Ухвала суду № 136728997, 19.05.2026, Броварський міськрайонний суд Київської області

справа № 361/13347/25

провадження № 2/361/5202/25

УХВАЛА

Іменем України

19 травня 2026 року м. Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючої судді Ведмідь Н.В.

за участю секретаря Чуняк В.О.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні заяви позивача ОСОБА_1 про зловживання процесуальними правами представником відповідача ОСОБА_2 адвокатом Шульгою Надією Анатоліївною, в межах цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Виконавчий комітет Броварської міської ради Київської області про повернення у володіння частини земельної ділянки та частини будинку, скасування державної реєстрації, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому з урахуванням заяви про зміну предмету позову (а.с. 39-47 т. 2) просить скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на частку земельної ділянки кадастровий номер 3210600000:01:005:0108, площа 0,0605 за адресою: АДРЕСА_1 в; скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на частку житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 в; витребувати у ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 частку земельної ділянки кадастровий номер 3210600000:01:005:0108; витребувати у ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 частку житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до ухвали суду від 05.12.2025 відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку загального позовного провадження.

17 березня 2026 року до Броварського міськрайонного суду Київської області від позивача надійшла заява про зловживання процесуальними правами представником відповідача, в якій вона просила вжити заходів для запобігання зловживанню адвокатом Шульгою Надією Анатоліївною своїми процесуальними правами, як представника відповідача. (а.с. 239- 243 т. 2)

Обґрунтовуючи заяву зазначила, що у відзиві на позовну заяву представник відповідача на власний розсуд виклала хронологію руху подачі позовних заяв у новій редакції та замовчала щодо долучення до справи заяви про зміну предмету позову поданої до суду 03.02.2026 та про надання судом стороні відповідача строку для подання відзиву, що затягнуло розгляд справи.

Також надаючи відзив від 05.03.2026 адвокат використала своє право на подання заперечення на заяву про зміну предмету позову, при цьому не виклала заперечень на заяву про зміну предмету позову, хоча в підготовчому засіданні наголошувала про необхідний час для ознайомлення з відповідною заявою.

Відзив представника відповідача 05.03.2026 є аналогічним відзиву в редакції 13.01.2026.

Оскільки у відзиві є згадка представника про отримання позовної заяви, а в підготовчому засіданні представник вказала про не отримання нею позовної заяви в редакції 03.12.2025, вважає що представник відповідача зловживає процесуальними правами спрямоване на затягування розгляду справи.

Позивач вважає, що зловживання своїми процесуальними правами представником відповідача Шульгою Надією Анатоліївною складаються з:

- Введення суд в оману, щодо не отримання відповідачем позовної заяви з додатками в редакції 03.12.2025 разом з ухвалою суду від 05.12.2025 року.

- Не реагування на протокольну ухвалу суду від 11.02.2026 про надання стороні відповідача строку на подання відзиву на заяву позивача про зміну предмета позову, надання ідентичного раніше поданому відзиву від 05.03.2026 р. на позовну заяву в редакції 03.12.2025.

- Захаращення справи документами, шляхом повторного надання одних і тих же документів наданих до відзиву від 13.01.2026 у виді додатків до відзиву від 05.03.2026.

Також, 08 квітня 2026 року до Броварського міськрайонного суду Київської області від позивача надійшла заява про зловживання процесуальними правами представником відповідача, в якій вона просила вжити заходів для запобігання зловживанню адвокатом Шульгою Надією Анатоліївною своїми процесуальними правами, як представника відповідача.(а.с. 45 - 46 т. 3)

Обґрунтовуючи заяву зазначила, що адвокатом Шульгою Н.А. було подано клопотання про залучення у справу третіх осіб, за один день до судового засідання і отримавши в судовому засіданні письмові заперечення і готовність стороною їх оголосити, з метою затягування судового процесу, вона просила суд надати їй час для ознайомлення з запереченнями.

Представник відповідача Шульга Н.А. є адвокатом, має професійну підготовку, їй відомо, що розгляд поданих клопотань не потребує додаткових процедур для розгляду цих клопотань, не потребує переписки між сторонами з наданням один одному заперечень, відзивів, пояснень.

Позивач вважає, що відмова адвоката Шульги Н.А. від розгляду її клопотання про залучення третіх осіб в підготовчому судовому засіданні 19.03.2026 є безпідставним затягуванням судового процесу та зловживанням процесуальними правами.

18 травня 2026 року через систему «Електронний суд» представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Шульга Н.А. подала до суду заперечення на заяву про зловживання процесуальними правами представником відповідача, в яких просить встановити відсутність факту зловживання процесуальними правами в будь-якій формі представником відповідача, у задоволенні заяви позивача просила відмовити. (а.с. 95-98 т. 3)

Свої заперечення обґрунтовує тим, що затягування розгляду справи відбувається та пов`язане виключно з діями позивача, які полягають у поданні позовної заяви, в подальшому зміні предмету позову, уточненні позовних вимог, що в свою чергу вимагає від учасника справи відповідного процесуального реагування у формі подання заяв по суті відзивів саме на той процесуальний документ, який буде прийнятий судом до розгляду.

Факт не надсилання іншим учасниками справи позовної заяви з додатками в редакції 03.12.2025 встановлений в підготовчому судовому засіданні.

В підготовчому судовому засіданні 19.03.2026 позивач та його представник не заперечили про приєднання до матеріалів справи поданого представником відповідача відзиву від 05.03.2026 з додатками і жодним чином не заперечували з підстав подання його поза процесуальними строками чи з будь-якими процесуальними порушеннями.

Вказала, що слід розмежовувати зловживання процесуальними правами та зловживання матеріальними (цивільними) правами. Вказані правові конструкції відрізняються як по суті, так і за правовими наслідками щодо їх застосування судом. При зловживанні процесуальними правами суд має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання, позов, чи застосувати інші заходи процесуального примусу. Натомість правовим наслідком зловживання матеріальними (цивільними) правами може бути, зокрема, відмова у захисті цивільного права та інтересу, тобто відмова в позові.

В підготовче судове засіданні позивач ОСОБА_1 направила заяву про розгляд заяв про зловживання процесуальними правами без її участі, підтримала заяви.

В підготовче судове засіданні представник відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_3 направила заяву про розгляд заяви про зловживання процесуальними правами без її участі та участі відповідача ОСОБА_2 , просила залишити відмовити у їх задоволені.

В підготовче судове засіданні представник відповідача Виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області Ус О.О. направив заяву про розгляд заяв без його участі, покладався на розсуд суду щодо його вирішення.

В підготовче судове засіданні третя особа - ОСОБА_4 не з`явився, направив заяву про розгляд справи у його відсутність.

Суд, вивчивши заяви про зловживання процесуальними правами, та письмові докази у справі, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, з`явлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення. Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

Відповідно до статті 143 ЦПК України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених у суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства. Заходи процесуального примусу застосовуються судом шляхом постановлення ухвали.

Частиною першою статті 144 ЦПК України визначено, що заходами процесуального примусу є: 1) попередження; 2) видалення із залу судового засідання; 3) тимчасове вилучення доказів для дослідження судом; 4) привід; 5) штраф.

Питання щодо наявності чи відсутності зловживання правом на подання заяви вирішується судом у кожному конкретному випадку окремо. Проте, за загальним правилом, яке міститься у справі Миролюбов та інші проти Латвії (рішення від 15 вересня 2009 року), про зловживання правом у розумінні пункту 3 статті 35 Конвенції мова йде у тих випадках, коли поведінка заявника, яка явно не відповідає призначенню гарантованого Конвенцією права на звернення до Суду, порушує встановлений порядок роботи Суду або ускладнює належний перебіг розглядів справ. При цьому Суд наголошує, що визнання заяви неприйнятною з мотивів зловживання правом на подання заяви є винятковим процедурним заходом (пункти 62, 65).

Зловживання правом - це особливий вид правової поведінки, який полягає у використанні особою своїх прав у недозволені способи, що суперечать призначенню права, внаслідок чого завдаються збитки (шкода) суспільству, державі, окремій особі.

Стримування зловживання правом - це боротьба не з самою поведінкою, а з конкретними проявами правової поведінки, що завдають шкоди суспільству й особі.

Верховний Суд, визнаючи певні дії учасників процесу зловживанням процесуальними правами, часто зазначає, що ознакою зловживання процесуальними правами є не просто конкретні дії, а дії, спрямовані на введення суду в оману, затягування розгляду справи, створення перешкод опоненту.

Зловживання процесуальними правами може мати форму штучного ускладнення цивільного процесу, ускладнення розгляду справи в результаті поведінки, що перешкоджає винесенню рішення у справі або вчиненню інших процесуальних дій.

Притягнення особи до відповідальності за процесуальні зловживання повинно ґрунтуватися на доказах її вини. Факти процесуальних зловживань можна віднести до фактів, що доказуються в режимі процесуальних фактів, які включаються у загальний або локальний предмет доказування у справі.

З аналізу наведених норм вбачається, що зловживанням правами можуть бути визнані дії учасника процесу, які формально хоча й передбачені серед його повноважень та прав, однак здійснюються ним не з метою досягнення передбаченого законом процесуального результату, а з метою затягування чи взагалі перешкоджання розгляду справи.

Саме цей критерій є основним для кваліфікації дій особи як зловживання правами.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі Мельник проти України (пункт 22, 23 Рішення від 28 березня 2006 року, заява №23436/03) право доступу до суду не є абсолютним, воно може бути обмеженим. Тим не менше, право доступу до суду не може бути обмеженим таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями. При цьому правила регулювання строків мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані. У той же час такі правила в цілому або їх застосування не повинні перешкоджати сторонам використовувати доступні засоби захисту.

Верховний Суд у постанові від 3 березня 2021 року у справі №761/27076/19 (провадження №6114448св20) зазначив, що під зловживанням процесуальними правами розуміється форма умисних, несумлінних дій учасників процесу, що знаходить своє вираження, зокрема, у вчиненні дій, неспівмірних із наслідками, до яких вони можуть призвести, використанні наданих прав всупереч їх призначенню з метою обмеження можливості реалізації чи обмеження прав інших учасників провадження, перешкоджання діяльності суду з правильного та своєчасного розгляду і вирішення справ чи висловлення явної неповаги до суду чи учасників справи.

Добросовісність при реалізації прав і повноважень включає неприпустимість зловживання правом, яка відповідно до конституційних положень означає, що здійснення прав і свобод людини не повинно порушувати права та свободи інших осіб. Зловживання правом це певною мірою спотворення права. У цьому разі особа надає своїм діям повну видимість юридичної правильності, використовуючи насправді свої права в цілях, які є протилежними тим, що переслідує позитивне право (постанова Верховного Суду у справі №910/1873/17 від 8 травня 2018 року).

Крім того, відповідно до статті 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із частиною першою статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до частини третьої статті 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Статтею 43 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають право в тому числі надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Разом з тим, сам по собі факт подання представником відповідача відзивів, клопотань, заперечень, повторного долучення документів, а також заявлення клопотання про надання часу для ознайомлення із поданими іншою стороною документами, не свідчить про зловживання процесуальними правами, оскільки такі дії передбачені процесуальним законом та спрямовані на реалізацію права сторони на захист і надання своїх доводів та заперечень.

Судом не встановлено належних та допустимих доказів того, що дії представника відповідача були спрямовані виключно на безпідставне затягування розгляду справи, створення перешкод у здійсненні судочинства чи введення суду в оману. Незгода позивача із процесуальною поведінкою іншого учасника справи сама по собі не є підставою для висновку про зловживання процесуальними правами.

Крім того, подання позивачем заяви про зміну предмета позову обумовило необхідність реалізації відповідачем права на подання відповідних процесуальних документів.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відсутність належних та допустимих доказів зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов`язків чи неналежного виконання професійних обов`язків адвокатом Шульгою Н.А., у зв`язку з чим підстави для задоволення заяв позивача відсутні.

Керуючись ст. ст.76-83, 262 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 від 17.03.2026 року та заяви від 08.04.2026 року про зловживання процесуальними правами представником відповідача ОСОБА_2 адвокатом Шульгою Надією Анатоліївною відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Ведмідь Н.В.