Рішення № 136792122, 25.05.2026, Франківський районний суд м. Львова

465/817/26

2/465/2629/26

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

25.05.2026 року м. Львів

Франківський районний суд м. Львова у складі головуючої судді Кушнір Б.Б.,

за участі секретаря судових засідань Пони Ю.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 09.12.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено Договір № 518104-КС-001 про надання кредиту, шляхом направлення ОСОБА_1 пропозиції (оферти) укласти Договір № 518104-КС-001 про надання кредиту. 09.12.2024 року ОСОБА_1 прийняла (акцептувала) пропозицію (оферту) щодо укладення Договору № 518104-КС-001 про надання кредиту на умовах, визначених офертою, шляхом введення через телекомунікаційну систему одноразового ідентифікатора UA-0194 з номера телефону НОМЕР_1 (що зазначено Позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті).

ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» свої зобов`язання за Договором кредиту виконало повністю та надало Позичальнику грошові кошти в розмірі 18000,00 грн шляхом перерахування на банківську картку Позичальника № НОМЕР_2 , який Позичальником вказано при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті, що підтверджується довідкою про перерахування коштів.

Зважаючи, що ОСОБА_1 належним чином не виконує свої зобов`язання за Кредитним договором, у Боржника станом на 07.01.2026 року утворилась заборгованість за Договором № 518104-КС-001 про надання кредиту в розмірі 51 894,00 грн, що складається з:

- суми прострочених платежів по тілу кредиту - 18 000,00 грн;

- суми прострочених платежів по процентах - 21 294,00 грн;

- суми заборгованості по відсотках, обчислених на підставі ст.625 ЦК України, - 9 000 грн;

- суми прострочених платежів за комісією - 3 600,00 грн.

Оскільки відповідач не виконує належним чином зобов`язання за договором, порушує його умови, позивач просить суд стягнути із відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором в розмірі 51 894,00 гривень та судові витрати.

Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 03.02.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та вирішено справу розглядати з викликом сторін.

Представник позивача, будучи належним чином повідомленим про розгляд справи, в судове засідання не з`явився, однак у позовній заяві зазначив про розгляд справи за відсутності представника позивача, щодо винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням №R067095410895 та № R067170065929 про направлення судової коеспондеції за місцем реєстрації відповідача - АДРЕСА_1 , які повернулися на адресу суду із відмікою «адресат відсутній», в судове засіданні не з`явилась.

Також відповідач повідомлялась про час та місце розгляду справи шляхом оголошення на сайті Судова влада України.

Із відповіді № 2299657 від 02.02.2026 з Єдиного державного демографічного реєстру вбачається, що відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач у встановлений строк правом на подання відзиву не скористалася, заяви про поновлення строку для подання такого до суду також не надала.

Відповідно до ч.8 ст.178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до положення ч. 3 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З урахуванням вимог статті 280 ЦПК України, суд ухвалив без винесення окремого процесуального документа провести заочний розгляд справи.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, оскільки учасники процесу в судове засідання не з`явились.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов належить задоволити, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст.3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За правилами частин 3, 6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до п.12 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію», одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Статтею 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Судом встановлено, що 09.12.2024 року між ТзОВ «Бізнес позика» та ОСОБА_1 укладено Договір № 518104-КС-001 про надання кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаними у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію», через особистий кабінет позичальника на сайті кредитора, шляхом обміну електронними повідомленнями, та підписаними у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». Зокрема, 09.12.2024 року ОСОБА_1 прийняла (акцептувала) пропозицію (оферту) щодо укладення Договору № 518104-КС-001 про надання кредиту на умовах, визначених офертою, шляхом введення через телекомунікаційну систему одноразового ідентифікатора UA-0194 з номера телефону НОМЕР_1 (що зазначено Позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті).

За обумовленими та погодженими на власний розсуд сторонами умовами договору кредитодавець надав позичальнику грошові кошти в розмірі 18 000,00 грн на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту у порядку та на умовах, визначених цим договором та Правилами надання споживчих кредитів товариства.

Сторонами визначено наступні умови: загальний розмір наданого кредиту 18 000,00 грн; строк, на який надається кредит - 16 тижнів з 09.12.2024 по 26.05.2025; плата за користуванням кредитом є фіксованою та становить 0.7 процентів за кожен день користування кредитом, комісія за надання кредиту - 3600гривень.

При цьому, приймаючи умови договору, відповідач ОСОБА_1 підтвердила, що вона ознайомлена з договором, з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, повністю розуміє всі умови, їх зміст, суть, об`єм зобов`язань та погоджується неухильно їх дотримуватися.

Судом встановлено, що позивачем умови укладеного договору виконано та надано ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 18 000,00 грн. шляхом перерахування на банківську картку № НОМЕР_2 , яка зазначена ОСОБА_1 в Анкеті клієнта, що підтверджується інформаційними довідками та випискою по рахунку, наданою АТ КБ "Приватбанк" на виконання вимог ухвали суду.

Відповідач неналежно виконувала взяті на себе зобов`язання з істотним порушенням умов Договору, що спричинило виникнення заборгованості, яка станом на 07.01.2026 року становить 51 894,00 гривень, з яких: сума прострочених платежів по тілу кредиту - 18 000,00 грн; сума прострочених платежів по процентах - 21 294,00 грн., сума заборгованості по відсотках, обчислених на підставі ст.625 ЦК України, - 9000,00грн., комісія за надання кредиту - 3600грн., що підтверджується розрахунком заборгованості, наданим позивачем.

Відповідачем наведений розрахунок не заперечено, власного не проведено, доказів його неправильності не надано. З огляду на таке у суду немає підстав сумніватися в обґрунтованості розрахунків, які беруться до уваги як розмір наявної заборгованості перед позивачем.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства у встановлений строк.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Визначаючись із розміром заборгованості у частині тіла кредиту та процентів за користування кредитом, які підлягають стягненню з відповідача, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22.11.2023, що набрав чинності 24.12.2023, доповнено ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» пунктом 5, яким встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до ч. 4 цієї статті, не може перевищувати 1%.

Як вбачається з матеріалів справи, відсотки за користування кредитом обраховані в розмірі 0,7 % в день в межах суми кредитування з 24.12.2024 по 26.05.2025, комісія за надання кредиту в розмірі 3600грн. також передбачена умовами договору, відтак визнаються судом підставними та такими, що підлягають до задоволення.

Що стосується відсотків, обчислених на підставі ст.625 ЦК України, в розмірі 9000грн. за період з24.12.2024 по 11.02.2025, то суд зазначає наступне.

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжувався та діє на даний час.

Також, згідно з п.18. Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Оскільки відповідач прострочив виконання грошового зобов`язання за кредитним договором у період дії на території України воєнного стану, нарахування відсотків згідно зі статтею 625 цього Кодексу йому не може бути нарахована у будь-якому випадку.

Верховний Суд у своїй постанові від 31 січня 2024 року № 183/7850/22(61-14740св23) виклав тлумачення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, а саме, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч. 2 ст. 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Аналогічних висновків Верховний Суд дійшов, зокрема, у постановах від 04 червня 2025 року у справі № 752/30967/21, 12 лютого 2025 року у справі № 758/5318/23.

З огляду на зазначене, позов в частині стягнення з відповідача відсотків відповідно до ст. 625 ЦКУ у розмірі 9 000 гривень, не підлягає до задоволення.

Згідно з ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до ч.1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до приписів ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Зважаючи на наведене, суд приходить до переконання, що відповідач належним чином не виконав своїх зобов`язань за договором №518104-КС-001 про надання кредиту від 09.12.2024, відтак суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в загальному розмірі 42 894,00 гривень, що складається із тіла кредиту - 18 000,00 грн., платежів по процентах - 21 294,00 грн., комісія за надання кредиту - 3600грн., є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню в цій частині.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як вбачається з матеріалів справи, заперечень проти позову відповідач не надав, наданий позивачем розрахунок заборгованості за договором, відповідачем жодним чином спростовано не було.

Крім цього, доказів на підтвердження чи спростування обставини щодо не укладення договору матеріали справи не містять, відповідачем таких не надано, що в силу положень статей 12, 81 ЦПК України, є його процесуальним обов`язком.

Водночас, суд враховує правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі №2-1383/2010, згідно яких зазначено, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

Зважаючи на встановлену статтею 204 ЦК України і не спростовану при вирішенні цієї справи в порядку статті 215 ЦК України презумпцію правомірності укладення зазначених договорів, останні у розумінні статей 11, 509 ЦК України є належними підставами для виникнення та існування обумовлених такими договорами прав і обов`язків сторін.

Належних доказів того, що відповідач здійснив повністю погашення тіла кредиту та процентів за вищевказаним кредитним договором, матеріали справи не містять.

Згідно з ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 гривень, як передбачено статтею 4 Закону України «Про судовий збір».

Ціна позову визначена позивачем сумою стягнення 51 894 гривень.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд відповідно до ст. 141 ЦПК України, стягує із відповідача на користь позивача документально підтверджені витрати зі сплати судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог на суму 2 200,66 гривень.

Частинами 4, 5 ст.268 ЦПК України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст.ст.141, 263-265, 273, 279, 280-282, 354, 355 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» заборгованість за договором № 518104-КС-001 від 09.12.2024 в розмірі : 18 000грн. суми прострочених платежів по тілу кредиту, 21 294,00грн. суми прострочених плптежів по процентах, 36 000грн. суми прострочних платежів за комісією, а також судовий збір в розмірі 2200,66 гривень, всього 45 094 грн. 66 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на заочне рішення може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика», код ЄДРПОУ 41084239, адреса: 01133, м.Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 411.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 .

Повний текс судового рішення складено 25.05.2026.

Суддя Кушнір Б.Б.