Ухвала суду № 136768644, 21.05.2026, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/20019/25

провадження № 2/753/3628/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" травня 2026 р. Дарницький районний суд м. Києва під головуванням судді Осіпенко Л.М.,

за участі:

секретаря судового засідання Петрової Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні Дарницького районного суду міста Києва в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю КЕЙ-КОЛЕКТ до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення 3% річних та інфляційних втрат, внаслідок невчасного виконання зобов`язання, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні суду перебуває вищевказана цивільна справа.

Ухвалою суду від 17.12.2025 року відкрито спрощене позовне провадження у справі з викликом сторін (а.с. 44).

До початку розгляду справи по суті 21.05.2026 року представник позивача ТОВ КЕЙ-КОЛЕКТ Пилипенко С.В. звернувся до суду із заявою, в якій просив залишити позов без розгляду.

Представник відповідачки ОСОБА_2 адвокат Яресько Т.В. звернувся до суду із заявою, в якій не заперечував проти залишення позову без розгляду та водночас просив суд стягнути з позивача ТОВ КЕЙ-КОЛЕКТ на користь відповідачки ОСОБА_2 здійснені нею витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.

В судовому засіданні учасники справи та їх представники присутніми не були, звернулись до суду з клопотаннями про розгляд справи без їх участі.

Дослідивши заяву про залишення позову без розгляду та клопотання про відшкодування судових витрат, суд дійшов до такого висновку.

Щодо клопотання представника позивача про залишення позову без розгляду, суд зазначає таке.

Як передбачено ч. 3 ст. 13 ЦПК України, учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

Згідно із ч. 2 ст. 257 ЦПК України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Враховуючи те, що заява про залишення позову без розгляду подана до початку розгляду справи по суті, суд вважає за необхідне залишити без розгляду позов ТОВ КЕЙ-КОЛЕКТ до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення 3% річних та інфляційних втрат, внаслідок невчасного виконання зобов`язання.

Щодо клопотання представника відповідачки про розподіл судових витрат, суд зазначає таке.

За нормами статтею 131, 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Відповідно до частини 1 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (ст. 133 ч. 3 п. 1 ЦПК України).

Частиною 2 статті 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до частини 5 статті 142 ЦПК України, у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Таким чином, у разі залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, лише у разі необґрунтованих дій позивача, таких як зловживання процесуальними правами, виникнення спору внаслідок неправильних дій сторони.

Частиною 9 статті 141 ЦПК України визначено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Зловживання правами характеризуються умислом порушити порядок цивільного судочинства.

Відповідно до частини 2 статті 44 ЦПК України залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема: 1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення; 2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями; 3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер; 4) необґрунтоване або штучне об`єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою; 5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.

Під зловживанням процесуальними правами слід розуміти особливу форму цивільного процесуального правопорушення, тобто умисні недобросовісні дії учасників цивільного процесу, що супроводжуються порушенням умов здійснення суб`єктивних процесуальних прав і здійснювані лише з видимістю реалізації таких прав, пов`язані з обманом відносно відомих обставин справи, в цілях обмеження можливості реалізації або порушення прав інших осіб, що беруть участь в справі, а також в цілях того, що перешкодило діяльності суду по правильному і своєчасному розгляду і вирішенню цивільної справи, - що породжує застосування заходів цивільного процесуального примусу.

Відповідно до роз`яснень, які міститься у пункті 38 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 № 10 "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах" у разі залишення заяви без розгляду відповідач має право заявити вимоги про відшкодування здійснених ним витрат, пов`язаних із розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. У такому разі заявлені вимоги розглядаються у цій же справі одночасно із вчиненням наведених процесуальних дій.

При цьому саме по собі пред`явлення позову не може свідчити про необґрунтовані дії позивача.

Звернення до суду з позовом є суб`єктивним правом позивача, гарантованим ст. ст. 55, 124 Конституції України, та безумовним доступом до правосуддя незалежно від обґрунтованості позову.

Таким чином, за змістом частини 5 статті 142 ЦПК України для стягнення компенсації здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, відповідачу необхідно довести, а суду встановити і зазначити про це в судовому рішенні, які саме необґрунтовані дії позивача були ним здійснені у ході розгляду справи, та в чому вони виражені, зокрема: чи діяв позивач недобросовісно та пред`явив необґрунтований позов; чи систематично протидіяв правильному та швидкому вирішенню спору; чи недобросовісний позивач мав на меті протиправну мету обмеження прав та інтересів відповідача; чи були дії позивача умисні та який ступінь його вини й чим це підтверджується.

Реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.

Згідно з частиною 3 статті 12, частиною 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Для стягнення здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, відповідачу згідно з процесуальним обов`язком доказування необхідно довести, які саме необґрунтовані дії позивача були ним здійснені у ході розгляду справи та в чому вони полягали, зокрема, але не виключно: чи діяв позивач недобросовісно та пред`явив необґрунтований позов; чи систематично протидіяв правильному та швидкому вирішенню спору; чи недобросовісний позивач мав на меті протиправну мету - ущемлення прав та інтересів відповідача; чи були дії позивача умисні та який ступінь його вини й чим це підтверджується.

Такого ж висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах дійшов Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду у постановах від: 28.01.2019 року у справі № 619/1146/17-ц, від 02.12.2020 року у справі № 202/2600/15-ц, від 17.12.2020 року у справі № 758/12381/18-ц, та Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду (від 21.01.2020 року в справі № 922/3422/18, від 21.12.2020 року в справі № 922/1001/20); Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду (від 21.11.2018 в справі № 820/4347/17, від 18.03.2020 в справі № 280/5628/18).

Із матеріалів справи вбачається, що 25.08.2025 року позивач ТОВ «КЕЙ-КОЛЛЕКТ» звернувся до суду з позовом про стягнення 3% річних та інфляційних втрат, внаслідок невчасного виконання зобов`язання (а.с. 1-34, 42-43).

Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва відкрито спрощене позовне провадження у справі з викликом сторін (а.с. 44).

06.04.2026 року представник відповідачки ОСОБА_2 адвокат Яресько Т.В. звернувся до суду з відзивом на позов.

21.05.2026 року представник позивача ТОВ КЕЙ-КОЛЕКТ Пилипенко С.В. звернувся до суду із заявою, в якій просив залишити позов без розгляду.

Так, звернення до суду з позовом є суб`єктивним правом позивача, гарантованим Конституцією України, безумовним доступом до правосуддя незалежно від обґрунтованості позову.

Необґрунтовані дії позивача є єдиною підставою для покладення на позивача обов`язку компенсувати витрати, що здійснені відповідачем, як це передбачено ч. 5 ст. 142 ЦПК України.

Водночас у відзиві на позов, а також у заяві від 21.05.2026 року представником відповідачки ОСОБА_2 адвокатом Яресько Т.В. не обґрунтовано, в чому саме полягають необґрунтовані дії позивача, як підстава для компенсації здійснених відповідачкою ОСОБА_2 витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Під час розгляду справи судом не встановлено, що спір виник внаслідок неправильних дій позивача. Крім того, витрати на правову допомогу виникли у відповідачки не внаслідок необґрунтованих дій позивача, а в порядку реалізації відповідачкою своїх процесуальних прав.

Враховуючи те, що справа по суті не слухалась, а позивач подав заяву про залишення позову без розгляду, заява представника відповідача про стягнення витрат на правничу допомогу з позивача не містить доводів і доказів необґрунтованості дій позивача, допущення ним зловживання процесуальними правами або того, що спір виник внаслідок неправильних дій сторони, як передбачено ч. 9 ст. 141 ЦПК України, суд вважає, що підстави для задоволення вимог про компенсацію здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, відсутні, адже, саме по собі подання позову або заяви про залишення позову без розгляду не є необґрунтованими діями позивача, це є його диспозитивним правом, передбаченим нормами ЦПК України, яке не містить обмежень в його реалізації.

Така ж правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 01.06.2020 року в справі № 607/8664/19, від 26.09.2018 року в справі № 148/312/16-ц, від 12.11.2020 року в справі № 359/9512/17, від 14.01.2021 року в справі № 521/3011/18.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 12, 13, 44, 81, 133, 141, 142, 258, 260, 353 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю КЕЙ-КОЛЕКТ Пилипенка Сергія Валентиновича задовольнити.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю КЕЙ-КОЛЕКТ до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення 3% річних та інфляційних втрат, внаслідок невчасного виконання зобов`язання - залишити без розгляду.

Відмовити в задоволенні клопотання представника відповідачки ОСОБА_2 - адвоката Яреська Тараса Віталійовича про стягнення з позивача Товариства з обмеженою відповідальністю КЕЙ-КОЛЕКТ витрат за надання професійної правничої допомоги (компенсації) в сумі 10 000,00 грн.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга на ухвали суду подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: Осіпенко Л.М.