Рішення № 136775613, 25.05.2026, Ямпільський районний суд Вінницької області

Справа153/482/26

Провадження2/153/252/26-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" травня 2026 р. м.Ямпіль

Ямпільський районний суд Вінницької області у складі головуючого судді Швеця Р.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Позика» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на його користь заборгованість за договором про надання фінансового кредиту №73344480 від 08.02.2022 в сумі 17000 гривень, судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 5500,00 грн. Свої вимоги мотивує тим, що 08.02.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Ірбіс» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №73344480. Вказаний договір укладений в електронній формі та підписаний електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, який був надісланий на номер його мобільного телефону. Відповідно до вказаного договору на картку відповідача ТОВ «Фінансова Компанія «Ірбіс» були перераховані кошти в сумі 5000 гривень на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідач ОСОБА_2 зобов`язалася повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом. 01.09.2025 між ТОВ «Фінансова Компанія «Ірбіс» та ТОВ «Фінансова Компанія «Позика» було укладено договір факторингу №010920250/1, у відповідності до якого ТОВ «Фінансова Компанія «Ірбіс» передало (відступило) ТОВ «Фінансова Компанія «Позика» належні йому права вимоги до боржників, зокрема, до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №73344480 від 08.02.2022. Відповідач зобов`язання за вказаним кредитним договором не виконала, у зв`язку з чим виникла заборгованість в розмірі 17000 грн., з яких: 5000 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 12000 грн. - заборгованість за відсотками, що стало підставою для звернення позивача до суду із вказаним позовом.

Відповідно до ухвали Ямпільського районного суду Вінницької області від 25.03.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідно до ухвали Ямпільського районного суду Вінницької області від 01.04.2026 задоволено клопотання представника позивача, поновлено ТОВ «Фінансова Компанія «Позика» пропущений процесуальний строк на подання клопотання про витребування доказів, витребувано письмові докази.

Копія ухвали про відкриття провадження у справі направлялась на адресу реєстрації відповідача, однак, до суду повернувся конверт із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Враховуючи норми п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України, відповідач вважається належним чином повідомленим про розгляд справи.

Відповідач у визначений ухвалою суду строк ні відзиву на позов, ні клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, до суду не подав.

Враховуючи вищевикладене та положення ст.ст. 178, 279 ЦПК України, суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами. При цьому, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що 08.02.2022 між ТОВ «Фінансова Компанія «Ірбіс» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансового кредиту №73344480 від 08.02.2022 (а.с.9-15).

Відповідно до п.3.1 Договору товариство надає кредит клієнту у розмірі 5000 грн. з оплатою по процентній ставці, що вираховується в наведеному графіку згідно п. 3.2 цього Договору, а Клієнт зобов`язується повернути Кредит та сплатити передбачені цим Договором проценти у строки та на умовах даного Договору.

Згідно п.3.2 Договору за користування кредитом Клієнт зобов`язаний сплатити Товариству стандартну процентну ставку у розмірі 3%. Стандартна процентна ставка застосовується у межах строку, визначеного у п. 4.2. цього Договору та у межах нового стандартного періоду строку кредитування, якщо відбулось продовження строку кредитування за ініціативою Клієнта.

Пільговий період 30 календарних днів з 08.02.2022 по 10.03.2022 процентна ставка 2 % (п.3.2.1. п.3.2 Договору).

Стандартний період 60 календарних днів з 11.03.2022 по 09.05.2022 процентна ставка 3 % (п.3.2.2. п.3.2 Договору).

У додатку №1 до вищевказаного договору сторони погодили графік платежів (а.с.14 на звороті 15).

З матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_1 вчинила ряд дій, спрямованих на укладення кредитного договору і підписала його 31.08.2021 електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора 924191. В свою чергу, позикодавцем було проведено ідентифікацію та верифікацію клієнта відповідача, що підтверджується довідкою ТОВ «Фінансова Компанія «Ірбіс» про ідентифікацію клієнта від 01.09.2025, з якої встановлено, що договір було підписано електронним підписом ОСОБА_1 одноразовий ідентифікатор 924191, номер телефону - НОМЕР_1 , дата та час підписання 2/8/2022, номер картки НОМЕР_2 (а.с.16).

Підписуючи вищевказаний договір відповідач підтвердила, зокрема, що ознайомилася та погоджується з усіма умовами Правил та Договору; не вважає умови цього Договору несправедливими, невигідними/вкрай невигідними для себе; укладає цей Договір особисто, згідно зі своїм вільним волевиявленням, яке повністю відповідає внутрішній волі Клієнта як Сторони цього Договору, усвідомлює значення своїх дій, обізнана із загальними вимогами, додержання яких є необхідним для чинності правочину, не діє під впливом тяжкої для себе обставини; їй надана інформація, зазначена в ч. 2 ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», у повній відповідності з вимогами, що ставляться до порядку надання такої інформації (п. 13.9.1-п. 13.9.4 Договору).

Відповідно до повідомлення №3152_251021114526 від 21 жовтня 2025 року, ТОВ «Універсальні платіжні рішення» було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта: 08.02.2022 21:21:29 на суму 5000 грн., маска картки НОМЕР_2 , номер транзакції в системі iPay.ua 136666290 (а.с.17).

Із витребуваної судом з АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» інформації встановлено, що на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , банком було емітовано платіжну карту № НОМЕР_4 . Номер телефону, на який надсилалася інформація про підтвердження здійснення операцій (фінансовий номер телефону) за платіжною карткою № НОМЕР_4 за період з 08.02.2022 по 10.02.2022 - НОМЕР_5 . На картковий рахунок № НОМЕР_4 08.02.2022 було зарахування грошових коштів у розмірі 5000 грн. (а.с.61-64).

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором про надання фінансового кредиту №73344480 заборгованість відповідача становить 17000 грн., з яких: 5000 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 12000 грн. - заборгованість за відсотками. Що підтверджено (а.с.18-19).

01.09.2025 між ТОВ «ФК «Ірбіс» та ТОВ «ФК «Позика» було укладено договір факторингу №01092025/01, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «Ірбіс» передало (відступило) ТОВ «ФК «Позика» належні йому права вимоги до боржників, зокрема, до ОСОБА_1 за договором про надання фінансового кредиту №73344480 від 08.02.2022 (а.с.20-22).

Так, згідно з п. 4.1 вищевказаного договору право вимоги переходить від ТОВ «ФК «Ірбіс» до ТОВ «ФК «Позика» з моменту підписання ними відповідного Реєстру прав вимог у формі наведеної в додатку №1 до цього договору.

З витягу із додатку №1 до договору факторингу вбачається відступлення ТОВ «ФК «Ірбіс» ТОВ «ФК «Позика» права вимоги до боржника за кредитним договором №73344480 від 08.02.2022. Заборгованість відповідача перед позивачем становить 17000 грн., з яких: 5000 грн. сума заборгованості по тілу кредиту, 12000 грн. заборгованість за відсотками (а.с.26).

Надаючи правову оцінку зазначеним обставинам, суд враховує наступне.

За змістом ч.ч. 1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст.626 ЦК України).

В силу ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Із положень ч.1 ст.634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ч.7, 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 зазначеного Закону встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Норми статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису, так і електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором. Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа і не може визнаватися недійсним лише через його електронну форму.

Статтею 1054 ЦК України визначено зміст кредитного договору. Так, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Істотними умовами кредиту є розмір кредиту та строк повернення кредиту.

Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно положень ст.629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ч.1 ст.527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п.1 ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно із положеннями ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приписами ст. 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною 1 статті 76, частиною 1 статті 77 та статті 80 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З огляду на вищезазначене, суд приходить до висновку, що встановленими обставинами справи підтверджується факт укладення між ТОВ «Фінансова компанія «Ірбіс» та відповідачем ОСОБА_1 договору про надання фінансового кредиту №73344480 від 08.02.2022, який підписаний з використанням електронного підпису за допомогою одноразового ідентифікатора і відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» цей договір вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі.

Сторони договору узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення договору на таких умовах.

При цьому, факт отримання ОСОБА_1 позики в сумі 5000 грн. підтверджується повідомленням ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» щодо переказу коштів у сумі 5000,00 грн. та повідомленням АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК».

На спростування вказаних обставин відповідачем не було надано жодних належних та допустимих доказів, тоді як надані позивачем до позову докази відповідають вимогам щодо їх належності та допустимості.

Наявними у матеріалах справи доказами також підтверджується факт переходу права грошової вимоги від первісного кредитора до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» за кредитним договором, укладеним між ТОВ «Фінансова Компанія «Ірбіс» та відповідачем.

Всупереч вищевказаним нормам законодавства та умов кредитного договору, відповідач не виконала належним чином свого зобов`язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «Фінансова Компанія «Ірбіс» ні на рахунки позивача.

Таким чином, заборгованість відповідача за кредитним договором №73344480 від 08.02.2022, підлягає стягненню на користь ТОВ «Фінансова компанія «Позика».

З урахуванням наведеного, оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача на його користь суми заборгованості за кредитним договором №73344480 від 08.02.2022 в розмірі 17000 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 5000 грн., заборгованість за відсотками 12000 грн., є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги задоволено у повному обсязі, судові витрати, понесені позивачем і документально підтверджені платіжною інструкцією №73344480 від 03.03.2026, за правилами ст.141 ЦПК України покладаються на відповідача, а тому суд має підстави для стягнення із відповідача на користь позивача судових витрат по оплаті судового збору у розмірі 2662 гривні 40 копійок.

Крім того, представником позивача заявлено вимогу про стягнення з відповідача витрат за надання професійної правничої допомоги в розмірі 5500,00 грн.

Згідно ч.3 ст.133 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Відповідно до положень статті 137 ЦПК України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

На підтвердження понесених витрат позивачем надано копію договору про надання правової допомоги №39493634/03 від 02.01.2026, укладений між ТОВ «Фінансова Компанія «Позика» та ФОП Горобей Русланою Геннадіївною; копію додаткової угоди №73344480 до Договору про надання правової допомоги №39493634/03 від 02.01.2026; детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних Горобей Р.Г., необхідних для надання правничої (правової) допомоги за позовом ТОВ «ФК «Позика» щодо стягнення заборгованості; копію акта надання послуг на підтвердження факту надання правової допомоги від 16.02.2026; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю видане на ім`я Горобей Руслани Геннадіївни.

Згідно детального опису робіт (наданих послуг) виконаних Горобей Р.Г., необхідних для надання правничої (правової) допомоги за позовом ТОВ «ФК «Позика» щодо стягнення заборгованості, позивачу надані послуги: письмова консультація Клієнта щодо спірних правовідносин - 0,5 год., вартістю 1000 грн./год., загальна вартість 500 грн.; правовий аналіз обставин спірних правовідносин та надання правових рекомендацій (консультацій) щодо захисту інтересів ТОВ «ФК «Позика» - 1 год., вартістю 1500 грн./год., загальна вартість 1500 грн.; складання позовної заяви про стягнення кредитної заборгованості, в тому числі попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, позивач - 2 год., вартістю 1500 грн./год., загальна вартість 3000 грн.; формування додатків до позовної заяви (письмові докази) - 0,5 год., вартістю 1000 грн./год., загальна вартість 500 грн. Разом 5500 грн.

Тобто, позивач надав докази понесених витрат на професійну правову допомогу.

Водночас, у рішенні Європейського суду з прав людини від 23 січня 2014 року (справа «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними й неминучими, а їх розмір - обґрунтованим (пункт 268).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до послідовної практики Верховного Суду, визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо (постанови Верховного Суду від 09 березня 2021 року у справі №200/10535/19-а, від 18 березня 2021 року у справі №520/4012/19, від 23 квітня 2021 року у справі №521/15516/19, від 14 червня 2021 року у справі №826/13244/16).

Отже, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним, суд, з урахуванням конкретних обставин, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

При вирішенні цього питання суд враховує, що справа про стягнення заборгованості за кредитним договором не є спором значної складності, не потребує дослідження великого обсягу доказів та не потребує значних витрат часу на виконання відповідних робіт щодо підготовки позовної заяви, з огляду на сталу практику національних судів зі спірних правовідносин.

Так, переважна більшість тексту позову містить перелік норм чинного законодавства, використання яких є типовим для даного виду цивільно-правових спорів. Судовий розгляд справи здійснений без участі представника позивача, що не потребувало витрат часу адвоката для участі у судових засіданнях.

З урахуванням категорії справи, рівня складності юридичної кваліфікації правовідносин, обсягу наданих позивачу послуг з правничої допомоги, змісту поданих процесуальних документів, принципів співмірності та розумності судових витрат, критерію реальності адвокатських витрат, їхньої дійсності та необхідності, суд дійшов висновку, щодо зменшення відшкодування витрат на професійну правничу допомогу позивача до 4000 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.12, 13, 76-81, 89, 141, 247, 258, 259, 263, 264, 265, 274, 279 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Позика», код ЄДРПОУ 39493634, заборгованість за кредитним договором №73344480 від 08.02.2022 в сумі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з яких 5000 (п`ять тисяч) гривень заборгованість за тілом кредиту, 12000 (дванадцять тисяч) гривень заборгованість за відсотками.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Позика», код ЄДРПОУ 39493634, судовий збір в сумі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 (сорок) копійок та 4000 (чотири тисячі) гривень витрат на професійну правничу допомогу.

В іншій частині позовних вимог щодо стягнення витрат на професійну правову допомогу - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Позика», адреса місцезнаходження: вулиця Симона Петлюри, буд.21/1 м. Бровари Київської області, 07406, код ЄДРПОУ 39493634.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Повний текст рішення складено 25 травня 2026 року.

Суддя Р.В. Швець