Рішення № 136781883, 12.05.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.05.2026м. ДніпроСправа № 904/370/26

Господарський суд Дніпропетровської області у складі:

судді Колісника І.І.

за участю секретаря судового засідання Моторної Є.І.

та представників:

від позивача: Щербина А.П. - адвокат;

від відповідача: не з`явився

розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Візія Трейд", м. Черкаси Черкаської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "М`ясна Садиба", м. Самар Дніпропетровської області

про стягнення 1 181 366,16 грн.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Візія Трейд" через підсистему "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи (далі - ЄСІКС) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "М`ясна Садиба" заборгованості в сумі 1 181 366,16 грн, з яких: 1039947,94 грн - основний борг, 111 775,38 грн - пеня, 10 783,04 грн - 3% річних, 18 859,80 грн - інфляційні втрати.

Позовні вимоги обгрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань щодо своєчасної та повної оплати м`ясної продукції, поставленої в період з 14.10.2025 по 19.12.2025 за договором №4422 від 05.08.2024.

Ухвалою суду від 02.02.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами; відповідачу для подання відзиву на позов встановлено 15-денний строк з дня вручення ухвали.

Під час розгляду справи по суті встановлено, що здійснений позивачем розрахунок інфляційних втрат за загальний період з жовтня по грудень 2025 року на суму 18859,80 грн не містить посилань на базові величини заборгованості із зазначенням видаткових накладних, за якими така заборгованість виникла, та на яку нараховуються такі інфляційні втрати.

Тому ухвалою суду від 10.04.2026 позивача було зобов`язано надати суду протягом 5-ти календарних днів з дня вручення цієї ухвали письмові пояснення з повним та детальним розрахунком інфляційних втрат, заявлених до стягнення (з урахуванням викладеного в ухвалі) у вигляді таблиці.

14.04.2026 через підсистему "Електронний суд" ЄСІКС представник відповідача адвокат Неміріч І.І. подав заяву про закриття провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 127 176,44 грн.

У поданій заяві відповідач не заперечує правову природу виникнення заборгованості за період з 14.10.2025 по 19.12.2025 за договором поставки № 4422 від 05.08.2024 та зазначає про те, що сума основного боргу станом на день подання заяви становить 912 771,50 грн із урахуванням поставок продукції за 2026 рік та часткового погашення заборгованості, на підтвердження чого відповідачем надано копії платіжних інструкцій.

З огляду на те, що позивач вимог ухвали суду від 10.10.2026 не виконав, а подана представником відповідача заява потребувала пояснень сторін щодо порядку розрахунку за поставками товару у спірний період, ухвалою суду від 16.04.2026 призначено судове засідання на 28.04.2026 з викликом представників сторін.

У судовому засіданні 28.04.2026 представник позивача пояснив, що в основу розрахунку інфляційних втрат, заявлених до стягнення, була взята середня величина заборгованості за період нарахування згідно з розрахунком.

Ухвалою суду від 28.04.2026 оголошена перерву в судовому засіданні до 12.05.2026.

08.05.2026 через підсистему "Електронний суд" ЄСІКС позивач подав до суду додаткові пояснення, в яких повідомив про те, що зазначена відповідачем сума основного боргу перед його підприємством по поставкам у спірний період є правильною. До пояснень позивачем долучено односторонній акт звірки взаємних розрахунків за спірним договором, підписаний та скріплений печаткою ТОВ "Візія Трейд", відповідно до якого станом на 07.05.2026 заборгованість відповідача становить 912 771,49 грн.

Представник позивача в судовому засіданні 12.05.2026 пояснив, що після спірного періоду (з 14.10.2025 по 19.12.2025) відповідачу поставлено продукцію на суму 417823,07 грн, а відповідачем здійснено оплату в сумі 544999,52 грн, у зв`язку з чим переплата в сумі 127176,45 грн віднесена сторонами на погашення основного боргу за позовом.

Представник відповідача в судове засідання, призначене на 12.05.2026, не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи, повідомлений належним чином, що підтверджується наявною у матеріалах справи довідкою, сформованою системою діловодства "ДСС" (а.с. 92).

За змістом частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

За викладених обставин суд розглядає справу за відсутності представника відповідача та за наявними в ній матеріалами.

За результатом судового засідання 12.05.2026 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Візія Трейд" (далі - постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "М`ясна Садиба" (далі - покупець, відповідач) укладено договір поставки № 4422 від 05.08.2024 (далі договір) (а.с. 27 - 28).

Відповідно до пункту 1.1 договору постачальник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, поставити продукцію (надалі - "продукція" або "товар"), а покупець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, прийняти і оплатити таку продукцію.

Поставка продукції здійснюється партіями за усними або письмовими заявками покупця на підставі цього договору та специфікацій (або документу, що її замінює) на кожну партію. Асортимент, кількість, строк, ціну партії продукції та інші умови поставки сторони узгоджують в специфікації на кожну партію або в іншому документі, що її замінює. У разі, якщо сторони не погоджують специфікацію, документом що її замінює - є підписана сторонами видаткова накладна. Сторони визнають, що умови підписаної ними видаткової накладної прирівнюються до умов специфікації (п. 1.2 договору).

За змістом пункту 2.1 договору постачальник відвантажує продукцію за цінами, що визначені відповідно до п. 1.2 цього договору.

Розділом 5 договору сторонами узгоджено умови розрахунку. Так, згідно з пунктами 5.1 - 5.4 договору розрахунок за цим договором між постачальником і покупцем проводиться у національній валюті - гривні безготівково, шляхом перерахування коштів покупцем на розрахунковий рахунок постачальника (на реквізити, вказані в цьому договорі).

Оплата конкретної партії продукції проводиться на умовах, зазначених у договорі, з урахуванням умов, викладених у специфікації, і може передбачати як передоплату, так і оплату по факту поставки або на умовах відстрочки платежу.

У разі узгодження сторонами відстрочки платежу або часткової передоплати партії товару, покупець проводить оплату поставленої партії у строк не більше 7 (семи) днів з моменту поставки. Моментом та днем поставки є дата підписання сторонами видаткової накладної.

У разі, якщо сторони не узгоджують специфікацію або у разі, якщо в специфікації не узгоджений строк та порядок оплати, оплата продукції проводиться по факту поставки, тобто покупець проводить оплату поставленої партії продукції в день поставки.

Відповідно до пункту 6.1 договору продукція, що є предметом поставки за цим договором, відвантажується на адресу, визначену в специфікації. У разі, якщо сторони не узгоджують специфікацію або у разі, якщо в специфікації не узгоджена адреса, поставка товару здійснюється на адресу покупця, визначену п. 6.3 цього договору.

Якщо в специфікації на партію продукції сторони не погодили інше, продукція відвантажується на адресу, визначену п. 6.3 цього договору, на наступних умовах:

- завантаження продукції в транспортний засіб здійснюється силами та за рахунок постачальника;

- доставка продукції здійснюється транспортом та за рахунок постачальника;

- розвантаження продукції з транспортного засобу здійснюється силами та за рахунок постачальника (п. 6.2 договору).

У пункті 6.3 договору встановлено, що адресою покупця для відвантаження продукції є: 51200, Новомосковський р-н, Дніпропетровська обл., місто Новомосковськ, вулиця Сучкова, будинок, 154.

Усі ризики в період транспортування несе сторона, що надала транспортний засіб (п. 6.4 договору).

Згідно з пунктом 6.5 договору право власності на поставлену продукцію виникає у покупця з дати її фактичної передачі, що підтверджується датою підписання уповноваженим представником покупця товарно-транспортної або видаткової (товарної) накладної.

У випадку порушення своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність, визначену цим договором та чинним законодавством України (п. 7.1 договору).

Відповідно до пункту 7.2 договору в разі порушення умов щодо строків поставки або оплати, винна сторона сплачує другій стороні неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період порушення зобов`язання, за кожен день прострочення від суми заборгованості, а у разі порушення строків поставки - від суми непоставленої продукції.

Пунктом 8.1 договору передбачено, що останній набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2025 року, але у будь-якому випадку до виконання сторонами зобов`язань, узятих за цим договором у період його дії. Строк дії договору вважається продовженим на кожен наступний календарний рік на тих самих умовах, якщо жодна із сторін не повідомить письмово іншу сторону про намір припинити дію цього договору у строк 30 днів до закінчення строку його дії.

На виконання зобов`язань за договором позивач у період з жовтня по грудень 2025 року поставив відповідачу продукцію на загальну суму 2453892,72 грн, що підтверджується наявними у справі видатковими накладними від 14.10.2025 № ВЗ-141002 на суму 12479,69 грн, від 15.10.2025 № ВЗ-151002 на суму 1572760,68 грн, від 21.10.2025 № ВЗ-211003 на суму 69084,00 грн, від 27.10.2025 № ВЗ-271002 на суму 65004,00 грн, від 03.11.2025 № ВЗ-031101 на суму 59803,68 грн, від 05.11.2025 № ВЗ-051101 на суму 65199,01 грн, від 07.11.2025 № ВЗ-071102 на суму 48102,96 грн, від 10.11.2025 № ВЗ-101103 на суму 53498,29 грн, від 11.11.2025 № ВЗ-111104 на суму 54603,36 грн, від 18.11.2025 № ВЗ-181102 на суму 54603,36 грн, від 20.11.2025 № ВЗ-201102 на суму 54603,36 грн, від 25.11.2025 № ВЗ-251102 на суму 54603,36 грн, від 02.12.2025 №ВЗ-021202 на суму 54408,35 грн, від 04.12.2025 № ВЗ-041201 на суму 51868,40 грн, від 05.12.2025 № ВЗ-051201 на суму 52133,21 грн, від 12.12.2025 № ВЗ-121204 на суму 52003,20 грн, від 19.12.2025 № ВЗ-191201 на суму 61883,81 грн, № ВЗ-191202 на суму 17250,00 грн, а також відповідними товарно-транспортними накладними, які підписані та скріплені печатками сторін без зауважень та заперечень (а.с. 9 - 26, 29 - 46).

Поставлену продукцію відповідач оплатив частково в сумі 1 413 944,78 грн, у зв`язку з чим залишок не сплачених коштів за вказаними поставками станом на 30.12.2025 склав 1039947,94 грн, що відображено сторонами у двосторонньому акті звірки розрахунків за період з 18.08.2025 по 30.12.2025 за договором поставки № 4422 від 05.08.2024 (а.с. 7-8).

Викладене й стало причиною спору.

Предметом доказування у справі є обставини, пов`язані з поставкою позивачем продукції за договором та виконанням/невиконанням відповідачем обов`язку щодо повної та своєчасної оплати поставленої продукції.

Згідно з частиною першою статті 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписом частини першої статті 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з частиною першою статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З огляду на викладене та враховуючи положення пункту 5.4 договору, строк оплати поставленої позивачем продукції є таким, що настав.

Згідно з приписами статей 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

За частиною першою статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, зокрема виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Відповідно до статей 13, 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Положеннями статей 76, 77 цього Кодексу визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Під час розгляду справи судом встановлено й сторонами не заперечується, що у період з 28.01.2026 по 07.04.2026 (який не є спірним) позивачем було поставлено відповідачу продукцію на суму 417823,07 грн, а відповідачем здійснено оплату на суму 544999,52 грн, що підтверджується наданими відповідачем копіями платіжних інструкцій: № 180 від 28.01.2026 на суму 49916,16 грн, № 580 від 11.02.2026 на суму 19238,52 грн, № 641 від 19.02.2026 на суму 37437,12 грн, № 831 від 03.03.2026 на суму 81633,72 грн, № 294 від 09.03.2026 на суму 100000,00 грн, № 312 від 09.03.2026 на суму 19238,52 грн, № 958 від 16.03.2026 на суму 58377,00 грн, №1060 від 31.03.2026 на суму 100000,00 грн, № 1131 від 07.04.2026 на суму 79158,48 грн (а.с. 71 75).

Переплата за поставлену у період з 28.01.2026 по 07.04.2026 продукцію в сумі 127176,45 грн (544999,52 - 417823,07 = 127176,45) віднесена сторонами на погашення основного боргу в сумі 1039947,94 грн, заявленого позивачем до стягнення.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 231 ГПК України сплата основного боргу під час судового провадження, що є предметом спору, є підставою для закриття провадження у справі в цій частині позову у зв`язку з відсутністю предмета спору.

За частиною третьою статті 231 цього Кодексу у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Відтак судове провадження за позовом у частині стягнення основного боргу в сумі 127176,45 грн підлягає закриттю за відсутністю предмета спору на підставі пункту 2 частини першої статті 231 ГПК України.

Доказів оплати залишку вартості отриманої від позивача продукції в сумі 912771,49 грн (1039947,94 - 127176,45 = 912771,49) відповідач суду не надав, тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими й такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Приписами пункту 3 частини першої статті 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Щодо заявлених до стягнення позивачем похідних вимог суд враховує також таке.

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 02.10.2020 у справі № 911/19/19 виснував, що з огляду на вимоги частини п`ятої статті 236, статті 237 і статті 86 ГПК України господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми нарахувань, які підлягають стягненню, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру стягуваних сум нарахувань.

Заявлена позивачем до стягнення пеня в сумі 111775,38 грн нарахована за загальний період з 14.10.2025 по 28.01.2026 з відповідних сум заборгованостей за поставлену у період з жовтня по грудень 2025 року продукцію, з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ.

Перевіркою наданого розрахунку пені судом установлено, що при її нарахуванні позивачем неправильно визначено початкові дати нарахування пені.

З огляду на пункт 5.4 договору, яким установлено, що оплата продукції проводиться по факту поставки, що узгоджується з нормативними приписами частини першої статті 692 ЦК України, та зважаючи на приписи статті 253 ЦК України щодо початку перебігу строків, прострочення в оплаті мало місце з наступного дня після поставки продукції, що підтверджується фактом підписання сторонами відповідної видаткової накладної. При цьому день оплати повинен враховуватися для визначення величини заборгованості на цю дату шляхом зменшення боргу на суму такої оплати; день оплати виключається із періоду нарахування.

Тому, враховуючи здійснені відповідачем часткові оплати, правильним є наступний розрахунок пені:

з 15.10.2025 по 15.10.2025 на суму боргу 12479,69 грн, за який пеня фактично становить 10,60 грн;

з 16.10.2025 по 21.10.2025 на суму боргу 1585240,37 грн, за який пеня фактично становить 8078,21 грн;

з 22.10.2025 по 22.10.2025 на суму боргу 1654324,37 грн, за який пеня фактично становить 1405,04 грн;

з 23.10.2025 по 26.10.2025 на суму боргу 1583520,53 грн, за який пеня фактично становить 5379,63 грн;

з 27.10.2025 по 27.10.2025 на суму боргу 1518516,53 грн, за який пеня фактично становить 1289,70 грн;

з 28.10.2025 по 02.11.2025 на суму боргу 1583520,53 грн, за який пеня фактично становить 8069,45 грн;

з 03.11.2025 по 23.11.2025 на суму боргу 1503716,85 грн, за який пеня фактично становить 1277,13 грн;

з 04.11.2025 по 04.11.2025 на суму боргу 1563520,53 грн, за який пеня фактично становить 1327,92 грн;

з 05.11.2025 по 05.11.2025 на суму боргу 1485515,73 грн, за який пеня фактично становить 1261,67 грн;

з 06.11.2025 по 06.11.2025 на суму боргу 1550714,74 грн, за який пеня фактично становить 1317,05 грн;

з 07.11.2025 по 07.11.2025 на суму боргу 1285710,74 грн, за який пеня фактично становить 1091,97 грн;

з 08.11.2025 по 09.11.2025 на суму боргу 1333813,70 грн, за який пеня фактично становить 2265,66 грн;

з 10.11.2025 по 10.11.2025 на суму боргу 1268289,67 грн, за який пеня фактично становить 1077,18 грн;

з 11.11.2025 по 11.11.2025 на суму боргу 1256263,93 грн, за який пеня фактично становить 1066,96 грн;

з 12.11.2025 по 17.11.2025 на суму боргу 1310867,29 грн, за який пеня фактично становить 6680,04 грн;

з 18.11.2025 по 18.11.2025 на суму боргу 1245863,29 грн, за який пеня фактично становить 1058,13 грн;

з 19.11.2025 по 19.11.2025 на суму боргу 1300466,65 грн, за який пеня фактично становить 1104,51 грн;

з 20.11.2025 по 20.11.2025 на суму боргу 1235462,65 грн, за який пеня фактично становить 1049,30 грн;

з 21.11.2025 по 24.11.2025 на суму боргу 1290066,01 грн, за який пеня фактично становить 4382,69 грн;

з 25.11.2025 по 25.11.2025 на суму боргу 1225062,01 грн, за який пеня фактично становить 1040,46 грн;

з 26.11.2025 по 01.12.2025 на суму боргу 1279665,37 грн, за який пеня фактично становить 6521,03 грн;

з 02.12.2025 по 02.12.2025 на суму боргу 1214661,37 грн, за який пеня фактично становить 1031,63 грн;

з 03.12.2025 по 04.12.2025 на суму боргу 1217071,32 грн, за який пеня фактично становить 2067,35 грн;

з 05.12.2025 по 05.12.2025 на суму боргу 1103935,72 грн, за який пеня фактично становить 937,59 грн;

з 06.12.2025 по 11.12.2025 на суму боргу 1156068,93 грн, за який пеня фактично становить 5891,20 грн;

з 12.12.2025 по 12.12.2025 на суму боргу 1091064,93 грн, за який пеня фактично становить 926,66 грн;

з 13.12.2025 по 16.12.2025 на суму боргу 1143068,13 грн, за який пеня фактично становить 3883,30 грн;

з 17.12.2025 по 18.12.2025 на суму боргу 1125818,13 грн, за який пеня фактично становить 1912,35 грн;

з 19.12.2025 по 19.12.2025 на суму боргу 1060814,13 грн, за який пеня фактично становить 900,97 грн;

з 20.12.2025 по 29.12.2025 на суму боргу 1139947,94 грн, за який пеня фактично становить 9681,75 грн;

з 30.12.2025 по 28.01.2026 на суму боргу 1039947,94 грн, за який пеня фактично становить 26497,30 грн.

Отже, за результатом здійсненого судом перерахунку та в межах позовних вимог пеня, що підлягає стягненню з відповідача, фактично становить 110484,43 грн.

Наслідки прострочення грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх, врегульовані статтею 625 ЦК України.

Згідно з частиною другою статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Заявлені позивачем до стягнення 3% річних у сумі 10783,04 грн розраховані за загальний період з 14.10.2025 по 28.01.2026 з відповідних сум заборгованостей за поставлену у період з жовтня по грудень 2025 продукцію, інфляційні втрати в сумі 18859,80 грн розраховані із середньої величини заборгованості за загальний період з жовтня по грудень 2025 року.

Перевіркою розрахунку 3% річних встановлено, що розрахунок позивачем здійснено з помилками, аналогічними тим, що допущені під час розрахунку пені.

Враховуючи здійснені відповідачем часткові оплати, правильним є наступний розрахунок 3% річних:

з 15.10.2025 по 15.10.2025 на суму боргу 12479,69 грн, за який 3% річних фактично становить 1,03 грн;

з 16.10.2025 по 21.10.2025 на суму боргу 1585240,37 грн, за який 3% річних фактично становить 781,76 грн;

з 22.10.2025 по 22.10.2025 на суму боргу 1654324,37 грн, за який 3% річних фактично становить 135,97 грн;

з 23.10.2025 по 26.10.2025 на суму боргу 1583520,53 грн, за який 3% річних фактично становить 520,61 грн;

з 27.10.2025 по 27.10.2025 на суму боргу 1518516,53 грн, за який 3% річних фактично становить 124,81 грн;

з 28.10.2025 по 02.11.2025 на суму боргу 1583520,53 грн, за який 3% річних фактично становить 780,91 грн;

з 03.11.2025 по 23.11.2025 на суму боргу 1503716,85 грн, за який 3% річних фактично становить 123,59 грн;

з 04.11.2025 по 04.11.2025 на суму боргу 1563520,53 грн, за який 3% річних фактично становить 128,51 грн;

з 05.11.2025 по 05.11.2025 на суму боргу 1485515,73 грн, за який 3% річних фактично становить 122,10 грн;

з 06.11.2025 по 06.11.2025 на суму боргу 1550714,74 грн, за який 3% річних фактично становить 127,46 грн;

з 07.11.2025 по 07.11.2025 на суму боргу 1285710,74 грн, за який 3% річних фактично становить 105,67 грн;

з 08.11.2025 по 09.11.2025 на суму боргу 1333813,70 грн, за який 3% річних фактично становить 219,26 грн;

з 10.11.2025 по 10.11.2025 на суму боргу 1268289,67 грн, за який 3% річних фактично становить 104,24 грн;

з 11.11.2025 по 11.11.2025 на суму боргу 1256263,93 грн, за який 3% річних фактично становить 103,25 грн;

з 12.11.2025 по 17.11.2025 на суму боргу 1310867,29 грн, за який 3% річних фактично становить 646,46 грн;

з 18.11.2025 по 18.11.2025 на суму боргу 1245863,29 грн, за який 3% річних фактично становить 102,40 грн;

з 19.11.2025 по 19.11.2025 на суму боргу 1300466,65 грн, за який 3% річних фактично становить 106,89 грн;

з 20.11.2025 по 20.11.2025 на суму 1235462,65 грн, за який 3% річних фактично становить 101,54 грн;

з 21.11.2025 по 24.11.2025 на суму боргу 1290066,01 грн, за який 3% річних фактично становить 424,13 грн;

з 25.11.2025 по 25.11.2025 на суму боргу 1225062,01 грн, за який 3% річних фактично становить 100,69 грн;

з 26.11.2025 по 01.12.2025 на суму боргу 1279665,37 грн, за який 3% річних фактично становить 631,07 грн;

з 02.12.2025 по 02.12.2025 на суму боргу 1214661,37 грн, за який 3% річних фактично становить 99,84 грн;

з 03.12.2025 по 04.12.2025 на суму 1217071,32 грн, за який 3% річних фактично становить 200,07 грн;

з 05.12.2025 по 05.12.2025 на суму боргу 1103935,72 грн, за який пеня фактично становить 90,73 грн;

з 06.12.2025 по 11.12.2025 на суму боргу 1156068,93 грн, за який 3% річних фактично становить 570,12 грн;

з 12.12.2025 по 12.12.2025 на суму боргу 1091064,93 грн, за який 3% річних фактично становить 89,68 грн;

з 13.12.2025 по 16.12.2025 на суму боргу 1143068,13 грн, за який 3% річних фактично становить 375,80 грн;

з 17.12.2025 по 18.12.2025 на суму боргу 1125818,13 грн, за який пеня фактично становить 185,07 грн;

з 19.12.2025 по 19.12.2025 на суму боргу 1060814,13 грн, за який 3% річних фактично становить 87,19 грн;

з 20.12.2025 по 29.12.2025 на суму боргу 1139947,94 грн, за який 3% річних фактично становить 936,94 грн;

з 30.12.2025 по 28.01.2026 на суму боргу 1039947,94 грн, за який 3% річних фактично становить 2564,26 грн.

За результатом здійсненого судом перерахунку та в межах позовних вимог 3% річних, що підлягають стягненню з відповідача, фактично становить 10692,05 грн.

Щодо порядку розрахунку інфляційних втрат.

Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №905/21/19 наведено формулу за якою можна розрахувати інфляційні втрати: "Х" * "і-1" - 100 грн. = "ЗБ", де "Х" - залишок боргу на початок розрахункового періоду, "і-1" - офіційно встановлений індекс інфляції у розрахунковому місяці та 100 грн - умовна сума погашення боргу у цьому місяці, а "ЗБ" - залишок основного боргу з інфляційною складовою за цей місяць (вартість грошей з урахуванням інфляції у цьому місяці та часткового погашення боргу у цьому ж місяці). При цьому зазначено, що за наступний місяць базовою сумою для розрахунку індексу інфляції буде залишок боргу разом з інфляційною складовою за попередній місяць ("ЗБ" відповідно до наведеної формули), який перемножується на індекс інфляції за цей місяць, а від зазначеного добутку має відніматися сума погашення боржником своєї заборгованості у поточному місяці (якщо таке погашення відбувалося).

У випадку якщо погашення боргу не відбувалося декілька місяців підряд, то залишок основного боргу з інфляційною складовою за перший розрахунковий місяць такого періоду ("ЗБ") перемножується послідовно на індекси інфляції за весь період, протягом якого не відбувалося погашення боргу, та ділиться на 100%.

Зазначена правова позиція також викладена у постанові Верховного Суду від 20.08.2020 у справі № 904/3546/19.

Крім того, об`єднана палата Касаційного господарського суду у постанові від 20 листопада 2020 року у справі № 910/13071/19 надала роз`яснення, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Розрахунок інфляційних втрат позивачем здійснено без урахування викладеного.

За результатом здійсненого судом перерахунку сума інфляційних втрат становить 21800,10 грн, з яких:

112,32 грн - за жовтень 2025 року із заборгованості за поставлений товар за видатковою накладною № ВЗ-141002 від 14.10.2025 на суму 12479,69 грн;

14154,85 грн - за жовтень 2025 року із заборгованості за поставлений товар за видатковою накладною № ВЗ-151002 від 15.10.2025 на суму 1572760,68 грн;

3582,29 грн - за листопад 2025 року із заборгованості в сумі 895571,99 грн за посталений товар за видатковими накладними № ВЗ-141002 від 14.10.2025 на суму 12479,96 грн та № ВЗ-151002 від 15.10.2025 на суму 1572760,68 грн (з урахуванням проведених відповідачем часткових оплат у період з 23.10.2025 по 11.11.2025 на суму 689668,38 грн);

707,10 грн - за грудень 2025 року із заборгованості в сумі 353549,86 грн за поставлений товар за видатковими накладними № ВЗ-141002 від 14.10.2025 на суму 12479,96 грн та № ВЗ-151002 від 15.10.2025 на суму 1572760,68 грн (з урахуванням проведених відповідачем часткових оплат у період з 23.10.2025 по 12.12.2025 на суму 1231690,78 грн);

2495,09 грн - за листопад-грудень 2025 року із заборгованості в сумі 415295,30 грн за поставлений товар за видатковими накладними № ВЗ-211003 від 21.10.2025 на суму 69084,00 грн, № ВЗ-271002 від 27.10.2025 на суму 65004,00 грн, № ВЗ-031101 від 03.11.2025 на суму 59803,68 грн, № ВЗ-051101 від 03.11.2025 на суму 65199,01 грн, № ВЗ-071102 від 07.11.2025 на суму 48102,96 грн, № ВЗ-101103 від 10.11.2025 на суму 53498,29 грн, № ВЗ-111104 від 11.11.2025 на суму 54603,36 грн;

748,45 грн - за грудень 2025 року із заборгованості у сумі 374223,24 грн за поставлений товар за видатковими накладними № ВЗ-181102 від 18.11.2025 на суму 54603,36 грн, № ВЗ-201102 від 20.11.2025 на суму 54603,36 грн, № ВЗ-251102 від 25.11.2025 на суму 54603,36 грн, №ВЗ-021202 від 02.12.2025 на суму 54408,35 грн, № ВЗ-041201 від 04.12.2025 на суму 51868,40 грн, № ВЗ-051201 від 05.12.2025 на суму 52133,21 грн, № ВЗ-121204 від 12.12.2025 на суму 52003,20 грн.

Зважаючи на те, що сума інфляційних втрат за результатом здійсненого судом перерахунку є більшою, ніж заявлена позивачем до стягнення, вимоги щодо стягнення інфляційних втрат підлягають задоволенню в межах позову - в сумі 18859,80 грн.

За таких обставин законними й обґрунтованими є позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в загальній сумі 1052807,77 грн, з яких: 912771,49 грн - основний борг, 110484,43 грн - пеня, 10692,05 грн - 3% річних, 18859,80 грн - інфляційні втрати.

Щодо розподілу судових витрат судом враховується сплата позивачем судового збору в сумі 17720,49 грн, що підтверджується платіжною інструкцією в національній валюті № 8342 від 27.01.2026 (а.с. 5).

Проте з урахуванням приписів частини третьої статті 4 Закону України "Про судовий збір" про застосування коефіцієнта 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору у разі подання до суду процесуальних документів в електронній формі, належною до сплати сумою судового збору за подання позовної заяви у цій справі є 14176,39 грн (1181366,16 х 1,5% х 0,8 = 14176,39).

Відтак надмірно сплаченим є судовий збір у сумі 3544,10 грн (17720,49 - 14176,39 = 3544,10).

Згідно з частиною другою статті 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

За змістом пунктів 1, 5 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Сплата судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, та закриття провадження у справі в частині вимог про стягнення основного боргу в сумі 127176,45 грн мають наслідком повернення позивачу за його клопотанням з державного бюджету судового збору в сумі 5070,22 грн (127176,45 х 14176,39/1181366,16 = 1526,12; 1526,12 + 3544,10 = 5070,22).

На час ухвалення цього рішення клопотання про повернення судового збору позивач не заявляв.

Відповідно до статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору за подання позову покладаються на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам у сумі 12633,69 грн (1052807,77х12650,27/1054189,71).

Керуючись ст.ст. 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 165, 236 - 238, 240, 241 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Візія Трейд" до Товариства з обмеженою відповідальністю "М`ясна Садиба" про стягнення заборгованості в сумі 1181366,16 грн, з яких: 1039947,94 грн - основний борг, 111 775,38 грн - пеня, 10 783,04 грн - 3% річних, 18 859,80 грн - інфляційні втрати - задовольнити частково.

Закрити провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "М`ясна Садиба" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Візія Трейд" основного боргу в сумі 127176,45 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "М`ясна Садиба" (ідентифікаційний код 43620707; місцезнаходження: 51200, Дніпропетровська область, Самарівський р-н, м. Самар, вул. Гідності, буд. 154) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Візія Трейд" (ідентифікаційний код 43342107; місцезнаходження: 18000, м. Черкаси, вул. Надпільна, буд. 261, офіс 101) основний борг у сумі 912771,49 грн, пеню в сумі 110484,43 грн, 3% річних у сумі 10692,05 грн, інфляційні втрати в сумі 18859,80 грн, судовий збір у сумі 12633,69 грн.

У решті позову - відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 25.05.2026.

Суддя І.І. Колісник