Ухвала суду № 136765064, 14.05.2026, Броварський міськрайонний суд Київської області

Справа № 361/6101/22

Провадження № 6/361/170/26

14.05.26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2026 року Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Писанець Н.В.,

при секретарі судового засідання Михальовій М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Броварського міськрайонного суду Київської області заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю ?Фінансова коипанія «Еліт-Фактор? про заміну сторони у виконавчому провадженні, боржник: ОСОБА_1 ,

встановив:

У квітні 2026 року ТОВ «ФК «Еліт-Фактор» у порядку ст. 442 ЦПК України звернулося до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження.

Заявник зазначав, що рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 09.08.2023 року по цивільній справі № 361/6101/22 вирішено стягнути з позичальника ОСОБА_2 на користь АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» заборгованість за кредитним договором №014/04/01/3273 від 11 липня 2007 року на загальну суму 811 446 гривень 76 копійок, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 12 171,70 гривень.

16 квітня 2026 року між АТ «Райффайзен Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Еліт-Фактор» укладено: договір відступлення права вимоги, відповідно до якого АТ «Райффайзен Банк» відступило в повному обсязі на користь ТОВ «Фінансова компанія «ЕлітФактор» право вимоги до ОСОБА_2 за кредитним договором №014/04/01/3273 від 11 липня 2007 року; договір про відступлення права вимоги за Іпотечним договором, відповідно до якого АТ «Райффайзен Банк» відступило в повному обсязі на користь ТОВ «Фінансова компанія «Еліт-Фактор» право вимоги за Іпотечним договором №б/ н від 12.07.2007 року, посвідченим приватним нотаріусом Броварського міського нотаріального округу Київської області Авраменко Н.А., зареєстровано за №8389, укладеним між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_3 в якості забезпечення виконання зобов`язань, що випливають з кредитного договору №014/04/01/3273 від 11 липня 2007 року.

За даними Автоматизованої системи виконавчого провадження, в приватного виконавця Літвиненко О. В. на примусовому виконанні перебуває, зокрема, відкрите виконавче провадження за № 77861326 від 18.04.2025 року, в якому стягувачем значиться АТ «Райффайзен Банк», а боржником ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Отже, оскільки на теперішній час до ТОВ «Фінансова компанія «ЕлітФактор» перейшло право вимоги до боржника ОСОБА_2 , тобто відбулась заміна кредитора у зобов`язанні за кредитним договором №014/04/01/3273 від 11 липня 2007 року, тому виникла необхідність у заміні в судовому порядку стягувача у вказаному вище виконавчого провадження.

Посилаючись на викладене, просили суд замінити стягувача на Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт-Фактор» (ідентифікаційний код юридичної особи (код ЄДРПОУ): 40848105, місцезнаходження юридичної особи: 73000, Херсонська область, місто Херсон, вулиця Соборна, будинок 32) у виконавчому провадженні за № 77861326 від 18.04.2025 року про стягнення з позичальника ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором №014/04/01/3273 від 11 липня 2007 року у розмірі 811 446,76 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 12 171,70 грн.

В судове засідання сторони та їх представники не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Згідно ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Судом встановлено, рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 09.08.2023 року по цивільній справі № 361/6101/22 вирішено стягнути з позичальника ОСОБА_2 на користь АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» заборгованість за кредитним договором №014/04/01/3273 від 11 липня 2007 року на загальну суму 811 446 гривень 76 копійок, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 12 171,70 гривень.

16 квітня 2026 року між АТ «Райффайзен Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Еліт-Фактор» укладено: договір відступлення права вимоги, відповідно до якого АТ «Райффайзен Банк» відступило в повному обсязі на користь ТОВ «Фінансова компанія «ЕлітФактор» право вимоги до ОСОБА_2 за кредитним договором №014/04/01/3273 від 11 липня 2007 року; договір про відступлення права вимоги за Іпотечним договором, відповідно до якого АТ «Райффайзен Банк» відступило в повному обсязі на користь ТОВ «Фінансова компанія «Еліт-Фактор» право вимоги за Іпотечним договором №б/ н від 12.07.2007 року, посвідченим приватним нотаріусом Броварського міського нотаріального округу Київської області Авраменко Н.А., зареєстровано за №8389, укладеним між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_3 в якості забезпечення виконання зобов`язань, що випливають з кредитного договору №014/04/01/3273 від 11 липня 2007 року.

За даними Автоматизованої системи виконавчого провадження, в приватного виконавця Літвиненко О. В. на примусовому виконанні перебуває, зокрема, відкрите виконавче провадження за № 77861326 від 18.04.2025 року, в якому стягувачем значиться АТ «Райффайзен Банк», а боржником ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стаття 129-1 Конституції України визначає, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Основними засадами судочинства є обов`язковість судового рішення (стаття 129 Конституції України).

Відповідно до статті 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконання на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Примусове виконання рішень судів в Україні покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені у Законі України «Про виконавче провадження».

За правилами статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» - виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводиться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішення, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до вимог ст. 442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

У відповідності до правової позиції, яка сформульована у постанові Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі №10/56-08, якщо заявник звернувся із заявою про заміну сторони виконавчого провадження - стягувача поза межами відкритого виконавчого провадження стосовно боржника, то це не позбавляє його права звернутись із заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні та не є підставою для відмови судом у задоволенні такої заяви, у разі якщо судом не встановлено обставин закінчення виконавчого провадження у справі належним виконанням судового рішення. У протилежному ж випадку правонаступник стягувача - сторони виконавчого провадження, набувши таке право згідно з договором про відступлення права вимоги в порядку статті 512 ЦК України, позбавляється можливості та права реалізувати таке право у виконавчому провадженні у порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження».

Аналогічна позиція міститься і у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі від 21 березня 2018 року по справі №6-1355/10, провадження №61-12076св18 (ЄДРСРУ №730011901).

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ст.514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом ч. 1 ст. 55 ЦПК України, процесуальним правонаступником є особа, якою замінено сторону або третю особу в зв`язку з вибуттям із процесу суб`єкта спірного правовідношення, а саме: в разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, та до якої переходять усі процесуальні права й обов`язки цього суб`єкта.

Підставою заміни кредитора внаслідок правонаступництва (так само як і внаслідок виконання зобов`язання за боржника поручителем, майновим поручителем, або іншою третьою особою) буде пряма вказівка акта цивільного законодавства (ч. 3 ст. 11 ЦК України), а також настання певних обставин, які мають юридичне значення.

Згідно з п. 1 ч. 5 ст. 15 ЗУ «Про виконавче провадження», у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Таким чином, підставою для заміни сторони виконавчого провадження є вибуття її внаслідок правонаступництва.

Правонаступництво у цивільному процесі є перехід прав та обов`язків від однієї особи до іншої за законом або угодою.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», ч. 3 ст. 11, п. 1 ч. 1 ст. 512, ст.514 ЦК України, ст.ст. 18, 55, 260, 442 ЦПК України, суд

ухвалив:

Заяву задовольнити.

Замінити стягувача на Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт-Фактор» (ідентифікаційний код юридичної особи (код ЄДРПОУ): 40848105, місцезнаходження юридичної особи: 73000, Херсонська область, місто Херсон, вулиця Соборна, будинок 32) у виконавчому провадженні за № 77861326 від 18.04.2025 року про стягнення з позичальника ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором №014/04/01/3273 від 11 липня 2007 року у розмірі 811 446,76 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 12 171,70 грн.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: Н.В.Писанець