Рішення № 136762099, 21.05.2026, Обухівський районний суд Київської області

Справа № 372/1508/26

Провадження 2-1588/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 травня 2026 року Обухівський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Тиханського О.Б.,

за участю секретаря судових засідань Колісник К.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Сіті Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

В березні 2026 року представник позивача звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова Компанія «Сіті Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 014-RO-82-257739751від 22.02.2024 в сумі 53 653,30 грн., витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7500,00 грн. та судовий збір в розмірі 3028,00 грн. В обґрунтування вказаних вимог зазначає, що 22.02.2024 року між Акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та Клієнтом, яким є ОСОБА_1 було укладено Заяву про відкриття Карткового рахунку та надання Кредиту «Кредит готівкою» № 014-RO-82-257739751, відповідно до якого Банк надає Клієнту послугу споживчого кредиту «Кредит готівкою», для надання послуги споживчого кредиту Банк відкриває Клієнту поточний рахунок «Для виплат» в гривнях на умовах пункту 5 Заяви-Договору. За яким клієнт отримав кредитні кошти у розмірі 46 914,84 грн., строк користування кредитом 72 місяці (з 22 лютого2024 року по 22 лютого 2030 року). Процентна ставка за користування кредиту 36,00 % річних. Відповідач неналежним чином не виконував грошові зобов`язання, тому у нього виник борг по поверненню кредиту у розмірі 53653 гривень 30 копійки. В подальшому право вимоги за вказаним договором перейшло до ТОВ «ФК «Сіті Фінанс». Тому позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у розмірі 53653 гривень 30 копійки, що складається: з суми заборгованості за кредитом 46753,07 гривень, заборгованості за процентами в розмірі 6900,00 грн.

Ухвалою суду від 13.03.2026 позовну заяву прийнято до розгляду з відкриттям спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Представник позивача подав суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити, щодо ухвалення судом заочного рішення не заперечив.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, заяв, клопотань або відзиву до суду не направив.

Відповідно до ст. 280 ЦПК Україна суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Отже, оскільки сторони не з`явилися в судове засідання, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин цієї справи, на які позивач послався як на підставу своїх вимог, що викладені у позовній заяві та підтверджені доданими до неї доказами, які були досліджені судом, за відсутності заперечень відповідача, на засадах верховенства права, відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, прийшов до висновку про розгляд справи в заочному порядку та задоволення позовних вимог.

Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.

Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази у їх сукупності, судом встановлені наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 22.02.2024 року між Акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та Клієнтом, яким є ОСОБА_1 було укладено Заяву про відкриття Карткового рахунку та надання Кредиту «Кредит готівкою» № 014-RO-82-257739751, відповідно до якого Банк надає Клієнту послугу споживчого кредиту «Кредит готівкою», для надання послуги споживчого кредиту Банк відкриває Клієнту поточний рахунок «Для виплат» в гривнях на умовах пункту 5 Заяви-Договору.

Згідно п. 2.2 -2.3 Договору, Банк відкриває Клієнту поточний рахунок «Для виплат» в гривнях на умовах пункту 5 Заяви-Договору. За яким клієнт отримав кредитні кошти у розмірі 46 914,84 грн., строк користування кредитом 72 місяці (з 22 лютого2024 року по 22 лютого 2030 року). Процентна ставка за користування кредиту 36,00 % річних.

Банк свої зобов`язання за кредитним договором виконав що підтверджуються випискою по рахунку за період з 22.02.2024 року по 19.08.2024 року (а.с. 18).

Відповідно до розрахунку заборгованості АТ «Райффайзен Банк» за договором № 014-RO-82-257739751від 22.02.2024 року, загальна заборгованість станом на 19.08.2024 року складає: 53653,30 грн., що складається з заборгованості за кредитом 46753,07 грн.; заборгованості за процентами 6900,00 грн. (а.с. 19).

Судом також досліджено паспорт споживчого кредиту за програмою кредитування «Кредит готівкою» (а.с. 13-14).

20 лютого 2024 року між АТ «Райффайзен банк» та ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС» укладено договір відступлення права вимоги №114/2-67 F, за яким АТ «Райффайзен банк» відступив права грошової вимоги за кредитними договорами ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС» (а.с.20-25).

Згідно Реєстру Боржників до Договору відступлення права вимоги №114/2-67-Р від 20.02.2024 р., ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ ФІНАНС» набуло право грошової вимоги за рядом кредитних договорів, у т.ч. і за Кредитними договорами: № 014-RO-82-257739751від 22.02.2024, укладеними між Позичальником та Акціонерним товариством «Райффайзен Банк», сума заборгованості за договором становить: 53653,30 грн., що складається з заборгованості за кредитом 46753,07 грн.; заборгованості за процентами 6900,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства (ч. 2 ст. 207 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Отже, між Акціонерним товариством «Райффайзен Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 014-RO-82-257739751від 22.02.2024, за умовами яких банк надав позичальнику грошові кошти на визначених сторонами умовах.

За змістом ст. 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідачем не надано суду належних доказів на спростування розміру заборгованості та не заявлено клопотання щодо проведення судової економічної експертизи.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 516 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1077, ч. 1 ст. 1084 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові.

У результаті укладення договору про відступлення права вимоги до ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС» перейшли усі права первісного кредитора за кредитними договорами № 014-RO-82-257739751від 22.02.2024 в обсязі та на умовах, що існували на момент відступлення права вимоги, зокрема право вимагати від боржника належного виконання зобов`язань, а саме сплати суми основного боргу, нарахованих та несплачених процентів, комісій, неустойки (у разі її наявності), а також інших платежів, передбачених умовами кредитного договору та чинним законодавством України.

Таким чином, ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС» набуло статусу нового кредитора у зобов`язанні та право звернення до суду з вимогою про стягнення заборгованості з відповідача в межах переданого права вимоги.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник який прострочив виконання грошового зобов`язання на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, встановлено, що Акціонерне товариство «Райффайзен Банк» виконало свої обов`язки за кредитним договором № 014-RO-82-257739751від 22.02.2024, нарахування процентів за користування кредитом здійснювалось в межах строку погодженого сторонами, в той час відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання та згідно матеріалів справи має заборгованість перед ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС», яке є правонаступником кредитодавця, що складається з заборгованості за договором № 014-RO-82-257739751від 22.02.2024 року в розмірі 53 653,30 грн.

За таких обставин, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Так, представник позивача просить суд стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним витрати по сплаті судового збору в розмірі 3028,00 грн. та витрати понесені на професійну правничу допомогу у розмірі 7500,00 грн.

Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Судові витрати позивача на професійну правничу допомогу становлять 7500,00 грн., позивачем на підтвердження понесених витрат, надано договір про надання правничої допомоги №26/11/2025 від 26.11.2025 року, замовлення №1587 від 27.11.2025, акт виконаних робіт до замовлення №1587 від 27 листопада 2025 року, платіжну інструкцію №2947 від 28.11.2025.

Відповідно до ч. 4ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З урахуванням складності даної справи, обсягу і складності виконаної адвокатом роботи, виходячи з конкретних обставин справи, суд вважає, що зазначена позивачем вартість та обсяг виконаної адвокатом роботи у розмірі 7500,00 грн. є завищеними та належним чином не обґрунтованими, що суперечить принципу пропорційності розподілу судових витрат.

Враховуючи викладене, керуючись принципами співмірності та розумності судових витрат, виходячи з конкретних обставин справи, заявленої у справі ціни позову та значення справи для сторін, суд вважає за необхідне зменшити їх розмір та стягнути з відповідача на користь позивача 2000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Тому з відповідача на користь позивача повинно бути стягнуто судовий збір у розмірі 3028,00 грн. відповідно до платіжної інструкції № 2922 від 28.11.2025.

На підставі ст.ст. 141,142,259,263-265,268,272,273,279 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Сіті Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості -задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором в розмірі 53 653 грн. 30 коп.

Стягнути ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ ФІНАНС» у рахунок відшкодування судових витрат 3028,00 грн., у рахунок витрат, понесених на професійну правничу допомогу у розмірі 2000 (дві тисячі) гривень 00 копійок.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ ФІНАНС», місцезнаходження: 04053, місто Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 37/41, код ЄДРПОУ 39508708.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: О.Б. Тиханський