Рішення № 136763837, 21.05.2026, Дубенський міськрайонний суд Рівненської області

Справа № 559/5721/25

Провадження № 2/559/732/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2026 року місто Дубно

Дубенський міськрайонний суд Рівненської області в складі головуючої судді Жуковської О.Ю. за участю секретаря судового засідання Джигирей В.В., розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції сторін.

Представник ТзОВ «Свеа Фінанс» звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Позов мотивовано тим, що 20.08.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №256822108 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Згідно умов Договору відповідачці було надано кредит у вигляді відновлювальної кредитної лінії від 2000 до 50 000 грн. на умовах строковості, зворотності та платності. Товариство виконало умови договору та надало позичальнику грошові кошти. За строк дії Договору використано кредитний ліміт у розмірі 13670,28 грн. 28.11.20218 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали Договір факторингу №28/1118-01 строком до 28.11.2019. Укладеними додатковими угодами строк дії договору факторингу було продовжено. Згідно вказаного договору факторингу ТОВ «Таліон Плюс» набуло права грошової вимоги до відповідачки за Кредитним договором №256822108. В подальшому 02.05.2024 ТОВ «Таліон Плюс» відступило право вимоги за Договором №256822108 ТОВ «Свеа Фінанс». На даний час відповідачка свої зобов`язання за Договором належним чином не виконує і заборгованість не погашає, що є порушенням законних прав ТОВ «Свеа Фінанс», у зв`язку з чим позивач просив стягнути з ОСОБА_1 на свою користь суму заборгованості в розмірі 45940,88 грн. та судові витрати у справі.

Відповідачка правом на подання відзиву на позовну заяву у встановлений законом строк не скористалася.

ІІ. Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі

30.12.2025 відкрито упровадження у справі та ухвалено розглядати справу без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідачка ухвалу про відкриття провадження отримала 02.04.2026, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення. Відзиву на позовну заяву не подала, заяв та клопотань по суті позовних вимог від неї не надходило.

Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом.

Судом встановлено, що 20.08.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено Договір кредитної лінії №256822108. Згідно умов Договору предметом Договору є кредит у вигляді відновлювальної кредитної лінії в розмірі кредитного ліміту від 2 000 грн. до 50 000 грн., наданий на умовах строковості, зворотності та платності. Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє протягом 5 років. Проценти нараховуються в розмірах: за дисконтною ставкою у розмірі 361,35 грн. річних, що становить 0,99% в день, проценти за базовою ставкою - 730 % річних, що становить 2% в день (а.с.9 зворот-11).

Укладаючи вищевказаний кредитний договір відповідачка та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» вчинили дії визначені ст. 11 та ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідач підписав кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Також до матеріалів справи надано Паспорт споживчого кредиту, який підписаний ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором та в якому містяться дані позичальника, основні умови кредитування, інформація щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача та інші умови (а.с.9).

Відповідно до наданого первісним кредитором розрахунку заборгованості за кредитом, станом на 27.06.2023 у ОСОБА_1 наявна заборгованість за Договором №256822108, яка становить 45940,88 грн., з яких 9969,26 грн. - сума заборгованості по тілу кредиту, 35971,51 грн. - сума прострочених платежів по процентах (а.с.15-17).

28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено Договір факторингу №28/1118-01, відповідно до ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» передає ТОВ «Таліон Плюс» за виплату належні йому права вимоги, а ТОВ «Таліон Плюс» приймає належні права вимоги до боржників, вказаним у реєстрі боржників. Строк дії договору закінчується 28.11.2019. В матеріалах справи наявні додаткові угоди до Договору факторингу №26 від 31.12.2020, №27 від 31.12.2021, №31 від 31.12.2022 та №32 від 31.12.2023, якими продовжено строк дії Договору факторингу до 31.12.2024 (а.с.19-26).

Відповідно до реєстру боржників №237 від 27.06.2023 до Договору факторингу №28/1118-01, ТОВ «Таліон Плюс» набуло права грошової вимоги до відповідачки ОСОБА_1 у розмірі 45940,88 грн., з яких 9969,26 грн. - сума заборгованості по тілу кредиту, 35971,51 грн. - сума прострочених платежів по процентах (а.с.27-27 зворот).

Згідно з наданим ТОВ «Таліон Плюс» розрахунком, заборгованість ОСОБА_1 становить 45940,88 грн., з яких 9969,26 грн. - сума заборгованості по тілу кредиту, 35971,51 грн. - сума прострочених платежів по процентах (а.с.18).

02.05.2024 між ТОВ «Таліон Плюс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» було укладено Договір Факторингу №02/0524-01/01.02-11/24, відповідно до якого ТОВ «Таліон Плюс» передає ТОВ «Свеа Фінанс» за виплату належні йому права вимоги, а ТОВ «СВЕА Фінанс» приймає належні права вимоги до боржників, вказаним у реєстрі боржників (а.с.29-31).

На виконання умов Договору факторингу, ТОВ «Свеа Фінанс» сплатило ТОВ «Таліон Плюс» грошові кошти у розмірі 1 265 008,51 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №9599 від 02.05.2024 (а.с.33).

Відповідно до реєстру боржників від 02.05.2024 до Договору факторингу, ТОВ «Свеа Фінанс» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 45940,88 грн., з яких 9969,26 грн. - сума заборгованості по тілу кредиту, 35971,51 грн. - сума прострочених платежів по процентах (а.с.34-35).

З наданих розрахунків вбачається, що після відступлення права вимоги ТОВ «Свеа Фінанс» не здійснювалося жодних додаткових нарахувань.

IV. Норми права, які застосував суд.

Частиною 3 ст. 10 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договір та інші правочини.

В частині 1 статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Згідно з ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»(в редакції чинній на день виникнення правовідносин) зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Згідно з ч.12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті ч.12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» ч.3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».

Як регламентовано в ч.6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частина 5статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Відповідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк та інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Доказом надання кредитодавцем позичальнику кредитних коштів є саме первинні документи, вимоги до яких встановлені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Аналогічні за змістом висновки, викладені і у постанові Верховного Суду від 11 вересня 2019 року по справі № 755/2284/16-ц.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи (ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Разом з тим, відповідно до пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75 виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.

Частинами 1 та 2 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Так, Верховний Суд у постанові від 02.11.2021 у справі №905/306/17 зробив висновок про те, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія як заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

V. Мотивована оцінка і висновки суду.

За загальним принципом кожна сторона цивільного спору зобов`язана суду довести свою позицію. Суд зазначає, що за своєю юридичною природою кредитний договір є реальним правочином, тобто обов`язок позичальника повернути кошти виникає лише після фактичного отримання ним цих коштів.

На підтвердження факту отримання відповідачкою кредитних коштів у спосіб та в обсязі, зазначених в позовній заяві представник позивача надав суду копію Договору кредитної лінії №256822108 від 20.08.2021, паспорт споживчого кредиту та розрахунки заборгованості за кредитним договором за період з 20.08.2021 по 02.05.2024. Однак, розрахунки заборгованості, на які посилається позивач, не є документом, який підтверджує отримання кредиту, користування ним, а отже не є належним доказом існування боргу. Належних та допустимих доказів, що на виконання положень п. 1.1 Договору відповідачці було встановлено кредитний ліміт та надано останній можливість користуватись встановленим кредитним лімітом, матеріали справи не містять. Згідно вимог чинного законодавства, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Належними доказами надання кредиту у безготівковій формі є первинні платіжні документи фінансової установи (платіжні доручення, меморіальні ордери, квитанції, чеки тощо), які містять відмітки про їх виконання та підтверджують безпосереднє перерахування або зарахування коштів на рахунок конкретної особи. Сам по собі розрахунок заборгованості не є беззаперечним доказом отримання коштів позичальником, оскільки є лише одностороннім документом фінансової установи, який не відображає реального руху коштів і має бути підтверджений первинною касовою або платіжною документацією.

Зважаючи на вимоги цивільного процесуального законодавства, зокрема засади змагальності та диспозитивності, суд не вправі за власною ініціативою витребувати у позивача докази. Позивач на власний розсуд розпорядився своїми процесуальними правами, а тому несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням ним процесуальних дій. Враховуючи, що в порушення вимог статей 12, 76, 81 ЦПК України позивач не виконав свого процесуального обов`язку та не надав суду належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження факту отримання грошових коштів ОСОБА_1 , клопотання про витребування таких доказів перед судом не заявляв, суд вважає факт існування кредитної заборгованості недоведеним, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.

В підсумку суд відмовляє у задоволені позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги щодо не підлягають задоволенню, тому підстав для розподілу судових витрат, понесених позивачем у зв`язку з розглядом справи, немає.

Керуючись статтями 3, 12, 13, 81, 141, 158, 259, 263-265, 354 ЦПК України, 514, 516, 525, 526, 626,629, 63, 633, 1054, 1077 ЦК України, ЗУ «Про електронну комерцію», суд -

УХВАЛИВ:

У задоволені позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його підписання до Рівненського апеляційного суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс», місцезнаходження: бульвар Вацлава Гавела, 6, м. Київ, код ЄДРПОУ 37616221, електронна адреса court@svea.ua.

Представник позивача: Паладич Аліна Олександрівна, РНОКПП НОМЕР_1 , адреса Іллінська, 8, м. Київ.

Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя О.Ю.Жуковська