Рішення № 13672326, 18.01.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" січня 2011 р. Справа № 53/335-10

вх. № 10667/1-53

Суддя господарського суду Прохоров С.А.

при секретарі судовогозасідання Рудяк Т.О.

за участю представників сторін:

позивача - позивача - Сороченко В.І., за дов.

відповідача - не з*явився.

розглянувши справу за позовом ВАТ "Харківське підприємство автобусних станцій", м. Харків

до СПДФО ОСОБА_2, м. Чугуїв

про стягнення 3702,68 грн.

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство "Харківське підприємство автобусних станцій", м. Харків (позивач) звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - СПДФО ОСОБА_2 про стягнення 3702,68 грн. В обгрунтування позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання з боку відповідача покладених на нього обов"язків за договором № 66 від 31.12.2009 р. на оренду нежитлового приміщення Чугуївської автостанції, за адресою: Харківська обл., м. Чу гуїв, вул. Харківська, 133 площею 34 кв. м. під розміщення консультаційного центру косметики та перукарні.

Представник позивача в судовому засіданні підтримує заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просить суд їх задовольнити, надав витребувані ухвалою суду документи, які долучені до матеріалів справи.

Представник відповідача в призначене судове засідання не зявився, витребуваних судом документів не надав.

До суду повернулась ухвала про порушення провадження у справі від 09.12.2010 року, направлена на адресу відповідача, з відміткою пошти: "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до розяснень, викладених Вищим господарським судом у інформаційному листі №01-8/482 від 13.08.2008р. до повноважень господарських судів не віднесено зясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Крім того, в зазначеному інформаційному листі викладено й правову позицію, згідно з якою примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками “адресат вибув”, “адресат відсутній”і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку про належне повідомлення учасників процесу про час та місце судового засідання.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог або заперечень на позов, в звязку з чим справа розглядається в порядку статті 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами справи.

Суд, розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

31.12.2009 р. між ВАТ "Харківське підприємство автобусних станцій" (Орендодавець) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 (Орендар) був укладений договір № 66 на оренду нежитлового приміщення Чугуївської автостанції, за адресою: Харківська обл., м. Чу гуїв, вул. Харківська, 133 площею 34 кв. м. під розміщення консультаційного центру косметики та перукарні.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч.1 ст.759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Як вбачається, з матеріалів справи позивач виконав свої зобов*язання за умовами вищевказаного Договору, передав відповідачеві нежитлове приміщення, що підтверджується актом прийому-передачі від 31.12.2009 року, копія якого долучена до матеріалів справи.

Згідно п. 3.1 Договору № 66 розмір щомісячної плати за користування приміщенням визначався угодою сторін на момент підписання договору складав - 1530 грн. та ПДВ 306 грн.

Також цим пунктом договору зазначено, що Орендар сплачує вартість комунальних послуг, опалення згідно розрахунку та займаної площі; вода та каналізація - 6 % від загальних витрат автостанції.

Відповідно до п. 3.1 договору оплата за оренду та комунальні послуги повинна спла чуватись до 10 числа поточного місяця.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України господарські зобов'язання повинні виконуватись належним чином, не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань.

Відповідно до статті 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

На період дії Договору оренди, відповідач свої обов'язки за умовами Договору в частині сплати грошових коштів за оренду нежитлових приміщень не виконав, внаслідок чого станом на 01.12.2010 року утворилась заборгованість в сумі 3411,67 грн., яка до теперішнього часу не сплачена.

Відповідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч. 1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об*єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи, що відповідач не надав суду доказів про погашення заборгованості, а також, враховуючи, що відповідно ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином та у встановлений строк, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості з орендної плати у розмірі 3411,67 грн., суд вважає обґрунтованими та такими, що підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню.

Стаття 229 ГК України визначає, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завданні невиконанням зобов'язання, також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим кодексом та іншими законами.

Згідно статті 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно з п.4.2 Договору у випадку прострочення платежу або перерахування в неповному обсязі, Орендар сплачує Орендодавцю пеню в розмірі 1% від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Так, позивачем на підставі п.4.2 Договору оренди за несвоєчасне внесення орендних платежів, відповідачу була нарахована пеня в сумі 291,01 грн., враховуючи, що сума боргу в частині стягнення пені відповідачем не оспорена, відповідач не надав суду доказів про погашення суми боргу, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 291,01 грн. обґрунтованими, такими, що підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позову, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони, пропорційно розміру задоволених вимог. Тобто суд вважає за необхідне покласти на відповідача витрати по сплаті державного мита в сумі 102,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн., оскільки з його вини справу було доведено до суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 193, 229, 230, 232 Господарського кодексу України, ст. ст.526, 549, 785 Цивільного кодексу України, ст.22, 33, 43, 44 - 49, 75, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (63503, АДРЕСА_1, Інд.№ НОМЕР_1, реєстраційний номер фізичної особи-підприємця ЄДР НОМЕР_2) на користь Відкритого акціонерного товариства "Харків ське підприємство автобусних станцій" (61001, м. Харків, пр. Гагаріна, 22, р/р 26000052303097 в Центральному відділені ГРУ "Приватбанк", МФО 351533, код 03115293) суму основної заборгованості в розмірі 3411,67 грн., пені в сумі 291,01 грн., державного мита в сумі 102,00 грн., витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

Суддя Прохоров С.А.

рішення підписано судом 24.01.2011 року