Ухвала суду № 1367885, 17.10.2007, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

К/С № К-8141/06

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.10.2007 р. м. Київ

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді Пилипчук Н.Г.

суддів Конюшка К.В.

Ланченко Л.В.

Бившевої Л.І.

Степашка О.І.

при секретарі: Ільченко О.М.

за участю представника

відповідача: Шевчука В.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Житомирської обєднаної державної податкової інспекції

на постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 07.04.2005р.

у справі № 10/253 "НА"

за позовом Дочірнього підприємства "Житомирський Облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" в особі філії "Житомирська ДЕД"

до Житомирської обєднаної державної податкової інспекції

про визнання частково недійсним податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 13.01.2005 р., залишеним без змін постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 07.04.2005 р., позов задоволено. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Житомирської ОДПІ № 3444/10/42538/23-02 від 05.07.20004 р. в частині застосування 60440, 33 грн. штрафних санкцій. Стягнуто з Житомирської ОДПІ на користь ДП "Житомирський облавтодор" ВАТ" Державна акціонерна компанія "Автомобільні дроги України" в особі філії" Житомирська ДЕД" 85 грн. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Судові рішення мотивовані тим, що податкова інспекція безпідставно, всупереч вимог чинного законодавства, віднесла виплату надбавок за пересувний, розїзний характер робіт до виплат заробітної плати. У податкової інспекції відсутні правові підстави для прийняття податкових повідомлень рішень про визначення штрафу за порушення вимог Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні за процедурою, визначеною Законом України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-ІІІ. Податкове повідомлення-рішення прийнято за минуванням більш як одного року, що є порушенням приписів ст. 250 Господарського кодексу України щодо строку застосування адміністративно-господарського штрафу.

Житомирська ОДПІ подала касаційну скаргу, якою просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції. Посилається на неправильне застосування судами норм матеріального і процесуального права. Вважає, що надбавки за пересувний, розїзний характер робіт до складу таких витрат не входять. Свою позицію обґрунтовує положеннями додатку 1 "Структура та зміст символів звіту про касові обороти (місячний і щоденний)" постанови Правління НБУ від 19.02.2001 р. № 69 "Про затвердження Інструкції про організацію роботи з готівкового обігу установами банків України" символ 40 "Видача на виплати, повязані з платою праці", п. 4.3 розділу 4 Інструкції із статистики заробітної плати, затвердженої наказом Міністерства статистики України від 11.12.1995 р. №323 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 21.12.1995 р. за № 465/1001, Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998 р. № 59. Зазначає, що правомірність застосування штрафних санкцій Житомирською ОДПІ підтверджується приписами п.п. 1.2 ст.1, п.п. 4.2.2. п. 4.2 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-ІІІ, п. 7 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" та ст. 25 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

В судовому засіданні у відповідності до ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України відбулася заміна сторони у справі Житомирської обєднаної державної податкової інспекції її правонаступником Державною податковою інспекцією у м. Житомирі.

Представник ДПІ у м. Житомирі підтримав доводи касаційної скарги та просив її задовольнити.

Позивач, належним чином повідомлений про дату, час та місце касаційного розгляду справи, свого представника не направив.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій було встановлено, що за наслідками проведеної планової комплексної документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.04.2003 р. по 31.12.2003р. складено акт №298/23-01/26279809/0110 від 30.06.2004 р., яким, серед іншого, було зафіксовано порушення позивачем вимог п. 2.13 "Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", затвердженого постановою Правління Національного Банку України від 19.02.2001 р. № 72 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.03.2001 р. за № 237/5428. Вказане порушення полягало в тому, що позивачем у період з 26.03.2003 р. по 31.12.2003 р. здійснено використання одержаних в установі банку готівкових коштів у розмірі 62552,24грн. не за цільовим призначенням. І загально суми коштів кошти в розмірі 60440,33 грн., отримані в установі банку для виплат за відрядженнями, фактично використані для виплат надбавок за пересувний, розїзний характер робіт. Кошти в розмірі 776,06 грн., отримані в установі банку для виплат за відрядженнями, фактично використані для оплати проїзду працівників (купівля проїзних квитків, оплата працівників до місця роботи). Кошти в розмірі 1335,85 грн., отримані для виплат за відрядженнями, фактично використані на купівлю товарів, оплату послуг і за виконані роботи.

Податкова інспекція відповідно до ст. 1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" від 12.06.19995 р. № 436/95 податковим повідомленням-рішенням №3444/10/42538/23-02 від 05.07.2004 р. застосувала до філії штрафні санкції в розмірі 62552,24 грн.

Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального права, на які посилається податкова інспекція у касаційній скарзі, та вважає, що судами повно встановлені обставини у справі, яким надана правильна правова оцінка на підставі законодавства, яке врегульовує спірні відносини.

Відповідно до абз. 1 п. 2.13 "Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 19.02.2001 р. № 72 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.03.2001 р. за № 237/5428, (із змінами, внесеними згідно з постановою Правління Національного банку України від 01.08.2001 р. №311) підприємства (підприємці), що мають поточні рахунки в установах банків, одержують готівку з цих рахунків за грошовим чеком (з чітким формулюванням суті операцій, що буде здійснюватися) у межах наявних коштів і витрачають її виключно на цілі, які визначені в грошовому чеку та не суперечать чинному законодавству України.

Висновки судів попередніх інстанцій про відсутність з боку позивача порушень вимог зазначеної вище норми законодавства, яка б полягала у нецільовому використанні отриманих коштів у розмірі 60440, 33 грн., є правильною, оскільки, виходячи із приписів постанови Кабінету Міністрів України "Про надбавки (польове забезпечення) до тарифних ставок і посадових окладів працівників, направлених для виконання монтажних, налагоджувальних, ремонтних і будівельних робіт, та працівників, робота яких виконується вахтовим методом, постійно проводиться в дорозі або має розїзний (пересувний) характер" від 31.03.1999 р. № 490 (із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 1480 від 13.08.1999 р.), надбавки за пересувний, розїзний характер робіт законодавець повязав з правовідносинами щодо відрядження.

Позицію судів попередніх інстанцій стосовно неправомірності прийняття податкового повідомлення-рішення в частині визначення штрафних санкцій, як податкового зобовязання, суд касаційної інстанції знаходить обґрунтованою з огляду на те, що Закон №2181-ІІІ є спеціальним законом із питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобовязань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обовязкових платежів), перелік яких передбачає Закон України "Про систему оподаткування"від25.06.1991 р. № 1251-XII, а також порядок нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, а податкове повідомлення це письмове повідомлення контролюючого органу про обовязок платника податків сплатити суму податкового зобовязання, визначену контролюючим органом. Таким чином, встановлені в акті перевірки порушення норм "Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 19.02.2001 р. № 72 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.03.2001 р. за № 237/5428, не є порушеннями податкового законодавства, а визначені податковим повідомленням рішенням штрафні санкції не є податковими зобовязаннями, які стягуються у порядку, встановленому законом № 2181.

Порушень норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання у касаційній скарзі, судом касаційної інстанції не встановлено.

Враховуючи наведене, підстав для задоволення касаційної скарги та скасування законних і обґрунтованих рішень судів попередніх інстанцій, не вбачається.

Керуючись ст. ст. 220, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

УХВАЛИВ :

Касаційну скаргу Житомирської обєднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Житомирської області від 13.01.2005 р. та постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 07.04.2005р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття обставин, які можуть бути підставою для провадження за винятковими обставинами.

головуючий суддя Н.Г. Пилипчук

судді К.В. Конюшко

Л.В. Ланченко

Л.І. Бившева

О.І. Степашко