Постанова № 13672818, 25.01.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.01.2011                                                                                           № 14/163-10

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Отрюха Б.В.

суддів:           

За участю представників:

від позивача          Дюжев І.О. – за дов. від 16.06.2010

від відповідача-1          не з’явився

від відповідача-2          Кучеренко С.П. – за дов. від 03.09.2010

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ "Селекційний племзавод "Золотоніський"

на рішення Господарського суду Київської області від 17.09.2010

у справі № 14/163-10 ( .....)

за позовом                               Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк"

до                                                   Товариства з обмеженою відповідальністю "Рубі Роз Агрікол Ко Лтд"

                                                  ТОВ "Селекційний племзавод "Золотоніський"

про                                                   стягнення 7 219 061,73 грн.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський акціонерний банк» звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рубі Роз Агрікол Ко., ЛТД»; Товариства з обмеженою відповідальністю «Селекційний племзавод» Золотоніський» про стягнення 7219061,73 грн.

Рішенням господарського суду Київської області від 17.09.2010 у справі № 14/163-10 позовні вимоги було задоволено частково.

Припинено провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення у солідарному порядку з Товариства з обмеженою відповідальністю «Селекційний племзавод «Золотоніський», Товариства з обмеженою відповідальністю «Рубі Роз Агрікол Ко., ЛТД» на користь Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» 6170000, 00 грн. заборгованості по поверненню кредиту, 341668,49 грн. заборгованості по відсоткам за користування кредитом.

Позов в частині інших позовних вимог задоволено частково.

Стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Селекційний племзавод «Золотоніський», Товариства з обмеженою відповідальністю «Рубі Роз Агрікол Ко., ЛТД» на користь Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» 440333,75 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 4603,52 грн. пені за своєчасну сплату відсотків за користування кредитом, 79135,56 грн. інфляційних збитків за несвоєчасне повернення кредиту, 4559,96 грн. інфляційних збитків за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом, 5286,33 грн. державного мита та 16,52 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач-2 звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить скасувати рішення господарського суду Київської області від 17.09.2010 у справі № 14/163-10 в частині стягнення інфляційних збитків та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог в частинні стягнення інфляційних збитків відмовити у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що вищезазначене рішення господарського суду Київської області в частині стягнення 79135,56 грн. інфляційних збитків за несвоєчасне повернення кредиту, 4559,96 грн. інфляційних збитків за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом є незаконним та підлягає скасуванню.

Представник відповідача-1 у судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник позивача письмового відзиву на апеляційну скаргу не надав, однак у судовому зсіданні проти доводів апеляційної скарги заперечив, вважає їх безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають, а рішення суду прийнятим з дотриманням норм матеріального та процесуального права та таким, що не підлягає скасуванню.

Враховуючи те, що у матеріалах справи містяться докази належного повідомлення учасників судового процесу про час і місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, а саме повідомлення про вручення поштового відправлення, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представника відповідача-1.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-2, судова колегія встановила наступне:

07.11.2006 між Відкритим акціонерним товариством «Всеукраїнський Акціонерний Банк» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський Акціонерний Банк», позивач у справі, кредитодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Селекційний племзавод Золотоніський» (відповідач-2 у справі, позичальник) було укладено Кредитний договір № 25/К-2006 (надалі - Договір), відповідно до умов якого кредитодавець надає позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти, на умовах, визначених цим договором та додатковими угодами до нього, що складають невід’ємну частину договору.

Відповідно до пункту 1.1.1. Договору кредит надається у формі мультивалютної поновлювальної кредитної лінії з максимальним лімітом в сумі еквівалентній 15000000,00 грн.

Пунктом 1.1.2. Договору встановлено, що термін користування кредитом до 16-00 години 06.11.2009.

Пунктом 1.1.3. Договору передбачено, що процентна ставка за користування кредитом:

- по траншах кредиту у доларах США 13,0 процентів річних;

- по траншах кредиту в Євро 13,0 процентів річних;

- по траншах кредиту у гривні 18,0 процентів річних;

Надання кредиту буде здійснюватись в гривнях, доларах США та в Євро у повному обсязі або окремими частинами (транш або транші) (пункт 1.1.4. Договору).

Відповідно до пункту 2.5. Договору надання кожного траншу оформляється Додатковою угодою, в якій встановлюється сума траншу, валюта Траншу, цілі, термін його користування та процентна ставка.

Згідно пункту 2.6. Договору моментом (днем) повернення кредиту вважається день зарахування на відповідні рахунки кредитодавця: суми кредиту, процентів, комісій та можливих штрафних санкцій, визначених цим Договором.

Відповідно до пункту 2.7. Договору проценти за користування кредитом сплачуються наступним чином:

2.7.1. Проценти нараховуються на фактичну заборгованість за кредитом, із розрахунку календарної кількості днів в році та місяці по траншах в гривні та календарної кількості днів в місяці та 360 днів в році по траншах в доларах США та Євро.

2.7.2. Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у валюті наданого траншу кредиту щомісячно за поточний календарний місяць.

Відповідно до пункту 2.8. Договору у разі наявності простроченої заборгованості за кредитом та несплачених процентів за його користування, кошти, в першу чергу, спрямовуються на сплату прострочених процентів за користування кредитом.

Пунктом 4.5. Договору встановлено, що у разі невиконання позичальником зобов’язань, визначених пунктами 3.3.3., 3.3.5., 3.3.8., 3.3.11., 3.3.12. цього Договору, протягом більше 30 (тридцяти) банківських днів строк надання кредиту вважається таким, що закінчився, та відповідно, позичальник зобов’язаний не пізніше 30 (тридцяти) банківських днів погасити кредит, сплатити проценти за фактичний час користування кредитом та штрафні санкції. З моменту спливу вказаних у попередньому реченні строків при невиконанні позичальником обов’язків з повернення сум кредиту, оплати процентів кредитодавець набуває право звернути стягнення на предмет застави у порядку, передбаченому відповідним договором застави. Після повного погашення заборгованості позичальника за цим договором дія договору припиняється.

Пунктом 7.4. Договору визначено строк його дії, згідно умов якого цей договір набирає чинності з дати його укладення та діє до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов’язань.

05.06.2007 між позивачем та відповідачем-2 було укладено Додаткову угоду № 56 до

Кредитного договору № 25/К-2006 від 07.11.2006.

01.08.2008 між позивачем та відповідачем-2 було укладено Додаткову угоду № 86 до Кредитного договору № 25/К-2006 від 07.11.2006, відповідно до умов пункту 1 якої сторони погодили викласти пункт 1.1.3. Договору у наступній редакції: «Процентна ставка за користування кредитом: по траншах кредиту у доларах США 16,0 процентів річних; по траншах кредиту в Євро 13,0 процентів річних; по траншах кредиту у гривні 19,5 процентів річних».

29.01.2009 між позивачем та відповідачем-2 було укладено Додаткову угоду № 87 до Кредитного договору № 25/К-2006 від 07.11.2006, відповідно до якої сторони внесли зміни до пункту 1.1.3. Договору, виклавши його у наступній редакції: «Процентна ставка за користування кредитом з 01.01.2009: по траншах кредиту у доларах США 17,0 процентів річних; по траншах кредиту в Євро 17,0 процентів річних; по траншах кредиту у гривні 26,0 процентів річних».

25.02.2009 між позивачем та відповідачем-2 було укладено Додаткову угоду № 88 до Кредитного договору № 25/К-2006 від 07.11.2006, відповідно до якої сторони домовились викласти статті 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7 Договору у наступній редакції, зокрема:

- пункт 1.1. Договору у наступній редакції: «Кредитодавець надає позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти, на умовах, визначених цим договором та додатковими угодами до нього, що складають невід’ємну частину договору».

- пункт 1.1.1. Договору у наступній редакції: «Кредит надається в сумі 14000000,00 грн.».

- пункт 1.1.2. Договору у наступній редакції: «Термін користування кредитом до 16-00 години 28.02.2010”.

- пункт 1.1.3. Договору у наступній редакції: «Процентна ставка за користування кредитом 26,0 процентів річних».

- пункт 1.1.4. Договору у наступній редакції: «Надання кредиту буде здійснюватись в гривнях в повному обсязі або окремими частинами (транш або транші)».

- пункт 2.3. Договору у наступній редакції: «Повернення кредиту здійснюється наступним чином: згідно з нижченаведеним графіком: до 27.02.2009 – 250000,00 грн.; до 31.03.2009 – 250000,00 грн.; до 30.04.2009 - 250000,00 грн.; до 29.05.2009 - 350000,00 грн.; до 30.06.2009 - 350000,00 грн.; до 31.07.2009 - 350000,00 грн.; до 31.08.2009 - 1 000000,00 грн.; до 30.09.2009 – 1 000000,00 грн.; до 30.10.2009 – 1 000000,00 грн.; до 30.11.2009 – 1 500000,00 грн.; до 28.12.2009 – 1 500000,00 грн.; до 31.01.2010 – 1 500000,00 грн.; до 26.02.2010 – 1 500000,00 грн.; до 31.03.2010 – 1 600000,00 грн.; до 28.04.2010 – 600000,00 грн.»

- пункт 2.5. Договору у наступній редакції: «Надання кожного траншу оформляється додатковою угодою, в якій встановлюється сума траншу, цілі, термін його користування та процентна ставка».

- пункт 2.6. Договору у наступній редакції: «Моментом (днем) повернення кредиту вважається день зарахування на відповідні рахунки кредитодавця: суми кредиту, процентів, комісій та можливих штрафних санкцій, визначених цим договором».

- пункт 2.7. Договору у наступній редакції: «Проценти за користування кредитом сплачуються наступним чином:

2.7.1. Проценти нараховуються на фактичну заборгованість за кредитом, із розрахунку календарної кількості днів в році та місяці.

2.7.2. Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у гривнях щомісячно за поточний календарний місяць».

- пункт 2.8. Договору у наступній редакції: «У разі наявності простроченої заборгованості за кредитом та несплачених процентів за його користування, кошти, в першу чергу, спрямовуються на сплату прострочених процентів за користування кредитом».

- пункт 4.5. Договору у наступній редакції: «У разі невиконання позичальником зобов’язань, визначених пунктами 3.3.3., 3.3.5., 3.3.8., 3.3.11., 3.3.12. цього Договору, протягом більше 30 (тридцяти) банківських днів строк надання кредиту вважається таким, що закінчився, та відповідно, позичальник зобов’язаний не пізніше 30 (тридцяти) банківських днів погасити кредит, сплатити проценти за фактичний час користування кредитом та штрафні санкції. З моменту спливу вказаних у попередньому реченні строків при невиконанні позичальником обов’язків з повернення сум кредиту, оплати процентів кредитодавець набуває право звернути стягнення на предмет застави у порядку, передбаченому відповідним договором застави. Після повного погашення заборгованості позичальника за цим договором дія договору припиняється».

- пункт 7.4. Договору у наступній редакції: «Цей договір набирає чинності з дати його укладення та діє до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов’язань».

24.04.2009 між позивачем та відпвідаічем-2 було укладено Додаткову угоду № 89 до Кредитного договору № 25/К-2006 від 07.11.2006, відповідно до якої сторони внесли зміни до пунктів 1.1.1., 2.3. Кредитного договору, а саме: «Кредит надається в сумі 13500000,00 грн.»;

Повернення кредиту здійснюється наступним чином: згідно з нижченаведеним графіком: до 30.04.2009 - 250000,00 грн.; до 29.05.2009 – 350000,00 грн.; до 30.06.2009 – 350000,00 грн.; до 31.07.2009 – 350000,00 грн.; до 31.08.2009 – 1 000000,00 грн.; до 30.09.2009 - 1 000000,00 грн.; до 30.10.2009 – 1 000000,00 грн.; до 30.11.2009 – 1 500000,00 грн.; до 28.12.2009 – 1 500000,00 грн.; до 31.01.2010 - 1 500000,00 грн.; до 26.02.2010 – 1 500000,00 грн.; до 31.03.2010 – 1 600000,00 грн.; до 28.04.2010 – 1 600000,00 грн.».

Додаткову угоду № 90 від 29.05.2009 до Кредитного договору № 25/К-2006 від 07.11.2006 сторонами було викладено пункт 1.1.1. Договору у наступній редакції: «Кредит надається в сумі 12900000, 00 грн.»; пункт 2.3. Договору у наступній редакції: «Повернення кредиту здійснюється наступним чином: згідно з нижченаведеним графіком: до 30.06.2009 –350000,00 грн.; до 31.07.2009 – 350000,00 грн.; до 31.08.2009 – 1 000000,00 грн.; до 30.09.2009 - 1 000000,00 грн.; до 30.10.2009 - 1 000000,00 грн.; до 30.11.2009 – 1 500000,00 грн.; 28.12.2009 – 1 500000,00 грн.; до 31.01.2010 – 1 500000,00 грн.; до 26.02.2010 – 1 500000,00 грн.; до 31.03.2010 – 1 600000,00 грн.; до 28.04.2010 – 1 600000,00 грн.».

17.11.2009 між сторонами було підписано Додаткову угоду № 91 до Кредитного договору № 25/К-2006 від 07.11.2006.

Згідно Додаткової угоди № 92 від 25.12.2009 до Кредитного договору № 25/К-2006 від 07.11.2006 пункт 1.1.2. Договору викладено у наступній редакції: «Термін користування кредитом до 16-00 години 14.01.2011», пункт 2.3. Договору у наступній редакції: «Повернення кредиту здійснюється наступним чином: згідно з нижченаведеним графіком: - до 31.12.2009 – 550000,00 грн.; до 31.12.2010 – 550000,00 грн.; до 28.02.2010 – 550000,00 грн.; до 31.03.2010 – 550000,00 грн.; до 30.04.2010 – 550000,00 грн.; до 31.05.2010 - 550000,00 грн.; до 30.06.2010 – 550000,00 грн.; до 31.07.2010 – 550000,00 грн.; до 31.08.2010 – 550000,00 грн.; до 30.09.2010 – 550000,00 грн.; до 31.10.2010 – 550000,00 грн.; до 30.11.2010 – 550000,00 грн.; до 31.12.2010 – 550000,00 грн.; до 14.01.2011 – 550000,00 грн.».

25.03.2010 між сторонами було підписано Додаткову угоду № 93 до Кредитного договору № 25/К-2006 від 07.11.2006, відповідно до якої пункт 2.7.4. Договору викладено у наступній редакції: «Фактично розраховані проценти за поточний календарний місяць, позичальник зобов’язаний сплачувати щомісяця на відповідний рахунок не пізніше 15 календарного числа місяця, наступного за тим, за який вони розраховані».

07.11.2006 між позивачем (кредитор), Товариством з обмеженою відповідальністю «Рубі Роз Агрікол Ко., ЛТД» (відповідач-1 у справі, поручитель) та відповідачем-2 (боржник) було укладено Договір поруки (надалі – Договір поруки), відповідно до умов якого поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним в повному обсязі зобов’язань, що випливають з кредитного договору, а саме: погашення кредиту у формі мультивалютної поновлювальної кредитної лінії з максимальним лімітом в сумі еквівалентній 15000000,00 грн. в обумовлений кредитним договором термін; - погашення процентів згідно з умовами кредитного договору в розмірі 18 % річних по траншах кредиту у гривні, 13 % річних по траншах кредиту в доларах США, 13 % річних по траншах кредиту у Євро; інші виплати, належні кредитору і такі, що випливають з кредитного договору (в т.ч. штраф, пеня, відшкодування збитків, витрати по зверненню стягнення на предмет застави).

01.08.2008 між сторонами було підписано Додаткову угоду № 1 до Договору поруки б/н від 01.11.2006, відповідно до якої пункт 2 Договору поруки виклали у наступній редакції: «За цим договором поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним в повному обсязі зобов’язань, що випливають з кредитного договору, а саме: - погашення кредиту у формі мультивалютної поновлювальної кредитної лінії з максимальним лімітом в сумі еквівалентній 15000000,00 грн. в обумовлений кредитним договором термін; погашення процентів згідно з умовами кредитного договору в розмірі 19,5 % річних по траншах кредиту у гривні, 16 % річних по траншах кредиту в доларах США, 13 % річних по траншах кредиту у Євро; інші виплати, належні кредитору і такі, що випливають з кредитного договору (в т.ч. штраф, пеня, відшкодування збитків, витрати по зверненню стягнення на предмет застави)».

Згідно Додаткової угоди № 2 до Договору поруки від 29.01.2009 пункт 2 Договору поруки було викладено у наступній редакції: «За цим договором поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним в повному обсязі зобов’язань, що випливають з кредитного договору, а саме: погашення кредиту у формі мультивалютної поновлювальної кредитної лінії з максимальним лімітом в сумі еквівалентній 15000000,00 грн. в обумовлений кредитним договором термін; погашення процентів згідно з умовами кредитного договору в розмірі 26,0 % річних по траншах кредиту у гривні, 17 % річних по траншах кредиту в доларах США, 17 % річних по траншах кредиту у Євро; інші виплати, належні кредитору і такі, що випливають з кредитного договору (в т.ч. штраф, пеня, відшкодування збитків, витрати по зверненню стягнення на предмет застави)».

24.04.2009 між сторонами було підписано Додаткову угоду № 3 до Договору поруки від 24.05.2007, згідно умов пункту 1 сторони дійшли згоди викласти пункт 2 Договору поруки у наступній редакції: «За цим договором поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним в повному обсязі зобов’язань, що випливають з кредитного договору, а саме: погашення кредиту у сумі 15000000,00 грн. в обумовлений кредитним договором термін; погашення процентів згідно з умовами кредитного договору в розмірі 26,0 % річних; інші виплати, належні кредитору і такі, що випливають з кредитного договору (в т.ч. штраф, пеня, відшкодування збитків, витрати по зверненню стягнення на предмет застави)».

Згідно Додаткової угоду № 4 від 25.12.2009 до Договору поруки від 24.05.2007 сторони внесли зміни до пункту 1.1. Договору поруки, а саме: «Поручитель солідарно відповідає перед кредитором за виконання ТОВ «СП «Золотоніський», надалі боржник, зобов’язань у повному обсязі за Кредитним договором № 25/К-2006 від 07.11.2006, який було укладено між кредитором та боржником та додаткових договорів до нього, які можуть буди укладені в майбутньому, згідно з яким боржнику надано кредит у сумі: 12900000,00 грн., зі сплатою процентів за ставкою 26,0 % річних, остаточним строком повернення до 14.01.2011 на умовах, що передбачені в Кредитному договорі».

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Кредитного договору та додаткових угод до нього позивачем було надано відповідачу-2 кредит на загальну суму 14146420,70 грн.

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до статті 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Як вбачається з матеріалів справи, у порушення умов Договору, відповідач-2 починаючи з січня 2010 року неналежним чином свій обов’язок по поверненню кредиту та відсотків за його користування за договором, не виконував, а тому на підставі пункту 4.5. Договору строк надання відповідачу-2 кредиту є таким, що закінчився, і у відповідача відповідно виник обов’язок не пізніше 30 банківських днів погасити кредит, сплатити проценти за фактичний час користування кредитом та штрафні санкції за Договором.

19.07.2010 позивач звернувся до відповідача-2 з вимогою № 31/2-7036 від 19.07.2010, відповідно якої просив у термін до 26.07.2010 достроково погасити заборгованість за Кредитним договором, що станом на 16.07.2010 становила 7 219061,73 грн., що підтверджується наявним у матеріалах справи фіскальним чеком № 1928 від 19.07.2010 про відправлення цінного листа № 06553627 і описом вкладення до нього від 19.07.2010.

У зв’язку з неналежним виконанням відповідачем-2 своїх зобов’язань за Договором, станом на 16.07.2010 заборгованість відповідачів перед позивачем за Договором складала 6511668,49 грн., з якої 6170000,00 грн. заборгованість за кредит та 341668,49 грн. заборгованість по відсоткам за користування кредитом.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що провадження у справі в частині стягнення 6511668,49 грн. заборгованості підлягає припиненню на підставі пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки, як вбачається з матеріалів справи станом на 29.07.2010 (до звернення позивача із позовом до господарського суду Київської області) відповідач-2 виконав свій обов’язок по поверненню кредиту та відсотків за його користування за Договором та перерахував позивачу грошові кошти у розмірі 6511668,49 грн., що підтверджується виписками з банківського рахунку позивача, меморіальним ордером № 2029246 від 29.07.2010 на суму 7685,90 грн., меморіальним ордером № 2027965 від 29.07.2010 на суму 2 320000,00 грн., меморіальним ордером № 2027974 від 29.07.2010 на суму 3 850000,00 грн., меморіальним ордером № 2027999 від 29.07.2010 на суму 44626,64 грн., меморіальним ордером № 2028031 від 29.07.2010 на суму 131852,05 грн., меморіальним ордером № 2028313 від 29.07.2010 на суму 123061,92 грн.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідачів пеню, передбачену Кредитним договором № 25/К-2006 від 07.11.2006, за періоди прострочення відповідачем-2 виконання зобов’язання по поверненню кредиту у розмірі 619094,20 грн. та по сплаті відсотків за користування кредитом у розмірі 4603,52 грн. у відповідності до виконаного ним розрахунку.          Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно частини статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Пунктом 4.3. Договору передбачено, що у разі несвоєчасного погашення кредиту, позичальник сплачує кредитодавцю пеню в розмірі 28 процентів річних за кожен день прострочення виконання, за реквізитами, вказаними кредитодавцем.

У разі несвоєчасного погашення процентів та комісій, визначених цим договором, позичальник сплачує кредитодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, за кожний день прострочення виконання, за реквізитами, вказаними кредитодавцем.

Згідно статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статті 1050 Цивільного кодексу України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов’язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України. Якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до частини 4 статті 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов’язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги позивача щодо стягнення пені від суми заборгованості по поверненню кредиту за Кредитним договором підлягають частковому задоволенню згідно розрахунку суду у сумі 440 333,75 грн. Заявлені до стягнення з відповідача 4603,52 грн. пені від суми заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що заявлені до стягнення з відповідачів інфляційні збитки від суми заборгованості за періоди прострочення відповідачем-2 виконання зобов’язання по поверненню кредиту у розмірі 79135,56 грн. та по сплаті відсотків за користування кредитом у розмірі 4 559,96 грн. розраховані у відповідності до вимог чинного законодавства та підлягають задоволенню.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Заперечення скаржника, викладені у апеляційній скарзі, не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки не підтверджуються матеріалами справи, не спростовують висновків суду першої інстанції та не ґрунтуються на нормах чинного законодавства.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає рішення суду по даній справі обґрунтованим та таким, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування чи зміни не вбачається. Апеляційна скарга відповідача-2 - Товариства з обмеженою відповідальністю «Селекційний племзавод «Золотоніський» є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд –

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Селекційний племзавод «Золотоніський» на рішення господарського суду Київської області від 17.09.2010 у справі № 14/163-10 залишити без задоволення, рішення господарського суду Київської області від 17.09.2010 у справі № 14/163-10 залишити без змін.

Матеріали справи № 14/163-10 повернути господарському суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя                                                                      

Судді