Ухвала суду № 136737671, 21.05.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

21.05.2026м. ДніпроСправа № 904/7171/25

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Іванової Т.В.

за участю секретаря судового засідання Давидової Є.О.

та представників:

від позивача: Тищенко А.І. (в режимі відеоконференції)

від відповідача: Гребенар О.В (в режимі відеоконференції)

від третьої особи: Коптілов Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку підготовчого провадження справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (01032, Київська область, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок 25; ідентифікаційний код 00100227)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Високовольтні мережі" (49107, Дніпропетровська область, місто Дніпро, Запорізьке шосе, будинок 22; ідентифікаційний код 31018149)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - Комунальне підприємство "Компанія "Вода Донбасу" (85307, Донецька область, місто Покровськ, вулиця Захисників України, будинок 11; ідентифікаційний код 00191678).

про стягнення заборгованості за договором про надання послуг з передачі електричної енергії № 0535-02041-ПП від 01.01.2024 у загальному розмірі 8 735 820,64 грн

ВСТАНОВИВ:

У провадженні господарського суду перебуває справа за позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Високовольтні Мережі" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" про стягнення заборгованості за договором про надання послуг з передачі електричної енергії № 0535-02041-ПП від 01.01.2024 у загальному розмірі 8 735 820,64 грн.

07.04.2026 до господарського суду від представника відповідача за допомогою системи "Електронний суд" надійшли додаткові пояснення (вх. суду №16320/26 від 07.04.2026), відповідно до яких просить суд: прийняти письмові пояснення та долучити до матеріалів справи докази часткової сплати заборгованості за основним боргом 30.03.2026, врахувати при ухваленні рішення у справі в рахунок погашення заборгованості платежі за 30.01.2026 в сумі 1 277 926,01 грн; за 30.01.2026 в сумі 358 785,27 грн; за 30.03.2026 в сумі 758 050,61 грн та закрити провадження у справі на суму стягнення - 2 394 761,89 грн у зв`язку з відсутністю предмету спору на вказану суму відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

15.05.2026 до господарського суду від представника відповідача за допомогою системи "Електронний суд" надійшли додаткові пояснення (вх. суду №23797/26 від 15.05.2026), відповідно до яких представник відповідача просить суд закрити провадження у справі на суму стягнення - 2 543 786,95 грн у зв`язку з відсутністю предмету спору на вказану суму відповідно до пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України

21.05.2026 у підготовче засідання з`явились повноважні представники сторін.

У підготовчому судовому засіданні представник відповідача усно просив суд зняти з розгляду клопотання про закриття провадження в частині суми заборгованості, що було викладене в додаткових поясненнях за вх. суду №16320/26 від 07.04.2026 та вх. суду №23797/26 від 15.05.2026.

Відповідно до частини 10 статті 11 Господарського процесуального кодексу України якщо спірні відносини не врегульовані законом і відсутній звичай ділового обороту, який може бути до них застосований, суд застосовує закон, що регулює подібні відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - виходить із загальних засад і змісту законодавства (аналогія права).

В постанові від 08.06.2022 у справі № 2-591/11 (провадження № 14-31цс21) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що інститут аналогії закону і аналогії права первісно був доктринально обґрунтований і застосовувався судами задовго до часткового відображення цього інституту в законодавстві.

Необхідність інституту аналогії (аналогії закону та аналогії права) випливає з того, що закон призначений для його застосування в невизначеному майбутньому, але законодавець, встановлюючи регулювання, не може охопити всі життєві ситуації, які можуть виникнути. Крім того, життя перебуває у постійному русі, змінюється і розвивається, внаслідок чого виникають нові життєві ситуації, які законодавець не міг передбачити під час ухвалення закону.

Суд застосовує аналогію закону і аналогію права тоді, коли на переконання суду певні відносини мають бути врегульовані, але законодавство такого регулювання не містить, внаслідок чого наявна прогалина в законодавчому регулюванні.

Зазначені висновки стосуються як матеріального, так і процесуального права. Велика Палата Верховного Суду неодноразово застосовувала аналогію у процесуальному праві, зокрема у постановах від 26 червня 2019 року у справі №905/1956/15, від 27 листопада 2019 року у справі №629/847/15-к, від 16 червня 2020 року у справі №922/4519/14, від 13 січня 2021 року у справі №0306/7567/12, від 28 вересня 2021 року у справі №761/45721/16-ц.

Саме застосування аналогії у процесуальному праві в певних випадках дає змогу ухвалити справедливе рішення. Наприклад, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі №905/1956/15 застосування аналогії дозволило замінити одного відповідача двома, що і забезпечило справедливість постанови.

Тому відсутність у процесуальних кодексах положень про процесуальну аналогію не є перешкодою для застосування такої аналогії.

Враховуючи вищевикладене, а також відсутність процесуальної норми, яка б врегульовувала процесуальні наслідки вирішення судом питання щодо відкликання заяви про закриття провадження у справі, суд застосовує до спірних правовідносин процесуальну аналогію, а саме: положення пункту 5 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до даної норми суд залишає позовну заяву без розгляду у випадках, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

Судом встановлено, що представник відповідача (заявник) у судових засіданнях 05.05.2026 та 21.05.2026 усно заявив клопотання про залишення заяв про закриття провадження у справі без розгляду та зняв вказані заяви з подальшого розгляду судом.

Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, дійшов висновку про наявність підстав для залишення заяв про закриття провадження в частині суми заборгованості, які були викладене в додаткових поясненнях за вх. суду №16320/26 від 07.04.2026 та вх. суду №23797/26 від 15.05.2026 - без розгляду.

На підставі викладеного, керуючись статтями 42, 46, 226, 234, 235, 243 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Усне клопотання представника відповідача Гребенара О.В. щодо залишення без розгляду заяв про закриття провадження в частині суми заборгованості, які були викладені в додаткових поясненнях (вх. суду №16320/26 від 07.04.2026, вх. суду №23797/26 від 15.05.2026) - задовольнити.

2. Заяву відповідача про закриття провадження в частині суми заборгованості, що було викладене в додаткових поясненнях за вх. суду №16320/26 від 07.04.2026 залишити без розгляду.

3. Заяву відповідача про закриття провадження в частині суми заборгованості, що було викладене в додаткових поясненнях за вх. суду №23797/26 від 15.05.2026 залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 21.05.2026 та може бути оскаржена, в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Т.В. Іванова