Рішення № 136735258, 30.12.2025, Шосткинський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 589/4166/25

Провадження № 2/589/2273/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 грудня 2025 рокум. Шостка

Шосткинський міськрайонний суд Сумської області у складі:

головуючого судді Темірова Ч.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Шостка цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

установив:

Короткий зміст позовних вимог.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» (далі- позивач) через представника адвоката Тараненко Артем Ігорович через систему «Електронний суд» звернувся з позовом до ОСОБА_1 (далі- відповідач), про стягнення заборгованості за кредитним договором № 644818910 від 21.11.2021 в розмірі 25 952,46 грн та судові витрати: судовий збір у розмірі 2422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 21.11.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 644818910 шляхом оформлення відповідачем зявки на сайті первісного кредитора та підписання цього договору з використанням одноразового ідентифікатора. Відповідно до умов ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» надало відповідачу у тимчасове платне користування грошові кошти в сумі 7050,00 грн. ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило право вимоги ТОВ «Таліон Плюс», яке в подальшому передало право вимоги ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс». До позивача право вимоги перейшло на підставі договору факторингу № 08/07/25-Е від 08.07.2025. Відповідно до реєстру боржників б/н 08.07.2025 до договору факторингу, до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача в сумі 25 952,46 грн, з яких 7050,00 грн - сума заборгованості по кредиту, 18 902,46 грн - сума заборгованості несплачених відсотків за користування кредитом. Позикодавець свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а відповідач кредит та відсотки за кредитом не сплачує, у зв`язку з чим позивач звертається до суду з цим позовом.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 04 вересня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по справі. Розгляд справи призначено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, клопотання представника позивача про витребування доказів задоволено та витребувано докази по справі. Визначено відповідачеві п`ятнадцятиденний строк з дня отримання даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідачу вказана ухвала двічі надсилалася рекомендованим поштовим відправленням за зареєстрованою адресою місця проживання. Поштові відправлення повернуте з відміткою «за закінченням терміну зберігання», яка проставлена 25.09.2025 та з відміткою « адресат відсутній» яка проставлена 05.12.2025, що відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 272 ЦПК України потрібно вважати днем вручення цього судового рішення.

Станом на 30.12.2025 відзив на позов від відповідача до суду не надійшов.

Клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходили.

За відсутності таких клопотань, суд, відповідно до ч. 13 ст. 7, ч. 5 ст. 279 ЦПК України, розглядає справу за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши надані позивачем і долучені до матеріалів справи письмові докази, суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність їх задоволення, враховуючи такі обставини.

Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин, мотиви та застосовані норми права.

Судом встановлено, що 21.11.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) був укладений кредитний договір (договір кредитної лінії) № 644818910.

Відповідно до умов п.п.1.1.-1.3., 1.7. договору, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» зобов`язується надати відповідачу кредит у виді кредитної лінії на суму 13600,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, строком на 12 дні від дати отримання кредиту позичальником. Перший транш надається за договором №644818910 від 21.11.2021 в сумі 7050, 00 грн.,одразу після укладення договору, який має бути повернуто до 03.12.2021.

Договір підписаний відповідачкою за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором: MNV3XV32, який було направлено позичальнику 21.11.2021 на номер мобільного телефону вказаний нею в заявці на отримання грошових коштів НОМЕР_2 , одноразовий персональний ідентифікаторMNV3XV32 було введено 21.11.2021 о 19:11:10 позичальником у відповідне поле в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства годині, після чого відповідач натиснув кнопку «Відправити/Підписати», що є підписанням договору електронним підписом одноразовим ідентифікатором, що в свою чергу слугує доказом того, що відповідач прийняв пропозицію ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога». Вказані обставини встановлені на підставі довідки щодо дій позичальника в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» яка сформована 03.01.2024.

Відповідно до заявки на отримання грошових коштів в кредит від 21.11.2021 сформованої ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» вбачається, що ОСОБА_1 надала всю інформацію стосовно себе (адреса реєстрації, адреса проживання, дату і місце народження, паспортні дані), а також номер банківського рахунку: 5167-91XX-XXXX-6121

Відповідно до копії платіжного доручення № 7348f9aa-e5ea-4e1c-bfda-7567478efe45 від 21.11.2021, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало ОСОБА_1 7050,00 грн. на картковий рахунок № НОМЕР_3 , призначення платежу: переказ коштів згідно договору № 644818910 від 21.11.2021, ОСОБА_1 , код НОМЕР_4 , для зарахування на платіжну картку № НОМЕР_3 , без ПДВ, безготівкове зарахування Moneyveo SFD Visa Transfer.

На виконання вимог ухвали суду про витребування доказів, АТ «Перший український міжнародний банк» скерувало до суду інформацію, яка підтверджує що на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_4 ) в банку емітовано карту №5167-9190-0729-6121 ІВАN НОМЕР_5 на яку 21.11.2021 здійснено переказ коштів на суму 7050,00 грн, номер телефону на який відправляється інформація про підтвердження операції (фінансовий номер телефону) за платіжною карткою № НОМЕР_3 зазначено НОМЕР_2 .

Згідно з п.1.9. умов кредитного договору позичальник зобов`язаний сплачувати кредитодавцю проценти за користування кредит, порядок та строки визначені в пунктах 1.9.1.- 1.12.3.

Відповідно до п. 4.4. кредитного договору, сторони дійшли згоди, що у всіх відносинах між позичальником та товариством в якості підпису позичальника буде використовуватись електронний підпис одноразовим ідентифікатором, відповідно до Правил та Закону України «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис.

Також із матеріалів справи встановлено, що 28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до умов якого до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 644818910 від 21.11.2021.

Відповідно до п. 1.3. договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, право вимоги - означає всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому. Згідно з п. 4.1. договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку. Підписання реєстру прав вимоги сторони засвідчують передачу права вимоги до боржників в повному обсязі, за відповідним реєстром права вимоги.

04.01.2022 між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено додаткову угоду № 167 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, відповідно до змісту якої Сторони дійшли згоди викласти п.8.2. договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 в наступній редакції: «8.2. строк дії цього договору починає перебіг у момент, визначений у п.8.1. цього договору та закінчується 28.11.2019, але в будь-якому разі до моменту належного та повного виконання Сторонами взятих на себе зобов`язань за цим договором.».

28.11.2018 між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено додаткову угоду № 19 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, відповідно до змісту якої Сторони дійшли згоди викласти п.8.2. договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 в наступній редакції: «8.2. строк дії цього договору починає перебіг у момент, визначений у п.8.1. цього договору та закінчується 31.12.2021, але в будь-якому разі до моменту належного та повного виконання Сторонами взятих на себе зобов`язань за цим договором».

31.12.2021 між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено додаткову угоду № 26 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, відповідно до змісту якої Сторони уклали цю додаткову угоду № 27 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 про наступне: «1. Сторони дійшли згоди продовжити строк дії договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 до 31.12.2022 включно».

Перехід права вимоги від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс» за кредитним договором №644818910 до ОСОБА_1 в сумі - 25 952,46 грн. підтверджується реєстром прав вимоги №167, який був підписаний сторонами 04.01.2022.

У подальшому, 30.10.2023 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова Компанія «Онлайн Фінанс» було укладено договір факторингу № 30/1023-01, відповідно до умов якого до ТОВ «Фінансова Компанія «Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 644818910 від 21.11.2021 у сумі 25 952,46 грн, що підтверджується реєстром прав вимоги № 2 від 20.12.2023 .

Згодом, 08.07.2025 між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» та ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» укладено договір факторингу №08/07/25-Е, за умовами якого, ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» передає (відступає) ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» за плату, а ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» приймає належні ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» права грошової вимоги до боржника за кредитними договорами вказаними у реєстрі боржників, укладеними між ТОВ «Фінансова Компанія «Онлайн Фінанс» і боржниками.

Відповідно до реєстру боржників від 08.07.2025 до договору факторингу №08/07/25-Е, до ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором №644818910 від 21.11.2021 в сумі 25 952,46 грн, з яких 7050,00 грн прострочене тіло кредита, прострочені відсотки у розмірі 18 902,46 грн.

Із розрахунку заборгованості за кредитним договором № 644818910 сформованого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором наявна заборгованість в розмірі 25 952,46 грн. станом на «дату продажу:04.01.2022» становить: 7050,00 грн тіло кредиту, та 18 902,46 грн нараховано процентів.

Також в матеріалах справи міститься розрахунок заборгованості за кредитом № 644818910 сформований ТОВ «Таліон Плюс» згідно з якого, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором станом на «дату придбання 04.01.2022» становить25 952,46 грн.

Відповідно до ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ст. 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до положень ст. 526, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установленні строки відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а згідно з ст.629 ЦК України - договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно з ч. 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Відповідно до ч. 4, 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Згідно з ч.8 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Статтею 12 цього Закону передбачено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.

Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 12.01.2021 у справі №524/5556/19, до аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах: від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18 (провадження № 61-8449св19); від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19 (провадження № 61-7203св20).

Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Таким чином, судом установлено що кредитний договір № 644818910 від 21.11.2021 відповідачем відповідно до Закону України «Про електронну комерцію», тим самим остання акцептував пропозицію позивача та уклав кредитний договір шляхом введення одноразового ідентифікатора на сайті ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», який отримав на свій мобільний телефон, отже, між сторонами було укладено письмовий правочин за допомогою електронного засобу зв`язку; договір підписаний його сторонами з використанням одноразового ідентифікатора, який став законною підставою на вчинення передбачених цими документами дій. Між сторонами були здійснені всі необхідні дії задля виникнення, припинення або зміни цивільних прав та обов`язків, а саме отримання ОСОБА_1 кредиту у розмірі 7050,00 грн.

Отже ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» свої зобов`язання 21.11.2021 перед відповідачем за кредитним договором №644818910 виконало, що підтверджується письмовими доказами які містяться у справі, а саме: на картку відповідача ОСОБА_1 перерахувало 7050,00 грн.

Враховуючи норми чинного законодавства України, зазначені вище, встановивши що кредитний договір № 644818910 укладений 21.11.2021 між відповідачем та первісним кредитором ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» не виконаний в повному обсязі, й те, що за договорами факторингу до позивача перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 , позовна вимога ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» є доведеною та обґрунтованою, а отже залишок заборгованості за тілом кредиту підлягає стягненню у розмірі 7050,00 грн.

Щодо вимоги позивача про стягнення заборгованості за відсотками, суд зазначає таке.

Частиною першою та другою статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти; до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Із наданого позивачем розрахунку заборгованості відповідача за кредитним договором №644818910 від 21.11.2021, ОСОБА_1 належним чином не виконувала взяті на себе зобов`язання, не сплачувала відсотки за користування кредитними коштами, а тому утворилась заборгованість у розмірі 18 902,46 грн.

Нарахування процентів за користування кредитними коштами виданими в рамках кредитного договору, здійснювалось в межах строку користування кредитом, враховуючи вимоги чинного законодавства та на підставі умов кредитного договору.

Розмір кредитної заборгованості та її складові відповідач не спростувала, контррозрахунку боргу не надала. Клопотання про призначення у справі судово-бухгалтерської експертизи з метою з`ясування питання наявності або відсутності заборгованості за кредитним договором не заявляла.

З огляду на встановлені судом обставини, ОСОБА_1 усунулась від виконання передбачених договором обов`язків, відсотки за користування кредитними коштами не сплачувала первісному кредитору, а позивач правомірно набув права вимоги до відповідачки, тому достатньо підстав для задоволення вимоги про стягнення відсотків у розмірі 18 902,46 грн.

За встановлених обставин, відповідачка порушила зобов`язання встановлені кредитним договором № 644818910 від 21.11.2021, докази своєчасної та повної оплати заборгованості за цим договором в матеріалах справи відсутні, а тому суд вважає за правомірне позов задовольнити.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» судові витрати по сплаті судового збору у сумі 2422,40 грн, які сплачено відповідно до платіжної інструкції №26294 від 02.09.2025 позивачем за подання позову до суду, враховуючи суму позовних вимог, які задоволено судом.

Оскільки суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн.

Крім того, позивач просить стягнути витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000,00 гривень.

На підтвердження вказаного долучив договорів про надання правничої допомоги № 09/07/25-01 від 09.07.2025, додаткову угоду № 25770694536 від 09.07.2025 до договору про надання правничої допомоги № 09/07/25-01 від 09.05.2025 та акт прийому-передачі наданих послуг до договору про надання правничої допомоги № 09/07/25-01 від 09.07.2025; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №4956 від 24.04.2012.

За умовами ч.4 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як зазначено у постанові Верховного Суду від 30 серпня 2023 року у справі № 911/3586/21, критерій розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу є оціночною категорією, яка у кожному конкретному випадку (у кожній конкретній справі) оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, зокрема, наданих на підтвердження обставин понесення таких витрат, надання послуг з професійної правничої допомоги, їх обсягу, вартості з урахуванням складності справи та витраченого адвокатом часу тощо.

Крім того, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, пунктах 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009,пункті 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, пункті 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004 заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Звернення до суду з позовами про стягнення заборгованості за кредитним договором носить масовий характер, справа є малозначною в силу вимог закону, та не є складною. З цих підстав суд вважає, що послуги адвокатів за даною категорією справ є стандартними послугами і тому не потребують великих професійних затрат. Витрати на послуги адвоката в розмірі 7000,00 грн. за даною справою є неспівмірними із складністю справи та виконаних адвокатами робіт.

За таких обставин, дотримуючись принципів розумності, пропорційності та справедливості, суд дійшов висновку про необхідність зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають стягненню з відповідача до 3000,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 13, 76 - 81, 133, 137, 141, 247,265, 272, 279, 354 ЦПК України, ст. 6, 15, 16, 509, 514, 516, 524, 526, 530, 549, 610, 611, 625, 626, 629, 631, 1048, 1049, 1050, 1054, 1077ЦК України, суд,

ухвалив:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування): АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Ейс» (код ЄДРПОУ: 42986956, вул.Алматинська, буд.8 офіс 310а, м.Київ) заборгованість за кредитним договором № 644818910 від 21.11.2021 у розмірі 25952 (двадцять п`ять тисяч дев`ятсот п`ятдесят дві) гривні 46 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування): АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Ейс» (код ЄДРПОУ: 42986956, вул.Алматинська, буд.8 офіс 310а, м.Київ) суму сплаченого при подачі позову судового збору в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок та витрати на оплату професійної правничої допомоги в розмірі 3000,00 (три тисячі) гривень.

Рішення може бути оскаржено протягом 30 днів з дня його складання повного тексту шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сумського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано протягом строку оскарження; у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст судового рішення складено 30 грудня 2025 року.

СуддяЧ.М.Теміров