Рішення № 136778293, 22.05.2026, Франківський районний суд м. Львова

Справа № 159/9448/25

Провадження 2/465/3091/26

РІШЕННЯ

Іменем України

22.05.2026 року м. Львів

Франківський районний суду м.Львова у складі головуючої судді Мартьянової С.М, розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) осіб в місті Львові цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

До суду звернувся представник позивача ТОВ «Юніт Капітал» з позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, у якій просить стягнути з відповідача на користь ТОВ «Юніт Капітал» заборгованість за кредитним договором №165346 від 26.12.2024 у розмірі 11071,02 гривень, яка складається з 6667,00 гривень заборгованості за тілом кредиту, 3903,02 гривень заборгованості за відсотками та заборгованості за комісією у розмірі 501,00 гривня. Також стягнути з відповідача на користь ТОВ «Юніт Капітал» судові витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме: судовий збір у розмірі 2 422,40 гривень, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 гривень.

Позовну заяву обґрунтовує тим, що 26.12.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «КРЕДІПЛЮС» (первісний кредитор, кредитодавець) та ОСОБА_1 (відповідач, позичальник) укладено кредитний договір про споживчий кредит № 165346 на суму 6667,00 гривень.

Відповідач, діючи свідомо та добровільно, без будь-якого примусу чи тиску, виявив намір отримати кредитні кошти та здійснив реєстрацію на офіційному веб-сайті кредитодавця. Кредитний договір складається з індивідуальної частини, яка містить персональні умови кредитування позичальника, графіку платежів та публічної частини, спільної для всіх клієнтів кредитодавця розміщеної на сайті за посиланням: https://finx.com.ua/docs. Зокрема, згідно з Правилами, до укладення кредитного договору, позичальнику для ознайомлення в особистий кабінет надано Паспорт споживчого кредиту у вигляді додатку до оферти/проекту кредитного договору. Під час реєстрації, відповідно до встановленого порядку та інструкцій, розміщених на сайті кредитодавця, відповідач пройшов процедури встановлення особи та підтвердження її достовірності, надавши необхідні персональні дані для укладення кредитного договору. Первісний кредитор здійснив ідентифікацію та верифікацію позичальника на підставі отриманих від нього відомостей та документів, а також за допомогою системи BankID НБУ, що було передбачено та погоджено умовами кредитного договору.

Позичальник приєднався до публічної частини, прийняв умови індивідуальної частини та графіку платежів, що разом становлять єдиний кредитний договір, шляхом підписання індивідуальної частини електронним підписом 37d3a883, що відповідно до вимог законодавства є належним та допустимим доказом укладення правочину між сторонами. З урахуванням викладеного, наявність електронного підпису відповідача підтверджує його волевиявлення, згоду з умовами надання кредиту, а також факт належного інформування кредитодавцем у встановленій законом формі про всі істотні умови, передбачені чинним законодавством України.

На виконання умов кредитного договору, 26.12.2024 первісний кредитор ініціював переказ коштів безготівковим зарахуванням на платіжну картку № НОМЕР_3 відповідача, що, в свою чергу, свідчить доказом того, що відповідач прийняв пропозицію первісного кредитора. Кредитодавець виконав свої зобов`язання щодо надання грошових коштів у повному обсязі.

16.04.2025 первісний кредитор та позивач уклали договір факторингу № 16042025, згідно умов якого, позивач набув право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором.

Відповідно до п. 4.1. договору факторингу №16042025 від 16.04.2025 погоджено, що право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними відповідного Реєстру прав вимог та акту приймання-передачі Реєстру, по формі встановленій у відповідних додатках.

Таким чином, відповідно до Реєстру прав вимог № 3 від 04.06.2025 до договору факторингу 1 та акту приймання-передачі Реєстру прав вимог № 3 від 04.06.2025 до договору факторингу 1, до позивача перейшло право вимоги до відповідача.

Враховуючи вищезазначене, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем, за кредитним договором, становить 11471,02 гривень, яка складається з: 6667,00 гривень - заборгованість по тілу кредиту; 3 903,02 гривень - заборгованість по несплачених відсотках за користування кредитом; 501,00 гривень - заборгованість по комісії, 400,00 грн. - заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи).

Позивач у межах даного позову не заявляє вимоги про стягнення штрафних санкцій, у зв`язку з чим загальний розмір грошових вимог, заявлений позивачем до стягнення з відповідача становить 11071,02 гривень.

Ухвалою Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 04.02.2026 передано для розгляду Франківському районному суду м. Львова цивільну справу №159/9449/25 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

Згідно супровідного листа Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 23.02.2026 дана цивільна справа надійшла до Франківського районного суду м. Львова 04.03.2026.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.03.2026 головуючим суддею визначено Мартьянову С.М.

Ухвалою суду від 09.03.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розглядати справу визначено в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» про витребування доказів - задоволено частково.

Вказану ухвалу було надіслано відповідачу на адресу реєстрації місця проживання та вона була отримана відповідачем 17.04.2026 про що свідчить його підпис на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення. Проте відповідачем ні відзиву на позов, ні клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін, ні будь-якого іншого клопотання до суду подано не було.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд доходить до висновку, що позов частково обґрунтований та підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 2 ЦПК України слід, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Отже, стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Згідно з положеннями ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

На підставі ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно статті 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що 26.12.2024 між ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №165346 (індивідуальна частина).

Відповідно до п. 1.1 якого договір, що укладається позичальником складається з цієї індивідуальної частини договору про споживчий кредит, графіку платежів, які містять персональні умови кредитування позичальника та загальної для всіх клієнтів кредитодавця публічної частини договору про споживчий кредит (публічна частина), що розміщена на веб-сайті кредитодавця https://finx.com.ua (сайт кредитодавця) за посиланням: https://finx.com.ua/docs. Позичальник укладає договір, приєднується до публічної частини, приймає умови індивідуальної частини та графіку платежів, як невід`ємних частин (складових) кредитного договору, шляхом підписання цієї індивідуальної частини/акцепту, як це передбачено розділом V цієї індивідуальної частини. З моменту підписання цієї індивідуальної частини/акцепту, договір про споживчий кредит набуває чинності. Договір підписано ОСОБА_1 2257с76f 26.12.2024., 13:24:42.

Відповідно до п. 2.1 Договору, кредитодавець зобов`язується на умовах визначених цим договором, на строк визначений п. 2.6. договору надати позичальнику грошові кошти у сумі визначеній у п. 2.2.1 договору (кредит), а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту, комісію за управління та обслуговування кредиту та проценти за користування кредитом (плата) в рекомендовану дату платежу, але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості, згідно п. 2.6 договору та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором.

Кредит надається з метою задоволення потреб позичальника, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника та інші не заборонені законодавством цілі. Типом кредиту є кредит. 2.2.1. Сума (загальний розмір) кредиту становить 6667,00 гривень надається не пізніше наступного дня після укладення договору в наступному порядку: у розмірі 5000,25 гривень на № рахунку/картки позичальника № НОМЕР_1 , у національній валюті; у розмірі 1666,75 грн. шляхом погашення заборгованості позичальника за комісією нарахованою згідно п.2.5 індивідуальної частини.

Згідно з п. 2.3-2.5 Договору ,проценти за користування кредитом нараховуються за ставкою 390,00 % річних. Тип процентної ставки фіксована. Проценти за користування кредитом нараховуються з дня наступного за днем отримання кредиту позичальником протягом строку кредитування, зазначений в п. 2.6. цієї індивідуальної частини та/або графіком платежів. Розмір процентної ставки незмінний. 2.4. Знижений тариф комісії за управління та обслуговування кредиту складає 1,00 гривень. Стандартний (базовий) тариф комісії за управління та обслуговування кредиту складає 100,00 гривень. Розмір комісії за управління та обслуговування кредиту не може бути змінено. 2.5. Комісія за надання кредиту складає 1666,75 гривень, що нараховується та підлягає сплаті одноразово в день укладення цього договору за ставкою 25,00 % від загальної суми кредиту за рахунок власних коштів позичальника або за рахунок кредиту, якщо це передбачено п. 2.2.1. цієї індивідуальної частини. Розмір комісії за надання кредиту не може бути змінено.

Як слід з п. 2.6 Договору, загальний строк кредитування за цим договором складає 84 днів з 26.12.2024 по 20.03.2025.

Відповідно до п.2.6.1. Строк, на який надається кредит встановлюється Графіком платежів. Періодичність виплат кредиту, процентів та комісії за кредитом становить 1 раз на два тижні. Конкретні дати вказані в графіку платежів.

Загальні витрати позичальника за кредитом, що включають загальну суму зборів, платежів та інших витрат позичальника, пов`язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом та комісії (без врахування суми (тіла) кредиту) складає (не перевищує) 7180,90 гривень. (п.2.7 Договору)

Згідно п 2.7.1. Договору, Денна процентна ставка складає: 5575,77грн. / 6667,00 грн. / 84 днів * 100% = 0,9956%/день.

Відповідно до п. п.п. 2.8-2.9 означеного договору орієнтовна реальна річна процентна ставка (загальні витрати за споживчим кредитом, виражені у процентах річних від загального розміру виданого кредиту) складає 48209,56% річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника (сума загального розміру кредиту та загальних витрат позичальника за кредитом) складає 12242,77 гривень.

З заяви на видачу кредиту №100727501 від 26.12.2024 слід, що ОСОБА_1 звернувся до ТОВ «Фінансова Компанія «КРЕДІПЛЮС» та, надавши свої персональні дані, просив на підставі договору видати йому кредит в розмірі 6667,00 гривень в момент його підписання на умовах, вказаних в п. 5 цієї заяви та кредитного договору. Заяву на видачу кредиту підписано ОСОБА_1 ідентифікатором 94ebc2e4, 26.12.2024, 13:24:26.

Згідно з копією паспорта споживчого кредиту - Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (Стандартизована форма) відповідач ОСОБА_1 ознайомився із основними умовами кредитування з урахуванням побажань споживача, орієнтовною реальною річною процентною ставкою та орієнтовною загальною вартістю кредиту для споживача, порядком повернення кредиту. Паспорт споживчого кредиту також містить електронний підпис відповідача одноразовим ідентифікатором.

З картки обліку виконання договору 165346 від 26.12.2024 8 ОСОБА_2 , здійсненої первісним кредитором - ТОВ «Фінансова Компанія «КРЕДІПЛЮС» - слід, що 26.12.2024 ОСОБА_3 було надано кредит у розмірі 6667,00 гривень, станом на 26.03.2025 нараховано заборгованість у розмірі 11471,00 гривень, з яких: заборгованість за тілом кредиту: 6667,00 гривень; заборгованість за процентами становить: 3903,02 гривень; заборгованість за пенею: 400,00 гривень; заборгованість по комісії: 501,00 гривень.

Згідно виписки з особового рахунку за кредитним договором №165346 від 26.12.2024 ОСОБА_1 має заборгованість за кредитним договором станом на 01.11.2025 складає 11471,02 грн.

На виконання ухвали Франківського районного суду м. Львова від 09.03.2026 в частині витребування доказів АТ КБ «ПриватБанк» надано інформацію про те, що на ім`я ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) в банку емітовано карту № НОМЕР_3 . Також емітувались інші картки. Номер телефону на який відправляється інформація про підтвердження операцій за платіжною карткою № НОМЕР_3 за період 26-12-2024- 31-12-2024; номер телефону НОМЕР_4 був/є фінансовим; номер телефону НОМЕР_4 знаходиться/знаходився в анкетних даних ОСОБА_3 . Повідомлено, що по рахунку НОМЕР_3 ( НОМЕР_5 ) було зарахування коштів на суму 5000,25 UAH за період 26.12.2024-31.12.2024: - 26.12.2024

У наданій суду АТ КБ «ПриватБанк» копії виписки за договором б/н за період з 26.12.2024 - 31.12.2024 за вказаним вище картковим рахунком ОСОБА_1 було здійснено зарахування коштів у сумі 5000,25 гривень.

16.04.2026 між ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» було укладено договір факторингу №16042025, згідно умов цього договору клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором. Сторони розуміють та погоджуються з тим, що відступлення прав вимоги за цим договором проводиться не з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідатиме перед фактором, якщо одержані ним суми будуть меншими від суми, сплаченої фактором клієнту, та меншими від загальної суми зобов`язання боржника. Разом з правом вимоги до фактора переходять всі інші права клієнта за кредитним договором. У випадку укладення сторонами більш ніж одного Реєстру прав вимог, кожен наступний реєстр прав вимог є самостійним додатком, та не замінює попередній. (п. 2.1, 2.2 означеного договору факторингу).

Таким чином, відповідно до Реєстру прав вимог № 3 від 04.06.2025 до договору факторингу 1 та акту приймання-передачі Реєстру прав вимог № 3 від 04.06.2025 до договору факторингу 1, до позивача перейшло право вимоги до відповідача.

Враховуючи вищезазначене, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем, за кредитним договором, становить 11471,02 гривень, яка складається з: 6667,00 гривень - заборгованість по тілу кредиту; 3 903,02 гривень - заборгованість по несплачених відсотках за користування кредитом; 501,00 гривень - заборгованість по комісії, 400,00 грн. - заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи).

Позивач у межах даного позову не заявляє вимоги про стягнення штрафних санкцій, у зв`язку з чим загальний розмір грошових вимог, заявлений позивачем до стягнення з відповідача становить 11071,02 гривень.

За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Як слід з ч. 1 ст. 207 ЦК України, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України.)

Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

У суду не виникло сумніву про те, що первісний кредитор виконав вимоги закону, уклав з відповідачем договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту. У свою чергу відповідач, використовуючи своє право згідно укладеного договору отримав кредитні кошти.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 512 ЦК України слід, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

ст. 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 ЦК України).

За положеннями частини 1 статті 1048 цього Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України слід, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України слід, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

За ч. 1 ст. 1048 ЦК України слід, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Статтею 1052 ЦК України передбачено, що у разі невиконання позичальником обов`язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов`язання або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором.

Як слід за ст. 1077 ЦК України , що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

За ст. 1078 ЦК України слід, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

За ст. 1082 ЦК України слід, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Згідно правової позиції Верховного Суду України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15 «….боржник який не отримав повідомлення про передачу права вимоги інший особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору…..неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі».

Отже, як було встановлено судом, відповідач уклав з первісним кредитором ТОВ «Фінансова Компанія «КРЕДІПЛЮС» договір про споживчий кредит № 165346 (індивідуальна частина) від 26 грудня 2024 року, отримав кредитні кошти, однак своєчасно їх не повернув. Новий кредитор згідно договору факторингу набув право вимоги до боржників, у тому числі і до відповідача. Відповідач належним чином не виконав обов`язки за договором. За користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний також сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Відтак, позовні вимоги сторони позивача в частині стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором №165346 від 26 грудня 2024 року у розмірі 10570,02 гривень, яка складається: з 6667,00 гривень заборгованості за тілом кредиту; 3903,02 гривень заборгованості за відсотками, підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості по комісії у сумі 501,00 гривень, суд приходить до висновку, що в цій частині заявлених позовних вимог слід відмовити з таких підстав.

Як слід з п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».

Відповідно до п. 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).

Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит, загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно з ч. 5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.

У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 зазначено, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Верховний Суд звертає увагу на те, що умови договору про сплату позичальником на користь банку винагороди за надання фінансового інструменту, відсотків за дострокове погашення кредиту та винагороди за проведення додаткового моніторингу, тобто за дії, які банк здійснює на власну користь, що є несправедливим, суперечить принципу добросовісності, є наслідком істотного дисбалансу договірних прав і обов`язків на погіршення становища споживача, за своєю природою є дискримінаційним та таким, що суперечить моральним засадам суспільства.

З таких підстав в цій частині заявлених позовних вимог слід відмовити.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Стороною позивача були надані: ордер серії АІ №2004304 від 10.09.2025, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серії КС №7073/10від 19.10.2018, довіреність від 10.09.2025, акт прийому-передачі наданих послуг (даний акт є невід`ємною частиною до договору про надання правничої допомоги № 10/09/25-02 від 10 вересня 2025 року, згідно з яким клієнт: ТОВ «Юніт Капітал» в особі директора Хлопкової М.С. засвідчив, що виконавець (АО «Соломко та партнери») надав, а клієнт отримав вказані в акті послуги на загальну суму: 7000,00 гривень, додаткова угода № 25770876232 від 11.09.2025 до Договору про надання правничої допомоги №10/09/25 від 10.09.2025, договір про надання правничої допомоги № 10/09/25-02 від 10 вересня 2025 року, укладеного між ТОВ «Юніт Капітал» та адвокатським бюро «Соломко та партнери», адвокатський запит адвоката О. соломко від 20.09.2025 до АТ КБ «ПриватБанк».

Відповідач не надав суду доказів щодо зменшення витрат на оплату правничої допомоги, які підлягають розподілу між сторонами.

Клопотань про зменшення витрат на правничу допомогу від відповідача не надходило. З таких підстав слід задовольнити вимоги сторони позивача про стягнення з відповідача понесених витрат на правничу допомогу.

Відповідно до п. 1 ч. 1, ч. 2 ст. 141 ЦПК України, слід, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У зв`язку тим, що позовні вимоги задоволено часткови, то з відповідача слідж стягнути на користь позивача судовий збір у розмірі 2312,77 гривень (10570,02*2422,40/11071,02)

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 4, 12, 13, 81, 89, 128, 141, 223, 229, 263-265 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за кредитним договором №165346 від 26.12.2024 року у розмірі 10570 (десять тисяч п`ятсот сімдесят) гривень 02 копійки, яка складається: з 6667 (шість тисяч шістсот шістдесят сім) гривень 00 копійок заборгованості за тілом кредиту, 3903 (три тисячі дев`ятсот три) гривні 02 копійки заборгованість за відсотками.

В іншій частині заявлених позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» витрати понесені по сплаті судового збору у сумі 2312 (дві тисячі триста дванадцять) гривень 77 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» витрати понесені на правничу допомогу у сумі 7000 (сім тисяч) гривень 00 копійок.

Рішення може бути оскаржено до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Найменування сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», ЄДРПОУ: 43541163, місцезнаходження за адресою: 01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 34, офіс 333.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Мартьянова С.М.