Рішення № 136772300, 22.05.2026, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/6011/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 травня 2026 року м. Київ

Подільський районний суд міста Києва в складі головуючого судді - Якимець О.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (участі) учасників справи (в письмовому провадженні) цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

ТОВ «Свеа Фінанс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 у якому просить стягнути заборгованість за договором № 19/32516558 від 02.02.2020 у розмірі 33 280,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 02.02.2020 між ТОВ «Партнер Фінанс» та ОСОБА_1 укладено Договір позики № 19/32516558.

Зазначається, що відповідно до Розділу 1 Договору, позикодавець передає у власність позичальнику грошові кошти у розмірі, встановленому цим Договором, а позичальник зобов`язується повернути суму позики позикодавцю та сплатити плату за Договором у порядку та строки, передбачені цим Договором. Сума позики за Договором становить 4 000,00 грн. Строк на який надається позика - 14 днів. Оскільки Договір є відплатним, ним передбачено нарахування наступних платежів на користь позикодавця: Плата за Договором (у фіксованому розмірі 1 120,00 грн) і проценти за Договором у розмірі 2,00% від суми позики на день (п. 5.6. Договору).

Вказується, що плата нараховується лише за строк користування позикою, а проценти нараховуються лише у випадку користування позикою понад строк користування позикою. Також Договором передбачена можливість позикодавця нараховувати пеню у розмірі 2 % від суми позики за кожен день прострочення виконання зобов`язання.

У позові звертається увага на те, що 28.12.2023 між ТОВ «Партнер Фінанс» і ТОВ «Росвен Інвест Україна», яке в подальшому змінило назву на ТОВ «Свеа Фінанс», було укладено Договір Факторингу № 01.02- 91/23. Відповідно до розділу 2 Договору факторингу клієнт відступає (передає) фактору права вимоги, а фактор набуває права вимоги від клієнта та сплачує клієнту за відступлення прав вимог фінансування у сумі, що дорівнює ціні Договору факторингу у порядку та у строки встановлені цим Договором факторингу. В тому числі за даним Договором факторингу ТОВ «Свеа Фінанс» було відступлено право вимоги за заборгованістю ОСОБА_1 перед первісним кредитором за договором № 19/32516558 від 02.02.2020 року.

Акцентується, що відповідно до розрахунку заборгованості до Договору № 19/32516558 від 02.02.2020, заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «Свеа Фінанс» станом на дату подання позову, складає 33 280,00 грн, з яких: заборгованість за основним боргом - 4 000,00 грн; заборгованість за платою - 1 120,00 грн; заборгованість за пенею - 28 160,00 грн.

Відповідачем не подано відзив на позов, який містив би заперечення на нього.

14.04.2026 року ухвалою судді прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін у справі.

Оскільки розгляд справи відбувався в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі не викликались.

На підставі викладеного, судовий розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження на підставі наявних у суду матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу (ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України).

Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши обставини справи, оцінивши докази на підтвердження таких обставин в їх сукупності, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що 02.02.2020 між ТОВ «Партнер Фінанс» та ОСОБА_1 укладено Договір позики № 19/32516558, відповідно до Розділу 1 Договору, позикодавець передає у власність позичальнику грошові кошти у розмірі, встановленому цим Договором, а позичальник зобов`язується повернути суму позики позикодавцю та сплатити плату за Договором у порядку та строки, передбачені цим Договором. Сума позики за Договором становить 4 000,00 грн. Строк на який надається позика - 14 днів. Оскільки Договір є відплатним, ним передбачено нарахування наступних платежів на користь позикодавця: Плата за Договором (у фіксованому розмірі 1 120,00 грн) і проценти за Договором у розмірі 2,00% від суми позики на день (п. 5.6. Договору). Плата нараховується лише за строк користування позикою, а проценти нараховуються лише у випадку користування позикою понад строк користування позикою. Також Договором передбачена можливість позикодавця нараховувати пеню у розмірі 2 % від суми позики за кожен день прострочення виконання зобов`язання.

Відповідно до розділу 3 договору, позикодавець надає позику позичальнику шляхом передачі готівкових коштів позичальнику в день укладення договору.

Підписанням цього договору позичальник підтвердив, що ним було отримано відповідну суму позики шляхом отримання готівкових коштів в день укладення договору, таким чином на виконання умов вищезазначеного договору позикодавець свої зобов`язання щодо видачі відповідних сум позики виконав повністю.

28.12.2023 між ТОВ «Партнер Фінанс» і ТОВ «Росвен Інвест Україна», було укладено Договір Факторингу № 01.02-91/23.

Відповідно до розділу 2 Договору факторингу клієнт відступає (передає) фактору права вимоги, а фактор набуває права вимоги від клієнта та сплачує клієнту за відступлення прав вимог фінансування у сумі, що дорівнює ціні Договору факторингу у порядку та у строки встановлені цим Договором факторингу.

Згідно з реєстром боржників до договору факторингу № 01.02-91/23 від 28.12.2023, до ТОВ «Росвен Інвест Україна» перейшло право вимоги за договором позики № 19/32516558 від 02.02.2020 укладеним з ОСОБА_1 ..

В матеріалах справи наявна копія Рішення Свеа Економі Кіпр Лімітед єдиного учасника ТОВ «Росвен Інвест Україна» № 1 від 25.03.2024, з якого вбачається, що ТОВ «Росвен Інвест Україна» змінило своє найменування на ТОВ «Свеа Фінанс» (код ЄДРПОУ: 37616221).

Відповідно до розрахунку заборгованості до Договору № 19/32516558 від 02.02.2020, заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «Свеа Фінанс» станом на дату подання позову, складає 33 280,00 грн, з яких: заборгованість за основним боргом - 4 000,00 грн; заборгованість за платою - 1 120,00 грн; заборгованість за пенею - 28 160,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

Відповідно до ст. 79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Статтею 80 ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Статтею 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до положень ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері визначено Законом України "Про споживче кредитування".

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про споживче кредитування" договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.

Відповідно до п. 2, 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про споживче кредитування" загальна вартість кредиту для споживача - сума загального розміру кредиту та загальних витрат за споживчим кредитом. Загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

Пунктом 5 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про споживче кредитування" визначено, що кредитна лінія - вид кредиту, надання якого здійснюється повністю або частинами в узгоджені сторонами строки протягом строку кредитування. При цьому може бути передбачено право споживача отримати кредит у межах встановленого кредитного ліміту у разі часткового або повного погашення кредиту протягом строку кредитування, визначеного в договорі про споживчий кредит.

Частиною 2 ст. 8 Закону України "Про споживче кредитування" передбачено, що до загальних витрат за споживчим кредитом включаються: доходи кредитодавця у вигляді процентів; комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо; інші витрати споживача на додаткові та/або супутні послуги, які підлягають сплаті на користь кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про споживчий кредит (платежі за послуги кредитного посередника, страхові та податкові платежі, збори на обов`язкове державне пенсійне страхування, біржові збори, платежі за послуги державних реєстраторів, нотаріусів, інших осіб тощо).

Згідно зі ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Договір є правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

Доказів про неправомірність кредитного договору матеріали справи не містять.

У разі не спростування презумпції правомірності договорів всі права, набуті сторонами правочинів за ними, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Положеннями ст. 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Згідно зі ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Статтею 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Судом встановлено, що відповідач погодився на умови кредитного договору шляхом його підписання своїм підписом та в подальшому, порушив строки та порядок погашення заборгованості за кредитним договором, що призвело до утворення заборгованості за договором.

Представник позивача надав належні та допустимі докази про факт невиконання відповідачем узятих на себе зобов`язань за кредитним договором, щодо повернення фактично отриманої суми кредитних коштів та плати за договором, що становить у загальному розмірі 5 120,00 грн, та складається із заборгованості по тілу кредиту в розмірі 4 000,00 грн, по платі за договором в розмірі 1 120,00 грн, а тому порушене право позивача в цій частині підлягає судовому захисту.

Щодо стягнення з відповідача пені, штрафу в розмірі 28 160,00 грн суд виходить з наступного.

Статтею 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За вимогами ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Разом з тим, з 12.03.2020 до 30.06.2023 року на усій території України було встановлено карантин відповідно до постанови КМУ від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширення на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».

П.15 Прикінцевих та перехідних положень ЦК встановлено, що у разі прострочення позичальником у період дії карантину, встановленого КМУ на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов`язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за таке прострочення).

Згідно розрахунку заборгованості за договором позики вбачається, що заборгованість за позикою нараховано за період з 02.02.2020 по 01.02.2021.

Разом з тим, суд встановив, що нарахування пені на підставі ст. 625 ЦК України здійснено за період з 16.02.2020 по 01.02.2021.

З огляду на викладене, оскільки відповідачу нарахована неустойка (штраф, пеня) у період дії в Україні карантину, в цій частині позивних вимог необхідно відмовити. Водночас підлягає стягненню неустойка за 26 днів прострочення, що передували запровадженню карантину (з 16.02.2020 по 11.03.2020), що становить 2 080,00 грн.

З огляду на наведене, позов підлягає задоволенню частково.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За змістом ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судом встановлено, що позивач при зверненні до суду з позовом у даній справі сплатив 2 662,40 грн судового збору, що підтверджується платіжною інструкцією від 31.03.2026.

З урахуванням часткового задоволення позову (22%), на підставі ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судовий збір в розмірі 585,73 грн (2662,40 / 100 х 22), пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 2-13, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354, 355, Цивільного процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» заборгованості за кредитним договором у розмірі 7 200 (сім тисяч двісті) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» судовий збір у розмірі 585 (п`ятсот вісімдесят п`ять) гривень 73 копійки.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Строк апеляційного оскарження може бути поновлено у відповідності до ч.2 ст.354 Цивільного процесуального кодексу України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Учасники справи:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс», місцезнаходження - місто Київ, вулиця Іллінська, будинок 8, код ЄДРПОУ 37616221;

відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя О. І. Якимець