Рішення № 136737670, 22.05.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.05.2026м. ДніпроСправа № 904/514/26

За позовом Приватного акціонерного товариства "ЦЕНТРАЛЬНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Гільдія

українських машинобудівників"

про стягнення боргу

Суддя Юзіков С.Г.

Без участі представників сторін

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить стягнути з Відповідача неустойку в розмірі 38 592,00 грн та 15% річних за користування грошовими коштами у розмірі 10 676,07 грн., мотивуючи неналежним виконанням умов за Договором поставки № НО-1600-01 від 28.10.2022.

Господарський суд Дніпропетровської області 13.02.2026 відкрив провадження у справі №904/514/26 та призначив її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами. Заперечень щодо порядку розгляду справи від сторін не надходило. Судом зобов`язано: Відповідача, протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, надати відзив на позовну заява; Позивача, протягом 5 днів з дня одержання відзиву, надати відповідь на відзив.

Враховуючи, що Відповідач зареєстрував електронний кабінет, відповідно до ч.7 ст.6 ГПК України ухвала суду вручалася йому в електронній формі шляхом направлення до електронного кабінету такої особи (доставлена 13.02.2026 о 14:19), що не позбавляє його права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Пунктом 2 ч.6 ст. 242 ГПК України передбачено, що днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Відтак, Відповідач є обізнаними про вирішення спору, що підтверджується Довідкою про доставку електронного листа.

Всупереч пропозицій суду, викладених в ухвалі від 13.02.2026, Відповідач відзив на позовну заву не надав, у зв`язку з чим, відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України, справа розглядається за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд ,-

ВСТАНОВИВ:

28.10.2022 сторони уклали Договір поставки № НО-1600-01 (далі Договір), за п.1.1. якого Постачальник (Відповідач) зобов`язується передати, а Покупець (Позивач) - прийняти й оплатити матеріали, запасні частини (надалі "Ресурси") на умовах, передбачених цим Договором.

Відповідно до умов Договору:

3.2. Терміни постачання Ресурсів зазначаються у Специфікаціях. У разі постачання Ресурсів згідно з графіком, графік оформлюється як додаток до цього Договору, який є його невід`ємною частиною.

3.3. Постачальник має право здійснити постачання Ресурсів в інші терміни виключно на підставі попередньої згоди Покупця в письмовій формі.

7.3. У разі порушення строків або обсягів постачання Ресурсів Постачальник сплачує Покупцю неустойку в розмірі 8 % від вартості не постачених вчасно Ресурсів.

У разі порушення строку постачання на понад 10 календарних днів Покупець має право відмовитися від подальшого приймання й оплати Ресурсів, а також вимагати повернення раніше сплачених за Ресурси сум, які Постачальник зобов`язаний повернути протягом трьох банківських днів з моменту отримання повідомлення Покупця, яке вважається отриманим Постачальником через три робочі дні з моменту його надсилання Покупцем на адресу Постачальника, зазначену в цьому Договорі.

7.6. У разі порушення Постачальником строків постачання Ресурсів, передбачених цим Договором, за яке Покупець здійснив повну або часткову попередню оплату, Постачальник за користування коштами Покупця зобов`язаний сплатити Покупцеві 15 % річних від суми коштів, сплачених Покупцем, за період з дня оплати до дня фактичного постачання Ресурсів або до дня повернення коштів.

Відповідно до п. 10.5 Договору договір дійсний до 31.12.2024 року. Закінчення терміну дії цього Договору не звільняє сторони від виконання взятих на себе зобов`язань (у тому числі гарантійних) за цим Договором.

У додатковій угоді № 1 від 07.12.2022р. сторони погодили, що підписання документів (Договору, додаткових угод до нього, Додатків, що є невід`ємною частиною Договору, а також первинних та інших документів, що оформлюються для виконання Договору) в електронному вигляді відбуватиметься уповноваженими особами Сторін з використанням кваліфікованих або удосконалених електронних підписів, що базуються на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа у погоджений Сторонами системі електронного обміну документами.

16.01.2024 Сторони погодили Специфікацію № 3 на поставку Ресурсів загальною вартістю 1 023 840,00 грн. (з ПДВ).

Відповідно до п. 2 Специфікації № 3 Ресурси поставляються на умовах поставки: DDP - Склад Покупця, м. Кривий Ріг, відповідно до міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів "Інкотермс" в редакції 2010 року.

Термін постачання: поз. 1, 3, 4 - 90 календарних днів з дати 40% передоплати, поз. 2 60 календарних днів з дати 40% передоплати.

Дата потреби згідно заявки: поз.1,2,3 20.07.2024, поз.4 13.06.2024.

Умови оплати: 40% передплата, 60% оплата в строк 7 календарних днів від дати постачання ресурсів на склад Покупця.

Датою поставки вважається дата отримання з підписом в накладній.

Відповідач виставив Позивачеві рахунок на оплату № 0104/1 від 01.04.2024 на суму 684 000,00 грн.

16.04.2024 Позивач перерахував Відповідачеві передоплату в розмірі 273 600,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 4500018493.

Отже, з урахуванням Специфікації № 3, поставка Ресурсів за поз. 3 - Кільце середнє ч.1255.01.341 мала відбутися не пізніше 20.07.2024.

Проте, Відповідач Позивачеві поставив товар 30.08.2024, що підтверджується видатковою накладною № 87 від 30.08.2024 на суму 482 400,00 грн. з ПДВ.

Враховуючи, що Відповідач товар на загальну суму 482 400,00 грн поставив несвоєчасно, Позивач, з посиланням на п.7.3 Договору, нарахував 38 592,00 грн. неустойки та з посиланням на п. 7.6 Договору 10 676,07 грн. 15% за користування чужими грошовими коштами за період з 17.04.2024 по 29.08.2024.

Наведені обставини стали причиною звернення Позивачем з позовом та є предметом спору у даній справі.

Предметом доказування у даній справі є виконання договору поставки, строк його дії, умови поставки, загальна ціна, строк поставки, докази поставки, наявність/відсутність підстав для застосування штрафних санкцій за порушення договірних зобов`язань.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу (ч.1 ст. 662 ЦК України).

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов`язання.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Статтею 611 ЦК України встановлено, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У ст. 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 78, 79 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно зі ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідач не надав суду доказів на спростування доводів (доказів) Позивача чи контррозрахунку стягуваної суми.

Проаналізувавши надані докази, суд приймає позицію й доводи Позивача.

Так, 28.10.2022 сторони уклали Договір поставки № НО-1600-01, за п.1.1. якого Постачальник (Відповідач) зобов`язується передати, а Покупець (Позивач) - прийняти й оплатити матеріали, запасні частини (надалі "Ресурси") на умовах, передбачених цим Договором

Відповідно до п. 3.2 Договору терміни постачання Ресурсів зазначаються у Специфікаціях. У разі постачання Ресурсів згідно з графіком, графік оформлюється як додаток до цього Договору, який є його невід`ємною частиною.

16.01.2024 Сторони погодили Специфікацію № 3 до Договору, за якою вартість ресурсів, що постачається відповідно до цієї Специфікації з ПДВ, становить 1 023 840,00 грн.

Строк поставки: 90 календарних днів від дати 40% передплати.

Умови оплати обладнання: 40% передплата/60% оплата в строк 7 календарних днів від дати постачання на склад Покупця.

01.01.2024 Відповідач Позивачеві виставив рахунок на оплату № 0104/1 на суму 684 000,00 грн.

16.04.2024 Позивач перерахував Відповідачеві передоплату в розмірі 273 600,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 4500018493.

На виконання умов Договору та Специфікації, Відповідач поставив Позивачеві товар на загальну суму 482 400,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № 87 від 30.08.2024.

За наведених обставин, строк виконання зобов`язання з поставки настав, при цьому, прострочення поставки товару відбулося з 20.07.2024.

Вирішуючи питання щодо заявлених Позивачем до стягнення з Відповідача 15 % річних, суд бере до уваги, що пунктом 7.6 Договору встановлено наступне: У разі порушення Постачальником строків постачання Ресурсів, передбачених цим Договором, за яке Покупець здійснив повну або часткову попередню оплату, Постачальник за користування коштами Покупця зобов`язаний сплатити Покупцеві 15 % річних від суми коштів, сплачених Покупцем, за період з дня оплати до дня фактичного постачання Ресурсів або дня повернення коштів.

Частиною 3 ст. 693 ЦК України встановлено, що на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов`язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

У ст. 536 ЦК України визначено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відтак, ст. 536 та ч. 3 ст. 693 ЦК України передбачають можливість для покупця нарахування на суму сплаченої ним продавцю попередньої оплати процентів за користування грошовими коштами, що узгоджується із загальним правилом про оплатний характер договору купівлі-продажу. Порушення продавцем обов`язку щодо передачі товару, який був попередньо оплачений, надає покупцеві можливість стягнути з продавця проценти за користування чужими грошовими коштами.

Передбачені ст. 536 та ч. 3 ст. 693 ЦК України проценти за своєю правовою природою є винагородою (платою) за користування грошовими коштами, в тому числі безпідставно одержаними, збереженими грішми (ст. 1214 ЦК України), та виступають способом захисту прав та інтересів покупця який, здійснивши оплату продукції на умовах попередньої її оплати набув також статусу кредитора за договором по відношенню до продавця до моменту передання йому такої продукції.

Підставами для застосування до правовідносин сторін ст. 536 К України є, по-перше, факт користування чужими коштами, по-друге - встановлення розміру відповідних процентів договором або чинним законодавством (наприклад, ст. 1048, 1054, 1061 ЦК України). Спільним для цих процентів є те, що вони нараховуються саме у зв`язку з користуванням чужими коштами.

Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства (п. 3 ч. 1 ст.3 ЦК України). За встановлених у справі обставин сторони самостійно, на власний розсуд, використовуючи принцип свободи договору, передбачили відповідну його умову щодо сплати процентів за користування чужими грошовими коштами в розумінні ст. 536 ЦК України, що відповідно до положень ст. 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з п. 7.3. Договору Сторони визначили, що у разі порушення строків або обсягів постачання Ресурсів Постачальник сплачує Покупцю неустойку в розмірі 8 % від вартості не постачених вчасно Ресурсів.

Перевіривши розрахунок заявленої Позивачем до стягнення неустойки в розмірі 38 592,00 грн. та 15% річних за користування чужими грошовими коштами в розмірі 10 676,07 грн. за період з 17.04.2024 по 29.08.2024, суд встановив, що вказаний розрахунок є арифметично правильним.

Дослідивши надані до матеріалів справи докази (Договір з додатками, рахунок, платіжне доручення, видаткову накладну), беручи до уваги відсутність заперечень Відповідача щодо несвоєчасної поставки товару, відсутність доказів укладання сторонами додаткової угоди до Договору про перенесення термінів виконання зобов`язань, суд визнає обґрунтованими та підтвердженими матеріалами справи вимоги про стягнення 38 592,00 грн. - неустойки та 10 676,07 грн. - 15% річних за користування чужими грошовими коштами за період з 17.04.2024 по 29.08.2024.

За таких обставин, позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 9 ст. 129 ГПК України судовий збір слід покласти на Відповідача.

Керуючись ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ "ГІЛЬДІЯ УКРАЇНСЬКИХ МАШИНОБУДІВНИКІВ" (51917, Дніпропетровська обл., м. Кам`янське, проспект Аношкіна, будинок 179/64, код 37133756) на користь Приватного акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" (50066, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, код 00190977) 38 592,00 грн. неустойки, 10 676 грн. 07 коп. 15% річних, 2 622,40 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду у строк, передбачений ст.256 ГПК України.

Суддя С.Г. Юзіков