регіональне відділення Фонду Державного майна України по місту Києву (далі І третя особа) та Приватне підприємство «Томас & Сімонова» (далі ІІ третя особа), у якому позивач просить:

- визнати протиправною (нікчемною) рецензію Фонду державного майна України (виконавець Сторожук В. А.) від 30 червня 2020 року, здійснену на звіт про оцінку майна об`єкта малої приватизації державної власності окремого майна - нежитлових приміщень загальною площею 969,5 кв. м, окремо розташованої будівлі їдальні, розташованої за адресою: м. Київ, вул. Васильківська, 34, літ. Т;

- визнати протиправною (нікчемною) рецензію Фонду державного майна України (виконавець Стегнюк О.Д.) від 26 червня 2020 року, здійснену на звіт про оцінку майна об`єкта малої приватизації державної власності майновий комплекс - санаторій загальною площею 1061,90 кв. м по вул. Червонофлотська, 3 у м. Києві, у складі: водолікарня (літера А) загальною площею 793,00 кв. м, ізолятор (літера Б) загальною площею 158,30 кв. м, літній павільйон (літера В) загальною площею 87,30 кв. м, майстерня (літера Г) загальною площею 13,50 кв. м, туалет (літера Д) загальною площею 9,80 кв. м.

Окружний адміністративний суд міста Києва ухвалою від 12 листопада 2020 року відкрив провадження в адміністративній справі; визначив, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; залучив Регіональне відділення Фонду державного майна України по м. Київ (адреса: 01032, м. Київ, б-р. Т. Шевченка, 50-Г) та Приватне підприємство «Томас&Сімонова» (адреса: 01001, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 13, кв. 22) як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.

Законом України від 13 грудня 2022 року № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.

Відповідно до положень абзаців другого-четвертого пункту 2 розділу ІІ Закону № 2825-IX до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом, крім випадку, передбаченого абзацом четвертим цього пункту.

Не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва адміністративні справи, які були передані до Київського окружного адміністративного суду та розподілені між суддями до набрання чинності Законом України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ», розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

Інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ», але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України. Справи, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України, до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 152 та частини п`ятої статті 153 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Закону України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ», з метою відновлення належного доступу громадян та юридичних осіб до правосуддя у публічно-правових спорах, наказом Державної судової адміністрації України від 16 вересня 2024 року № 399 затверджено Порядок передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва (далі - Порядок № 399).

На виконання положень Закону № 2825-IX та відповідно до Порядку № 399 цю справу передано на розгляд до Луганського окружного адміністративного суду.

У частині першій статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених в частині другій статті 18 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.

Автоматизованою системою документообігу Луганського окружного адміністративного суду для розгляду цієї адміністративної справи визначено суддю Чернявську Т.І.

Відповідно до частини першої статті 32 КАС України усі адміністративні справи в суді першої інстанції, крім випадків, встановлених цим Кодексом, розглядаються і вирішуються суддею одноособово.

З огляду на викладене, вважаю за необхідне вказану адміністративну справу прийняти до провадження.

Також при прийнятті справи до провадження суд вважає за необхідне вирішити питання про закриття провадження у справі, оскільки означений спір не є публічно-правовим, а в силу приписів пункту 2 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України має вирішуватися судами за правилами господарського судочинства.

Частиною першою статті 2 КАС України (в редакції, яка діяла на час звернення позивача до суду з означеним позовом) регламентовано, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 КАС України (в редакції, яка діяла на час звернення позивача до суду з означеним позовом) юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб`єкт владних повноважень» позначає орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України (в редакції, яка діяла на час звернення позивача до суду з означеним позовом)).

Таким чином, визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є наявність публічно-правового спору, тобто спору, у якому у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Наведене узгоджується з положеннями статей 2, 4, 19 чинного КАС України, які закріплюють завдання адміністративного судочинства, визначення понять публічно-правового спору та суб`єкта владних повноважень, а також межі юрисдикції адміністративних судів.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак, сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

У свою чергу, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він, головним чином, обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо позивач намагається захистити своє порушене приватне право шляхом оскарження управлінських дій суб`єктів владних повноважень.

Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі № 805/4506/16-а, від 27 червня 2018 року у справі № 815/6945/16.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, позивач звернувся до адміністративного суду з позовом до Фонду державного майна України про визнання протиправними (нікчемними) двох рецензій Фонду державного майна України, здійснених на звіти про оцінку майна об`єктів малої приватизації державної власності.

Таким чином, цей позов пов`язаний із приватизацією об`єкта державної власності, в процесі якої обов`язково здійснюється рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна).

Відповідно до частини першої статті 4 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (частина друга статті 4 ГПК України).

За правилами пункту 2 частини першої статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах щодо приватизації майна, крім спорів про приватизацію державного житлового фонду, та справи у спорах щодо продажу пакетів акцій, що належать державі у статутному капіталі банків.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку, що цей спір не є публічно-правовим, а в силу наведених приписів пункту 2 частини першої статті 20 ГПК України має вирішуватися судами за правилами господарського судочинства.

За таких обставин суд уважає, що між позивачем та відповідачем (суб`єктом владних повноважень) немає публічно-правових відносин, спір не є публічно-правовим, а тому не підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства. Відтак, справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а має вирішуватись за правилами господарського судочинства.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду України від 1 грудня 2009 року у справі № 21-1506во09, у якій суд вказав, що господарські суди на загальних підставах вирішують, зокрема, спори, пов`язані з приватизацією державного та комунального майна (крім спорів про приватизацію державного житлового фонду), у тому числі спори про визнання недійсними відповідних актів органів місцевого самоврядування та органів приватизації.

Вказана позиція також підтверджена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 29 січня 2019 року у справі № 805/2495/17-а, у якій Велика Палата скасувала рішення адміністративних судів першої та апеляційної інстанцій із закриттям провадження у справі, оскільки спір у правовідносинах, що є подібними до тих, що виникли у справі, яка розглядається, не належить до юрисдикції адміністративних судів, а має розглядатися за правилами господарського судочинства.

Аналогічну правову позицію висловлено також в постанові Верховного Суду від 16 грудня 2024 року у справі № 520/28497/21, предметом оскарження в якій були накази про затвердження переліків об`єктів малої приватизації і внесення до них змін та про приватизацію єдиного майнового комплексу Державного підприємства «Харківський завод шампанських вин», які видані Фондом державного майна України в рамках реалізації визначеного Законом України від 18 січня 2018 року № 2269-VIII «Про приватизацію державного і комунального майна» порядку приватизації державного майна.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Беручи до уваги наведене й ураховуючи суть спірних правовідносин, правовий статус учасників справи, суд дійшов висновку, що цей спір не належить до юрисдикції адміністративних судів, а тому провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 238 КАС України підлягає закриттю, оскільки правовідносини у цій справі мають вирішуватися в порядку господарського судочинства.

Згідно із частиною другою статті 238 КАС України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.

Вирішуючи питання про повернення позивачу сплаченої суми судового збору у зв`язку із закриттям провадження у справі, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі Закон № 3674-VI).

За правилами, установленими пунктом 5 частини першої статті 7 Закону № 3674-VІ, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Згідно із частинами першою, другою статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. Учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі можуть оскаржити судове рішення щодо судових витрат, якщо це стосується їхніх інтересів.

У випадку постановлення ухвали про закриття провадження у справі, залишення позову без розгляду або ухвалення рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням суд вирішує питання про розподіл судових витрат не пізніше десяти днів з дня ухвалення відповідного судового рішення, за умови подання учасником справи відповідної заяви і доказів, які підтверджують розмір судових витрат (частина шоста статті 143 КАС України).

Керуючись статтями 18, 31, 32, 139, 142, 143, 238, 241-243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

Прийняти адміністративну справу до провадження.

Закрити провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича фірма «Астейс» до Фонду державного майна України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, - Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву, Приватне підприємство «Томас & Сімонова», про визнання протиправними (нікчемними) рецензій, роз`яснивши позивачеві право звернутися з означеними позовними вимогами до господарського суду у порядку господарського судочинства.

Повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, щодо якого постановлено ухвалу про закриття провадження у справі, не допускається.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду згідно з пунктом 2 розділу ІІ Закону України від 13 грудня 2022 року № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

СуддяТ.І. Чернявська