Рішення № 136729057, 19.05.2026, Вишгородський районний суд Київської області

19.05.2026 Справа № 363/6543/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.05.2026 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Котлярової І.Ю.,

за участі секретаря Дрозд В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вишгород цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Кредобанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до Вишгородського районного суду Київської області з даним позовом, мотивуючи заявлені вимоги тим, що 14.06.2021 року ОСОБА_1 уклав з АТ «Кредобанк» кредитний договір № CL-317309, відповідно до умов якого банк зобов`язувався надати позичальнику кредит, а позичальник зобов`язувався в порядку та на умовах, визначених кредитним договором повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісію та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені графіком погашення кредиту. Відповідно до умов кредитного договору позичальник прийняв на себе обов`язок повернути банку кредит у повному обсязі в порядку і строки, передбачені цим договором та додатковими договорами. Сума виданого кредиту - 230 000,00 грн., з терміном виконання до 12.06.2026 року, зі сплатою щомісячного платежу 10 798, 00 грн. Процентна ставка фіксована та складає 35 %, які нараховуються щомісячно, на суму заборгованості по кредиту за методом «факт/360» за ставкою визначено в п. 4.1 кредитного договору, з дня видачі кредиту до дня повернення кредиту в повному обсязі. Реальна річна процентна ставка 41,19 % річних. Загальна вартість кредиту для позичальника за цим кредитним договором становить 494 500, 91 грн. Відповідно до умов кредитного договору у випадку прострочення погашення кредиту або іншого порушення графіку повернення кредиту та сплати відсотків позичальником, кредитор вправі вимагати дострокового погашення кредиту, а позичальник в свою чергу, зобов`язаний достроково погасити кредит та інші нарахування. Банк належним чином виконав свій обов`язок щодо надання позичальнику кредиту, однак позичальник своїх зобов`язань за кредитним договором належним чином не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 359 392, 39 грн., яка складається з: тiла кредиту 203 330, 20 грн.; вiдсотків 156 062, 19 грн. З метою досудового та добровільного врегулювання спору на адресу відповідача АТ «Кредобанк» було направлено досудову вимогу щодо виконання договірних зобов`язань. Однак дана вимога була залишена відповідачем без виконання, заборгованість за кредитним договором погашена не була. Враховуючи викладене, представник позивача звернувся до суду та просив суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № CL-317303 від 14.06.2021 року у розмірі 359 392, 39 грн. та судовий збір у розмірі 5 391, 00 грн.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 07.11.2025 року дану справу було прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі і призначено до підготовчого судового засідання.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 23.02.2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву, в якій просив суд розглянути справу у відсутність представника позивача, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити у поновному обсязі, проти ухвалення заочного рішення у справі не заперечує.

Суд призначав справу до розгляду 5 разів, зокрема: 09 грудня 2025 року, 20 січня 2026 року, 23 лютого 2026 року, 03 квітня 2026 року та 19 травня 2026 року.

Проте, відповідач, будучи неодноразово повідомленим про розгляд справи, до суду повторно не прибув, участь у розгляді справи в суді не взяв, відзиву не подавав. 09.12.2025 року подав заяву про відкладення судового засідання, з підстав не отримання ним позовної заяви з копіями доданих до неї документів, у зв`язку із чим був позбавлений можливості подати до суду відзив, клопотання, заяви. 19.01.2026 року подавав заяву про відкладення судового засідання у зв`язку із хворобою та перебуванням на лікарняному. Також просив не проводити жодних процесуальних дій та не розглядати справу по суті за його відсутності, оскільки має намір особисто надати пояснення, подати відзив та докази, що мають значення для об`єктивного вирішення спору.

Разом з тим, провадження у цій справі відкрито 07.11.2025 року і до цього часу справа не знайшла свого вирішення.

Суд зазначає, що відповідач мав достатній час для висловлення своєї позиції з приводу заявлених позовних вимог (подати відзив), а також мав право взяти участь в судовому засіданні по справі особисто або в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду на підставі ст. 212 ЦПК України чи залучити для представлення своїх інтересів при розгляді справи в суді представника, відповідно до ст.ст. 58, 60 ЦПК України.

За змістом ст. 223 ЦПК України, повторна неявка учасника справи незалежно від причин неявки, не перешкоджає розгляду справи.

Відтак, оскільки суд позбавлений можливості в черговий раз відкласти розгляд справи на підставі ст. 223 ЦПК України, в межах строку встановленого ст. 210 ЦПК України, дану справу слід розглянути на підставі наявних доказів у відсутність відповідача в загальному порядку.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. У ст. 12 ЦПК України, говориться, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом встановлено, що 14.06.2021 року між АТ «Кредобанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № CL-317309, відповідно до п. 1 якого, АТ «Кредобанк» взяв на себе зобов`язання надати у власність ОСОБА_1 грошові кошти (кредит) на умовах поворотності, строковості, платності та цільового характеру використання, а ОСОБА_1 зобов`язався використати кредит на цілі, вказані у кредитному договорі, повернути кредит, сплатити проценти та інші платежі в строк та на умовах, визначених кредитним договором.

Відповідно до п. 2.1-2.2 кредитного договору сума кредиту - 230 000, 00 грн., дата видачі кредиту 14.06.2021 року.

Відповідно до п. 2.3 договору строк кредитування становить 60 місяців, тобто до 12.06.2026 року.

Згідно положень п. 2.4 позичальник доручив банку здійснити переказ кредитних коштів на наступні цілі та за наступними реквізитами:

- на поточні потреби в сумі 174 730, 35 грн. на поточний рахунок позичальника № НОМЕР_1 відкритий в АТ «Кредобанк»;

- на погашення (рефінансування) кредитної заборгованості позичальника перед АТ «Альфа-Банк», надалі кредитор, МФО 300346, ЄДРПОУ 23494714 по кредитному договору № 501287099 від 30.12.2020 року в сумі 46 400, 70 грн. на рахунок № НОМЕР_2 відкритий у АТ «Альфа-Банк» (МФО 300346);

- на погашення (рефінансування) кредитної заборгованості позичальника перед АТ КБ «ПриватБанк», надалі кредитор, МФО 305299, ЄДРПОУ 14360570, по кредитному договору № SANDNWFC00036115848 від 17.07.2017, в розмірі 8 868, 95 грн. на рахунок № НОМЕР_3 відкритий в АТ КБ «ПриватБанк» (МФО 305299).

Кредит видається позичальнику в безготівковій формі шляхом перерахування кредитних коштів за дорученням позичальника, яке міститься в п. 2.4 кредитного договору.

Відповідно до п. 4.1 кредитного договору за користування кредитом позичальник сплачує банку відсотки, за процентною ставкою 35 % річних, порядок розрахунку яких визначено у п. 4.2 договору.

Згідно п. п. 4.4-4.6 кредитного договору, загальні витрати позичальника по кредиту за цим договором становлять 264 500, 91 грн.

Орієнтована реальна річна процента ставка 41, 19 %, а орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника за цим договором становить 494 500, 91 грн.

У п. 6.2 кредитного договору встановлено зобов`язання ОСОБА_1 з погашення заборгованості за кредитним договором відповідно до графіку платежів, що є додатком № 1 до кредитного договору. Всього ОСОБА_1 зобов`язався здійснити 60 щомісячних платежів по 8239, 00 грн. кожного останнього числа відповідного місяця, впродовж 60 місяців з дати укладання кредитного договору.

З аналізу кредитного договору № CL-317309 від 14.06.2021 року судом підтверджено, що вказаний кредитний договір укладено в письмовій формі шляхом його підписання з боку АТ «Кредобанк» та з боку ОСОБА_1 . Кожна сторінка договору скріплена печаткою та підписом банку, а також підписом позичальника.

Таким чином, між АТ «Кредобанк» та ОСОБА_1 у письмовій формі укладено кредитний договір, яким погоджено всі істотні умови такого договору та яким обумовлено виникнення між сторонами кредитного зобов`язання. За змістом кредитного зобов`язання АТ «Кредобанк» зобов`язався надати у власність ОСОБА_1 визначену суму кредитних коштів, а останній зобов`язався використати кредитні кошти відповідно до погоджених цілей, повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом у строки та в порядку, що визначені у договорі та його додатках.

Додатком № 1 до кредитного договору № CL-317309 від 14.06.2021 року є графік платежів, яким визначено суму щомісячного платежу за кредитним договором, порядок його розрахунку та розподілу сплачених платежів на погашення існуючої заборгованості, визначено суму вартості кредиту та загальну суму витрат по кредиту. Вказаний Графік платежів підписаний АТ «Кредобанк» та ОСОБА_1 . Крім того, додатком до кредитного договору № CL-317309 від 14.06.2021 року є паспорт споживчого кредиту, який також містить підписи сторін кредитного договору.

Окрім того, 25.07.2022 року між АТ «Кредобанк» та ОСОБА_1 був укладений додатковий договір № 1 до кредитного договору № CL-317309 від 14.06.2021 року, за яким сторони погодили змінити порядок погашення позичальником заборгованості за кредитним договором шляхом підписання нового графіку (додаток № 1 до цього додаткового договору), якого позичальник зобов`язується неухильно дотримуватися, при цьому сторони погодили, що за кредитним договором встановлюється термін повернення кредиту до 12.06.2026 року. Вказаний новий графік платежів підписаний АТ «Кредобанк» та ОСОБА_1 .

Відтак, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 , діючи добровільно, бажаючи настання відповідних правових наслідків, відповідно до своєї внутрішньої волі, будучи повністю обізнаним з умовами кредитування, порядком та строками повернення кредиту, сплати процентів за користування ним, порядком погашення існуючої заборгованості за кредитним договором, взяв на себе кредитне зобов`язання на зазначених умовах.

За результатами дослідження меморіальних ордерів № 32272230 від 14.06.2021 року, № 32272232 від 14.06.2021 року та № 32272234 від 14.06.2021 року, а також за результатами дослідження виписки з особового рахунку ОСОБА_1 судом встановлено, що АТ «Кредобанк» належним чином виконало своє зобов`язання за кредитним договором № CL-317309 від 14.06.2021 року, здійснивши перерахування визначеної у п. 2.1 кредитного договору суми кредитних коштів на рахунки визначені у п. 2.4 договору. Тим самим, банком було надано у власність ОСОБА_1 визначену у п. 2.1 кредитного договору суму кредиту.

У свою чергу, за результатами дослідження виписки з особового рахунку ОСОБА_1 судом встановлено, що останній свої зобов`язання за кредитним договором № CL-317309 від 14.06.2021 року належним чином не виконав, не здійснивши погашення кредитної заборгованості у строки та розмірах, що були погоджені у графіку платежів як додатку № 1 до кредитного договору. Крім того, судом встановлено, що з моменту укладення кредитного договору і по 14.07.2025 року ОСОБА_1 було перераховано на користь АТ «Кредобанк» суму грошових коштів у загальному розмірі 165 200, 00 грн. в якості погашення заборгованості за кредитним договором, з яких за відсотками у розмірі 138 530, 20 грн. та за тілом кредиту у розмірі 26 669, 80 грн.

З метою досудового врегулювання спору АТ «Кредобанк» 15.05.2025 року направлено на адресу відповідача досудову вимогу про виконання договірних зобов`язань за кредитним договором. Однак, як зазначає позивач, жодної дії щодо погашення заборгованості відповідачем здійснено не було, у зв`язку із чим звернувся до суду.

В подальшому представником позивача до суду було подано заяву, якою повідомлено про те, що відповідачем здійснено часткову оплату боргу а саме: 23.08.2025 року - 1 000, 00 грн.; 24.09.2025 року - 1 000, 00 грн.; 28.10.2025 року - 1 000, 00 грн., а всього 3000, 00 грн. Відтак просив врахувати, що актуальна сума боргу на день подачі цієї заяви складає 356 392, 39 грн., яка складається з: тiла кредиту - 203 330, 20 грн., вiдсотків - 153 062, 19 грн., тому просив стягнути з відповідача на користь позивача 356 392, 39 грн.

Спір між сторонами виник з договірних правовідносин, які врегульовані нормами Цивільного кодексу України в частині позики та договору кредиту, а також регулюються загальними положеннями про договір та зобов`язання.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 11 ЦК України договори та інші правочини є підставами виникнення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 530 ЦК України передбачає, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (статті 611 ЦК України).

За приписами частини першої статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно із частиною першою статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частини першої статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

З аналізу норм статті 1048, частини другої статті 1050 ЦК України вбачається, що пред`явленням вимоги до позичальника є як направлення йому вимоги про дострокове погашення заборгованості за кредитним договором, так і пред`явлення до нього позову.

За змістом частин першої та другої статті 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Також, частиною першою статті 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Згідно з ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Отже, судом встановлено факт порушення ОСОБА_1 свого зобов`язання з повернення заборгованості за кредитним договором.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором № CL-317309 від 14.06.2021 року та заяви поданої представником позивача про врахування здійсненої відповідачем часткової оплати і долученої до неї меморіального ордеру судом встановлено, що внаслідок неналежного виконання ОСОБА_1 зобов`язання з повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування ними утворилася заборгованість у загальному розмірі 356 392, 39 грн., яка складається з: тiла кредиту - 203 330, 20 грн., вiдсотків - 153 062, 19 грн.

Враховуючи встановлені у кредитному договорі № CL-317309 від 14.06.2021 року умови кредитування, у тому числі розмір та порядок нарахування процентів за користування кредитом (Розділ 4 договору), зважаючи на часткове погашення ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором, суд погоджується з розрахунком заборгованості, наданим стороною позивача, вважає його правильним та обґрунтованим.

Згідно статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно вимог статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно статті 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З урахуванням викладеного, суд за результатами повного, всебічного дослідження матеріалів справи, на основі достатньої сукупності належних, допустимих та достовірних доказів приходить до висновку, що позивачем доведено факт укладення кредитного договору з ОСОБА_1 , доведено факт порушення останнім свого зобов`язання з повернення кредитних коштів, а також доведено і обґрунтовано виникнення заборгованості у загальному розмірі 356 392, 39 грн., з якої: 203 330, 20 грн. - тіло кредиту; 153 062, 19 грн. - відсотки.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню у розмірі 356 392, 39 грн.

Вирішуючи питання розподілу витрат, пов`язаних з розглядом справи суд виходить з того, що відповідно ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Отже, з відповідача на користь позивача слід стягнути документально підтверджені витрати на оплату судового збору у розмірі 5 391, 00 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 526, 527, 530, 610, 611, 627, 1049, 1050, 1054, 1055 ЦК України, статтями 12, 81, 141, 206, 263-265, 354 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства «Кредобанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Кредобанк» заборгованість за кредитним договором № CL-317309 від 14 червня 2021 року у розмірі 356 392 (триста п`ятдесят шість тисяч триста дев`яносто дві) гривні 39 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Кредобанк» судовий збір у розмірі 5 391 (п`ять тисяч триста дев`яносто одну) гривню 00 копійок.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення, апеляційної скарги.

Позивач: Акціонерне товариство «Кредобанк» (код ЄДРПОУ 09807862, адреса: м. Львів, вул. Сахарова, буд. 78).

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , паспорт серії НОМЕР_5 , виданий Ленінградським РУ ГУ МВС України в м. Києві, 30.06.1995 року, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ).

Суддя І.Ю. Котлярова