Рішення № 136735259, 30.12.2025, Шосткинський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 589/4572/25

Провадження № 2/589/2429/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 грудня 2025 рокум. Шостка

Шосткинський міськрайонний суд Сумської області у складі:

головуючого судді Темірова Ч.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Шостка цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

установив:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанс» (далі позивач) звернулося до Шосткинського міськрайонного суду Сумської області через систему «Електронний суд» з позовом до ОСОБА_1 (далі відповідач), у якому просило стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 100722953 від 16.07.2021 в сумі 35 568,00 грн та судові витрати 7422,40 грн.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 16.07.2021 за власного волевиявлення, з повним розумінням умов кредитування та усвідомленням рівня відповідальності, в особистому кабінеті на офіційному веб-сайті Товариства з обмеженою відповідальністю «Мілоан» Холодок Ігорем Ігоровичем подано заявку на отримання кредиту № 100722953, а в подальшому укладено договір про споживчий кредит № 100722953 від 16.07.2021 з ТОВ «Мілоан» та на підставі платіжного доручення йому були перераховані кредитні кошти на картковий рахунок в розмірі 7200,00 грн. Проте відповідачем умови договору не були виконані, сума кредиту не повернута, відсотки за користування коштами не сплачувались тому утворилась заборгованість в сумі 35568,00 грн. На підставі договору відступлення прав вимоги №11Т від 29.10.2021 ТОВ «Мілоан» відступило право вимоги за кредитним договором №100722953 від 16.07.2021 на користь ТОВ «Діджи фінанс». Станом на дату звернення до суду заборгованість за кредитним договором становить 35568,00 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту становить 7200,00 грн; заборгованість по відсоткам становить 27000,00 грн, заборгованість за комісійними винагородами становить 1368,00 грн. Відповідач не здійснив погашення заборгованості, що змушує позивача звернутись до суду з цим позовом.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 17 жовтня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по справі. Розгляд справи призначено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Визначено відповідачеві п`ятнадцятиденний строк з дня отримання даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Вказана ухвала надсилалася відповідачу рекомендованим поштовим відправленням за адресою, за якою останній зареєстрований, поштове відправлення повернуте з відміткою «одержувач відсутній за вказаною адресою», яка проставлена 06.12.2025, що відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 272 ЦПК України потрібно вважати днем вручення цього судового рішення.

Клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходили.

За відсутності таких клопотань, суд, відповідно до ч. 13 ст. 7, ч. 5 ст. 279 ЦПК України, розглядає справу за наявними у ній матеріалами.

Встановлені судом фактичні обставини, та зміст спірних правовідносин, мотиви та застосовані норми права.

Під час розгляду справи встановлено, що 16.07.2021 ОСОБА_1 створив та заповнив анкету-заяву на кредит №100722953, в якій зазначив свої особисті дані: прізвище, ім`я, по батькові, ідентифікаційний номер, рік народження, номер мобільного телефона, паспортні дані, домашню адресу, освіту та щомісячний дохід. Надав також згоду, зокрема, щодо правил кредитування.

Анкета-заява на кредит № 100722953 також містить інформацію про процес оформлення та розгляду заяви № 100722953, від початку заповнення заяви - 16.07.2021 до підписання договору - 16.07.2021. Крім того, анкета-заява на кредит містить погоджені умови кредитування, а саме: замовлена сума 7200,00 грн; замовлений строк - 30 днів з 16.07.2021, дата повернення 15.08.2021; погоджена сума - 7200,00 грн; погоджений строк - 30 днів; комісія за надання - 19,0 % одноразово 1368,00 грн; ставка процентів 2,50 % за кожен день користування, проценти за користування кредитом- 5400,00 грн.

Із доданого до позовної заяви договору про споживчий кредит № 100722953 від 16.07.2021 укладеного між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 , убачається, що сторони уклали цей договір на підставі пропозиції кредитодавця, яка розміщена в його інформаційно-телекомунікаційній системі та доступна через сайт кредитодавця та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби, на таких умовах.

Згідно з договору про споживчий кредит № 100722953 від 16.07.2021 ТОВ «Мілоан» зобов`язалося на умовах визначених договором надати ОСОБА_1 грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі 7200,00 грн строком на 30 днів, термін повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом 15.08.2021. Комісія за надання кредиту 1368,00 грн, яка нараховується за ставкою 19.00 відсотків від суми кредиту одноразово. Проценти за користування кредитом 5400,00 грн, які нараховуються за ставкою 2,50% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Тип процентної ставки - фіксована.

Додатками до вказаного договору є графік платежів за договором про споживчий кредит № 100722953 від 16.07.2021 та паспорт споживчого кредиту № 100722953 що є додатком №2 до договору про споживчий кредит № 100722953 від 16.07.2021.

Відповідно до копії платіжного доручення №29966057 від 16.07.2021 убачається що ТОВ «Мілоан» перерахувало кошти згідно з договору № 100722953 отримувачу ОСОБА_1 у розмірі 7200,00 грн на картку №473121*91.

29.10.2021 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Діджи фінанс» було укладено договір факторингу №11Т, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» зобов`язується відступити ТОВ «Діджи фінанс» зазначені у відповідному Реєстрі прав вимоги, а ТОВ «Діджи фінанс» зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «Мілоан» за плату на умовах, визначених договором.

Згідно з витягом з додатку до договору факторингу №11Т від 29.10.2021, та деталізованому розрахунку заборгованості за договором № 100722953, залишок боргу на момент відступлення прав вимоги за кредитним договором № 100722953 від 16.07.2021 становив 35568,00 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту становить 7200,00 грн; заборгованість за відсотками 27000,00 грн; заборгованість за комісійними винагородами 1368,00 грн.

На адресу відповідача представником ТОВ «Діджи фінанс» було направлено 25.07.2025 досудову вимогу ОСОБА_1 та рекомендовано сплатити заборгованість за кредитним договором № 100722593 від 16.07.2021 у розмірі 35 568,00 грн

Дослідивши надані позивачем і долучені до матеріалів справи письмові докази, суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність їх задоволення частково, враховуючи такі обставини.

Мотиви та застосовані норми права.

Відповідно до ч.1 ст.634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно з ст. ст. 525, 526, 527, 530ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, відповідно до умов договору та вимог закону, одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або за законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Згідно з ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов`язання за даним Договором.

Згідно з ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.

Відповідно до ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов`язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Статтею 525 ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов`язання.

Відповідно до ч.2 ст.615 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно до ч.1 ст.598 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 7, 12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 зазначеного Закону встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором; аналога власноручного підпису ( факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису ) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Норми статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису, так і електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором. Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа і не може визнаватися недійсним лише через його електронну форму.

Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений в письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Стаття 513 ЦК України передбачає, що правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з положеннями ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Статтею 517 ЦК України визначено, що первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Отже, як убачається з матеріалів справи та встановлено судом, ТОВ «Мілоан» виконало в повному обсязі умови кредитного договору № 100722953 від 16.07.2021, укладеного з ОСОБА_1 надавши останньому обумовлену суму кредиту, проте відповідач взяті на себе зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконав, обов`язкові платежі в рахунок повернення кредитних коштів не здійснював, внаслідок чого ТОВ «Діджи фінанс» має право стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за тілом кредиту у розмірі 7200,00 грн. Саме таку суму заборгованості по тілу кредита ТОВ «Мілоан» за договором факторингу №11Т від 29.10.2021 передало позивачу, в результаті чого останнє набуло право вимоги до відповідача за кредитним договором № 100722953 від 16.07.2021.

Щодо вимоги позивача про стягнення заборгованості за відсотками, суд зазначає таке.

Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду викладених у постанові від 05 квітня 2023 року в справі №910/4518/16, згідно з якими надання кредитору можливості одночасного стягнення як процентів за користування кредитом, так і процентів як міри відповідальності, може призводити до незацікавленості кредитора як у вчиненні активних дій щодо повернення боргу, так і у якнайшвидшому виконанні боржником зобов`язань за кредитним договором, оскільки після спливу строку кредитування грошове зобов`язання боржника перед кредитором зростає навіть швидше, ніж зростало протягом строку кредитування. Тобто, фактично кредитор продовжує строк кредитування на власний розсуд на ще вигідніших для себе умовах, маючи при цьому можливість в будь-який момент вчинити дії, спрямовані на стягнення боргу з боржника. Отже, можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другою статті 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за "користування кредитом"). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав).

Згідно з ч. 8 ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів", нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача.

Тому при стягненні заявленої позивачем заборгованості не підлягають врахуванню завуальовані, неоднозначні умови, які дозволили кредитодавцю нарахувати непропорційно великі суми грошових коштів за користування кредитом, поза чітко вказаного строку кредитування.

Крім того, суд звертає увагу на правові позиції, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц, про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Такий правовий висновок було підтверджено і у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16.

Так умовами викладеними в анкеті-заяві на кредит № 100722593 від 16.07.2021, договорі про споживчий кредит № 100722593 (індивідуальна частина) від 16.07.2021, графіку платежів за договором про споживчий кредит, паспорті споживчого кредиту № 100722593 передбачено, що ОСОБА_2 отримує кредит в сумі 7200,00 грн, на строк 30 днів до 15.08.2021, та має повернути первісному кредитору проценти за користування кредитом та суму комісії що складає 6768,00 грн.

Суд враховує, крім іншого, можливість пролонгації строку кредитування, умови якої визначені в пункті 2.3 та його підпунктах кредитного договору №100722593 від 16.07.2021, відповідно до яких, для продовження строку кредитування позичальник має вчинити дії передбачені розділом 6 «правил», у т.ч. сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту та певну частку заборгованості по кредиту.

Із розрахунку заборгованості, та витягу з реєстру боржників судом встановлено, що відповідач не здійснив жодної оплати заборгованості по тілу кредиту, відсотків чи комісії.

Отже, враховуючи узгоджений сторонами строк кредитування 30 днів, а також враховуючи відсутність належних та допустимих доказів щодо пролонгації строку дії кредитного договору, позовні вимоги про стягнення з відповідача процентів за користування кредитними коштами підлягають частковому задоволенню в межах цього строку кредитування та у розмірі погодженому сторонами під час укладення 16.07.2021 кредитного договору №100722593 в розмірі 5400,00 грн та комісії у розмірі 1368,00 грн.

Частиною першою ст. 12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Відповідно до ч. 2 даної статті учасники справи, мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Частина 2 ст. 13 ЦПК України визначає, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Відповідно до ст. 76, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. При цьому, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Даючи юридичну оцінку доказам, суд вважає, що відповідачем не спростовано розмір боргу і не доведено його відсутність або його повне погашення, отже ОСОБА_1 отримав кредитні кошти, але свої зобов`язання по їх поверненню та сплати відсотків належним чином не виконав, а отже зобов`язаний повернути позивачу, який набув право вимоги за договором про споживчий кредит № 100722593 від 16.07.2021, суму заборгованості в загальному розмірі 13968,00 грн.

Що стосується вимог про стягнення судових витрат суд зазначає таке.

Згідно з платіжної інструкції № 100722953 від 05 вересня 2025 року при пред`явленні позову до суду позивачем були понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 гривень.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, а саме судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог частково, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі 951,28 грн, що розраховано із застосуванням пониженого коефіцієнту 0,8 пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Крім того, у позовній заяві позивач зазначив, що понесені ним судові витрати включають в себе, крім судового збору, витрати за правничу допомогу, згідно ст.137 ЦПК України, у розмірі 5000,00 грн.

На підтвердження повноважень адвоката Міньковської А.В. долучено такі документи:копію договору про надання правової допомоги № 42649746 від 05.05.2025, укладеного між адвокатом Міньковською А.В. та ТОВ «Діджи фінанс»; додаткову угоду № 100722953 від 29.07.2025 до договору про надання правової допомоги №42649746; детальний опис робіт (наданих послуг) від 29.07.2025 на загальну суму 5000,00 грн; акт про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом від 29.07.2025 на загальну суму 5000,00 грн, що включає в себе правовий аналіз обставин спірних правовідносин, складання позовної заяви про стягнення кредитної заборгованості, в тому числі попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і очікує понести у зв`язку з розглядом справи, позивач; формування додатків до позовної заяви; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю Міньковської А.В.

Оскільки суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог частково, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на правничу допомогу в розмірі 1963,50 грн пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 12, 76-82, 141, 223, 263-265, 280-282, 354 ЦПК України, ст.11, 512, 525, 526, 527, 610, 625, 629, 1050, 1054, 1077, 1080, 1084 ЦК України, суд,

ухвалив:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП:НОМЕР_1 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування): АДРЕСА_1 )на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанс» (код ЄДРПОУ 42649746, адреса місцезнаходження: вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд.8, м. Київ, поштовий індекс: 04112, рахунок IBAN: НОМЕР_2 , відкритий в АТ «ПУМБ») заборгованість за договором про споживчий кредит №100722953 від 16.07.2021 у загальному розмірі 13968,00 (тринадцять тисяч дев`ятсот шістдесят вісім) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП:НОМЕР_1 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування): АДРЕСА_1 )на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанс» (код ЄДРПОУ 42649746, адреса місцезнаходження: вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд.8, м. Київ, поштовий індекс: 04112, рахунок: IBAN: НОМЕР_2 , відкритий в АТ «ПУМБ») суму сплаченого при подачі позову судового збору у розмірі 951 (дев`ятсот п`ятдесят одну) гривню 28 копійок та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1963 (одну тисячу дев`ятсот шістдесят три) гривні 50 копійок у відсотковому співвідношенні задоволених позовних вимог.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено протягом 30 днів з дня його складання повного тексту шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сумського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано протягом строку оскарження; у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанс», код ЄДРПОУ 42649746, адреса місцезнаходження: вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд.8, м. Київ, поштовий індекс: 04112.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП:НОМЕР_1 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування): АДРЕСА_1 .

Повний текст судового рішення складено 30 грудня 2025 року.

СуддяЧ.М.Теміров