Рішення № 136793743, 25.05.2026, Деснянський районний суд м. Чернігова

Дата ухвалення
25.05.2026
Номер справи
750/2009/26
Номер документу
136793743
Форма судочинства
Цивільне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

Справа № 750/2009/26

Провадження № 2/750/1772/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 травня 2026 року м. Чернігів

Деснянський районний суд м. Чернігова у складі:

судді Косенка О.Д.,

секретар судових засідань Суконнова В.М.,

за участі представника позивача адвоката Німченко А.Р.,

представника відповідача адвоката Марченко Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості,

встановив:

У лютому 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (далі - Позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 (далі - Відповідач), у якому просить стягнути з відповідача кредитну заборгованість у розмірі 25 652,34 грн та понесені у зв`язку з розглядом справи судові витрати.

Позовна заява мотивована тим, що 11.10.2006 між Акціонерне товариство «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 010/1024/49913 (далі Договір).

Відповідно до умов Договору, Банк зобов`язаний надати Клієнту Кредит в сумі 4000,00 грн строком на 24 місяці з 11.10.2006 по 10.10.2008. Також, умовами кредитногодо договору передбачено тип та розмір процентної ставки за користування кредитом.

Кредитодавець належним чином виконав свої зобов`язання за Договором, надавши Позичальнику кредитні кошти, в порядку передбаченому умовами Договору, натомість Відповідач не виконав своїх зобов`язань та припинив повертати наданий йому кредит в строки, передбачені Договором.

20 вересня 2019 року було укладено договір № 114/2-19-F відповідно до якого АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 010/1024/49913.

10 січня 2023 року було укладено договір № 10-01/2023 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 010/1024/49913.

Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом, що заявлений до стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви становить 25652,34 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 15330,53 грн; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 8547,71 грн; заборгованість за нарахованими процентами (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) 0,00 грн; інфляційні збитки 1351,99 грн; нараховані 3% річних 422,11 грн, які Позивач просить стягнути з Відповідача разом із судовими витратами, які складаються з витрат на сплату судового збору у розмірі 2 662,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 13 000 грн.

Ухвалою суду від 23.02.2026 відкрито провадження у справі та її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представником Відповідача адвокатом Марченко Ніною Іванівною 09.04.2026 через підсистему документообігу «Електронний Суд» подано до суду відзив на позов, у якому вона заперечила проти задоволення позовних вимог. Зокрема, звернула увагу суду, що зміст позову не відповідає змісту документів, доданих до позову, а сам позов є необґрунтованим. Так, Позивач, викладаючи підстави позову зазначає, що відповідно до умов кредитного договору Банк надав позичальнику кредит в сумі 4000,00 грн із строком погашення до 10.10.2008, проте просить стягнути заборгованість за тілом кредиту 15330,53 грн. До позову не додано ні Заяви-Договору, ні паспорту споживчого кредиту. На час розгляду справи сплив строк позовної давності. До позову також додана Додаткова угода від 26.03.2013 до кредитного Договору №010/1024/49913 від 11.10.2006, підписана обома сторонами: представником ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та громадянкою ОСОБА_1 . Вказана додаткова угода є новацією (ч. 2 ст. 604 ЦК України), оскільки весь договір викладений у новій редакції, при цьому були змінені всі істотні умови кредитного договору. Про цей новій договір та про його умови жодним словом не згадується у самому позові. Ні у позові, ні у документах, які в додатках зазначені як розрахунок заборгованості, не зазначається низка істотних обставин та умов щодо виникнення, дії в часі та припинення кредитних правовідносин. У зв`язку із ненаданням Позивачем обґрунтованого розрахунку суми позову, Відповідач не може ні визнати, ні спростувати позовні вимоги Позивача. Заявлені до стягнення витрати на професійну правничу допомогу, сторона Відповідача вважає необгрунтованими, завищеними, непропорційними складності та обсягу виконаної роботи.

Відповідач 09.04.2026 через підсистему документообігу «Електронний Суд» надав відповідь на відзив, у якому звернув увагу суду на ті обставини, що зазначення у позові суми заборгованості за тілом кредиту у розмірі 15 330,53 грн є наслідком належного врахування всіх змін до кредитних правовідносин, а не будь-якої невідповідності між позовом та доказами. Твердження сторони Відповідача про відсутність документів не відповідає фактичним обставинам справи. Так само помилковими є посилання сторони Відповідача на те, що Позивач не зазначив, за яким саме договором виникла заборгованість. Додаткові угоди не створювали нового, окремого від первісного, зобов`язання, а врегульовували існуючі кредитні правовідносини між сторонами, змінюючи окремі умови обслуговування кредиту. Також у відзиві зазначено, що розрахунок, поданий Позивачем, містить відомості про складові заборгованості, зокрема: суму основного боргу, суму процентів, 3 % річних та інфляційні втрати, який здійснено на підставі даних первісного кредитора та наступних кредиторів після відступлення права вимоги, що відповідає суті спірних правовідносин та не суперечить чинному законодавству. Також звернуто увагу суду, що Відповідач не спростував належними та допустимими доказами ані факту існування кредитних правовідносин, ані факту користування кредитними коштами, ані факту внесення змін до умов кредитування, ані правильності визначення складових заборгованості. Натомість доводи відзиву зводяться переважно до довільного тлумачення окремих положень договору та формального заперечення проти позову, без надання доказів, які б спростовували заявлені вимоги по суті. Сторона Позивача також не погоджується з доводами опонента щодо необгрунтованості та непропорційності заявленого до стягнення розміру витрат на професійну правничу допомогу. Вказує, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката (ч. 6 ст. 137 ЦПК України ), і належних доводів та доказів своєї позиції представник Відповідача не наводить. Натомість Позивач вважає необгрунтованим та неспівмірним наведений у відзиві на позов розрахунок витрат Відповідача на надану йому правничу допомогу.

У судовому засіданні представник Позивача позовні вимоги підтримала повністю, просила їх задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві.

Представник Відповідача у судовому засіданні позовні вимоги визнала частково, а саме в частині стягнення з Відповідача нарахованої суми заборгованості за тілом кредиту - 15330,53 грн. У стягненні решти заявлених коштів просила суд відмовити з огляду на відсутність належного розрахунку та обгрунтування нарахованих відсотків на тіло кредиту, а також з урахуванням Перехідних та прикінцевих положень ЦК України щодо заборони стягнення у кредитних правовідносинах штрафних санкцій у період дії воєнного стану в Україні. Також представник Відповідача повідомила суд, що у визначений законом строк після закінчення розгляду справи нею будуть подані до суду документи в обгрунтування зазначеного в позовній заяві орієнтовного розміру витрат на правничу допомогу.

Судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.

11 жовтня 2006 року між Акціонерним товариством «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» та Відповідачем укладено Договір № 010/1024/49913 (а.с. 8), відповідно до п. 1.1. якого, Кредитор, відкриває на ім`я Позичальника картковий рахунок № НОМЕР_1 в гривнях (валюта рахунку), випускає та надає Позичальнику та/або його довіреній особі платіжні Картки (згідно Заяви), а також забезпечує розрахунки за операціями з Картками відповідно до вимог чинного законодавства України та платіжних систем Visa International a MasterCard International.

Згідно з п. 1.2. Договору, Кредитор, на умовах цього Договору, відкриває Позичальнику відновлювальну кредитну лінію до карткового рахунку, вказаного в п. 1.1. цього Договору, для здійснення розрахунків за допомогою платіжної картки, отримання коштів в касах банків або через мережу банкоматів.

Відповідно до п. 1.3. Договору розмір кредитної лінії (ліміт кредитування) за цим Договором становить 4000,00 грн. Згідно з п. 3.1. Договору, Договір набуває чинності з дати його укладання та діє до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань або закриття карткового рахунку.

Відповідно до пункту 3.2. Договору кредитна лінія відкривається на строк 24 місяці з 11.10.2006 по 10.10.2008. Пунктом 3.3. Договору визначено, що термін користування кредитною лінією подовжується на наступні 24 місяці в разі відсутності письмового звернення жодної зі Сторін про припинення терміну дії цього Договору, таке подовження терміну користування кредитною лінією може проводитись кожні 2 роки з дати підписання цього Договору. Згідно з п. 3.4. дію цього Договору не може бути припинено за умови існування невиконаних зобов`язань Сторонами.

Також, умовами кредитного договору передбачено тип та розмір процентної ставки за користування кредитом, зокрема, п. 2.1. визначено, що за користування коштами, які обліковуються за дебетом карткового рахунку Кредитор щомісячно нараховує проценти за ставкою, встановленою рішенням Комітету з управління активами та пасивами (далі - КУАП) Кредитора, чинним на дату розрахунку таких процентів та стягує їх з Позичальника в день нарахування, шляхом списання з карткового рахунку. За змістом п. 2.2. Договору а користування коштами, які обліковуються за кредитом карткового рахунку Кредитор щомісячно нараховує проценти за ставкою, встановленою рішенням КУАП Кредитора, чинним на дату розрахунку таких процентів, та сплачує їх Позичальнику в день нарахування, шляхом збільшення залишку на картковому рахунку.

Згідно з п. 2.4. Договору станом на дату підписання цього Договору рішенням КУАП Кредитора встановлено процентну ставку за користування кредитними коштами в розмірі 0,1% річних. В разі непогашення кредитної заборгованості (наявність дебетового сальдо по картковому рахунку) з моменту білінгу по 15 число наступного після білінгу місяця, відсоткова ставка з 15 числа до моменту погашення даної заборгованості автоматично збільшується на 24 % (становить 24,1%) річних. Після погашення заборгованості за кредитною лінією відсоткова ставка з дня, наступного за днем погашення заборгованості, нараховується в розмірі 0,1% річних.

Згідно з п. 2.5 Договору Кредитор має право змінювати процентну ставку та її застосування без попереднього узгодження з Позичальником, відповідно до рішення КУАП Кредитора.

Відповідно до п. 5.1 Договору Позичальник зобов`язується до 15 числа кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту, сплачувати 1/10 від залишку заборгованості на картковому рахунку до повного погашення заборгованості за кредитом.

Відповідно до Додаткової угоди від 26.03.2013 до кредитного Договору № 010/1024/49913 від 11.10.2006 (а.с. 48-50), сторони змінили умови банківського обслуговування Клієнта, виклавши Договір в наступній редакції: Розмір Поточного ліміту Кредиту на Дату початку кредитування складає 6400 гривень, в подальшому встановлюється та визначається відповідно до статті 10 Договору. Строк, протягом якого Клієнт користується та здійснює погашення Кредиту - 48 місяців, що починається з 26.03.2013 та закінчується 26.03.2017. Процентна ставка за користування Кредитом - Фіксована, річних: 36% - діє з дати початку кредитування до повного погашення Кредиту. Процентна ставка за користування недозволеним овердрафтом - 36% річних.

Відповідно до Додаткової угоди № 010/1024/49913/81-1/27713 від 31.03.2017 до кредитного Договору № 010/1024/49913 від 11.10.2006 (а.с. 53-55), сторони дійшли згоди внести наступні зміни до Договору: Тимчасово, з дати застосування змін по 29 вересня 2017 року (включно) Позичальник зобов`язується сплачувати Банку щомісячний платіж в розмірі 3% відсотка від заборгованості перед Банком, розмір якої обчислюється відповідно до п. 11,5 Договору (але не менше тридцяти гривень або суми залишку власної заборгованості перед Банком, якщо вона менше за зазначену суму). Сума поточного ліміту Кредиту згідно Договору 11 500, 00 грн.; Строк Кредиту (починаючи з дати укладення Додаткової угоди) 48 місяців; Процентна ставка при користуванні Кредитом протягом Пільгового періоду 0%; Процентна ставка при користуванні Кредитом поза межами Пільгового періоду 36%.

Відповідно до Додаткової угоди № 010/1024/49913/81-1/29513 від 08.08.2018 до кредитного Договору № 010/1024/49913 від 11.10.2006 (а.с. 54 зворот-55), сторони внесли зміни до Договору: Тимчасово, з дати застосування змін по 07 лютого 2019 року (включно) Позичальник зобов`язується сплачувати Банку момісячний платіж в розмірі 3% відсотка від заборгованості перед Банком, розмір якої обчислюється відповідно до п. 11.5 Договору (але не менше тридцяти гривень або суми залишку власної заборгованості перед Банком, якщо вона менше за зазначену суму). Сума поточного ліміту Кредиту згідно Договору 11 500, 00 грн; Строк Кредиту (починаючи з дати укладення Додаткової угоди) 31 місяців; Процентна ставка при користуванні Кредитом протягом Пільгового періоду 0%; Процентна ставка при користуванні Кредитом поза межами Пільгового періоду 36% .

Відповідно до Додаткової угоди № 010/1024/49913/81-1/29854 від 11.10.2018 до кредитного Договору № 010/1024/49913 від 11.10.2006 (а.с. 56-57), сторони дійшли згоди внести наступні зміни до Договору: Тимчасово, з дати застосування змін по 10 квітня 2019 року (включно) Позичальник зобов`язується сплачувати Банку щомісячний платіж в розмірі 3% відсотка від заборгованості перед Банком, розмір якої обчислюється відповідно до п. 11,5 Договору (але не менше тридцяти гривень або суми залишку власної заборгованості перед Банком, якщо вона менше за зазначену суму). Сума поточного ліміту Кредиту згідно Договору 11 500, 00 грн.; Строк Кредиту (починаючи з дати укладення Додаткової угоди) 29 місяців; Процентна ставка при користуванні Кредитом протягом Пільгового періоду 0%; Процентна ставка при користуванні Кредитом поза межами Пільгового періоду 36%.

Відповідно до Додаткової угоди № 010/1024/49913/81-1/30553 від 28.03.2019 до кредитного Договору № 010/1024/49913 від 11.10.2006 (а.с. 57 зворот-58), сторони дійшли згоди внести наступні зміни до Договору: Тимчасово, з Дати застосування змін по 27 вересня 2019 року (включно) Позичальник зобов`язується сплачувати Банку щомісячний платіж в розмірі 3% відсотка від заборгованості перед Банком, розмір якої обчислюється відповідно до п. 11,5 Договору (але не менше тридцяти гривень або суми залишку власної заборгованості перед Банком, якщо вона менше за зазначену суму). Сума поточного ліміту Кредиту згідно Договору 11 500, 00 грн.; Строк Кредиту (починаючи з дати укладення Додаткової угоди) 24 місяців; Процентна ставка при користуванні Кредитом протягом Пільгового періоду 0%; Процентна ставка при користуванні Кредитом поза межами Пільгового періоду 36%.

20 вересня 2019 року було укладено договір № 114/2-19-F, відповідно до якого АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» відступило на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 010/1024/49913 (а.с. 10-13, 92-93).

10 січня 2023 року було укладено договір № 10-01/2023 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 010/1024/49913 (а.с. 14-33).

Факт отримання кредитних коштів, їх рух по рахунку клієнта ОСОБА_3 підтверджується Випискою по рахунку № НОМЕР_2 від 01.10.2025 АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» (а.с. 60-85). Як вбачається із Виписки востаннє фінансові операції по рахунку здійснювалися 09.09.2019, корекція рахунку здійснена 23.09.2019.

Відповідно до розрахунку заборгованості по картковому кредиту від первісного кредитора АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» (а.с. 86-89), станом на 23.09.2019 заборгованість Відповідача по картковому кредиту № 10/1024/49913 від 11.10.2006 по рахунку № НОМЕР_2 за період з 16.10.2006 по 23.09.2019 становить 15 877, 80 грн, з яких заборгованість по тілу кредиту 15330,53 грн, з них за дозволеним овердрафтом 11 500 грн та за недозволеним овердрафтом 3830,53 грн, нараховані відсотки за дозволеним овердрафтом 294,9 грн, нараховані відсотки за недозволеним овердрафтом 15,11 грн, штраф (пеня) за несвоєчасне погашення 154,14 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «Вердикт Капітал» (а.с. 90) станом на 10.01.2023 (зазначено в розрахунку) за період з 23.09.2019 по 25.03.2023 (в розрахунку), заборгованість Відповідача по кредиту становить 25 652,34 грн, з них: по основній сумі кредиту становить 15 330, 53 грн, за відсотками на дату відступлення права вимоги 393, 13 грн, по нарахованих відсотках, згідно з кредитним договором 8 154,58 грн, по нарахованих 3% річних за користування грошовими коштами у відповідності до ст. 625 ЦК України 422, 11 грн, по інфляційних збитках за користування грошовими коштами у відповідності до ст. 625 ЦК України 1 351, 99 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «Коллект Центр» (а.с. 91) станом на 04.02.2026 заборгованість по основній сумі кредиту 15 330, 53 грн, заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги (10.01.2023) та на дату розрахунку (04.02.2026) 8 547, 71 грн, нараховані 3% річних за користування грошовими коштами у відповідності до ст. 625 ЦК України на дату відступлення права вимоги (10.01.2023) та на дату розрахунку (04.02.2026) 422, 11 грн, інфляційні збитки за користування грошовими коштами у відповідності до ст. 625 ЦК України на дату відступлення права вимоги (10.01.2023) та на дату розрахунку (04.02.2026) 1 351, 99 грн.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та правові норми, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить таких висновків.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За змістом статей 626, 628 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит і сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі. Рішення суду про стягнення заборгованості чи звернення стягнення на заставлене майно засвідчує такі зміни.

Відповідно до частин першої, другої статті 1056-1 Цивільного кодексу України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Згідно з частиною першою статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (частини перша, друга статті 639 Цивільного кодексу України).

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони (абзац перший частини першої статті 207 ЦК України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Кредитний договір укладається у письмовій формі (частина перша статті 1055 ЦК України).

За змістом ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, за вимогою кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором.

У відповідності до ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За приписами ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Як вбачається із матеріалів справи сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, відповідальність за невиконання договірних умов, що свідчить про наявність волі Відповідача для укладення договору та додаткових угод до нього на таких умовах.

У судовому засіданні сторона Відповідача визнала заборгованість по основній сумі кредиту у розмірі 15 330, 53 грн, які були нараховані первісним кредитором.

Оскільки фактично отримані та використані надані грошові кошти в добровільному порядку Відповідачем у повному обсязі не повернуті, зобов`язання за вказаним договором належним чином Відповідач не виконав, протягом дії договору не сплачував кредит вчасно та у повному обсязі, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Позивача в частині стягнення тіла кредиту в межах строку дії договору.

Стосовно нарахування процентів суд зазначає наступне.

Статтею 1066 ЦК України визначено, що за договором банківського рахунку банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. Договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами; банк зобов`язаний укласти договір банківського рахунка з клієнтом, який звернувся з пропозицією відкрити рахунок на оголошених банком умовах, що відповідають закону та банківським правилам; банк не має права відмовити у відкритті рахунка, вчинення відповідних операцій за яким передбачено законом, установчими документами банку та наданою йому ліцензією, крім випадків, коли банк не має можливості прийняти на банківське обслуговування або якщо така відмова допускається (стаття 1067 ЦК України).

Згідно з п. 13.1 ст. 13 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» порядок виконання операцій із застосуванням платіжних інструментів, у тому числі обмеження щодо цих операцій, визначаються законами України та нормативно-правовими актами Національного банку України.

За змістом пункту 1 Розділу VII Положення про порядок емісії спеціальних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою Національного банку України від 05.11.2014 № 705, документи за операціями з використанням електронних платіжних засобів та інші документи, що застосовуються в платіжних системах для платіжних операцій з використанням електронних платіжних засобів, можуть бути в паперовій та/або електронній формі. Вимоги до засобів формування документів за операціями із застосуванням електронних платіжних засобів і їх оброблення визначаються платіжною системою з урахуванням вимог, установлених нормативно-правовими актами Національного банку.

Відповідно до п. 1.1 Договору № 010/1024/49913 від 11.10.2006 Кредитор, відкриває на ім`я Позичальника картковий рахунок № НОМЕР_1 в гривнях, випускає та надає Позичальнику платіжні Картки, а також забезпечує розрахунки за операціями з Картками відповідно до вимог чинного законодавства України та платіжних систем Visa International a MasterCard International. Згідно з п. 1.2. Договору, Кредитор, на умовах цього Договору, відкриває Позичальнику відновлювальну кредитну лінію до карткового рахунку, вказаного в п. 1.1. цього Договору, для здійснення розрахунків за допомогою платіжної картки, отримання коштів в касах банків або через мережу банкоматів.

Згідно з п. 3.1. Договору, Договір набуває чинності з дати його укладання та діє до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань або закриття карткового рахунку.

Згідно розділом ІІ Додаткової угоди від 26.03.2013 до основного до кредитного Договору № 010/1024/49913 від 11.10.2006, укладеного між сторонами, Банк відкриває для клієнта поточний рахунок, операції за яким здійснюються з використанням спеціальних платіжних засобів (Картковий рахунок).

Відповідно до п.15.1., 15.2 вищезгаданої Додаткової угоди Банк має право в установленому Законодавством України порядку без згоди клієнта відступити свої права вимоги за Договором, у т.ч. право щодо повернення процентів та неустойок.

За змістом п. 15.4 Додаткової угоди від 26.03.2013 з моменту відступлення Банком права вимоги за Договором Картковий рахунок закривається, а відповідні права та обов`язки сторін щодо Карткового рахунку, що випливають із Розділу ІІ Договору припиняються.

Системний аналіз вищезазначених Положень Договору та Додаткової угоди до нього дає підстави для висновку, що оскільки предметом Договору є відкриття карткового рахунку, надання фінансового інструменту у вигляді платіжних карток та здійснення розрахунків з їх використанням по картковому рахунку 2625 0034460001 (п.1.1), усі істотні умови даного договору, у тому числі щодо строку кредитування безпосередньо пов`язуються з періодом існування карткового рахунку, і після його закриття права та обов`язки сторін що випливають Договору припиняються. Такий висновок узгоджується із положеннями 3.1. Договору п. 15.4 Додаткової угоди.

За змістом п. 15.4 Додаткової угоди з моменту відступлення Банком на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за Договором, картковий рахунок Відповідача у АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» мав бути закритий. Те, що указана умова Договору дотримана Банком, підтверджується Випискою по особовому рахунку Відповідача, згідно з якою 23.09.2019 всі розрахунки по картковому кредиту припинені.

Отже після закриття банківського рахунку (припинення строку Договору та строку кредитування) нарахування банком будь-яких комісій, процентів за кредитом чи штрафних санкцій є неправомірним. Згідно з практикою Верховного Суду, припинення строку кредитування означає відсутність правових підстав для вимоги додаткових платежів.

Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16 зробила правові висновки, що проценти відповідно до ст. 1048 ЦК України сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за «користування кредитом» (тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу). Зі спливом строку кредитування чи пред`явленням кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту кредит позичальнику не надається, позичальник не може правомірно не повертати кошти, а тому кредитор вправі вимагати повернення кредиту разом із процентами, нарахованими відповідно до встановлених у договорі термінів погашення періодичних платежів на час спливу строку кредитування чи пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту у межах цього строку.

Очікування кредитодавця, що позичальник повинен сплачувати проценти за «користування кредитом» поза межами строку, на який надається такий кредит (тобто поза межами існування для позичальника можливості правомірно не сплачувати кредитору борг), виходять за межі взаємних прав та обов`язків сторін, що виникають на підставі кредитного договору, а отже, такі очікування не можуть вважатись легітимними. Отже, припис абз. 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із ч. 2 ст. 1050 ЦК України. Після спливу строку кредитування регулятивні правовідносини трансформуються в охоронні, а саме у боржника припиняється обов`язок сплачувати проценти за користування кредитом, натомість виникає обов`язок щодо сплати річних процентів, нарахованих відповідно до ст. 625 ЦК України.

Вказаних вище висновків Велика Палата Верховного Суду також дійшла у постановах від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 (пункти 53, 54) та від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16 (пункт 6.19).

Сторони у Договорі та додаткових угодах до нього чітко розмежували зобов`язання щодо сплати відсотків як плату за користування кредитними ресурсами та нарахування, передбачені ст. 625 ЦК України, як міру відповідальності за неналежне виконання (прострочення) кредитних зобов`язань Відповідачем (заявлені до стягнення), а тому відсутні підстави стверджувати, що у даному випадку регулятивні правовідносини трансформувалися в охоронні та у Відповідача виник обов`язок щодо сплати передбачених договором річних процентів як міри відповідальності відповідно до ст. 625 ЦК України.

Суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення з Відповідача процентів за користування кредитом у розмірі, нарахованому поза межами строку кредитування.

Суд також зазначає, що з нарахованих у порядку ст. 625 ЦК України, та визначених до стягнення Позивачем 3% річних за користування грошовими коштами (422,11 грн) та інфляційних збитків (1351,99 грн), 154,14 грн були нараховані Відповідачу у період дії договору (до 23.03.2019), а також до початку дії в Україні воєнного стану, а тому норми п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України в редакції Закону України від 15.03.2022 № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» щодо звільнення позичальника від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за прострочення кредитного зобов`язання, у даному випадку не застосовуються.

Отже вимога про стягнення цих нарахувань у розмірі 154,14 грн відповідає нормам до ст. 625 ЦК України та підлягає задоволенню.

Таким чином суд доходить висновку, що з Відповідача має бути стягнуто заборгованість по Договору № 010/1024/49913, яка підтверджена належними та допустимими доказами станом на 20.09.2019, у наступному розмірі: за тілом кредиту 15330,53 грн, проценти за користування кредитом 393,13 грн та заборгованість по штрафних санкціях 154,14 грн, а всього 15 877,80 грн.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 та п. 2 ч. 5 ст. 265 ЦПК України під час ухвалення судового рішення суд вирішує питання про розподіл судових витрат. Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частинами 1, 2 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При подачі позову позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 2 662,40 грн. Оскільки позовні вимоги задоволено частково, а саме на 61,9%, тому пропорційно розміру задоволених позовних вимог з відповідача слід стягнути на користь позивача судовий збір у розмірі 1 648,03 грн.

Стосовно розподілу витрат на правничу допомогу суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Правову допомогу при зверненні до суду з позовною заявою позивачу надавало адвокатське об`єднання «ЛІГАЛ АСІСТАНС». Позивачем заявлено до стягнення відшкодування витрат на надання правничої допомоги в розмірі 13 000 грн та надано документи на підтвердження понесених витрат та їх оплати разом з позовною заявою, а саме: Договір про надання правової допомоги від 01.07.2024 № 01-07/2024; Прайс-лист АО «Лігал Ассістанс» від 01.12.2025 № 01-12/2025; Заявка на надання юридичної допомоги від 01.01.2026 № 223; Витяг з Акту № 18 про надання юридичної допомоги від 30.01.2026 та ін.

Частиною 3 ст. 141 ЦПК України визначено критерії, які враховує суд при розподілі судових витрат, зокрема, суд має оцінити обгрунтованість таких витрат та пропорційність їх до предмету спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін.

Верховний Суд у постанові від 22.05.2024 у справі № 205/5969/15-ц вказав, що при визначенні суми відшкодування витрат суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 зроблено правовий висновок, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

Отже, суд може обмежити заявлений до відшкодування розмір витрат на правничу допомогу з огляду на розумну їх необхідність для конкретної справи з власної ініціативи.

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 17.04.2024 у справі № 756/6927/20, від 04.04.2024 у справі № 701/804/21, від 10.04.2024 року у справі № 530/259/21, від 10.04.2024 у справі № 367/6289/21, у яких також вирішувалось питання щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу за відсутності заперечень іншої сторони.

Справа, яка розглядається відноситься до категорії малозначних. Позовна заява є типовою, її підготовка, а також вивчення документів та надання консультацій у такій справі не передбачає затрат значних зусиль та часу. Суд звертає увагу, що позовна заява, а також відповідь на відзив підписані представником позивача Ткаченко Марією Миколаївною, яка діє від його імені в порядку самопредставництва на підставі рішення Загальних зборів ТОВ «Колект Центр» від 04.06.2024.

При цьому суд враховує, що адвокатом адвокатського об`єднання «ЛІГАЛ АСІСТАНС» було прийнято участь у розгляді справи в режимі відеоконференцзв`язку.

Визначаючи розмір витрат на професійну правничу допомогу, який підлягає стягненню з Відповідача на користь Позивача, з урахуванням пропорційного зменшення у зв`язку з частковим задоволенням позову, а також характеру правовідносин, ціни позову, обсягу та реальності наданих адвокатом послуг, необхідності вчинення процесуальних дій, принципів обгрунтованості, співмірності судових витрат та розумності їхнього розміру, суд доходить висновку про необхідність їх стягнення у розмірі 5 000 грн.

Керуючись ст. ст. 4, 12-13, 19, 81, 247, 258, 259, 265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, -

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути зі ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» заборгованість за Договором № 010/1024/49913 від 11.10.2006 у загальному розмірі 15 877,80 (п`ятнадцять тисяч вісімсот сімдесят сім) гривень 80 копійок.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути зі ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 1 648 (одна тисяча шістсот сорок вісім) гривень 03 копійки.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» понесені витрати на правову допомогу у розмірі 5000 (п`ять тисяч) гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Чернігівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду проголошено 25.05.2026.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», 01133, місто Київ, вул. Мечнікова, будинок 3, офіс 306, код ЄДРПОУ 44276926.

Відповідач: ОСОБА_2 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Суддя

Часті запитання

Який тип судового документу № 136793743 ?

Документ № 136793743 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 136793743 ?

Дата ухвалення - 25.05.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 136793743 ?

Форма судочинства - Цивільне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 136793743 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Інформація про судове рішення № 136793743, Деснянський районний суд м. Чернігова

Судове рішення № 136793743, Деснянський районний суд м. Чернігова було прийнято 25.05.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.

Судове рішення № 136793743 відноситься до справи № 750/2009/26

Це рішення відноситься до справи № 750/2009/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система підтримує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку відомостей. Це дозволяє продуктивно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 136793741
Наступний документ : 136793744