Ухвала суду № 136724299, 15.05.2026, Подільський районний суд міста Києва

Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/7178/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2026 року м. Київ

Слідча суддя Подільського районного суду міста Києва ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

власників майна ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,

представника власника майна ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 12025100070001949, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.09.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 362 КК України, про арешт майна,

ВСТАНОВИЛА:

Прокурор Подільської окружної прокуратури міста ОСОБА_6 звернувся до Подільського районного суду міста Києва з клопотанням у кримінальному провадженні № 12025100070001949, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.09.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 362 КК України, про накладення арешту на майно, яке було вилучене 29.04.2026 за адресою: АДРЕСА_1 .

Так, слідчим відділом Подільського УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025100070001949, відомості щодо якого 17.09.2025 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 362 КК України.

Процесуальне керівництво у вказаному кримінальному провадженні здійснюється Подільською окружною прокуратурою міста Києва.

Досудовим розслідуванням встановлено, що адміністратор відділу прийому та передачі документів Управління (Центру) надання адміністративних послуг Подільської районної в місті Києві державної адміністрації ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вступила в злочинну змову з громадянином України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , діючи з корисливих мотивів, впровадили протиправний механізм, який полягає у внесенні до службової комп`ютерної мережі змін щодо відомостей про місце реєстрації іноземних громадян, без їх реального перебування на території України.

Проведеними заходами встановлено, що ОСОБА_8 є власником та адміністратором сайту з назвою «Київський центр реєстрації» розміщеного в мережі Інтернет за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3 (ІНФОРМАЦІЯ_12), має нотаріальну довіреність від власника квартири за адресою АДРЕСА_2 , і здійснює пошук клієнтів в тому числі серед іноземних громадян, які за грошову винагороду у 3000 грн./рік бажають зареєструвати своє місце проживання (прописатись) у м. Києві.

В той же час ОСОБА_7 всупереч діючого законодавства, а саме Постанови Кабінету Міністрів України від 07.02.2022 № 265 «Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад» та Постанови Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 № 207 «Про затвердження Правил реєстрації місця проживання та Порядку передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру», які передбачають, що реєстрація місця проживання (перебування) особи здійснюється під час особистого відвідування органу реєстрації (у тому числі через центр надання адміністративних послуг) за адресою житла незалежно від форми власності, вступивши в злочинну змову ОСОБА_3 , з корисливих мотивів, здійснює в інтересах останнього несанкціоновані дії з інформацією, яка оброблюється в електронно- обчислювальних машинах (комп?ютерах), а саме вносить зміни до службової комп?ютерної мережі щодо відомостей про місце реєстрації іноземних громадян, без їх присутності в Україні.

Зокрема, встановлено, що в період з 01.08.2022 по 04.06.2025 року, ОСОБА_7 не санкціоновано внесла зміни до службової комп?ютерної мережі щодо місця реєстрації 7 іноземних громадян, які в цей час знаходились поза Україною, що підтверджується даними з Інтегрованої міжвідомчої інформаційно-телекомунікаційної системи щодо контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон України (ЩІ «Аркан»).

Іноземними громадянами, які були відсутні в Україні станом на дату реєстрації є:

1. громадянин Китаю ОСОБА_9 ( ОСОБА_10 ), ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса реєстрації змінена 22.03.2023, виїхав з України 16.03.2023 та станом на 29.09.2025 не повертався;

2. громадянин Китаю ОСОБА_11 ( ОСОБА_12 ), ІНФОРМАЦІЯ_5 , адреса реєстрації змінена 25.07.2023, в період з 18.07.2023 по 25.10.2023 був відсутній в Україні;

3. громадянка Узбекистану ОСОБА_13 ( ОСОБА_14 ), ІНФОРМАЦІЯ_6 , адреса реєстрації змінена 15.08.2023, виїхала з України 11.08.2023 та станом на 29.09.2025 не поверталась;

4. громадянин Туреччини ОСОБА_15 ( ОСОБА_16 ), ІНФОРМАЦІЯ_7 , адреса реєстрації змінена 15.07.2024, в період з 26.06.2024 по 11.08.2024 був відсутній в Україні;

5. громадянин Китаю ОСОБА_17 ( ОСОБА_18 ), ІНФОРМАЦІЯ_8 , адреса реєстрації змінена 21.01.2025, виїхав з України 23.12.2024 та станом на 29.09.2025 не повертався;

6. громадянин Туреччини ОСОБА_19 ( ОСОБА_20 ), ІНФОРМАЦІЯ_9 , адреса реєстрації змінена 26.02.2025, в період з 15.02.2025 по 19.05.2025 був відсутній в Україні;

7. громадянин Ірану ОСОБА_21 ( ОСОБА_22 ), ІНФОРМАЦІЯ_10 , адреса реєстрації змінена 04.06.2025, виїхав з України 27.01.2022 та станом на 29.09.2025 не повертався.

Також, отримано відомості про те, що за адресою АДРЕСА_2 з 13.04.2017 по 24.07.2025 зареєстровано 757 осіб.

Оглядом банківської таємниці, а саме карткового рахунку ОСОБА_7 , відкритого в АТ «ПриватБанк» встановлено, що остання отримувала в період з 06.07.2021 по 31.03.2025 перекази грошових коштів від ОСОБА_3 в загальній сумі понад 43 000 гривень.

Так, 29.04.2026, на підставі ухвали слідчого судді Подільського районного суду м. Києва по справі № 758/5961/26 від 10.04.2026 за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем мешкання ОСОБА_3 , було виявлено та вилучено:

- чорнові записи із зазначенням переліку анкетних і контактних даних громадян та адрес проживання, поміщені до спец-пакету №QYM0099225;

- квитанції та листи на ім`я іноземних громадян, поміщені до спец-пакету №KMV10029108 та №PSP3216439;

- 18 блокнотів з чорновими записами, поміщені до спец-пакету №EXP0370923;

- печатка « ОСОБА_23 », поміщена до спец-пакету №KMV10029111;

- мобільний телефон SAMSUNG, який поміщено до спец пакету №KMV10029109;

- ноутбук DELL, model Inspirion3521, No3521-5621, поміщений до спец-пакету №PSP4177624;

- грошові кошти 200 000 гривень, 57 000 євро, 203 900 доларів США, поміщені до спец-пакету № PSP4177623;

- записи з цифровими та буквеними записами, поміщені до спец-пакету №KMV10029110.

Враховуючи, що майно вилучене 29.04.2026 містить відомості, які можуть бути використані в суді як доказ обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, слідчим винесено постанову про визнання речовими доказами.

Вилучене в ході обшуку майно, зі слів присутньої ОСОБА_24 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , належить ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Даний факт також підтверджується тим, що вищевказані грошові кошти перебували в сейфі, код від якого був відомий лише ОСОБА_3 .

Вилучені документи постановою слідчого у кримінальному провадженні від 29.04.2026 визнано речовими доказами в порядку ст. 98 КПК України.

Відтак, з метою збереження зазначених речових доказів, проведення подальшого дослідження і аналізу необхідно на таке майно накласти арешт.

У судовому засіданні, яке відбулось 12.05.2026 року прокурор клопотання підтримав, посилаючись на викладені в ньому доводи та на долучені до матеріалів клопотання документи. У судове засідання, яке відбулось 15.05.2026 року прокурор не з`явився, про причини неявки слідчу суддю не повідомив.

В судовому засіданні власник майна ОСОБА_3 та його представник заперечили проти задоволення клопотання в частині накладення арешту на грошові кошти, виявлені та вилучені 29.04.2026 під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 . Посилались на те, що ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 10.04.2026 року у справі № 758/5961/26 надано дозвіл на проведення обшуку з метою відшукання та вилучення комп`ютерної техніки, мобільних телефонів, електронних та цифрових носіїв інформації. Жодного дозволу на здійснення відшукання та вилучення готівкових грошових коштів зазначена ухвала не містила. Також звертає увагу на те, що до клопотання не додано жодних протоколів проведення негласних слідчих (розшукових) дій, які б фіксували серійні номери купюр. На момент подання клопотання жодній особі у даному кримінальному провадженні не здійснено вручення повідомлення про підозру. Здійснення досудового розслідування у провадженні проводиться за ч. 1 ст. 362 КК України. Згідно з диспозицією цієї норми та судовою практикою застосування кримінального законодавства, суб`єктом вказаного кримінального правопорушення (несанкціоновані дії з інформацією, яка оброблюється в ЕОМ) є виключно спеціальний суб`єкт - особа, яка має санкціоноване право доступу до такої інформації чи мереж. ОСОБА_3 в свою чергу є приватною особою і жодного законного чи посадового доступу до баз даних ЦНАП чи Міграційної служби не мав і не має. Відтак, він де-юре не може бути суб`єктом цього злочину. Крім того, накладення арешту на готівкові кошти третіх осіб (фізичних осіб-підприємців) без належного доведення їх злочинного походження є неприпустимим втручанням. Гроші є речами, визначеними родовими ознаками. Набуття грошима статусу речового доказу можливе виключно за умови доведення їх індивідуалізації (збіг серійних номерів банкнот) або встановлення прямого безперервного ланцюга від моменту вчинення кримінального правопорушення до моменту вилучення коштів. Здійснення аналізу матеріалів досудового розслідування підтверджує, що в них повністю відсутні протоколи проведення негласних слідчих (розшукових) дій, які б фіксували серійні номери купюр. Згідно з протоколом обшуку від 29.04.2026 року, вилучені кошти були знайдені безпосередньо у зачиненому сейфі. Прокурор у своєму клопотанні використовує абстрактні припущення та не наводить жодного аргументу, який би об`єктивно ідентифікував вилучені з сейфа 200 тис. грн, 57 тис. євро та 203 тис. доларів США як такі, що мають сліди кримінального правопорушення. На противагу необґрунтованим припущенням сторони обвинувачення, треті особи володіють вичерпним масивом первинної бухгалтерської, банківської та договірної документації (зокрема договорами купівлі-продажу нерухомості), яка беззаперечно доводить легальне походження вилучених коштів. Вони є результатом прозорої, оподатковуваної господарської діяльності сім`ї ОСОБА_25 , в тому числі діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_26 та інвестиційних операцій з нерухомим майном. З приводу накладення арешту на інше майно, виявлене та вилучене під час проведення обшуку, зазначені особи повідомили, що ОСОБА_26 надав доступ до мобільного телефону марки «Samsung» та ноутбуку марки «Dell», відтак орган досудового розслідування ще під час проведення слідчої дії міг пересвідчитись у тому, що вказані речі не мають відношення до кримінального провадження.

В судове засідання з`явилась ОСОБА_4 , яка є цивільною дружиною ОСОБА_3 , та повідомила, що частина грошових коштів, виявлених та вилучених під час проведення обшуку 29.04.2026 року за адресою: АДРЕСА_1 , належить їй. Такі грошові кошти були передані ОСОБА_3 для зберігання у сейфі зазначеного будинку, оскільки немає умов для їх зберігання у квартирі, де фактично вона проживає разом з ОСОБА_3 . Також ОСОБА_4 зазначила, що є фізичною особою-підприємцем (РНОКПП НОМЕР_1 ) та здійснює системну господарську діяльність з надання послуг аутстафінгу та маркетингу. Ключовим контрагентом виступає ТОВ «ЕФФІТЕКС» (ЄДРПОУ 41981412). Відповідно до банківської виписки з рахунку в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», ФОП ОСОБА_4 своєчасно здійснює сплату податкових зобов`язань (ЄСВ, ПДФО, Військовий збір). Легальний задекларований дохід у розмірі понад 3,3 мільйона гривень є підтвердженим джерелом походження готівкових коштів.

Заслухавши доводи учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання та всі долучені до нього документи, слідча суддя дійшла наступного висновку.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Згідно з ч. 1 ст. 233 КПК ніхто не має права проникнути до житла чи іншого володіння особи з будь-якою метою, інакше як лише за добровільною згодою особи, яка ними володіє, або на підставі ухвали слідчого судді, крім випадків, установлених частиною третьою цієї статті.

Відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.

Згідно з ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено. У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

Слідчою суддею встановлено, що слідчим відділом Подільського УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025100070001949, відомості щодо якого 17.09.2025 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 362 КК України.

Процесуальне керівництво у вказаному кримінальному провадженні здійснюється Подільською окружною прокуратурою міста Києва.

У зазначеному кримінальному провадженні ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 10.04.2026 року по справі № 758/5961/26 надано дозвіл на проведення обшуку в будинку за місцем проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та йому ж належить, з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання та вилучення речей та документів щодо вчинення кримінального правопорушення, а саме: комп`ютерної техніки, мобільних телефонів, електронних та цифрових носіїв інформації (картки пам`яті, флеш-накопичувачі, жорсткі диски, сім-карти, ноутбуки), що можуть зберігати відомості щодо взаємовідносин осіб причетних до вчинення вказаного кримінального правопорушення; блокнотів, чорнових записів, окремих аркушів паперу, банківських карток, а також інших документів та речей, у яких зафіксовані відомості щодо вчинення кримінального правопорушення.

29.04.2026 слідчим СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_3 , в ході якого було виявлено та вилучено:

- чорнові записи із зазначенням переліку анкетних і контактних даних громадян та адрес проживання, поміщені до спец-пакету №QYM0099225;

- квитанції та листи на ім`я іноземних громадян, поміщені до спец-пакету №KMV10029108 та №PSP3216439;

- 18 блокнотів з чорновими записами, поміщені до спец-пакету №EXP0370923;

- печатка « ОСОБА_23 », поміщена до спец-пакету №KMV10029111;

- мобільний телефон SAMSUNG, який поміщено до спец пакету №KMV10029109;

- ноутбук DELL, model Inspirion3521, No3521-5621, поміщений до спец-пакету №PSP4177624;

- грошові кошти 200 000 гривень, 57 000 євро, 203 900 доларів США, поміщені до спец-пакету № PSP4177623;

- записи з цифровими та буквеними записами, поміщені до спец-пакету №KMV10029110.

Слідча суддя зауважує, що клопотання прокурора про арешт тимчасового вилученого в ході обшуку майна подано у строк, визначений ч. 5 ст. 171 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно з ч. 3 ст. 170 КПК України у випадках, передбачених пунктами 1-2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу та підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України відповідно.

Згідно з ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Встановлено, що відповідно до постанови слідчого СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_27 від 29.04.2026 року зазначені речі та документи, виявлені та вилучені під час обшуку, визнано речовими доказами, оскільки дані речі є матеріальними об`єктами, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Із урахуванням наведеного, слідча суддя вважає обґрунтованими доводи прокурора про те, що виявлені та вилучені під час проведення обшуку документи та речі (печатка « ОСОБА_23 », мобільний телефон SAMSUNG, ноутбук DELL, model Inspirion3521, No3521-5621), власником яких є ОСОБА_3 , зберегли на собі сліди кримінального правопорушення або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

У зв`язку з наведеним слідча суддя має достатні підстави вважати, що вказане майно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Ризиком, для запобігання якого необхідне накладення арешту на таке майно, є можливість його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення. Відповідно накладення арешту позбавляє власника майна можливості розпоряджатися та користуватися цим майном. Отже, може бути виконане завдання арешту майна - збереження речових доказів у кримінальному провадженні.

На думку слідчої судді, на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна ОСОБА_3 , крім того воно є пропорційним, оскільки підлягає оскарженню відповідно до норм процесуального законодавства щодо оскарження рішень слідчого судді та скасуванню у порядку, передбаченому ч. 1 ст. 174 КПК України, а тому слідча суддя приходить до висновку, що клопотання прокурора підлягає задоволенню.

Разом з тим, слідча суддя вважає необґрунтованими доводи прокурора про те, що виявлені та вилучені під час проведення обшуку грошові кошти у сумі 200 000 гривень, 57 000 євро, 203 900 доларів США, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Більше того, ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 10.04.2026 року по справі № 758/5961/26 не було надано дозвіл на проведення обшуку в будинку за місцем проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 з метою відшукання грошових коштів.

Також, слідча суддя враховує те, що в ході судового розгляду ОСОБА_3 та ОСОБА_4 надано документи, які підтверджують можливість наявності у них грошових коштів у зазначених сумах та валюті.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Враховуючи викладене, а також те, що прокурором не доведено необхідність арешту грошових коштів у сумі 200 000 гривень, 57 000 євро, 203 900 доларів США,у задоволенні клопотання в цій частині належить відмовити.

Відповідно до ч. 3 ст. 173 КПК України відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна.

Керуючись ст. 170, 173, 175, 309, 370 КПК України, слідча суддя

УХВАЛИЛА:

Клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 12025100070001949, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.09.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 362 КК України, про арешт майна - задовольнити частково.

Накласти арешт на майно, виявлене та вилучене під час проведення 29.04.2026 року обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на: чорнові записи із зазначенням переліку анкетних і контактних даних громадян та адрес проживання, поміщені до спец-пакету № QYМ0099225, квитанції та листи на ім`я іноземних громадян, поміщені до спец-пакету № КМV10029108 та № PSP3216439, 18 блокнотів з чорновими записами, поміщені до спец-пакету № ЕХР0370923, печатку « ОСОБА_3 », поміщену до спец-пакету № КМV10029111, мобільний телефон марки «Samsung», який поміщено до спец-пакету № КМV10029109, ноутбук марки «Dell», model Inspirion3521, No3521-5621, поміщений до спец-пакету № PSP4177624, записи з цифровими та буквеними записами, поміщені до спец-пакету № КМV10029110, які належать ОСОБА_3 .

У задоволенні вимог клопотання в іншій частині - відмовити.

Арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням власника або володільця майна у порядку, передбаченому частиною 1 статті 174 КПК.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення п`ятиденного строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала слідчого судді, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню. Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді не зупиняє її виконання.

Cлідча суддя Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_1