Рішення № 136773911, 20.05.2026, Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська

№ 207/618/26

№ 2/207/1436/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2026 року м. Кам`янське

Південний районний суд міста Кам`янського у складі:

головуючого судді Юрченко І.М.,

при секретарі Сівачук А.А.,

за участю

відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Кам`янське цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

АТ «Універсал Банк» звернувся до суду з позовною заявою, у якій просив стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 25 вересня 2022 року у розмірі 22514 (двадцять дві тисячі п`ятсот чотирнадцять) грн. 25 коп. станом на 08 грудня 2025 року.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що 25 вересня 2022 року ОСОБА_1 встановив мобільний додаток Monobank (сервіс банку, що дозволяє надавати клієнтові банківські послуги через смартфон за допомогою мобільного додатку).

«Monobank» - це мобільний банк в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яким є платіжні картки monobank.

Оcобливістю проекту monobank є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно без відділень.

Після перевірки кредитної історії на платіжних картках monobank за заявою клієнтів встановлюється кредитний ліміт.

Пройшовши реєстрацію та надавши один із пакетів документів відповідач підписав Анкету-заяву Клієнта до Договору про надання банківських послуг «Monobank» шляхом застосування цифрового власноручного підпису. Анкета-заява разом з Умовами і правилами обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк», Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. Підписавши Анкету-заяву відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку вищезазначених документів, що складають Договір та зобов`язався виконувати його умови.

На підставі укладеного Договору відповідач отримав кредит у розмірі 20000 грн. 00 коп. у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, платіжним засобом якого є платіжна картка.

Станом на 27 жовтня 2023 року у відповідача прострочення зобов`язання із сплати щомісячного мінімального платежу за Договором сягнуло понад 90 днів, у зв`язку з чим, на підставі положення п.п.5.17 п.5 Розділу II Умов, відбулось істотне порушення Клієнтом зобов`язань, вся заборгованість за кредитом стала простроченою. Банк 27 жовтня 2023 року направив відповідачу повідомлення «пуш» про істотне порушення умов Договору та про необхідність погасити суму заборгованості. Проте, відповідач не вчинив ніяких дій для погашення заборгованості.

АТ «Універсал Банк» свої зобов`язання за Договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту. В свою чергу відповідач, всупереч чинному законодавству та умовам договору, належним чином покладені на нього обов`язки перед банком не виконав, порушив умови кредитного договору і має прострочену заборгованість.

Станом на 08 грудня 2025 року за відповідачем по укладеному з АТ «Універсал Банк» договору про надання банківських послуг «Monobank» від 25 вересня 2022 року наявна заборгованість на загальну суму 22514 (двадцять дві тисячі п`ятсот чотирнадцять) грн. 25 коп., в тому числі: загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) 22514 (двадцять дві тисячі п`ятсот чотирнадцять) грн. 25 коп. До теперішнього часу сума боргу за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 25 вересня 2022 року відповідачем не погашена. Вищенаведене зумовило позивача звернутись до суду з відповідною позовною заявою.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, просив розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

20 березня 2026 року від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву (арк. с. 64-68), в якому він зазначив, що не визнає позовні вимоги виходячи з наступного.

Дійсно 25 вересня 2022 року він придбав в одному з магазинів мережі АТБ у м. Кам`янське Чорну картку «Monobank». У той же ден, встановив на свій смартфон мобільний додаток monobank, пройшов реєстрацію та став клієнтом АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК».

У своїй Анкеті-заяві до Договору про надання банківських послуг Monobank (пункт 2) він просив «встановити кредитний ліміт на суму, зазначену у мобільному додатку» (додаток позвивача №8).

На той момент сума кредитного ліміту становила 0 (нуль) гривень, що підтверджує «даток Позивача №7 - «Рух коштів по картці». Такий кредитний ліміт його повністю влаштовував, оскільки він не мав наміру запозичувати кошти у Позивача. У період з 25 вересня по 31 грудня 2022 року він поповнював зазначену банківську картку виключно власними коштами. За цей період він вніс на свою картку Monobank 13762,08 грн., які він класифікує як «Сума погашення за наданим кредитом». Тобто погасив якийсь кредит на вказану суму, хоча ніяких коштів у вигляді кредиту/кредитів не отримував від Позивача взагалі.

01 січня 2023 року (додаток Позивача №7) на його картці «Monobank» невідомим чином з`явилися 20000 грн. Про це він випадково дізнався лише 2 січня, коли поповнював картку, на якій, на той момент, було лише 60,96 грн. власних коштів. Відразу не став з`ясовувати походження надісланих йому грошей через ряд особистих обставин.

При цьому, продовжив поповнювати свою картку «Monobank» власними коштами (загалом - на 1514,25 грн.), які й витрачав на свої потреби. Через деякий час він вирішив, що сталася якась помилка і йому «просто пощастило», тому став витрачати і ці гроші. Трохи згодом Позивач проінформував, що це - кредитний ліміт, якій він встановив йому, на свій власний розсуд, без його прохання і згоди.

Ніякого запиту (заяви) Позивачу про можливість надання йому споживчого кредиту він не робив. Ніякий договір про споживчий кредит він з Позивачем не укладав.

Він подав та підписав Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг «Monobank», де у пункті 2 (про що вже було зазначено вище) просив встановити йому кредитний ліміт на суму, зазначену у мобільному додатку. Тобто 0 (нуль) гривень, що і було зроблено Позивачем.

Вказана Анкета-заява взагалі не містить відповідних істотних умов кредитного договору. В ній відсутні будь-які відомості стосовно оформлення кредиту, чітко не вказана сума кредитного ліміту (тільки «зазначена у мобільному додатку», строк повернення кредиту, визначення розміру процентів за користування кредитом, наслідки порушення умов кредитування (тільки про нарахування 3,1% на місяць у разі виходу з пільгового періоду), тощо.

Він ніколи не звертався до Позивача, як до надавача фінансових послуг, з метою отримання фінансової послуги у вигляді встановлення кредитного ліміту більш ніж 0 (нуль) гривень. Ніякого договору про надання йому будь-якої фінансової послуги з Позивачем не укладав.

При зверненні до суду Банк зазначає, що підписанням Анкети-заяви Позичальник ознайомився з Умовами обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «Універсал Банк» (далі - Умови). Натомість, надані Позивачем матеріали справи не містять підтверджень, що не тільки саме ці Умови і правила та Тарифи були надані йому для попереднього ознайомлення, а й взагалі були надані.

У своїй заяві Позивач вимагає стягнути з нього не тільки так званий «кредит», а ще й передбачену Тарифами неустойку в розмірі 2514 (дві тисячі п`ятсот чотирнадцять) грн. 25 коп. При цьому, немає жодних підтверджень, що на 01 січня 2023 року діяли умови розрахунку неустойки, вказані в Позові, а також в доданих до нього Умовах і правилах та Тарифах.

Ці документи не можуть бути належними доказами, оскільки повністю залежать від волевиявлення і дій однієї сторони (Позивача), яка може вносити відповідні зміни в надані документи. До моменту звернення Позивача до суду із відповідним позовом він міг неодноразово змінювати Умови і правила та Тарифи, а до своєї заяви додати вказані документи у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення Позову.

За таких обставин, без наданих достовірних підтверджень вказані Позивачем розміри штрафних санкцій не можуть вважатися надійним доказом у справі.

У задоволенні позовних вимог АТ «Універсал Банк» просить відмовити.

30 березея 2026 року від представника позивача на адресу Південного районного суду міста Кам`янського надійшла відповідь на відзив (арк. с. 109-114), в якій зазначив, що відповідно до статті 628 ЦК України Договір про надання банківських послуг, що укладається між Банком та клієнтом, є змішаним договором, в якому містяться елементи різних договорів, в тому числі але не виключно: договору банківського рахунка; договору про споживчий кредит (пункт 5 Надання та обслуговування кредиту розділу II Умови випуску та користування Платіжними картками, розділ IV Фабрика розстрочок); договору банківського вкладу (депозиту) (Розділ VI Загальні умови Депозиту MONOBANK).

До відносин між Сторонами (в тому числі з питань внесення змін до Договору) застосовуються у відповідних частинах положення законодавства щодо договорів, елементи яких містяться у Договорі.

До позовної заяви були додані наступні докази, що підтверджують факт укладення Договору про надання банківських послуг від 25.09.2022 р.: копія Анкети-заяви до Договору про надання банківських послуг; Витяг з Умови і правила обслуговування в AT «УНІВЕРСАЛ БАНК» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank | Universal Bank; Витяг з Тарифів за карткою Monobank; розрахунок заборгованості; деталізовану виписку про рух коштів по картковому рахунку; довідку про наявність рахунку; довідку про встановлення кредитного ліміту.

Окрім цього в позовній заяві надане посилання на офіційний інтернет ресурс AT «УНІВЕРСАЛ БАНК», а саме https://www.monobank.ua/terms, де у вільному доступу опубліковані Умови і правила обслуговування в AT «УНІВЕРСАЛ БАНК» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank|Universal Bank (далі - Умови).

Умови опубліковані і є безперервно доступними у їх поточній редакції, а також архів редакцій за весь період існування, зокрема в чинній на момент укладення Договору між Позивачем та Відповідачем. На момент укладення Договору чинною була редакцію Умов від 17.09.2020 р. (посилання на вказану редакцію: https ://monobank.ua/terms?file=umovy-2020-09-2 l.pdf).

Умови у вказаній редакції (від 17.09.2020 р.) доступні на сайті Банку з моменту набуття їх чинності, а отже Відповідач мав безперешкодний доступ до них в момент укладення Договору та в подальшому.

Вказані умови є офіційним документом, що затверджений Рішенням правління AT УНІВЕРСАЛ БАНК Протокол № 36 від 16.09.2020 у якості Додатку №95 до Розпорядження №49 р від 22.08.2013 р.

При внесення змін в Умови, на сайті розміщується нова затверджена Протоколом редакція, а попередня залишається доступною в публічному просторі на сайті в незмінному вигляді. Актуальність та дійсність інформації з сайтів банків обумовлена вимогами Закону.

Відповідно до змісту Анкети-заяви, яка була підписана Відповідачем при відкритті банківського рахунку, Відповідач погодився з тим, що ця Анкета-заява разом з умовами і правилами обслуговування в AT УНІВЕРСАЛ БАНК при наданні банківських послуг щодо продуктів (MONOBANK | Universal Bank), таблицею обчислення вартості кредиту і паспортом споживчого кредиту, що розміщені за посиланням www.monobank.ua/terms; тарифами, що розміщені за посиланням www.monobank.ua/rates, складають Договір про надання банківських послуг (далі Договір).

Окрім цього, згідно п. 5 Анкети-заяву, Клієнт ознайомився та погодився, що невід`ємною частиною Анкети-заяви є Запевнення Клієнта до Договору про надання банківських послуг Monobank (далі - Запевнення Клієнта), з підписанням якого в Мобільному додатку Договір набуває чинність.

Пунктом 1 Запевнення Відповідач підтвердив: отримання примірника Договору в Мобільному додатку monobank; ознайомлення та згоду з умовами Договору, згідно з яким буде здійснюватись відкриття та обслуговування його рахунків, розміщення ним вкладів, отримання споживчого кредиту тощо; укладання Договору; зобов`язався виконувати умови Договору; що інформація передбачена ч. 2. ст. 12 Закону «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» мені надана шляхом її розміщення у Договорі та на офіційному сайті Банку.

Отже, Анкета-заява є невід`ємною частиною Договору і враховуючи її зміст, підписавши Анкету-заяву, Відповідач також підтвердив, що ознайомлений з усіма частинами договору і отримав відповідні примірники.

У вищевказаних документах, що разом становлять укладений між Позивачем та Відповідачем Договір (Анкета-заява, Умови і правила надання банківських послуг, Тарифи, Таблиця обчислення вартості кредиту та Паспорт споживчого кредиту) містяться всі істотні умови договору, у тому числі умови про процентну ставку, пеню, штрафи, умови та строк повернення кредиту згідно із ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Таким чином, підписана клієнтом Анкета-заява є підтвердженням укладення Договору, а перелічені документи формують Договір про надання банківських послуг в AT «УНІВЕРСАЛ БАНК» з чим погодився відповідач шляхом підписання Анкети-заяви.

Можливість та законність укладення договору вищевказаним способом зокрема підтверджується правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постанові від 23.03.2020 року у справі №404/502/18 та в постанові від 09.09.2020 року у справі №732/670/19 та ін..

Отже, підписанням Відповідач засвідчив генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем (02e511589ea06e02ddac29eea591d649a82aad24cdaa596491c02f816405ee47ff), яка буде використовуватися для накладання електронного цифрового підпису у мобільному додатку з метою засвідчення його дій згідно з договором. Визнав, що електронний цифровий підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях. Підтвердив, що всі наступні правочини можуть вчинятися ним або банком з використанням електронного цифрового підпису.

Без ознайомлення з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту, подальше укладення електронного кредитного договору є неможливим.

Отже, підписанням анкети - заяви позичальник підтвердив прийняття відповідних умов надання кредиту, які діяли станом на 25.09.2022 р., а також засвідчив, що він повідомлений Банком у встановлений законом строк про всі умови, повідомлення про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства.

З огляду на наведене, у випадку коли особа не дає згоди з Умовами і правилами надання банківських послуг у застосунку Monobank шляхом накладення електронного підпису, тоді застосунок Monobank не переходить на наступний етап входу у головне меню застосунку Monobank. Проведення будь-яких операцій без такого підтвердження не є можливим.

Без погодження у мобільному застосунку monobank з Умовами і правилами надання банківських послуг не є можливий вхід у головне меню застосунку Monobank. А без переходу у головне меню застосунку жодна особа не має технічної можливості проводити будь-які фінансові операції, у тому числі отримання кредиту у вигляді кредитного ліміту.

Використання кредитних коштів підтверджується випискою, отже Боржник намагається приховати фактичні обставини справи, що погодився з Умовами і правилами надання банківських послуг у застосунку monobank , бо інакше він не мав би взагалі технічної можливості користуватися додатком monobank жодним чином.

У підписаній Анкеті-заяві відповідач визнав, що електронний цифровий підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях.

З огляду на викладене, на підставі укладеного сторонами електронного договору, який вважається укладеним у письмовій формі, у сторін, відповідно до приписів статті 11 ЦК України, виникли права та обов`язки, які витікають із кредитного договору.

Отже, між сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору, який оформлений сторонами в електронній формі з використанням електронного підпису (вищезазначену позицію повністю підтвердив Чернігівський апеляційний суд постановою від 17.01.2022 року по справі № 740/2548/21, Черкаський апеляційний суд постановою від 31.12.2021 року по справі № 697/302/20).

Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді(ст.ст. 205, 207 ЦК України). Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі N0 404/502/18, від 07 жовтім 2020 року № 127/33824/19.

Заповненням анкети-заяви позичальник підтвердив прийняття відповідних умов надання кредиту, які діяли станом момент підписання, а також засвідчив, що він повідомлений кредитодавцем у встановленій законом формі про всі умови, повідомлення про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства України.

Наведений висновок відповідає висновкам, викладеним у постановах Верховного Суду, зокрема у постанові від 07 квітня 2021 року, справа №623/2936/19, які згідно із частиною четвертою статті 263 ЦПК України має враховувати суд при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Щодо підтвердження наявності та розміру заборгованості відповідними належними, допустимими та достатніми доказами.

Оскільки виписка з клієнтського рахунку може слугувати первинним документом, що підтверджує факт списання/зарахування коштів з/на цього/цей рахунку/рахунок клієнта, тому разом з позовом було надано Деталізовану виписку про рух коштів по картковому рахунку Відповідача, яка в свою чергу є допустимим, належним та достатнім доказом, що підтверджує факт користування відповідачем кредитними коштами, факт та дату надання кредитних коштів, а також існування заборгованості і її розмір.

З Деталізованої виписки про рух коштів по картковому рахунку Відповідача та наданого разом з позовною заявою розрахунку заборгованості вбачається, що Відповідач користувався отриманою кредитною карткою та частково погашав утворену заборгованість, але станом на момент подання позову має заборгованість перед ПАТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» у розмірі 22514.25 грн.

Щодо підтвердження фактів відкриття рахунку, отримання Відповідачем банківської картки та встановлення кредитного ліміту.

Для підтвердження фактів відкриття рахунку, отримання Відповідачем банківської картки та встановлення кредитного ліміту було надано довідку про наявність рахунку та довідку про розмір встановленого кредитного ліміту, що є належними, допустимими та достатніми доказами.

П. 2 Анкети-заяви до Договору про надання банківських послуг monobank, Відповідач просив встановити кредитний ліміт на суму, вказану у мобільному додатку. У разі виходу з пільгового періоду, що складає до 62 календарних днів, на кредит буде нараховуватися відсоткова ставка на 3,1 % в місяць з першого дня користування кредитом.

П. 3 Запевнення визнав, що умови, передбачені ч. 1 ст. 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», визначені в Договорі та Тарифах. Та беззастережно погодився із тим, що: банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту; про зміну доступного розміру дозволеного кредитного ліміту Банк повідомляє його шляхом надсилання повідомлень у мобільний додаток.

Відповідно до виписки про рух коштів на рахунку кредитний ліміт Боржника складає 20000 грн., баланс складає - (мінус) 2514.25 гри., себто заборгованість складає 22514.25 грн.

Ця заборгованість складається з повністю використаного Боржником кредитного ліміту у сумі 20000 грн. та суми овердрафту (мінусу по картці), яка становить - (мінус) 2514.25 грн.

Овердрафт - (мінус) 2514.25 грн. виник наступним чином. Якщо на рахунку клієнта не вистачає власних коштів для оплати заборгованості, то заборгованість збільшується на суму заборгованості за договором по відсоткам до погашення, по неустойці. При цьому Банк надає кредит згідно з договором в розмірі зазначеної заборгованості та направляє кредитні кошти на погашення вказаної в цьому пункті заборгованості, а саме: відсотків за користування кредитним лімітом, неустойки за прострочені платежі згідно з тарифами, платежі розстрочки.

У зв`язку з тим, що Відповідач лише частково здійснював операції з поповнення своєї банківської карти, розмір яких був значно меншим за поточні витрати по картковому рахунку на власний розсуд, виникла заборгованість.

Процентна ставка (поточна) - Базова процентна ставка: 3,1 % в місяць (37,2% річних).

Процентна ставка (прострочена) збільшена відсоткова ставка на місяць на суму загальної заборгованості (у випадку наявності простроченої заборгованості): 6,2 % у місяць ( 74,4% річних).

Тобто у випадку коли Боржник сплачує щомісячні платежі, то нараховується процентна ставка базова 3,1 % в місяць (37,2% річних). У випадку коли Боржник не сплачує щомісячні платежі, тобто має вже прострочену заборгованість, тоді нараховується процента (прострочена) збільшена відсоткова ставка на місяць на суму загальної заборгованості 6,2 % у місяць (74,4% річних).

Відповідно до пункту п. 5.13 «Надання та обслуговуванім кредиту», розділу II Умов (додавалися до позову) погашення заборгованості клієнта за договором здійснюється коштом, що надходить на рахунок клієнта в наступному порядку: у першу чергу сплачується прострочена до повернення сума кредиту та прострочені проценти за користування кредитом; у другу чергу сплачуються сума кредиту та проценти за користування кредитом; у третю чергу сплачуються неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, що передбачені договором.

У випадку, якщо клієнт має заборгованість по сплаті більше ніж одного щомісячного мінімального платежу (тобто по сплаті процентів та/або частини кредиту), погашення його грошових зобов`язань за такими щомісячними платежами відбувається згідно з строками виникнення заборгованості починаючи з найдавнішого за строком виникнення щомісячного платежу і включно до поточного щомісячного платежу, дотримуючись черговості погашення, вказаної у цьому пункті, стосовно кожного окремого щомісячного мінімального платежу. У випадку переказу/перерахування грошових коштів на погашення будь-яких грошових зобов`язань клієнта за договором з порушенням зазначеної черговості, Банк вправі самостійно перерозподілити кошти, що надійшли в рахунок погашення таких грошових зобов`язань, відповідно до зазначеної черговості шляхом проведення відповідних бухгалтерських проводок.

Відповідно до Тарифів, дійсних на дату підписання: пільговий період за карткою - до 62 днів (діє з моменту виникнення заборгованості до кінця місяця, наступного за датою виникнення заборгованості, при умові її погашення в повному обсязі).

Розмір обов`язкового щомісячного платежу за користування кредитними коштами 4% від заборгованості (не менше 100 грн., але не більше залишку заборгованості).

Відповідно до пп. 5.16 розділу II Умов Надання та обслуговування кредиту у разі порушення терміну сплати щомісячного мінімального платежу понад 90 днів вся Заборгованість за Кредитом вважається простроченою (Істотне порушення Клієнтом зобов`язань).

Відповідно до пп. 5.19 розділу II Умов Надання та обслуговування кредиту у випадку якщо Істотне порушення Клієнтом зобов`язань не буде усунуто протягом строку, зазначеного у пункті 5.18., Кредит стає у формі на вимогу, а Банк не пізніше наступного робочого дня за допомогою Мобільного додатку направляє Клієнту Вимогу про повне повернення всієї суми заборгованості за кредитом (з урахуванням відсотків) та нарахованих штрафних санкцій.

Згідно пп. 5.23 розділу II Умов в редакції, що діяла на момент укладення Договору, сторони погодили, що Кредит збільшується на суму заборгованості за Договором по відсоткам до погашення, по неустойці, якщо на рахунку клієнта не вистачає власних коштів для оплати вказаної заборгованості. При цьому Банк надає кредит згідно з Договором в розмірі зазначеної заборгованості та направляє кредитні кошти на погашення вказаної в цьому пункті заборгованості, а саме: відсотків за користування кредитним лімітом, неустойки за прострочені платежі згідно з Тарифами, якщо інше не передбачено умовами цього Договору.

Таким чином, сума регулярного платежу, який клієнт вчасно не сплачує власними коштами, списується за рахунок кредитних коштів та відноситься до тіла кредиту. Якщо кошти на погашення заборгованості клієнт не вносить, заборгованість за тілом кредиту зростає.

Розрахунок заборгованості (доданий до позову) зображає наявність обґрунтованої заборгованості.

Виконаний Банком розрахунок заборгованості є належним доказом, котрий підтверджує розмір заборгованості за кредитним договором, адже містить детальний розрахунок нарахованої заборгованості, дати здійснення платежів Боржником, кількість днів за які нарахована заборгованість, залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту), дати нарахування складових загальної заборгованості за кредитом.

Відповідно до виписки про рух коштів по картці всього за весь час користування карткою Боржником було проведено поповнень карткового рахунку на суму 16544.59 грн., та

зроблено витрат по картці на суму 39058.84 грн. Отже, сума коштів, яка досі не була повернута Банку становить 22514.25 грн. (39058.84 грн. - 16544.59 грн. = 22514.25 грн.).

Всі поповнення використовувалися Відповідачем на власні потреби і на рахунку не залишалися, саме тому повернутими їх вважати не можна.

У зв`язку з тим, що Відповідач лише частково здійснював операції з поповнення своєї банківської карти, розмір яких був значно меншим за поточні витрати по картковому рахунку, виникла заборгованість.

В свою чергу поповнення, які проводив Відповідач, свідчать про те, що Відповідач усвідомлював, що винен Банку кошти, які використав з кредитного ліміту, а отже повною мірою розумів наслідки та був ознайомлений з умовами використання наданих йому коштів.

Також зазначають, що сума регулярного платежу відноситься до тіла кредиту, оскільки банк надав кошти у користування, а клієнт їх виплачує відповідно до договору. Оскільки кошти на погашення цих послуг відповідач не вносив, заборгованість за тілом кредиту зростала.

З урахуванням вищезазначеного, присутні правові підстави для стягнення заборгованості з Боржника у повному обсязі.

Просять їх позовні вимоги задовольнити.

18 травня 2026 року від відповідача до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву, в яких він зазначив, що ознайомившись з матеріалами відповіді АТ «Універсал Банк» на відзив на позовну заяву про стягнення заборгованості за кредитним договором, з твердженнями зазначеними у вищезазначеній відповіді, не згоден з наступних підстав.

У паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, але Договір про надання банківських послуг повинен бути укладений. Тобто договір між клієнтом та банком, який визначає порядок та умови надання клієнту банком банківських послуг, інших фінансових послуг, а також інших послуг, визначених Законом України «Про банки і банківську діяльність».

Як з`ясувалося, навіть зразку такого договору (для попереднього ознайомлення із ним потенційних клієнтів АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК») не існувало на день (25 вересня 2022 року) реєстрації ним придбаної Чорної картки Monobank.

Таким чином, між Позивачем та Відповідачем мав бути укладений чіткий Договір про надання банківських послуг, однак такого договору не існує.

Тому, з огляду на законодавство України та нормативно-правові акти у банківський сфері, між ним, як фізичною особою, та Позивачем, як юридичною особою, взагалі відсутні будь-які правочини. Відповідно, сторони не мають одна перед одною жодних зобов`язань.

Зі змісту Позову та Відповіді випливає, що його підпис під Анкетою-заявою Позивач вважає згодою на укладання договору приєднання, у відповідності до частини 1 статті 634 ЦК України. У зв`язку з цим необхідно звернути увагу на Постанову Великої Палати Верховного суду України від 03 липня 2019 року (справа № 342/180/17, провадження № 14-131цс19. Ця Постанова вказує, що підписання Анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг не може вважатися договором приєднання.

Відносно постійних посилань Позивача на «Умови і правила».

По-перше, розміщення їх на офіційному інтернет-ресурсі АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» - це лише виконання банком вимог статті 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність». Таким чином, розміщенні на сайті «Умови и правила», навіть якщо вони затверджені Рішенням Правління АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», є виключно інформацією і ніяким чином не можуть бути частиною якогось офіційного договору.

По-друге, у своїй Відповіді Позивач стверджує наступне (сторінка 6, абзац 2 зверху):

- «Першим кроком при реєстрації у мобільному додатку Monobank є ознайомлення споживача з умовами надання банківських послуг, для чого Банк надає примірники «Умов і правил»».

Разом із своєю Відповіддю Позивач надіслав йому ці «Умови і правила» (додаток 1). Вони становлять 87 (!) паперових сторінок формату А4, плюс 40 паперових сторінок формату А4 необхідних доповнень (інформація по всіх картках банках, по кредитах, депозитах, розстрочка, покупка частинами та інше). Разом - 127 (!) сторінок.

При цьому, Позивач не надав жодного доказу того, що:

- 25 вересня 2022 року Відповідачеві були направлені у мобільний додаток Monobank зазначені «Умови і правила» у вказаному вище об`ємі;

- якщо ж і були направлені, як стверджує Позивач, то саме в тій редакції, яка діяла станом на 25 вересня 2022 року;

- Відповідач погодився із запропонованими «Умовами і правилами» шляхом їх підписання.

Хоча, згідно частини 3 статті 12 та частини 1 статті 81 ЦПК України, Позивач повинен довести обставини, на які він посилається, як на підставу своїх вимог. Згідно ж частини 6 статті 81 ЦПК України, «доказування не може ґрунтуватися не припущеннях».

У своїй Відповіді (сторінка 7, абзац 5 зверху) Позивач посилається на низку Постанов Верховного Суду України (зокрема: від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 07 жовтня 2020 року у справі №127/33824/19), підкреслюючи, що «договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді». Однак у його випадку взагалі не було укладено ніякого договору, а є лише підписана ним Анкета-заява.

До того ж, в усіх зазначених судових справах мова йде про кредитні договори, які були укладені в електронній формі, підписані електронним підписом і за якими відповідачі відразу отримали кошти у вигляді кредиту. Верховний Суд лише констатував: кредитний договір, укладений та підписаний в електронному вигляді, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Він же у Анкеті-заяві просив встановити йому кредитний ліміт по банківській картці на суму, що на той момент складала 0 (нуль) гривень. Тобто ніякого кредитного ліміту.

Не можна не звернути уваги на намагання Позивача маніпулювати у своїй Відповіді поняттями «Договір про надання банківських послуг» і «Договір про споживчий кредит». Спочатку йшлося про один вид договору, потім він раптово перетворився на інший вид, який кардинально відрізняється за своєю суттю.

Договір про надання банківських послуг і Договір про споживчий кредит - це два абсолютно різні види договорів, які не потрібно змішувати. Навіть якщо б між ним та Позивачем був дійсно укладений Договір про надання банківських послуг під яким стояв його електронний підпис, це не означає, що він цим підписом автоматично підписав і Договір про споживчий кредит.

Для отримання споживчого кредиту Закон України «Про споживче кредитування» вимагає обов`язкового укладення відповідного договору, якій повинен враховувати особливості, визначені цим Законом (частина 1 статті 14) та відповідати вимогам частини 1 статті 12.

А частина 2 статті 14 Закону прямо вказує: «визначення кредитодавцем можливості укладення договору про споживчий кредит здійснюється на підставі відповідного запиту (заяви) споживача, у тому числі з використанням засобів дистанційного зв`язку, та оцінки кредитоспроможності споживача»

Ніякого запиту (заяви) Позивачу про можливість надання йому споживчого кредиту він не робив. Ніякий договір про отримання споживчого кредиту він з Позивачем не укладав.

На підставі викладеного просить відмовити у задоволені позовних вимог.

У судовому засіданні відповідач позовні вимоги позивача не визнав, суду пояснив, що дійсно 25.09.2022 року від підписав Анкету-заяву, відповідно до якої отримав банківську картку «Monobank», однак він не просив банк надати йому кредині кошти, він просто хотів мати картку в цьому банку. Разом з цим 01.01.2023 року банк перерахував на його рахунок кредитні кошти в сумі 20000, 00грн., без його згоди, які він розцінив, як подарунок від банку. Отримані кошти він використав на власні потреби та вважає, що він не повинен повертати ці кошти банку, так як це був подарунок від банку.

Суд, перевіривши матеріали справи та дослідивши надані сторонами докази, оцінивши кожний доказ окремо, а також докази в їх сукупності, приходить до наступних висновків.

Згідно із ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи на підставі доказів, поданих учасниками справи. В судовому засіданні досліджені всі докази, подані учасниками справи. Клопотання про витребування і дослідження інших доказів до суду не надходило. Суд постановляє рішення на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Виходячи із змісту ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Дослідивши та оцінивши надані докази, у їх сукупності з увагою на їх належність, допустимість та достатність, проаналізувавши доводи, які викладені в позовній заяві і співставивши їх з матеріалами справи, суд встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

Судом встановлено, що 25 вересня 2022 року ОСОБА_1 встановив мобільний додаток Monobank (сервіс банку, що дозволяє надавати клієнтові банківські послуги через смартфон за допомогою мобільного додатку), дистанційно звернувся до АТ «Універсал Банк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку із чим підписав Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг (арк. с. 16).

Відповідно до зазначеної Анкети-Заяви ОСОБА_1 погодився що Анкета-заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають Договір про надання банківських послуг, який вона підтверджує та зобов`язується виконувати його.

Згідно п. 2 Анкети-заяви до Договору ОСОБА_1 погодився, що у разі виходу з пільгового періоду, що складає до 62 календарних днів, на кредит буде нараховуватись процентна ставка 3,1% на місяць з першого дня користування кредитом.

Згідно з п. 4 анкети-заяви ОСОБА_1 засвідчує генерацію ключової пари удосконаленого електронного підпису 02e511589ea06e02ddac29eea591d649a82aad24cdaa596491c02f816405ee47ff, що буде використовуватися ним для вчинення правочинів та платіжних операцій. Визнав, що електронний цифровий підпис є аналогом власноручного підпису. Ризики з відшкодування збитків, що можуть бути заподіяні банку або клієнту, а також третім особам у разі використання УЕП покладаються, на Клієнта.

Згідно п. 5 Анкети-заяви до Договору ОСОБА_1 погодився, що невід`ємною частиною Анкети-заяви є Запевнення Клієнта до Договору про надання банківських послуг «Monobank», з підписанням якого в Мобільному додатку Договір набуває чинності.

Пунктом 1 Запевнення Відповідач підтвердив: отримання примірника Договору в Мобільному додатку monobank; ознайомлення та згоду з умовами Договору, згідно з яким буде здійснюватись відкриття та обслуговування його рахунків, розміщення ним вкладів, отримання споживчого кредиту тощо; укладання Договору; зобов`язався виконувати умови Договору; що інформація передбачена ч. 2. ст. 12 Закону «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» мені надана шляхом її розміщення у Договорі та на офіційному сайті Банку.

В п. 3 Запевнення визнав, що умови, передбачені ч. 1 ст. 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», визначені в Договорі та Тарифах. Та беззастережно погодився із тим, що: банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту; про зміну доступного розміру дозволеного кредитного ліміту Банк повідомляє його шляхом надсилання повідомлень у мобільний додаток.

В п. 6 Запевнення відповідач визнає, що УЕП є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях.

В п. 7 Запевнення відповідач підтвердив про його ознайомлення з довідкою про систему гарантування вкладів фізичних осіб.

В п. 8 Запевнення зазначено, що згідно Закону України «Про організацію формування та обігу кредитних історій» ОСОБА_1 надав банку згоду на опрацювання, передачу та отримання банком від/до бюро кредитних історій (та інших третіх осіб з метою встановлення кредитного ліміту) інформації про себе, а саме доступ до своєї кредитної історії, як для укладання договору про надання банківських послуг, так і на період його дії.

Згідно з п. 9 Запевнення ОСОБА_1 просив усе листування щодо цього договору здійснювати через мобільний додаток або через інші дистанційні канали відповідно до умов договору.

Також відповідачем надано право та доручено АТ «Універсал Банк» здійснювати договірне списання коштів з усіх його рахунків, відкритих у АТ «Універсал Банк», без додаткових його розпоряджень, для погашення будь-яких інших його грошових зобов`язань перед АТ «Універсал Банк», що випливають з умов договору та/або будь-якого іншого договору, що укладений або буде укладений у майбутньому між нею та банком.

До кредитного договору банк додав Витяг з Умов і правил обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank (арк. с. 23-29).

Згідно з тарифами картки «Monobank» пільговий період за карткою діє до 62 днів (діє з моменту виникнення заборгованості до кінця календарного місяця, наступного за датою виникнення заборгованості, при умові її погашення в повному обсязі), пільгова процентна ставка становить 0,00001%, розмір обов`язкового щомісячного платежу за користування кредитними коштами становить 4% від заборгованості, базова процентна ставка - 3,1% на місяць, збільшена процентна ставка на місяць за карткою «Monobank» на суму загальної заборгованості - 6,2% на місяць (нараховується у випадку наявності простроченої заборгованості) (арк.с. 30-31).

Відповідальність за порушення строків виконання грошового зобов`язання Клієнтом за Договором визначена пп.пп. 5.15-5.19 п. 5 «Надання та обслуговування кредиту» Розділу II Умов (арк. с. 28 зворот).

Відповідно до Довідки про наявність рахунку від 08.12.2025, виданої позивачем, ОСОБА_1 видана кредитна картка НОМЕР_1 зі строком дії до липня 2030 року та відкритий картковий рахунок (арк.с. 21).

Згідно з довідкою про розмір встановленого кредитного ліміту, виданої позивачем, 01.01.2023 ОСОБА_1 по вищевказаній картці встановлений кредитний ліміт 20000,00 грн. (арк. с. 22).

З виписки про деталізований рух коштів по картці від 08.12.2025, наданого суду АТ «Універсал Банк» (арк.с. 13-14) вбачається, що відповідач з 01.01.2023 систематично отримував та використовував кредитні кошти, в тому числі для здійснення купівлі товарів, розрахунку за послуги, також відповідач періодично поповнював цей рахунок. Також вбачається з даної виписки, що позивач не повному обсязі повертав отримані ним кредитні кошти.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості (арк.с. 9-10), станом на 08.12.2025 ОСОБА_1 має заборгованість по тілу кредиту у розмірі 22514 (двадцять дві тисячі п`ятсот чотирнадцять) грн. 25 коп.

Згідно положень ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.ст.628,629 ЦК України).

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду ( ч.1 ст.638 ЦК України).

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ч.2 ст.638 ЦК України).

За правилом ч.1 ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Відповідно до положень ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку (ч.1). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів (ч.3).

Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст.205, 207 ЦК України). Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.

Згідно ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію», згідно ст. 3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч.3 ст.11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч.4 ст.11 Закону).

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч.5 ст.11 Закону).

Згідно із ч.6 ст.11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом ч.8 ст.11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Положеннями ст.12 цього Закону визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Особливістю проекту monobank є укладення договорів в електронній формі відповідно до розміщених на сайті банку Умов обслуговування рахунків фізичної особи та здійснення банківського обслуговування дистанційно без відділень.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач з метою отримання банківських послуг підписав анкету-заяву до договору про надання банківських послуг. Підпис анкети-заяви здійснений відповідачем власноручно.

Анкета-заява містить докладну інформацію щодо особи ОСОБА_1 , зокрема дату народження, індивідуальний податковий номер, номер паспорта і дату його видачі, адресу проживання, номер мобільного телефону, а також соціальний статус джерело та розмір доходу. В анкеті-заяві містяться відповідні сторінки паспорта ОСОБА_1 (арк.с.16).

У анкеті-заяві ОСОБА_1 просить відкрити поточний рахунок НОМЕР_2 у гривні на його ім`я та встановити кредитний ліміт, на суму, зазначену у мобільному додатку. На підставі цієї ж заяви позивачем було відкрито відповідачу рахунок та видано кредитні кошти, що підтверджується випискою по рахунку НОМЕР_2 , з якого слідує, що відповідач отримав кредитні кошти, тривалий час користувався вказаним рахунком, періодично знімав кредитні кошти та потім поповнював рахунок.

У анкеті-заяві міститься згода ОСОБА_1 , що ця анкета-заява разом з Умовами і правилами обслуговування в АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК", Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту, з якими він ознайомлений, складають договір про надання банківських послуг, укладання якого він підтверджує і зобов`язується виконувати умови вказаного договору.

Згідно з п. 4 анкети-заяви ОСОБА_1 засвідчує генерацію ключової пари удосконаленого електронного підпису 02e511589ea06e02ddac29eea591d649a82aad24cdaa596491c02f816405ee47ff, що буде використовуватися для вчинення правочинів та платіжних операцій. Визнав, що електронний цифровий підпис є аналогом власноручного підпису. Ризики з відшкодування збитків, що можуть бути заподіяні банку або клієнту, а також третім особвм у разі використання УЕП покладаються, на Клієнта.

Окрім того, на підтвердження своїх вимог позивачем надано Умови і правила обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank, які містять інформацію про їх підписання в паперовому або електронному вигляді обома сторонами договору.

Наведене у свою чергу свідчить про належне укладення кредитного договору, в тому числі погодження Умов обслуговування рахунків фізичної особи з додатками, шляхом проставляння електронного цифрового підпису сторін.

Так у постанові Верховного Суду від 16 грудня 2020 року у справі №561/77/19, скасовуючи судові рішення про відмову у позові та ухвалюючи нове про стягнення боргу за кредитним договором, Верховний Суд зазначив, що матеріали справи містять достатньо доказів, з яких вбачається, що між сторонами був укладений кредитний договір в електронній формі, умови якого позивачем були виконані, однак відповідач у передбачений договором строк кредит не повернув.

Такі ж висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, в тому числі Закону України «Про електронну комерцію», містять постанови Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 та від 10 червня 2021 року у справі № 234/7159/20.

Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до п.5, 30, 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління НБУ від 04 липня 2018 року №75 бухгалтерський облік ведеться безперервно з часу реєстрації банку до його ліквідації. Банк самостійно визначає систему організації операційної діяльності залежно від його структури, обсягів та видів банківських операцій, кількості працюючих, розвитку інформаційних технологій. Банк самостійно розробляє технології здійснення банківських операцій. Оброблення інформації про операції та її зберігання мають виконуватися на серверах та/або іншій комп`ютерній техніці, які/яка повинні/а фізично розташовуватися на території України, за винятком збереження резервних копій, захищених із використанням відповідних засобів технічного та/або криптографічного захисту, а виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

При цьому згідно пункту 3 вказаного Положення клієнтські рахунки - це особові рахунки, за якими обліковуються кошти клієнтів банку. До клієнтських рахунків належать кореспондентські, поточні, вкладні (депозитні) рахунки, рахунки умовного зберігання.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.

Такі висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, яка викладена, зокрема, у постанові від 25 травня 2021 року у справі №554/4300/16-ц (провадження №61-3689св21).

Отже, наданий банком розрахунок заборгованості за кредитом та виписка по рахунку є належним доказом користування відповідачем кредитними коштами.

Таким чином, наявні в матеріалах справи письмові докази (розрахунок заборгованості, виконаний в автоматизованому режимі, виписка по рахунку) є належними та допустимими доказами у розумінні статей 76-78 ЦПК України.

Як вбачається із розрахунку заборгованості, доданого банком до позовної заяви, відповідач ОСОБА_1 в період від 25.09.2022 року до 08.12.2025 року використовував кредитні кошти, сплачуючи відсотки за наданим кредитом (арк.с.9-11).

Факт користування отриманими у кредит грошовими коштами підтверджується і випискою про рух коштів по картці клієнта, яка долучена позивачем до відповіді на відзив.

Судом також встановлено, що у виписці по руху коштів чітко прослідковується, що відповідачу було встановлено кредитний ліміт в сумі 20000,00 грн., а також факти використання відповідачем грошей, а отже із виписки вбачається, що відповідач користувався кредитними коштами, а також частково сплачував заборгованість за договором.

Відповідно до виписки про рух коштів по картці всього за весь час користування карткою Боржником було проведено поповнень карткового рахунку на суму 16544.59 грн., та

зроблено витрат по картці на суму 39058.84 грн. Отже, сума коштів, яка досі не була повернута Банку становить 22514.25 грн. (39058.84 грн. - 16544.59 грн. = 22514.25 грн.).

Всі поповнення використовувалися Відповідачем на власні потреби і на рахунку не залишалися, саме тому повернутими їх вважати не можна.

У зв`язку з тим, що Відповідач лише частково здійснював операції з поповнення своєї банківської карти, розмір яких був значно меншим за поточні витрати по картковому рахунку, виникла заборгованість.

В свою чергу поповнення які проводив Відповідач свідчать про те, що Відповідач усвідомлював, що винен Банку кошти, які використав з кредитного ліміту, а отже повною мірою розумів наслідки та був ознайомлений з умовами використання наданих йому коштів, при цьому зазначені відносини між банком та позивачем тривали на протязі двох років і відповідач проти цього не заперечував.

Більш за це користування кредитними коштами відповідачем не заперечується

Отже, наведені обставини підтверджують факт звернення відповідача до банку та отримання ним кредитних коштів, що у свою чергу свідчить про виникнення між сторонами прав і обов`язків, які ґрунтуються на кредитних правовідносинах, врегульованих параграфом 2 глави 71 ЦК України «Кредит».

При цьому, відповідач не надав жодних доказів на спростування вищенаведених обставин, на які посилається банк як на підставу своїх вимог про стягнення заборгованості, надавши на підтвердження цих обставин належні, допустимі та достовірні докази.

Встановлено, що відповідач користувався кредитними коштами та частково сплачувавав заборгованість за договором, що підтверджує факт укладення кредитного договору.

Відповідач не надав суду доказів, які спростовували б розрахунок заборгованості перед АТ Універсал Банк, не довів відсутність заборгованості, крім того відповідачем даний кредитний договір у судовому порядку недійсним не визнавався.

За умовами кредитного договору позичальник мав своєчасно повертати кредит та проценти платежами, однак не виконує цих обов`язків, має заборгованість по сплаті щомісячного мінімального платежу понад 90 днів, у зв`язку з чим відповідно до п.п.5.16 п.5 розділу ІІ Умов уся заборгованість стала простроченою і станом 08.12.2025 становить 22514 (двадцять дві тисячі п`ятсот чотирнадцять) грн. 25 коп.

Відповідно до ст.ст.77-81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ «Універсал Банк» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України, за змістом якої якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, суд доходить висновку про необхідність задоволення позову та стягнення з відповідача на користь АТ «Універсал Банк» заборгованості в розмірі 22514 (двадцять дві тисячі п`ятсот чотирнадцять) грн. 25 коп.

Підстав для звільнення ОСОБА_1 від сплати зазначеної суми судом не встановлено.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується приписами ст.141 ЦПК України, відповідно до якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 3328,00 грн., у зв`язку із задоволенням позовних вимог, судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 82, 223, 263, 264, 265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» (04080, м.Київ, вул. Оленівська, буд. 23, код ЄДРПОУ 21133352) заборгованість за Договором про надання банківських послуг «Monobank» від 25 вересня 2022 року, яка станом на 08 грудня 2025 року склала 22514 (двадцять дві тисячі п`ятсот чотирнадцять) грн. 25 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» витрати по сплаті судового збору у сумі 3328 грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст судового рішення складено 22 травня 2026 року.

Суддя І.М. Юрченко