Рішення № 13672327, 24.01.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" січня 2011 р. Справа № 64/357-10

вх. № 10283/5-64

Суддя господарського суду Добреля Н.С.

при секретарі судовогозасідання Панченко О.О.

за участю представників сторін:

позивача - Козуб В.А., довіреність № 2/2007 від 03.11.07; відповідача - не з"явився;

розглянувши справу за позовом Державного підприємства Дослідне господарство "Кутузівка" Інституту тваринництва Української академії аграрних наук, с. Кутузівка;

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Вовчанськ,

про стягнення 77509,96 грн.

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство Дослідне господарство "Кутузівка" Інституту тваринництва Української академії аграрних наук звернулось до суду з позовною заявою, в якій просить розірвати договір підряду на виконання робіт №188 від 03.09.07, укладений між Державним підприємством Дослідним господарством "Кутузівка" ІТ НААН та Суб"єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_2; стягнути з відповідача 57270,00грн. безпідставно набутих коштів,19082,01 грн. пені, 687,24 грн. індекс інфляції, 470,71 грн. 3% річних. Свої позовні вимоги обгрунтовує тим, що відповідач неналежним чином виконав свої зобов'язання за договором № 188, який був укладений сторонами 03 вересня 2007 року.

13 грудня 2010 року до канцелярії господарського суду Харківської області відповідач надав заперечення на позов, в яких проти позову заперечує, та зазначає що договірні зобо"язання були виконані в повному обзязі, але доказів в підтвердження цього у відповідача немає. Також просить суд застосувати строк позовної давності.

Ухвалою суду від 13.12.10 розгляд справи було відкладено на 17.01.11.

17.01.11 позивач надав до канцелярії суду заяву про вжиття заходів забезпечення позову, в якій просить суд заборонити Департаменту державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб підприємців Харківської міської ради здійснювати реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_2.

Ухвалою суду від 17.01.11 було відмовлено в задоволенні заходів забезпечення позову та відкладено розгляд справи на 24.01.11.

24.01.11 позивач надав до канцелярії суду заперечення щодо пропущення процесуального строку (вх.№1291), в яких вказує на те, що оскільки 19.11.09 відповідачем було повернуто будівельні матеріали (накладна №53), то перебіг позовної давнини було перервано, отже застосовуються положення п.п.1,3 ст. 264 ЦК України.

24.01.11 позивач надав до канцелярії суду заяву про зменшення позовних вимог (вх.№1316), в якій просить суд розірвати договір підряду на виконання робіт №188 від 03.09.07, укладений між Державним підприємством Дослідним господарством "Кутузівка" ІТ НААН та Суб"єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_2; стягнути з відповідача 57270,00грн. безпідставно набутих коштів, 17367,00 грн. пені, 687,24 грн. індекс інфляції, 470,71 грн. 3% річних; судові витрати покласти на відповідача.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, наполягає на задоволенні позову.

Відповідач правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, причину неявки не повідомив, витребуваних судом документів не надав. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Згідно ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового вругулювання спору у випадках, передбачених ст. 5 цього кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. Враховуючи те, що до початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви, суд прийняв заяву позивача як таку, що не суперечить інтересам сторін та діючому законодавству та продовжує розгляд справи з урахуванням цих змін.

В своїх запереченнях відповідач просить суд застосувати строк позовної давності, у зв'язку з тим, що, позивачем пропущено строк позовної давності, при зверненні з відповідним позовом до суду. Ці твердження спростовуються матеріалами справи, оскільки відповідно до ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до п.1, п.3 ст. 264 ЦК України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов"язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Як вбачається з матеріалів справи, 19.11.09 відповідачем було повернуто будівельні матеріали (накладна №53, а.с. 28) позивачу, в рахунок оплати своєї заборгованості по договору щодо придбання будівельних матеріалів для будівництва телятника, отже перебіг позовної давнини було перервано.

Зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

03.09.07 між позивачем та відповідачем був укладений договір підряду №188, відповідно до п.1.1. якого, підрядник (відповідач) зобов"язався на свій ризик виконати за завданням замовника (позивач) і на його території роботи по будівництву телятника відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов"язався прийняти цю роботу та оплатити її на умовах даного договору.

Відповідно до п.1.2. договору, роботи за цим договором виконуються підрядником з використанням матеріальних засобів та інструменту підрядника.

Відповідно до п.3.1. договору, ціна договору становить 249457,00грн., з яких 125580,00грн. - вартість будівельних матеріалів та 123877,00грн. - вартість робіт по будівництву телятника, згідно додатків №1 та №2, які є невід"ємною частиною даного договору.

На виконання умов договору, позивач сплатив відповідачеві аванс у розмірі 109000,00грн. (п.3.2. договору).

Відповідно до п.4.2. договору, передання робіт підрядником та прийняття їх замовником має оформлюватись актом, підписаним обома сторонами.

В порушення умов договору, відповідач не виконав у строк встановлений договором (п.1.5. договору) роботи, що мали бути виконані за договором.

19.11.09 відповідачем було повернуто будівельні матеріали (накладна №53) позивачеві на суму 51730,00грн.

Згідно п.2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов"язку не встановлений або визначений моментом пред"явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов"язок у семиденний строк від дня пред"явлення вимоги, якщо обов"язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було направлено відповідачу вимогу на оплату (повторно) за вих.№167 від 08.07.10, проте сума попередньої оплати відповідачем повернута не була, внаслідок чого заборгованість відповідача перед позивачем становить 57270,00грн.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно п.2 ст. 849 ЦК України, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим замовник має право відмовитись від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Враховуючи вказані обставини та те, що відповідач не надав суду жодного доказу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, свого контррозрахунку суми позовних вимог, доказів виконання робіт, хоча мав можливість скористуватись своїми процесуальними правами та надати документи в обґрунтування своєї позиції по справі, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги в частині стягнення 57270,00грн. безпідставно набутих коштів за рахунок невикористаного авансу правомірні та обґрунтовані, такі, що не спростовані відповідачем, тому підлягають задоволенню.

Правові наслідки порушення зобовязання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Пунктом 8.3. договору встановлено, що у разі прострочення виконання умов договору (несвоєчасного надання проектно-кошторисної документації, несвоєчасного початку робіт, невиконання робіт, невиконання робіт в обумовлений договором строк), підрядник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на момент сплати за кожен день такої затримки, а також штраф у розмірі 1% за кожен день затримки від суми Договору.

Враховуючи вищевикладене та те, що відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов”язань розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ та приймаючи до уваги, що відповідач не виконав прийнятий на себе обов"язок щодо виконання робіт в термін, встановлений договором, позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 17367,00грн. відповідають вимогам договору та діючому законодавству України, та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов”язання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зважаючи на вищевикладене, позовні вимоги позивача в частині стягнення 3% річних, що становить суму у розмірі 470,71 грн. та інфляційні в сумі 687,24грн., підтверджуються матеріалами справи та відповідають діючому законодавству, у звязку з чим підлягають задоволенню.

Також, позивач просить суд розірвати договір підряду на виконання робіт №188 від 03.09.07.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Правові наслідки порушення зобовязання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: розірвання договору.

Цивільне законодавство базується на принципі обовязкового виконання сторонами зобовязань за договором. За загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено законом або договором.

Відповідно до ч. 2 статті 651 Цивільного кодексу України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладанні договору.

З правового аналізу вказаної норми вбачається, що підставою зміни або розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін договору є істотне порушення договору другою стороною. Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом з урахуванням того, що істотність порушення визначається виключно за обєктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору.

Частиною 1 статті 188 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором.

Таким чином, вимога щодо розірвання договору є обгрунтованою доведеною матеріалами справи та підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судові витрати у даній справі покладаються на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 610, 611, 626, 651 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174,188, 232, Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 38, 43, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Розірвати договір підряду на виконання робіт №188 від 03.09.07, укладений між Державним підприємством Дослідним господарством "Кутузівка" ІТ НААН та Суб"єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_2.

Стягнути з Суб"єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 (62500, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, п/р №НОМЕР_2 в ХОД Райффайзен Банк "Аваль" м. Харків, МФО 350589) на користь Державного підприємства Дослідне господарство "Кутузівка" Інституту тваринництва Української академії аграрних наук (62405, Харківська область, Харківський район, сел. Кутузівка, вул. Шкільна, 6, код ЄДРПОУ 05460427, п/р №2600210417 в ПАТ "Мегабанк" м. Харків, МФО 351629) 57270,00грн. безпідставно набутих коштів, 17367,00 грн. пені, 687,24 грн. індекс інфляції, 470,71 грн. 3% річних; 841,95грн. державного мита та 230,78грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Добреля Н.С.

Повний текст рішення складено 31 січня 2011 року.