Рішення № 13678912, 07.02.2011, Арцизький районний суд Одеської області

Справа № 2-199/11

У К Р А Ї Н А

АРЦИЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

07 лютого 2011 року м. Арциз

Арцизький районний суд Одеської області в складі: головуючого судді Борисової С.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовною заявою представника за довіреністю Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк»Трачук Наталії Вікторівни до ОСОБА_2 про передачу в заклад заставлене майно та про звернення стягнення на заставлене майно,

встановив:

Представник за довіреністю ПАТ КБ «ПриватБанк»Трачук Н.В. звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2, в якій просить передати в заклад ПАТ КБ «ПриватБанк»шляхом вилучення у ОСОБА_2 належне йому на праві власності заставлене майно, а саме автомобіль марки LVO», моделі 12420», 2000 року випуску, тип транспортного засобу вантажний сідловий тягач, державний реєстраційний номер НОМЕР_1; напівпричіп », модель «S323E», 1979 року випуску, тип транспортного засобу напівпричіп контейнеровоз, державний реєстраційний номер НОМЕР_2; напівпричіп », модель C», 1988 року випуску, тип транспортного засобу контейнеровоз, державний реєстраційний номер НОМЕР_3, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №413А від 08.10.2008 р., яка станом на 21.07.2010 р. складає 377313,45 грн. (що в еквіваленті дорівнює 47821,73 доларам США, виходячи з офіційного курсу НБУ станом на 21.07.2010 р. 7,89 грн. за 1 долар США), звернути стягнення на вказані предмети застави, що належать відповідачу на праві приватної власності шляхом їх продажу з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою покупцем, зі зняттям вказаних транспортних засобів з обліку в органах ДАІ України, а також наданням ПАТ «ПриватБанк»всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу, а також стягнути з відповідача судові витрати, посилаючись на те, що відповідно до укладеного кредитного договору №413А від 08.10.2008 р. відповідач ОСОБА_2 отримав кредит у розмірі 35000 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 16,5 % річних на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення 04.10.2012 р. включно. Однак, в порушення чинного законодавства та умов договору відповідач зобовязання за вказаним договором належним чином не виконує, у звязку з чим станом на 21.07.2010 р. допустив заборгованість на загальну суму 47821,73 доларів США, яка складається із заборгованості за кредитом у сумі 33324,15 доларів США; заборгованості по відсоткам у сумі 9893,55 доларів США; пені за несвоєчасність виконання зобовязання за договором у сумі 1272,16 долари США; комісії 1024,48 доларів США; а також штрафів відповідно до умов кредитного договору в сумі 31,68 долар США (фіксована частина) та в сумі 2275,71 доларів США (процентна складова). Крім того, представник позивача також зазначає, що в забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором між позивачем та відповідачем 08.10.2008 р. був укладений договір застави №413А/ZA, відповідно до умов якого відповідач надав в заставу вищезазначені транспортні засоби. Таким чином, у звязку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань, позивач і просить у відповідності до чинного законодавства та умов кредитного договору та договору застави звернути стягнення на зазначені транспортні засоби.

Від представника позивача та відповідача надійшли клопотання про розгляд справи за їх відсутності, що відповідає положенням ч. 2 ст. 158 ЦПК України, у звязку з чим в силу ч. 2 ст. 197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. При цьому відповідно до письмових заяв представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задовольнити їх у повному обсязі, а відповідач позовні вимоги визнав та не заперечував проти задоволення позову.

Суд, перевіривши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з таких підстав.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

Згідно з умовами кредитного договору №413А від 08.10.2008 р. (а.с. 9 12) (далі Договір), укладеного між закритим акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк», найменування якого змінено на Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк»(далі Банк), з однієї сторони, та ОСОБА_2 (далі Позичальник), з іншої сторони, Банк зобовязується надати Позичальникові кредит у сумі 35000 доларів США (далі Кредит) з терміном повернення кредиту, відсотків і винагороди відповідно до Графіка погашення кредиту, відсотків і винагороди (Додаток № 1 до Договору), але не пізніше 04 жовтня 2012 року, на умовах, передбачених у даному Договорі, а Позичальник зобовязується повернути отриманий кредит і сплатити відсотки у встановлені даним Договором терміни, а також виконати інші зобовязання згідно з Договором у повному обсязі.

Підпунктом 4.1 Договору передбачено сплата відсотків за користування кредитом у розмірі 16,5 % річних.

Ч. 2 ст. 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовується положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Однак, всупереч умовам Договору та вимог чинного законодавства відповідач ОСОБА_2 належним чином свої зобовязання по поверненню кредиту не виконав та не здійснив повернення кредиту у встановлені Договором строки у повному обсязі.

Крім того, підпунктами 6.1 6.4 Договору передбачена відповідальність Позичальника при порушенні будь-якого із зобовязань, передбачених Договором, а саме сплату пені та штрафів.

Згідно п. 3 Договору виконання зобовязань Позичальником за даним Договором забезпечується договорами поруки № 413А/Р1 та № 413А/Р2 від 08.10.2010 р., а також договором застави автотранспорту № 413А/А від 08.10.2008 р.

Так, відповідно до зазначеного належним чином у відповідності до ст. 584 ЦК України, ст. 12 ЗУ «Про заставу»від 02.10.1992 р. №2654-XII укладеного договору застави автотранспорту у забезпечення виконання відповідачем своїх зобовязань по зазначеному кредитному договору відповідач ОСОБА_2 надав у заставу транспортні засоби автомобіль марки », моделі 12420», 2000 року випуску, тип транспортного засобу вантажний сідловий тягач, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, оцінений сторонами в 38400 доларів США; напівпричіп LOR», модель E», 1979 року випуску, тип транспортного засобу напівпричіп контейнеровоз, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, оцінений сторонами в 4000 доларів США; напівпричіп LUOF», модель C», 1988 року випуску, тип транспортного засобу контейнеровоз, державний реєстраційний номер НОМЕР_3, оцінений сторонами в 2800 доларів США, всього майно оцінене сторонами на суму 45200 доларів США (а.с. 13 15).

Згідно розрахункам, наданим позивачем, які перевірені судом, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем станом на 21.07.2010 р. становить 47821,73 долар США, в тому числі, заборгованість за кредитом в сумі 33324,15 долари США; заборгованість по відсоткам за користування кредитом у сумі 9893,55 долари США; пеня за несвоєчасність виконання зобовязання за договором у сумі 1272,16 долари США; комісія в сумі 1024,48 долари США; а також штрафи відповідно до умов кредитного договору в сумі 31,68 долар США (фіксована частина) та в сумі 2275,71 доларів США (процентна складова), що за курсом Національного Банку України станом на 21.07.2010 р. (виходячи з розрахунку 7,89 грн. за 1 долар США) загальна сума боргу становить 377313,45 грн.

Статтею 19 ЗУ «Про заставу»передбачено, що за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.

Згідно ч. 1 ст. 589 ЦК України, ч. 1 ст. 20 ЗУ «Про заставу»у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

А ч. 1 ст. 590 ЦК України передбачено, що звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ч. 2 зазначеної статті заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, враховуючи, що відповідач не виконав свої зобовязання у повному обсязі у встановлені строки щодо повернення суми кредиту та інших платежів відповідно до кредитного договору №413А від 08.10.2008 р., а також те, що виконання зобовязань за цим кредитним договором забезпечено заставою, то у відповідності до вищезазначених норм законодавства позивач набув право звернення стягнення на предмети застави.

Суд також приймає до уваги і ту обставину, що відповідач частково виконав свої зобовязання по поверненню суми кредиту та по сплаті належних позивачеві коштів, що випливає із самого кредитного договору та розрахунку заборгованості, наданого позивачем.

Однак, відповідно до ч. 4 ст. 590 ЦК України, ч. 3 ст. 20 ЗУ «Про заставу»у разі часткового виконання боржником зобов'язання, забезпеченого заставою, право звернення на предмет застави зберігається в первісному обсязі.

Частиною 1 ст. 591 ЦК України, ч. 1 ст. 21 ЗУ «Про заставу»передбачено, що реалізація предмета застави, на який звернене стягнення, провадиться шляхом його продажу з публічних торгів, якщо інше не встановлено договором або законом. Порядок реалізації предмета застави з публічних торгів встановлюється законом.

Пунктами 21 22 договору застави автотранспорту передбачено, що звернення стягнення на предмет застави за вибором Заставодержателя здійснюється з додержанням встановленого чинним законодавством порядку будь-яким із способів, зокрема, через прилюдні торги, в тому числі з правом укладання заставодержателем договору купівлі-продажу предмету застави від імені Заставодавця; через аукціон; через комісійні магазини; через біржу; шляхом безпосереднього продажу конкретному покупцю, в тому числі з правом укладання Заставодержателем договору купівлі-продажу предмету застави від імені Заставодавця; іншими незабороненим чинним законодавством способом.

Таким чином, приймаючи до уваги, що договором застави передбачена можливість здійснення звернення стягнення на предмет застави Заставодержателем за його вибором, у тому числі, і шляхом безпосереднього продажу конкретному покупцю, в тому числі з правом укладання Заставодержателем договору купівлі-продажу предмету застави від імені Заставодавця, а також те, що позивач наполягає на застосування саме цього способу звернення стягнення, передбаченого договором застави, то в силу вищенаведених ч. 1 ст. 591 ЦК України, ч. 1 ст. 21 ЗУ «Про заставу», звернення стягнення має бути здійсненне саме цим способом.

Крім того, відповідно до п. 17.10. договору застави автотранспорту у випадку порушення Позичальником зобовязань за кредитним договором, Заставодавець зобовязується передати предмет застави Заставодержателю в заклад за актом прийому-передачі, що підписується сторонами. При оформленні закладу у вигляді твердої застави, предмет застави залишається у Заставодавця під замком і печаткою Заставодержателя.

Відповідно до ч. 2 ст. 575 ЦК України закладом є застава рухомого майна, що передається у володіння заставодержателя або за його наказом у володіння третій особі.

Тому, приймаючи до уваги, що судом встановлений факт порушення відповідачем своїх зобовязань за кредитним договором, то у відповідності до наведених положень договору застави предмет застави (автомобіль) має бути переданий позивачу в заклад.

Таким чином, зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для задоволення позову Банку про передання в заклад предмету застави та про звернення стягнення на предмет застави в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України вимоги позивача щодо відшкодування судових витрат підлягають задоволенню, оскільки його позов задоволено та понесені витрати підтверджені квитанціями.

Керуючись ст. ст. 525, 549, 550, 572, 575, 584, 589 591, 1049, 1054 ЦК України, ст. ст. 12, 19 21 Закону України «Про заставу»від 02 жовтня 1992 р. №2654-XII,

ст. ст. 10, 11, 209, 212, 214 215, 224 ЦПК України, суд

вирішив:

Позовну заяву представника за довіреністю Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» Трачук Наталії Вікторівни задовольнити повністю.

Передати в заклад Публічному акціонерному товариству комерційному банку «ПриватБанк» шляхом вилучення у ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ІПН: НОМЕР_4) належне йому на праві власності заставлене майно, а саме: автомобіль марки «VOLVO», моделі «FH 12420», 2000 року випуску, тип транспортного засобу вантажний сідловий тягач, державний реєстраційний номер НОМЕР_1; напівпричіп «TRAILOR», модель «S323E», 1979 року випуску, тип транспортного засобу напівпричіп контейнеровоз, державний реєстраційний номер НОМЕР_2; напівпричіп «FLUOF», модель «D33C», 1988 року випуску, тип транспортного засобу контейнеровоз, державний реєстра-ційний номер НОМЕР_3.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 413А від 08.10.2008 р. в сумі 377313,45 грн., що еквівалентно за офіційним курсом НБУ 47821,73 долару США, звернути стягнення на предмети застави, а саме на: автомобіль марки «VOLVO», моделі «FH 12420», 2000 року випуску, тип транспортного засобу вантажний сідловий тягач, державний реєстраційний номер НОМЕР_1; напівпричіп «TRAILOR», модель «S323E», 1979 року випуску, тип транспортного засобу напівпричіп контейнеровоз, державний реєстраційний номер НОМЕР_2; напівпричіп «FLUOF», модель «D33C», 1988 року випуску, тип транспортного засобу контейнеровоз, державний реєстраційний номер НОМЕР_3, що належать на праві власності ОСОБА_2, шляхом продажу конкретному покупцю з правом укладання Публічним акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк» договору купівлі-продажу вказаних транспортних засобів від імені його власника, зі зняттям вказаних транспортних засобів з обліку в органах ДАІ України, а також наданням ПАТ КБ «ПриватБанк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІПН: НОМЕР_4) на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» (р/р №64993919400001, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 7000 грн. та по сплаті витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи у розмірі 120 гривень, а всього стягнути 1820 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Одеської області через Арцизький районний суд Одеської області шляхом подання апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання копії рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи судом апеляційної інстанції.

СУДДЯ

Арцизького районного суду