Ухвала суду № 136740184, 19.05.2026, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_____________

У Х В А Л А

19 травня 2026 р. Справа № 902/1695/25

Господарський суд Вінницької області у складі: головуючий суддя Тісецький С.С., секретар судового засідання Шарко А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду матеріали у справі

за заявою: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )

про неплатоспроможність

представники сторін не з`явились

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Господарського суду Вінницької області перебуває справа №902/1695/25 за заявою ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.

Ухвалою суду від 17.02.2026 року відкрито провадження у справі № 902/1695/25 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 . Введено процедуру реструктуризації боргів боржника. Призначено керуючим реструктуризацією у справі арбітражного керуючого Медведеву К.О. Призначено попереднє засідання у справі на 20.05.2026 року.

19.02.2026 року оприлюднено оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 та встановлено строк подання заяв кредиторів з вимогами до боржника: протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.

17.03.2026 року до суду від ТОВ "1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів" надійшла заява (сформована в системі "Електронний суд") № 17/03/26-14 від 17.03.2026 року (вх. № 01-32/405/26) про визнання грошових вимог до боржника в розмірі 34878,50 грн у справі № 902/1695/25.

Ухвалою від 19.03.2026 року вказану заяву призначено до розгляду на 18.05.2026 року.

В судове засідання на визначену дату заявник, боржник та арбітражний керуючий правом участі в судовому засіданні не скористались.

Натомість, 06.04.2026 року до суду від арбітражного керуючого Медведевої К.О. надійшло повідомлення б/н від 05.04.2026 року про результати розгляду грошових вимог.

Суд, розглянувши подану кредиторську заяву та дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

За змістом кредиторської заяви та наявних матеріалів справи вбачається наступне.

08.09.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" (надалі - Кредитор/Кредитодавець) та ОСОБА_1 (надалі - Боржник/Позичальник) було укладено договір надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №71146354 (надалі - Договір №71146354) через Інформаційно-комунікаційну систему (ІКС) MYCREDIT відповідно до умов та в порядку передбаченому Закону України "Про електронну комерцію".

Відповідно до п.2.1. умов Договору Кредитодавець зобов`язується передати Позичальнику у власність грошові кошти (надалі "Кредит"), на погоджений умовами Договору строк (надалі - "Строк кредиту"), шляхом їх перерахування на банківський рахунок Позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу Позичальника, а Позичальник зобов`язується повернути Кредитодавцю таку ж суму грошових коштів у день закінчення Строку кредиту, або достроково, та сплатити Кредитодавцю плату (Проценти) від Суми кредиту та Комісію за надання кредиту..

Кредитодавцем, відповідно до п.2.2. Договору було надано кредит Боржнику в розмірі 4000 грн. строком на 30 днів. Процентна ставка в день (фіксовано) становить 0,500%, комісія за надання позики становить 15,00% від суми наданого Кредиту (що у грошовому виразі складає 600,00 грн).

Позичальник звертався до кредитора про продовження строку кредитування, в результаті чого між сторонами було укладено наступні додаткові угоди:

02.10.2025 на підставі додаткової угоди № 15895818 до договору надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 71146354 від 08.09.2025 сторони домовилися продовжити строк кредитування на 25 днів. Відповідно до п. 3.1. для продовження Строку кредитування, Позичальник сплачує Кредитодавцю платіж в сумі 500,00 грн., що відповідно, відображено в розрахунку заборгованості.

30.10.2025 на підставі додаткової угоди № 16084649 до договору надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 71146354 від 08.09.2025 сторони домовились продовжити Строк кредитування на 15 днів. Відповідно до п. 3.1. для продовження Строку кредитування, Позичальник сплачує Кредитодавцю платіж в сумі 600,00 грн., що відповідно, відображено в розрахунку заборгованості.

Свої зобов`язання за Договором Кредитор виконав в повному обсязі, надавши грошові кошти на вимогу Позичальника, проте Позичальник в свою чергу, зобов`язання не виконав, чим порушив умови Договору, що призвели до того, що кредит у встановлені Договором строки не було повернуто/оплачено.

Договір укладався дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи (надалі - ІКС), внаслідок чого, відповідно до положень Закону України "Про електронну комерцію" у сторін такого Договору виникли цивільні права та обов`язки.

Відповідно до п.5.6. Договору, Договір укладається відповідно до вимог Закону України "Про електронну комерцію" шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (Акцепт) пропозиції (Оферти) укласти Договір в електронній формі та його підписання Сторонами шляхом використання електронного підпису та електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Укладений (підписаний) таким чином Договір прирівнюється до укладеного договору в письмовій формі.

Договір кредиту підписано електронним підписом, відтворений шляхом використання Боржником одноразового ідентифікатора (електронного підпису/ одноразовий ідентифікатор 03527, що був надісланий на вказану ним електронну адресу - e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_6) у порядку визначеному ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію". Електронні підписи сторін зазначені в розділі реквізити сторін.

Відповідно до п. 5.12. Кредитодавець на виконання вимог Положення про додаткові вимоги до договорів небанківських фінансових установ про надання коштів у позику (споживчий, фінансовий кредит), затвердженого постановою Національного банку України від 03.11.2021 № 113 додатково накладає кваліфікований електронний підпис уповноваженого працівника Кредитодавця із кваліфікованою електронною позначкою часу, після чого його умови вважаються прийнятими, а Договір є укладеним.

Відповідно до п.5.17. Договору, Позичальник погоджується використовувати Особистий кабінет та Електронний підпис одноразовим ідентифікатором щодо усіх правовідносин між Позичальником та Кредитодавцем. Сторони дійшли згоди, що всі завершені дії в Особистому кабінеті в ІКС визнаються вчиненими Позичальником.

Відповідно до п. 6.1. Договору №71146354 за користування Кредитом Позичальник сплачує Кредитодавцю Проценти у розмірі, визначеному пунктом 2.2. Договору. Проценти за користування Кредитом нараховуються на суму Кредиту (його залишок), виходячи із строку фактичного користування Кредитом, за кожен день (календарну дату) користування Кредитом, починаючи з дня видачі Кредиту (включно) та включаючи день (дату) його повернення, до повного погашення Заборгованості за Договором.

Відповідно до а. 6.2. Договору №71146354 за надання Кредиту Позичальник сплачує Кредитодавцю Комісію за надання кредиту, яка нараховується в день надання Кредиту та підлягає сплаті Позичальником в останній день користування Кредитом відповідно до п. 2.2. Договору. Розмір Комісії, яка нараховується за надання Кредиту визначений п.п. 2.2.4. п. 2.2. Договору.

Позичальник зобов`язаний повернути повністю суму отриманого Кредиту, сплатити Проценти в строк, визначений Договором та Комісію за надання кредиту, будь-яким доступним йому способом

Відповідно до п. 10.7.2. Якщо сума Кредиту, що надається Позичальнику за Договором, не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, встановленої на дату укладення Договору, за користування Кредитом (його частиною) понад встановлений Договором строк, у випадку невиконання Позичальником умов Договору, Кредитодавець має право нараховувати пеню в розмірі, визначеному п. 2.2. Договору з першого дня понадстрокового користування Кредитом (його частиною) за кожен день такого користування, з урахуванням обмежень, визначених Законом України "Про споживче кредитування"

08.09.2025 на виконання умов Договору Товариство перерахувало на зареєстрований Позичальником банківський картковий рахунок (реквізити електронного платіжного засобу НОМЕР_4, грошову позику в сумі 4 000,00 грн., строком на 30 днів.

Товариство безпосередньо не перераховує кошти на рахунки клієнтів, а переказ коштів Позичальнику здійснювався ТОВ "ЄВРОПЕЙСЬКА ПЛАТІЖНА СИСТЕМА" на підставі укладеного між Товариством та фінансовою компанією договору про переказ коштів від №ПВ30-09-20/1 від 30.09.2020 року (довідка про переказ коштів додається).

Таким чином, ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" безпосередньо не здійснює перерахування грошових коштів на рахунки позичальників. Перерахування здійснюються платіжною системою ТОВ "ЄВРОПЕЙСЬКА ПЛАТІЖНА СИСТЕМА".

Кредитодавцем в повному обсязі виконано обов`язок щодо перерахування коштів Позичальнику (Підтвердження перерахунку коштів додається в тому числі платіжні інструкції).

У зв`язку з невиконанням Боржником зобов`язань його заборгованість за Договором №71146354 перед Товариством складає 13700 грн., зокрема: заборгованість по тілу кредиту - 4000,00 грн.; заборгованість по відсоткам за користування - 1 100,00 грн.; пеня - 8000,00 грн.; комісія -600,00 грн.

Таким чином, у зв`язку з порушень взятих на себе зобов`язань за Договором №71146354 у Боржника перед Кредитором на момент оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство заборгованість становить 13700 грн.

10.09.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" (надалі - Кредитор/Кредитодавець) та ОСОБА_1 (надалі - Боржник/Позичальник) було укладено договір Кредитної лінії (Надійний) № 6515533 (надалі - Договір № 6515533) через ІКС СlickCredit відповідно до умов та в порядку передбаченому Закону України "Про електронну комерцію".

Відповідно до п.2.1. Договору Кредитодавець зобов`язується передати Позичальнику у власність грошові кошти (надалі "Кредит"), на погоджений умовами Договору строк (надалі - "Строк кредиту"), шляхом їх перерахування на банківський рахунок Позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу Позичальника, а Позичальник зобов`язується повернути Кредитодавцю таку ж суму грошових коштів, або достроково, та сплатити Кредитодавцю плату (Проценти) від Суми кредиту та Комісію за надання кредиту відповідно до умов цього Договору.

Умовами Договору встановлено, що Кредитодавець надає Позичальнику кредит в розмірі 9000,00 грн. строком на 360 днів, із (фіксованою) процентною ставкою у розмірі 0.95 % які нараховується щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту складає 17.25% від суми наданого Кредиту (що у грошовому виразі складає 1552.50 грн.).

У разі порушення Позичальником строків повернення кредиту (понадстрокове користування позикою) нараховується неустойка в розмірі 450,00 грн. за кожен день понадстрокового користування.

Свої зобов`язання за Договором Кредитор виконав в повному обсязі, надавши грошові кошти на вимогу Позичальника, проте Позичальник в свою чергу, зобов`язання не виконав, чим порушив умови Договору, що призвели виникнення простроченої заборгованості

Договір укладався дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи (надалі - ІКС), внаслідок чого, відповідно до положень Закону України "Про електронну комерцію" у сторін такого Договору виникли цивільні права та обов`язки.

Відповідно до п.5.6. Договору № 6515533, Договір укладається відповідно до вимог Закону України "Про електронну комерцію" шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (Акцепт) пропозиції (Оферти) укласти Договір в електронній формі та його підписання Сторонами шляхом використання електронного підпису та електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Укладений (підписаний) таким чином Договір прирівнюється до укладеного договору в письмовій формі.

Договір кредиту Позичальником підписано електронним підписом, відтворений шляхом використання одноразового ідентифікатора (електронного підпису/одноразовий ідентифікатор) 254077, що був надісланий на вказану Позичальником електронну адресу - e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_6) у порядку визначеному ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію". Електронні підписи сторін зазначені в розділі реквізити сторін.

Відповідно до п 5.11. Договору Підписуючи Електронне повідомлення Одноразовим ідентифікатором, Позичальник засвідчує, що його Акцепт є повним та безумовним, тобто він погоджується з усіма без виключення умовами Оферти (електронне повідомлення додається).

При укладанні Договору Позичальник мав обсяг цивільної дієздатності та його волевиявлення було вільним і відповідало внутрішній волі.

Відповідно до п. 5.12. Договору № 6515533 після підписання такими електронними підписами Договору Кредитодавець на виконання вимог Положення про додаткові вимоги до договорів небанківських фінансових установ про надання

коштів у позику (споживчий, фінансовий кредит), затвердженого постановою Національного банку України від 03.11.2021 № 113 додатково накладає кваліфікований електронний підпис уповноваженого працівника Кредитодавця із кваліфікованою електронною позначкою часу, після чого його умови вважаються прийнятими, а Договір є укладеним.

10.09.2025 на виконання умов Договору Товариство перерахувало на зареєстрований Позичальником банківський картковий рахунок (реквізити електронного платіжного засобу НОМЕР_4), грошову позику в сумі 9000,00 грн., строком на 360 днів

Товариство безпосередньо не перераховує кошти на рахунки клієнтів, а переказ коштів Позичальнику здійснювався ТОВ "ЄВРОПЕЙСЬКА ПЛАТІЖНА СИСТЕМА" на підставі укладеного між Товариством та фінансовою компанією договору про переказ коштів від №ПВ30-09-20/1 від 30.09.2020.

Таким чином, ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" безпосередньо не здійснює перерахування грошових коштів на рахунки позичальників. Перерахування здійснюються платіжною системою ТОВ "ЄВРОПЕЙСЬКА ПЛАТІЖНА СИСТЕМА".

Кредитодавцем в повному обсязі виконано обов`язок щодо перерахування коштів Позичальнику (Підтвердження перерахунку коштів додається в тому числі платіжні інструкції).

Крім того, з моменту відкриття провадження у справі про неплатоспроможність Боржника, Кредитором припинено нарахування відсотків, понадстрокових відсотків, щодо останнього.

У зв`язку з невиконанням Боржником викладених вище умов Договору № 6515533, заборгованість перед Товариством складає 21178,50 грн.: заборгованість по тілу кредиту - 9000,00 грн.; заборгованість по відсоткам за користування - 7 678,50 грн.; відсотки за понадстрокове користування - 4500,00 грн.; комісія за видачу - 00,00 грн.

Таким чином, у зв`язку з порушення взятих на себе зобов`язань за Договором №6515533 у Боржника перед Кредитором на момент оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство заборгованість становить 21 178,50 грн.

На підставі викладеного, Заявник просить суд визнати кредиторські вимоги ТОВ "1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів" до боржника в сумі 34 878,50 грн та 5 324,80 грн - судового збору.

Арбітражний керуючий у повідомленні про розгляд грошових вимог ТОВ "1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів" зазначає про визнання заявлених вимог в повному обсязі.

З врахуванням встановлених обставин, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Кодексу України з процедур банкрутства, Закону України "Про міжнародне приватне право", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

За змістом ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

В силу ч. 1, ч. 2 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За змістом ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частина 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) передбачає, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 113 КУзПБ, провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.

За змістом ст. 1 КУзПБ, грошове зобов`язання (борг) - зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України.

Кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.

Частина 1 ст. 122 КУзПБ передбачає, що подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.

Згідно ч. 1 ст. 45 КУзПБ, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Як вказувалось вище, ухвалою суду від 17.02.2026 року відкрито провадження у справі № 902/1695/25 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1

19.02.2026 року оприлюднено оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 та встановлено строк подання заяв кредиторів з вимогами до боржника: протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.

Відповідно до матеріалів справи, заява ТОВ "1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів" № 17/03/26-14 від 17.03.2026 року (вх. № 01-32/405/26) про визнання грошових вимог до боржника у справі № 902/1695/25 надійшла до суду 17.03.2026 року (сформована в системі "Електронний суд" 17.03.2026), тобто в межах строку, визначеного ч. 1 ст. 45 КУзПБ строку на подання заяв з грошовими вимогами до боржника.

Частиною 4 ст. 236 ГПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За змістом постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 31.07.2024 року у cправі № 910/1246/21, заявник сам визначає докази, які, на його думку, підтверджують заявлені вимоги; проте, обов`язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, який здійснює розгляд справи про банкрутство. Під час розгляду заявлених грошових вимог суд користується правами та повноваженнями, наданими йому процесуальним законом; суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора (постанова від 26.02.2019 у справі № 908/710/18);

- на стадії звернення кредиторів з вимогами до боржника та розгляду зазначених вимог судом принципи змагальності та диспозитивності у справі про банкрутство проявляються у наданні заявником відповідних документів на підтвердження своїх кредиторських вимог та заперечень боржника та інших кредиторів проти них (постанова від 23.04.2019 у справі №910/21939/15);

- покладення обов`язку доказування обґрунтованості відповідними доказами своїх вимог до боржника саме на кредитора не позбавляє його права на власний розсуд подавати суду ті чи інші докази, що дозволяє суду застосовувати принцип диспозитивності господарського судочинства та приймати рішення про визнання чи відмову у визнанні вимог кредитора, виходячи з тієї сукупності доказів, яка надана кредитором-заявником грошових вимог. Законодавцем у справах про банкрутство обов`язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог, а предметом спору в даному випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог кредитором-заявником. У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів. Надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (стаття 76 ГПК України), допустимості (стаття 77 ГПК України), достовірності (стаття 78 ГПК України) та вірогідності (стаття 79 ГПК України). Комплексне дослідження доказів на предмет їх відповідності законодавчо встановленим вимогам є сутністю суддівського розсуду на стадії встановлення обсягу кредиторських вимог у справі про банкрутство. У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів (постанова від 27.08.2020 у справі № 911/2498/18, від 01.03.2023 у справі №902/221/22);

- розглядаючи кредиторські вимоги, суд в силу норм статей 45 - 47 КУзПБ має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з`ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов`язання (постанова від 21.10.2021 у справі № 913/479/18).

- використання формального підходу при розгляді заяви з кредиторськими вимогами та визнання кредиторських вимог без надання правового аналізу поданій заяві з кредиторськими вимогами, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог створює загрозу визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника. Наведене порушує права кредиторів у справі про банкрутство з обґрунтованими грошовими вимогами. Для унеможливлення загрози визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, суду слід розглядати заяви з кредиторськими вимогами з застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення. У разі виникнення обґрунтованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника кредиторських вимог покладається обов`язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог (постанова від 07.08.2019 у справі № 922/1014/18).

Розглядаючи кредиторські вимоги, суд має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з`ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов`язання (див.висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 10.02.2020 у справі №909/146/19, від 27.02.2020 у справі № 918/99/19, від 29.03.2021 у справі № 913/479/18, постанова Верховного Суду у складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 15.03.2023 у справі № 904/10560/17).

У справі про банкрутство господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов`язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17).

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

За змістом ч. 1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно ч. 1 ст. 641 ЦК України, пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору.

Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Пропозицією укласти договір є, зокрема, документи (інформація), розміщені у відкритому доступі в мережі Інтернет, які містять істотні умови договору і пропозицію укласти договір на зазначених умовах з кожним, хто звернеться, незалежно від наявності в таких документах (інформації) електронного підпису.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 642 ЦК України, відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Стаття 643 ЦК України визначає, якщо у пропозиції укласти договір вказаний строк для відповіді, договір є укладеним, коли особа, яка зробила пропозицію, одержала відповідь про прийняття пропозиції протягом цього строку.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За змістом ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Приписами ч. 1 ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Стаття 629 ЦК України визначає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом ч. 1, ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, 08.09.2025 року між ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" (Кредитодавець) та ОСОБА_1 (Позичальник) укладено договір надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №71146354, на виконання умов якого боржнику надано грошові кошти в розмірі 4 000,00 грн., що підтверджується довідкою ТОВ "Європейська платіжна система" № КД-000055258 від 17.03.2026 року про переказ коштів, за змістом якої: отримувач коштів - ОСОБА_1 , ЕПЗ номер НОМЕР_2 , який також зазначено у п. 12 кредитного договору.

Разом з тим, станом на дату подання цієї заяви, Боржник свої грошові зобов`язання за вказаним кредитним договором не виконав, у зв`язку з чим, відповідно до розрахунку заборгованості, кредитором нараховано заборгованість на загальну суму 13 700 грн., з яких: заборгованість по тілу кредиту - 4000,00 грн.; заборгованість по відсоткам за користування - 1 100,00 грн.; пеня - 8 000,00 грн.; комісія - 600,00 грн.

10.09.2025 року між ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" (Кредитодавець) та ОСОБА_1 (Позичальник) укладено договір кредитної лінії (Надійний) № 6515533, на виконання умов якого боржнику надано грошові кошти в розмірі 9 000,00 грн., що підтверджується довідкою ТОВ "Європейська платіжна система" № КД-000055346 від 17.03.2026 року про переказ коштів, за змістом якої: отримувач коштів - ОСОБА_1, ЕПЗ номер НОМЕР_2 , який також зазначено у п. 11 кредитного договору.

Разом з тим, станом на дату подання цієї заяви, Боржник свої грошові зобов`язання за вказаним кредитним договором не виконав, у зв`язку з чим, відповідно до розрахунку заборгованості, кредитором нараховано заборгованість на загальну суму 21 178,50 грн., з яких: заборгованість по тілу кредиту - 9000,00 грн.; заборгованість по відсоткам за користування - 7 678,50 грн.; відсотки за понадстрокове користування - 4500,00 грн.

Водночас, судом встановлено, що станом момент розгляду поданої кредиторської заяви, доказів щодо спростування або ж погашення Боржником заборгованості перед ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" за згаданими кредитними договорами, до суду не надано.

Отже, зважаючи на викладене, суд перевіривши згаданий вище розрахунок заборгованості боржника перед ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів", дійшов висновку, що заявлені до визнання заявником кредиторські вимоги до боржника в розмірі 22 378,50 грн (заборгованість по тілу кредиту - 4000,00 грн.; заборгованість по відсоткам за користування - 1 100,00 грн.; комісія - 600,00 грн.; заборгованість по тілу кредиту - 9000,00 грн.; заборгованість по відсоткам за користування - 7 678,50 грн.) є конкурсними, відповідають умовам даного кредитного договору та наявним у справі доказам, а тому є правомірними та підлягають визнанню в цій частині.

Щодо заяви в частині визнання вимог до боржника в розмірі 8 000,00 грн. пені та 4500,00 грн. відсотків за понадстрокове користування (неустойки), суд зауважує наступне.

Судом встановлено, що згідно пп. 2.2.4., пп. 10.7.2. договору № 71146354, пеня складає 4 % / день.

Якщо сума Кредиту, що надається Позичальнику за Договором, не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, встановленої на дату укладення Договору, за користування Кредитом (його частиною) понад встановлений Договором строк, у випадку невиконання Позичальником умов Договору, Кредитодавець має право нараховувати пеню в розмірі, визначеному п. 2.2. Договору з першого дня понадстрокового користування Кредитом (його частиною) за кожен день такого користування, з урахуванням обмежень, визначених Законом України "Про споживче кредитування".

Відповідно до пп. 2.2.8., п. 9.7. договору № 6515533, неустойка складає 450,00 грн / день.

Інформація про наслідки прострочення виконання зобов`язань Позичальником. Якщо Позичальником не сплачено/сплачено не в повному обсязі Перший обов`язковий платіж/Мінімальний обов`язковий платіж (платежі), за Договором нараховується Неустойка у розмірі, визначеному п. 2.2. Договору, починаючи з першого дня прострочки та закінчуючи датою оплати несплаченого/сплаченого не в повному обсязі Першого обов`язкового платіжу/Мінімального обов`язкового платежу (платежів) та Неустойки. Після оплати простроченого Першого обов`язкового платежу та/або Мінімального обов`язкового платежу (платежів) та Неустойки у повному обсязі, подальше виконання зобов`язань Позичальником здійснюється відповідно до умов Договору зі сплатою, після усунення порушень Договору, Мінімального обов`язкового платежу у строки, встановлені для сплати Мінімального обов`язкового платежу відповідно до п.п. 2.2.4 п. 2.2. Договору. Неустойка нараховується з урахуванням обмежень, встановлених Законом України "Про споживче кредитування" та іншими актами законодавства.

Як вбачається із зазначених вище розрахунків заборгованості, Заявником нараховано 8,000,00 грн - пені та 4 500 грн - неустойки, згідно описаних вище умов відповідних договорів.

Суд зауважує, що Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні", в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан строком на 30 діб, який у подальшому неодноразово продовжувався та триває дотепер.

Як вбачається із розрахунку заборгованості, заявником нараховано 8,000,00 грн - пені та 4 500 грн - неустойки у період дії воєнного стану в Україні.

Суд, зважає на те, що згідно приписів ч. 1 ст. 2 КУзПБ, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Частиною 1 ст. 4 Закону України "Про споживче кредитування" передбачено, що законодавство про споживче кредитування в Україні ґрунтується на Конституції України і складається з цього Закону та інших нормативно-правових актів щодо надання послуг споживачам.

Відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 4 ЦК України, основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України.

Отже, Цивільний кодекс має вищу юридичну силу та є базовим законом, який регулює кредитні правовідносини загалом, тоді як Закон України "Про споживче кредитування" є спеціальним нормативно-правовим актом, що уточнює деталі для окремих видів кредитів. Перевага ЦК України полягає в тому, що він визначає фундаментальні принципи (зобов`язання, договори, наслідки прострочення), а спеціальні закони застосовуються в частині, що не суперечить ЦК України.

Тобто, основним регулятором договірних відносин є саме ЦК України, що також вбачається згідно аналізу висновків постанови Верховного Суду від 10.10.2018 у справі №362/2159/15-ц.

Згідно ч. 4 ст. 14 ЦК України, особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства.

За змістом ч. 1, ч. 2 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 551 ЦК України, предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Водночас, відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Отже, до спірних правовідносин, які виникли після 24 лютого 2022 року у зв`язку із невиконанням боржником грошових зобов`язань, що випливають із кредитних договорів, підлягають застосуванню норми п. 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України (правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12.02.2025 у справі №758/5318/23), які превалюють над однопредметними нормами інших нормативно-правових актів, які мають юридичну силу закону України, оскільки, ЦК України є основним актом цивільного законодавства (рішення Конституційного Суду України від 13.03.2012 у справі № 5-рп/2012).

Також, згідно постанови Верховного Суду від 21.01.2025 року у справі № 751/3052/23, тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється:

(1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування;

(2) в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит;

(3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Касаційний суд вже робив висновки щодо застосування пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов`язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що: на кредитний договір розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України (див. постанову Верховного Суду від 18 жовтня 2023 року в справі № 706/68/23 (провадження № 61-8279св23).

Позичальник, який отримав кредитні кошти за згаданими вище договорами, є позичальником у правовідносинах з ТОВ "1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів", а тому відповідно до правовідносин сторін за цими договорами підлягають застосуванню норми пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК щодо звільнення боржника як позичальника (вказана норма не містить обмеження кола осіб, на яких вона розповсюджується) від відповідальності за прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) зобов`язань за вказаними договорами, згідно якого Позичальнику було надано кредит ТОВ "1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів".

За викладених обставин, з аналізу положень пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК та статті 1054 ЦК України, суд дійшов висновку, що на укладені між ТОВ "1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів" та Боржником кредитні договори розповсюджується дія пункту 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України, а відтак Позичальник звільняється від обов`язку сплати на користь кредитора пені та неустойки у загальному розмірі 12 500,00 грн.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що нараховані заявником та заявлені до визнання 12 500,00 грн пені та неустойки, підлягають списанню кредитодавцем, а тому визнанню не підлягають.

Згідно ч.ч. 2, 4 ст. 133 КУ з процедур банкрутства, витрати, пов`язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору, сплату винагороди і відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов`язаних з виконанням ним своїх повноважень, оплату послуг спеціалістів для проведення оцінки майнових об`єктів, що підлягають продажу, а також витрати на проведення аукціону), відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.

Вимоги кредиторів, включені до реєстру вимог кредиторів, задовольняються у такій черговості: 1) у першу чергу задовольняються вимоги до боржника щодо сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; 2) у другу чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів) та проводяться розрахунки з іншими кредиторами; 3) у третю чергу сплачуються неустойки (штраф, пеня), внесені до реєстру вимог кредиторів.

Згідно ч.ч. 1,4,6 ст. 45 КУзПБ, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов`язковими так само, як вони є обов`язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку.

Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом.

Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.

Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду.

За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.

Ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення, може бути оскаржена у встановленому цим Кодексом порядку та є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.

Враховуючи викладене, за наслідками розгляду вищевказаної заяви, суд дійшов висновку, що заява ТОВ "1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів" № 17/03/26-14 від 17.03.2026 року (вх. № 01-32/405/26) про визнання грошових вимог до боржника у справі № 902/1695/25, підлягає частковому задоволенню, а вимоги в розмірі 22 378,50 грн. визнанню, з віднесенням їх до реєстру вимог кредиторів згідно положень ст. 133 КУ з процедур банкрутства.

В решті вимог, в розмірі 12 500,00 грн - пені та неустойки, вказана кредиторська заява задоволенню не підлягає, з підстав наведених вище.

Крім того, визнанню підлягають вимоги кредитора в розмірі 5 324,80 грн - судового збору за подання кредиторської заяви (підлягають відшкодуванню позачергово до задоволення вимог кредиторів).

Керуючись ст.ст. 1, 2, 9 (ч. 4), 45, 113, 133 КУ з процедур банкрутства, ст.ст. 2, 3, 13, 18, 42, 73, 74, 76-79, 86, 232-236, 242, 326 ГПК України, суд -

У Х В А Л И В :

1. Заяву ТОВ "1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів" № 17/03/26-14 від 17.03.2026 року (вх. № 01-32/405/26) про визнання грошових вимог до боржника у справі № 902/1695/25, задоволити частково.

2. Визнати грошові вимоги ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" (площа Арсенальна, буд. 1-Б, м. Київ, 01010, код ЄДРПОУ 39861924, IBAN: НОМЕР_3 , Банк отримувач: АТ "Універсал Банк", МФО 322001) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) в розмірі 22 378,50 грн. (друга черга задоволення); а також 5 324,80 грн - витрат на сплату судового збору за подання кредиторської заяви (підлягають відшкодуванню позачергово до задоволення вимог кредиторів) у справі № 902/1695/25.

3. Відмовити в задоволенні заяви ТОВ "1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів" № 17/03/26-14 від 17.03.2026 року (вх. № 01-32/405/26), в частині визнання кредиторських вимог до боржника в розмірі 12 500,00 грн - пені та неустойки у справі № 902/1695/25.

4. Арбітражному керуючому Медведевій К.О. внести відповідні кредиторські вимоги до реєстру вимог кредиторів Боржника по справі № 902/1695/25.

5. Копію ухвали надіслати учасникам справи до електронних кабінетів ЄСІТС та на електронні адреси: ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_1 ; арбітражному керуючому Медведевій К.О. - ІНФОРМАЦІЯ_2 ; АТ "Акцент-Банк" - Legal.Collect@a-bank.com.ua, представнику АТ "Акцент-Банк" Омельченку Є.В. - ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ТОВ "Еко Фін" - info@cashtancredit.com.ua, представнику ТОВ "Еко Фін" Сердійчуку О.Л. - ІНФОРМАЦІЯ_4 ; представнику ТОВ "1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів" Шевчук Н.М. - ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Згідно ч. 6 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку та строки встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Тісецький С.С.

Віддрук. прим.:

1 - до справи.