Рішення № 136776839, 14.05.2026, Конотопський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 577/1480/26

Провадження № 2/577/1087/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 травня 2026 року м. Конотоп

Конотопський міськрайонний суд Сумської області

в складі : головуючого судді Галяна С.В.

за участю секретаря судового засідання Іваненко Н.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в місті Конотопі справу за позовом акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В :

АТ «Перший Український міжнародний банк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 190817,51 грн. Свої вимоги мотивує тим, що між АТ «Перший Український міжнародний банк» та ОСОБА_1 22.01.2023 року укладений кредитний договір № 2002122124601, на підставі якого ОСОБА_1 видано кредит у сумі 3000 грн. та 25.05.2023 року укладений кредитний договір № 1002138642401, на підставі якого ОСОБА_1 видано кредит у сумі 100000 грн. Відповідач не виконує свої кредитні зобов`язання належним чином, у зв`язку з чим виникла заборгованість станом на 05.01.2026 року по кредитному договору від 22.01.2023 року № 2002122124601 в розмірі 2006,29 грн., з яких: 1382,43 грн. заборгованість за кредитом; 623,86 грн. заборгованість за процентами, по кредитному договору від 25.05.2023 року № 1002138642401 в розмірі 188811,22 грн., з яких: 85186,40 грн. заборгованість за кредитом; 17,82 грн. заборгованість за процентами, 103607 грн. - заборгованість за комісією. Загальна сума заборгованості 190817,51 грн. Позивач зазначив, що ним було направлено письмові вимоги (повідомлення) відповідачу, однак, у наданий строк заборгованість відповідачем погашена не була. Вважаючи свої права порушеними, позивач вимушений звернутися до суду із вказаним позовом і просить суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість у сумі 190817,51 грн. та понесені судові витрати.

У судове засідання представник позивача Анохіна О.О. не з`явилася, у позовній заяві зазначила, що прохає розглядати справу за відсутності представника позивача, проти винесення заочного рішення не заперечує (а.с. 3).

Відповідач ОСОБА_1 та її представник адвокат Огорілко Ю.М. до судового засідання не з`явилися, останній надав відзив на позовну заяву, у якому зазначив, що прохає розглядати справу без його участі та участі відповідача, а також зазначив, що позивачем не доведено, що ним перераховано кошти кредиту на обумовлений сторонами рахунок у заяві № 1002138642401 від 25.05.2023 року на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб. Заява не містить конкретного розрахунку та графіку платежів відповідача, що вказує на його неналежне ознайомлення з умовами заяви. Крім того зазначив про незаконність вимог позивача про стягнення з відповідача комісії за обслуговування кредиту в розмірі: 103607 грн. (а.с. 33-35).

Ухвалою судді Конотопського міськрайонного суду Сумської області Галяна С.В. від 26.03.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено до судового розгляду на 14.04.2026 року (а.с. 23).

Протокольною ухвалою Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 14.04.2026 року у зв`язку з клопотанням відповідача судове засідання відкладено на 14.05.2026 року (а.с. 29).

В зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, не здійснювалось.

Вивчивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд вважає, що позовна заява підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

22.01.2023 року між АТ «Перший Український міжнародний банк» та ОСОБА_1 підписано заяву № 2002122124601 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, на підставі якої останньому видано кредит в сумі 3000 грн., строк дії договору 12 місяців; стандартна процентна ставка 35,88% річних, реальна річна процентна ставка 42,36 % річних (а.с. 6-7).

25.05.2023 року між АТ «Перший Український міжнародний банк» та ОСОБА_1 підписано заяву № 1002138642401 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, на підставі якої останньому видано кредит в сумі 100000 грн., строк дії договору 36 місяців; процентна ставка 0,010 % річних, розмір комісії за обслуговування кредитної заборгованості 3,99 % (а.с.8-9).

Відповідно до розрахунків заборгованості станом на 05.01.2026 року утворилася заборгованість: по кредитному договору від 22.01.2023 року № 2002122124601 в розмірі 2006,29 грн., з яких: 1382,43 грн. заборгованість за кредитом; 623,86 грн. заборгованість за процентами; по кредитному договору від 25.05.2023 року № 1002138642401 в розмірі 188811,22 грн., з яких: 85186,40 грн. заборгованість за кредитом; 17,82 грн. заборгованість за процентами, 103607 грн. - заборгованість за комісією (а.с. 11-12, 13-14).

За змістом ст.ст. 3, 6, 627 ЦК України в Україні діє принцип свободи договору, відповідно до якого сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Згідно з ст.ст.526, 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно з ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За змістом ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно з ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч.2 ст. 1056-1 ЦК України, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення цього кодексу, що регулюють договір позики.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

06.01.2026 року за вих. КНО-44.2.2./1000 позивачем на адресу відповідача скеровувалась письмова вимога (повідомлення), щодо негайного погашення заборгованості за кредитним договором не пізніше 30 календарних днів з дня отримання цього повідомлення. Однак, станом на день розгляду справи, вказана вимога відповідачем була проігнорована, зобов`язання за кредитним договором належним чином ним не виконано (а.с. 16).

Щодо стягнення заборгованості за комісією за обслуговування кредитної заборгованості в сумі 103607 грн., то суд знаходить такі вимоги необгрунтованими та безпідставними, виходячи з наступного.

Імперативним приписом третього абзацу частини 4 статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» у редакції чинній на час укладання договору кредитодавцю заборонялося у договорі про надання споживчого кредиту встановлювати будь-які збори, відсотки, комісії, які не є послугами у визначенні цього Закону.

Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою в розумінні цього Закону є нікчемними.

Згідно із частинами першою, третьою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник повернути кредит та сплатити відсотки.

Особливості регулювання відносин про надання споживчого кредиту встановлюються Законом.

Оскільки, відповідно до умов кредитного договору, що укладений між сторонами, банк надав ОСОБА_1 кредит на споживчі цілі, особливості регулювання відносин сторін визначаються Законом України «Про захист прав споживачів».

За положеннями абзацу третього частини четвертої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» (в редакції на час укладення кредитного договору), кредитодавцю забороняється встановлювати в договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.

Згідно із цим Законом (в редакції на час укладення кредитного договору), послуга - це діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб; споживчий кредит - це кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції (пункти 17 і 23 статті 1).

Отже, послугою з надання споживчого кредиту є діяльність банку або іншої фінансової установи з передачі споживачу коштів на придбання продукції для його особистих потреб, а тому встановлення кредитором будь-яких зборів, відсотків, комісій, платежів за інші дії, ніж надання коштів на придбання продукції, є незаконним, а такі умови споживчого кредиту є нікчемними.

За положеннями ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів» (в редакції на час укладення кредитного договору), продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору.

Відповідно до ч. 8 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) нечіткі або двозначні положенні договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача.

Крім того, відповідно до ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно - правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

З рішення Конституційного Суду України від 10.11.2011 року за № 15-рп/2011 вбачається, що положення пунктів 22, 23 ст. 1, ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 р. з наступними змінами, у взаємозв`язку з положеннями ч. 4 ст. 42 Конституції України треба розуміти так, що їх дія поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником за договором про надання споживчого кредиту, що виникають під час укладення, так і виконання такого договору.

Відповідно до п.3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених Постановою правління Національного банку України від 10.05.2007 року № 168, банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача тощо), або що вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на укладення кредитного договору тощо).

Відповідно до частини першої ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК України саме на момент вчинення правочину.

Частиною 1 ст. 203 ЦК України визначено, що зміст правочину не може суперечити актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. При цьому законодавством визначено наслідки невідповідності правочину актам цивільного законодавства, зокрема можливість визнання його недійсним за рішенням суду або його нікчемність у випадках, визначених законом (ст.215 ЦК України).

Таким чином, встановлення у кредитному договорі несправедливих умов щодо сплати щомісячної плати (комісії) за обслуговування кредитної заборгованості, а саме за послуги, які супроводжують кредит як компенсація супутніх послуг банку за рахунок позивача суперечить актам цивільного законодавства, оскільки банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які той здійснює на власну користь, внаслідок чого виникає істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача.

Аналогічний правовий висновок зробив Верховний Суд України у постанові від 06 вересня 2017 року при розгляді справи № 6-2071цс16, предметом якої був спір про визнання недійсним положення кредитного договору, укладеного між ПАТ «Ідея Банк» та фізичною особою, яким встановлено плату за обслуговування кредиту (комісію). При розгляді цієї справи Верховний Суд України зробив висновок, відповідно до якого, виходячи з положень ст.ст.1, 11 Закону України «Про захист прав споживачів» послугою з надання споживчого кредиту є діяльність банку або іншої фінансової установи з передачі споживачу коштів на придбання продукції для його особистих потреб, а тому встановлення кредитором будь-яких зборів, відсотків, комісій, платежів за інші дії, ніж надання коштів на придбання продукції, є незаконним, а такі умови споживчого кредиту є нікчемними і не потребують визнання недійсними.

Аналогічна правова позиція висвітлена у Постанові Верховного Суду від 26 червня 2019 року № 686/5078/18.

Виходячи із наведеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за комісією задоволенню не підлягають.

Враховуючи вищевикладене, з ОСОБА_1 на користь АТ «Перший Український міжнародний банк» підлягає стягненню заборгованість в сумі 87210,51 грн.

Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що становить 46 %, або 1224,70 грн.

Керуючись ст. ст. 4-13, 17, 18, 141, 263, 265, 273, 274, 279 ЦПК України, ст.ст. 1054, 634, 642, 549 ЦК України, ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», суд

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» заборгованість за кредитними договорами № 2002122124601 від 22.01.2023 року та № 1002138642401 від 25.05.2023 року в розмірі 87210,51 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1224,70 грн., а всього 88435,21 грн. (вісімдесят вісім тисяч чотириста тридцять п`ять грн. 21 коп.).

В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін:

Позивач: акціонерне товариство «Перший Український міжнародний банк» (юридична адреса: 04070, м. Київ, вул. Андріївська, буд. 4, код ЄДРПОУ 14282829).

Відповідач: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ).

Суддя Галян С. В.