Ухвала суду № 136724304, 04.05.2026, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/12999/25

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 травня 2026 року м. Київ

Подільський районний суд міста Києва

у складі головуючої судді Левицької Я.К.,

за участю секретаря судового засідання Новіцької О.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення Подільського районного суду міста Києва від 23.03.2026 року у справі № 758/12999/25 за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Подільського районного суду міста Києва перебувала цивільна справа за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Рішенням Подільського районного суду міста Києва від 23 березня 2026 року позов Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» заборгованість по сплаті житлово-комунальних послуг.

У квітні 2026 року відповідач ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про розстрочення виконання рішення суду, посилаючись на скрутне матеріальне становище, пов`язане з низьким рівнем доходу. Просила суд надати розстрочку виконання рішення суду на строк 12 місяців, встановивши графік щомісячного погашення заборгованості у розмірі до 2 500 грн, починаючи з дня набрання рішенням законної сили, з урахуванням її матеріального становища.

Ухвалою суду від 17 квітня 2026 року заяву прийнято до розгляду та призначено справу до судового розгляду.

Представник Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

04.05.2026 року відповідач подала заяву про розгляд справи без її участі, просила розстрочити виконання рішення суду.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, вивчивши заяву про розстрочення виконання рішення суду, суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що рішенням Подільського районного суду міста Києва від 23 березня 2026 року позов Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго»:

- заборгованість за спожиті до 01.05.2018 послуги з централізованого опалення у розмірі 5 694,00 грн;

- інфляційну складову боргу у розмірі 985,06 грн, три відсотки річних у розмірі 241,50 грн;

- заборгованість за спожиті до 01.05.2018 послуги з централізованого гарячого водопостачання у розмірі 6 629,14 грн;

- інфляційну складову боргу у розмірі 1 146,83 грн, три відсотки річних у розмірі 281,17 грн;

- заборгованість за спожиті з 01.05.2018 року по 31.10.2021 року послуги з централізованого опалення у розмірі 19 586,11 грн;

- інфляційну складову боргу у розмірі 3 388,40 грн, три відсотки річних у розмірі 830,59 грн;

- заборгованість за спожиті з 01.05.2018 року по 31.10.2021 року послуги централізованого постачання гарячої води у розмірі 17 244,03 грн;

- інфляційну складову боргу у розмірі 2 983,21 грн, три відсотки річних у розмірі 731,36 грн;

- заборгованість за спожиті з 01.11.2021 року послуги з постачання теплової енергії у розмірі 26 493,90 грн;

- інфляційну складову боргу у розмірі 3753,83 грн, три відсотки річних у розмірі 907,03 грн, пеня у розмірі 1103,55 грн;

- заборгованість за спожиті з 01.11.2021 року послуги з постачання гарячої води у розмірі 9875,21 грн;

- інфляційну складову боргу у розмірі 1398,70 грн, три відсотки річних у розмірі 333,77 грн, пеня у розмірі 406,10 грн;

- заборгованість з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання теплової енергії у розмірі 1 477,24 грн;

- заборгованість з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання гарячої води у розмірі 760,10 грн;

- заборгованість зі сплати внесків за обслуговування вузла комерційного обліку централізованого опалення у розмірі 90,23 грн.

Загалом 106 341,06 грн.

Як вбачається з довідки Пенсійного фонду України «Індивідуальні відомості про застраховану особу» за два місяці 2026 року ОСОБА_1 отримала сукупний дохід у розмірі 29 954, 70 грн.

Згідно з довідкою Пенсійного фонду України форми ОК-7 дохід ОСОБА_1 за 2017 рік склав 70 506,56 грн, за 2018 рік - 72 075,34грн, за 2019 рік - 100 436,68 грн, за 2020 рік - 103 663,28 грн, за 2021 рік - 132 861,54 грн, за 2022 рік - 176 722,51 грн, за 2023 рік - 181 359,38 грн, за 2024 рік - 161 253,70 грн, за 2025 рік - 177 901,73 грн, за січень-лютий 2026 року - 29 954, 70 грн.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 267 ЦПК України, суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочення виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

У відповідності до ч. 1 ст. 435 ЦПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Згідно з ч. 3 ст. 435 ЦПК України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

У відповідності до ч. 4 ст. 435 ЦПК України, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим цивільним судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених ст. 435 ЦПК України, ця стаття не вимагає. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Також, згідно з ч. 5 ст. 435 ЦПК України розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом.

Рішенням Суду у справі Глоба проти України № 15729/07 від 05.07.2012 року суд повторює, що пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також Суд зазначає, що саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції.

Запроваджений процесуальними нормами права механізм розстрочення або відстрочення виконання судового рішення є винятковою мірою, який спрямований на досягнення кінцевої мети судового розгляду виконання ухваленого судом рішення.

Отже, питання щодо надання відстрочки або розстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися цивільними судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.

Вирішуючи питання щодо можливості відстрочення чи розстрочення виконання рішення, суд повинен ураховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору та інші обставини. Матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для розстрочення чи відстрочення виконання рішення суду і підлягає оцінці у сукупності з іншими фактичними обставинами. Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27.02.2019 року у справі № 796/43/2018.

Подібний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.06.2021 року у справі № 9901/598/19, який згідно положення ч. 4 ст. 263 ЦПК України суд застосовує до спірних правовідносин.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог або заперечень.

Враховуючи викладене, зважаючи на суму заборгованості за судовим рішенням, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, дотримуючись балансу інтересів обох сторін в умовах дії воєнного стану в Україні, зважаючи на майновий стан відповідача, суд дійшов висновку про можливість розстрочення виконання рішення Подільського районного суду м. Києва від 23 березня 2026 року у цивільній справі за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, шляхом сплати щомісячних платежів протягом десяти місяців у розмірі 10 634,10 грн, починаючи сплату з 23 травня 2026 року, у зв`язку з чим заява відповідача підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. 2, 12, 13, 81, 260, 261, 353-355, 435 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення Подільського районного суду міста Києва від 23.03.2026 року у справі № 758/12999/25 за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, задовольнити частково.

Розстрочити виконання рішення Подільського районного суду м. Києва від 23 березня 2026 року у справі № 758/12999/25 за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, строком на 10 (десять) місяців зі сплатою ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» по 10 634 (десять тисяч шістсот тридцять чотири) грн 10 коп., щомісячно, починаючи сплату з 23 травня 2026 року.

У задоволенні вимог заяви в іншій частині - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повне найменування учасників справи:

позивач - Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго», код ЄДРПОУ 40538421, юридична адреса: площа Івана Франка, буд. 5, м. Київ;

відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя Я.К. Левицька