Ухвала суду № 136729005, 19.05.2026, Броварський міськрайонний суд Київської області

справа № 361/13347/25

провадження № 2/361/5202/25

УХВАЛА

Іменем України

19 травня 2026 року м. Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючої судді Ведмідь Н.В.

за участю секретаря Чуняк В.О.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні заяву третьої особи ОСОБА_1 про зловживання процесуальними правами представником відповідача ОСОБА_2 адвокатом Шульгою Надією Анатоліївною, в межах цивільної справи за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , Виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області, третя особа ОСОБА_1 про повернення у володіння частини земельної ділянки та частини будинку, скасування державної реєстрації, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Броварського міськрайонного суду Київської області перебуває вказана вище справа.

05 грудня 2025 року ухвалою судді Броварського міськрайонного суду Київської області Ведмідь Н.В. відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено судовий розгляд.

24 квітня 2026 року до Броварського міськрайонного суду Київської області від третьої особи ОСОБА_1 надійшла заява про зловживання процесуальними правами представником відповідача, в якій він просив вжити заходів для запобігання зловживанню адвокатом Шульгою Надією Анатоліївною своїми процесуальними правами, як представника відповідача. (а.с. 55- 61)

Також просив витребувати в Броварському міськрайонному суді для ознайомлення і підтвердження обґрунтування даної заяви цивільну справу №361/543/26, провадження №2/361/193/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у здійсненні права спільної часткової власності та цивільну справу №361/343/26, провадження №2/361/113/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ в натурі житлового будинку і земельної ділянки.

В своїй заяві посилався на те, що ордер, долучений до матеріалів справи, виданий адвокатом Шульгою Надією Анатоліївною, де адресою робочого місця адвоката зазначено: АДРЕСА_1 не підписаний адвокатом, електронний підпис накладено на весь документ (відзив). Наданий суду ордер адвоката не є оригіналом ордеру, оригінал ордеру має особистий підпис адвоката.

На підставі не оригіналу ордеру, Шульга Н.А. здійснювала повноваження представника відповідача, брала участь у засіданнях, подавала відзиви, клопотання, тобто діє без повноважень.

Зазначає, що в трьох різних справах та на руках у нього є чотири ордери, видані адвокатом Шульгою Н.А., крім того вона затягує розгляд справи.

Крім того, робоче місце адвоката Шульги Н.А. зазначене в ордері адвоката не відповідає дійсності. В наданому до суду договорі про надання правничої допомоги та у відзивах зазначено адресу адвоката м. Київ.

В підготовче судове засіданні позивач ОСОБА_3 направила заяву про розгляд клопотань без її участі.

В підготовче судове засіданні представник відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_4 направила заяву про розгляд клопотань без її участі та участі відповідача ОСОБА_2 .

В підготовче судове засіданні представник відповідача Виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області Ус О.О. направив заяву про розгляд заяв без його участі, покладався на розсуд суду щодо їх вирішення.

В підготовче судове засіданні третя особа - ОСОБА_1 не з`явився, направив заяву про розгляд справи у його відсутність, заяву про зловживання процесуальними правами підтримав.

Суд, вивчивши заяву про зловживання процесуальними правами, та письмові докази у справі, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, з`явлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення. Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

Відповідно до статті 143 ЦПК України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених у суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства. Заходи процесуального примусу застосовуються судом шляхом постановлення ухвали.

Частиною першою статті 144 ЦПК України визначено, що заходами процесуального примусу є: 1) попередження; 2) видалення із залу судового засідання; 3) тимчасове вилучення доказів для дослідження судом; 4) привід; 5) штраф.

Питання щодо наявності чи відсутності зловживання правом на подання заяви вирішується судом у кожному конкретному випадку окремо. Проте, за загальним правилом, яке міститься у справі Миролюбов та інші проти Латвії (рішення від 15 вересня 2009 року), про зловживання правом у розумінні пункту 3 статті 35 Конвенції мова йде у тих випадках, коли поведінка заявника, яка явно не відповідає призначенню гарантованого Конвенцією права на звернення до Суду, порушує встановлений порядок роботи Суду або ускладнює належний перебіг розглядів справ. При цьому Суд наголошує, що визнання заяви неприйнятною з мотивів зловживання правом на подання заяви є винятковим процедурним заходом (пункти 62, 65).

Зловживання правом - це особливий вид правової поведінки, який полягає у використанні особою своїх прав у недозволені способи, що суперечать призначенню права, внаслідок чого завдаються збитки (шкода) суспільству, державі, окремій особі.

Стримування зловживання правом - це боротьба не з самою поведінкою, а з конкретними проявами правової поведінки, що завдають шкоди суспільству й особі.

Верховний Суд, визнаючи певні дії учасників процесу зловживанням процесуальними правами, часто зазначає, що ознакою зловживання процесуальними правами є не просто конкретні дії, а дії, спрямовані на введення суду в оману, затягування розгляду справи, створення перешкод опоненту.

Зловживання процесуальними правами може мати форму штучного ускладнення цивільного процесу, ускладнення розгляду справи в результаті поведінки, що перешкоджає винесенню рішення у справі або вчиненню інших процесуальних дій.

Притягнення особи до відповідальності за процесуальні зловживання повинно ґрунтуватися на доказах її вини. Факти процесуальних зловживань можна віднести до фактів, що доказуються в режимі процесуальних фактів, які включаються у загальний або локальний предмет доказування у справі.

З аналізу наведених норм вбачається, що зловживанням правами можуть бути визнані дії учасника процесу, які формально хоча й передбачені серед його повноважень та прав, однак здійснюються ним не з метою досягнення передбаченого законом процесуального результату, а з метою затягування чи взагалі перешкоджання розгляду справи.

Саме цей критерій є основним для кваліфікації дій особи як зловживання правами.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі Мельник проти України (пункт 22, 23 Рішення від 28 березня 2006 року, заява №23436/03) право доступу до суду не є абсолютним, воно може бути обмеженим. Тим не менше, право доступу до суду не може бути обмеженим таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями. При цьому правила регулювання строків мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані. У той же час такі правила в цілому або їх застосування не повинні перешкоджати сторонам використовувати доступні засоби захисту.

Верховний Суд у постанові від 3 березня 2021 року у справі №761/27076/19 (провадження №6114448св20) зазначив, що під зловживанням процесуальними правами розуміється форма умисних, несумлінних дій учасників процесу, що знаходить своє вираження, зокрема, у вчиненні дій, неспівмірних із наслідками, до яких вони можуть призвести, використанні наданих прав всупереч їх призначенню з метою обмеження можливості реалізації чи обмеження прав інших учасників провадження, перешкоджання діяльності суду з правильного та своєчасного розгляду і вирішення справ чи висловлення явної неповаги до суду чи учасників справи.

Добросовісність при реалізації прав і повноважень включає неприпустимість зловживання правом, яка відповідно до конституційних положень означає, що здійснення прав і свобод людини не повинно порушувати права та свободи інших осіб. Зловживання правом це певною мірою спотворення права. У цьому разі особа надає своїм діям повну видимість юридичної правильності, використовуючи насправді свої права в цілях, які є протилежними тим, що переслідує позитивне право (постанова Верховного Суду у справі №910/1873/17 від 8 травня 2018 року).

Європейський суд з прав людини зауважив, що внутрішньодержавним судам при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом (SHISHKOV v. RUSSIA, № 26746/05, § 110, ЄСПЛ, від 20 лютого 2014 року).

Особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», якщо інше не передбачено цим Кодексом (абзац 2 частини восьмої статті 14 ЦПК України).

Документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (частини п`ята, шоста статті 43 ЦПК України).

У разі подання представником заяви по суті справи в електронній формі він може додати до неї довіреність або ордер в електронній формі, на які накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог закону та Положення про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (частина сьома статті 62 ЦПК України).

Рішенням Ради адвокатів України від 08 червня 2024 року № 36 «Про внесення змін до Положення про ордер на надання правничої допомоги та до рішення РАУ № 162 від 04 серпня 2017 року» доповнено пункт 12 Положення новим підпунктом 12.15 наступного змісту: «12.15. Ордер вважається підписаним адвокатом (керівником адвокатського бюро/адвокатського об`єднання), якщо у графі «Адвокат» міститься або власноручний (фізичний) підпис; або ордер засвідчено електронним підписом; або електронним підписом засвідчено документ, додатком до якого є ордер».

Крім того, відповідно до статті 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із частиною першою статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до частини третьої статті 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Статтею 43 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають право в тому числі надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Суд зазначає, що сам по собі факт подання представником відповідача процесуальних документів, участі у судових засіданнях, заявлення клопотань та реалізації інших процесуальних прав, передбачених ЦПК України, не свідчить про зловживання процесуальними правами.

Доводи заявника щодо неналежного оформлення ордера адвоката спростовуються положеннями частини сьомої статті 62 ЦПК України та пункту 12.15 Положення про ордер на надання правничої допомоги, відповідно до яких ордер може бути засвідчений електронним підписом.

При цьому заявником не надано належних та допустимих доказів того, що дії представника відповідача були спрямовані виключно на безпідставне затягування розгляду справи, введення суду в оману чи створення перешкод у здійсненні судочинства.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для встановлення факту зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов`язків чи неналежного виконання професійних обов`язків адвокатом Шульгою Н.А., а тому відмовляє у задоволенні заяви.

У зв`язку з відмовою в задоволенні заяви про зловживання процесуальними правами, суд відмовляє третій особі у витребуванні цивільної справи №361/543/26, провадження №2/361/193/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у здійсненні права спільної часткової власності та цивільної справи №361/343/26, провадження №2/361/113/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ в натурі житлового будинку і земельної ділянки.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 43, 44, 143, 144, 258-261 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви третьої особи ОСОБА_1 про зловживання процесуальними правами представником відповідача ОСОБА_2 адвокатом Шульгою Надією Анатоліївною відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Ведмідь Н.В.