Ухвала суду № 136742418, 22.05.2026, Ямпільський районний суд Вінницької області

У Х В А Л А

"22" травня 2026 р. Справа153/934/26

Провадження1-кс/153/159/26-к

Ямпільський районний суд Вінницької області

у складі головуючого слідчого судді ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Ямпільського районного суду Вінницької області у місті Ямпіль Могилів-Подільського району Вінницької області

клопотання сторони кримінального провадження старшого слідчого СВ ВП №1 Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026020170000070 від 21 травня 2026 року про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України ОСОБА_4 ,

за участю: прокурора ОСОБА_5 , слідчого СВ ВП №1 Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисниці ОСОБА_7 ,

В С Т А Н О В И В :

Старший слідчий СВ ВП №1 Могилів-Подільського ВП ГУНП у Вінницькій області капітан поліції ОСОБА_3 звернувся до суду із клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України ОСОБА_4 . Клопотання мотивовано наступним: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно ст.89 КК України не судимий, достовірно знаючи, що від 24.02.2022 указом Президента України №64/2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», введено воєнний стан на всій території України. Указом Президента України від 27 квітня 2026 року №342/2026 продовжено дію воєнного стану з 05 години 30 хвилин 4 травня 2026 року строком на 90 діб. Під час дії воєнного стану, ОСОБА_4 вчинив умисний корисливий злочин за наступних обставин. Так, 21.05.2026 близько 15:45 год. у ОСОБА_4 виник умисел на викрадення чужого майна із домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , в якому проживає ОСОБА_8 . Реалізовуючи свій злочинний корисливий умисел, ОСОБА_4 переконавшись, що він діє таємно та за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, зайшов на територію домоволодіння та через незачинені двері проник до середини житлового будинку, в житловій кімнаті якого виявив металевий сейф. Знаходячись в кімнаті, де розташований металевий сейф, ОСОБА_4 відшукав ключ від нього, яким здійснив його відкриття. Після цього із металевого сейфу ОСОБА_4 здійснив викрадення грошових коштів на загальну суму 437042 грн., а саме: 174000 (сто сімдесят чотири тисячі) грн. банкнотами по 1000 грн.; 500 (п`ятсот) євро банкнотами по 100 євро, що згідно офіційного курсу Національного банку України станом на 21.05.2026 становило 25550 грн.; 5400 (п`ять тисяч чотириста) доларів США банкнотами по 100 доларів США, що згідно офіційного курсу Національного банку України станом на 21.05.2026 становило 237492 грн., а також іншого майна: персня жовтого металу із орнаментом на щитку із пробірним клеймом; пари сережок жовтого металу у вигляді півмісяця із орнаментом із пробірними клеймами; зубної коронки жовтого металу; підвіски-хрестика із розп`яттям жовтого металу із пробірними клеймами; підвіски-хрестика із розп`яттям жовтого металу без пробірних клейм; сережки-цвяшка жовтого металу з трьома камінцями білого кольору з пробірними клеймами; ланцюжка білого металу із пробірними клеймами з підвіскою у вигляді ікони білого металу з пробірними клеймами; ланцюжка білого металу із пробірними клеймами з підвіскою у вигляді хрестика з розп`яттям білого металу з пробірними клеймами; ланцюжка білого металу із пробірними клеймами з підвіскою у вигляді хрестика з розп`яттям білого металу з пробірними клеймами; хрестика білого металу схожого на алюміній без пробірних клейм на шнурку червоного кольору; хрестика білого металу без пробірних клейм на шнурку чорного кольору; каблучки білого металу із чорним покриттям зовні та написом «Господи спаси и сохрани мя» без пробірних клейм; карти пам`яті (флеш-память) «Kingstone 64GB» в корпусі чорного кольору із вушком блакитного кольору із рукописним написом «18.11.24 Др Оля 270 грн»; шкатулки чорного кольору з візерунком; гаманця чорного кольору. Заволодівши вище вказаним предметами ОСОБА_4 покинув територію домоволодіння, та викраденим розпорядився на власний розсуд, внаслідок чого завдав ОСОБА_8 матеріальної шкоди на суму, яка перевищує 437042 грн. Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у житло, вчинене у великих розмірах в умовах воєнного стану. 21.05.2026 о 20 год. 34 хв. ОСОБА_4 був затриманий в порядку ст.208 КПК України. 22.05.2026 о 12 год. 30 хв. ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.185 КК України. Вина підозрюваного ОСОБА_4 у вчиненні даного злочину доводиться наступними матеріалами кримінального провадження: рапортом інспектора чергового відділення поліції №1 Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області від 21.05.2026 ЄО №1670; рапортом інспектора чергового відділення поліції № 1 Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області від 21.05.2026 ЄО №1671; протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення у ОСОБА_8 від 21.05.2026; протоколом огляду місця події від 21.05.2026 за адресою: АДРЕСА_1 ; протоколом огляду від 21.05.2026 за адресою: АДРЕСА_1 ; поясненням ОСОБА_4 від 21.05.2026; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 22.05.2026; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 22.05.2026. З матеріалів кримінального провадження слідує наступне: ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні умисного корисливого тяжкого злочину передбаченого ч.4 ст.185 КК України, який карається позбавленням волі на строк від п`яти до восьми років позбавлення волі. ОСОБА_4 офіційно не працевлаштований, на утриманні неповнолітніх та малолітніх осіб не має. Не має офіційних доходів. Не має міцних соціальних зв`язків. Свідками та потерпілим у кримінальному провадженні є особи, які знайомі з ОСОБА_4 а тому є підстави вважати, що ОСОБА_4 може впливати на них з метою уникнення кримінальної відповідальності. Таким чином, є підстави вважати, що ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідків, потерпілого та переховуватись від органів досудового розслідування та суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності. В зв`язку з викладеним, інші запобіжні заходи не зможуть забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків та запобігти ризикам, передбаченим ч.1 ст.177 КПК України, а тому у слідства є достатні підстави вважати, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, ніж взяття під варту, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ч.1 ст.177 КПК України, а саме п. 1 (переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду), п. 3 (незаконно впливати на свідків) та п.5 (вчинити інше кримінальне правопорушення). На підставі вищевикладеного, з метою забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на свідків та переховуватися від органів досудового розслідування та суду, необхідно обрати йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

У судовому засіданні слідчий СВ ВП №1 Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області старший лейтенант поліції ОСОБА_6 клопотання підтримав, просив його задовольнити, просив суд застосувати до підозрюваного міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Прокурор ОСОБА_5 у судовому засіданні клопотання підтримав.

Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник адвокат ОСОБА_7 в судовому засіданні заперечували щодо застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Вказали, що підозрюваний є особою із інвалідністю третьої групи, хворіє, йому необхідне дієтичне харчування, перебуває на програмі для людей із наркотичною залежністю, проживає із матір`ю, яка також хворіє та перебуває на його утриманні. Підозрюваний повністю визнає свою вину, співпрацює із слідством, не має наміру переховуватися, а також впливати на потерпілого, який є сусідом та кумом, а також на свідків, які є сусідами. Просили застосувати запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту.

Суд, перевірив надані матеріали клопотання, включаючи витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження №12026020170000070 від 21 травня 2026 року, у рамках якого було подано клопотання, дослідивши докази по даних матеріалах, а саме: копію рапорта від 21.05.2026 №1670; копію рапорта від 21.05.2026 №1671; копію протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 21.05.2026; копію протоколу огляду місця події від 21.05.2026; копію протоколу огляду від 21.05.2026; копію письмового пояснення ОСОБА_4 від 21.05.2026; копію паспорта громадянина України виданого на ім`я ОСОБА_4 ; копію протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 21.05.2026; копію протоколу обшуку затриманої особи від 21.05.2026; копії протоколів допиту свідків від 22.05.2026; повідомлення про підозру від 22.05.2026, а також заслухавши думку прокурора та слідчого про необхідність задоволення клопотання, та думку підозрюваного та його захисниці, приходить до наступних висновків:

Згідно із змістом ст.ст.131, 132 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.

Відповідно до вимог ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

У відповідності до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Статтею 178 КПК України визначено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосування запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчинення іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчим надані докази того, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, відповідальність за вчинення якого, передбачена ч.4 ст.185 КК України.

При вирішенні питання про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд приходить до висновку про наявність обставин, передбачених ч.1 ст.194 КПК України, які обумовлюють застосування такого запобіжного заходу по відношенню до ОСОБА_4 .

Так, ОСОБА_4 на даний час підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, тобто тяжкого злочину, офіційно не працевлаштований, на утриманні неповнолітніх та малолітніх осіб не має, не має офіційних доходів та міцних соціальних зв`язків. Суд вважає, що існує обґрунтований ризик того, що перебуваючи на волі ОСОБА_4 може переховуватися від досудового розслідування та суду, а також може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити свою кримінальну діяльність, а також незаконно впливати на потерпілого та свідків, з якими він знайомий та проживає по сусідству.

Тому, суд вважає, що обрання відносно підозрюваного ОСОБА_4 більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

Рішенням Конституційного Суду України від 08 липня 2003 року, визнано конституційною норму про те, що при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу разом з іншими обставинами враховується тяжкість злочину у вчиненні якого підозрюється, обвинувачується особа.

Враховуючи, що запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканність, гарантовані ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а тому вони можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини.

Правова позиція Європейського суду з даного питання викладена у справі «Москаленко проти України» остаточне рішення від 20 травня 2010 року п.34 передбачає: Суд вважає, що обґрунтована підозра щодо вчинення заявником тяжкого злочину могла первісно виправдовувати його тримання під вартою. Необхідність забезпечити належний хід провадження (зокрема, для отримання показань свідків) також була достатньою підставою для первісного тримання заявника під вартою. Аналогічна позиція викладена у рішенні ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України» де зазначено, що на етапі розгляду питання щодо взяття заявника під варту аргументами на користь такого рішення стали серйозність звинувачень, пред`явлених заявникові, та ризик його втечі.

Суд відхиляє доводи підозрюваного та його захисника про можливість застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, оскільки обставини, на які вони покликаються щодо наявності підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу, не спростовують та не зменшують ризиків, вказаних у клопотанні слідчим.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що з метою попередження можливості ОСОБА_4 переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків, а також продовжувати злочинну діяльність, вчинити інше кримінальне правопорушення, забезпечення виконання процесуальних дій, є законодавчо обґрунтована необхідність задоволення клопотання та обрання відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою з правом внесення застави.

Крім того, при застосуванні підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу - тримання під вартою, слідчим суддею було визначено розмір застави згідно ч.3 ст.183 КПК України, достатній для забезпечення виконання ОСОБА_4 обов`язків, передбачених КПК України, а, отже, визначено альтернативний запобіжний захід, не пов`язаний з позбавленням волі.

Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу потерпілого, який є особою похилого віку, у той же час є сусідом підозрюваного, тобто дії підозрюваного були вчинені зухвало та зневажливо як до особи похилого віку (75 років), так і до сусіда, суму завданого збитку (викраденого) 437042 грн., слідчий суддя вважає за необхідне, відповідно до ч.5 ст.182 КПК України визначити заставу в розмірі 131 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто у розмірі завданої шкоди, та покласти обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України.

Керуючись ст.ст.176-178, 182, 183, 184, 193-196, 309, 310, 335, 395 КПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання сторони кримінального провадження старшого слідчого СВ ВП №1 Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026020170000070 від 21 травня 2026 року про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України ОСОБА_4 задовольнити.

У задоволенні клопотання підозрюваного ОСОБА_4 та його захисника адвоката ОСОБА_7 про обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту відмовити.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця міста Ямпіль Ямпільського району Вінницької області, проживаючого по АДРЕСА_1 , громадянина України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів.

Строк тримання під вартою рахувати з моменту затримання ОСОБА_4 , тобто з 21 травня 2026 року.

Визначити датою закінчення строку дії даної ухвали 19 липня 2026 року.

Визначити розмір застави у розмірі 131 (сто тридцять одного) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 435968 (чотириста тридцять п`ять тисяч дев`ятсот шістдесят вісім) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСА у Вінницькій області (одержувач ТУ ДСАУ в Вінницькій області, код ЄДРПОУ: 26286152, банк: ГУ ДКСУ в Вінницькій області, МОФ 802015, р/р: UA688201720355219002000000401, призначення платежу: застава, Ямпільський районний суд Вінницької області.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом строку дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ст.194 КПК України, а саме:

- прибувати на першу вимогу до суду або до іншого визначеного органу державної влади;

- не відлучатися без дозволу слідчого, прокурора або суду із населеного пункту, де він проживає - АДРЕСА_1 ;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування із потерпілим та свідками у даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну (за їх наявності).

Визначити строк дії покладених на підозрюваного обов`язків по 19 липня 2026 року включно.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

У разі невиконання підозрюваним покладених на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Копію даної ухвали негайно вручити підозрюваному, захиснику, прокурору, слідчому.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Вінницького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Головуючий слідчий суддя ОСОБА_1